Чи стане Закарпаття вільною економічною зоною?

У владних колах активно обговорюють створення вільних економічних зон як на сході, так і на заході України. А деякі депутати вже висунули пропозиції щодо створення спеціальних економічних зон, в тому числі й для Закарпаття.

За своєю суттю, вільна економічна зона (ВЕЗ) являє собою частину території країни, котра є виділеною із загального митного кордону, а в її рамках функціонує особливий режим управління, податкові послаблення та привілеї для місцевих підприємців та іноземних компаній, а також пільгові умови діяльності.

За інформацією порталу Слово і Діло, деякі депутати запропонували створити вільні економічні зони в таких регіонах країни: на Донбасі, на території Одеської та Херсонської областей, а також на Закарпатті.

Вільні економічні зони – не новинка для України

В Україні було створено більше десятка вільних економічних зон: «Крим», «Азов», «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Порто-франко», «Миколаїв» та інші. Тарас Ковальчук, експерт з торговельного права, магістр права Лейденського університету у виданні VoxUkraine пише, що в той час коли створювалися ВЕЗ, бізнес отримував багато пільг. Але, коли стало зрозуміло, що ВЕЗ не виправдовують очікувань своїх творців, то їх було скасовано. Українським платникам податків вільні економічні зони коштували близько 1% ВВП на рік, а також викривлювали ринки. Тому з 2005р. всі пільгові митні та податкові режими на територіях ВЕЗ були скасовані.

Як йдеться на сайті Укрінформу, в Україні вільні економічні зони виявилися неефективними через численні факти порушення законодавства, адже митні та податкові пом’якшення використовувалися незаконно. Також зустрічалися порушення умов конкуренції, прав інтелектуальної власності та механізмів ціноутворення. Крім цього, державна політика щодо вільних економічних зон була непослідовною і незрозумілою не тільки для інвесторів, а й для місцевої влади.

Через вільні економічні зони Україну критикував МВФ, адже спеціальні режими оподаткування суперечать меморандуму про співпрацю України з МВФ. А ідею впровадження вибіркових пільг у ЄС не підтримують. Отже, створення нових ВЕЗ може зашкодити перегляду Угоди про асоціацію на вигідних умовах для України, пише Владислав Обух у виданні Укрінформ.

ВЕЗ активізують економіку

Практика впровадження вільних економічних зон у світі розпочалася ще з п’ятдесятих років минулого століття. Китайський досвід вважають найбільш показовими у цьому питанні. У 1980-му у КНР створили 4 спеціальні економічні зони, а вже через рік на їхню частку припадало понад половину припливу приватних інвестицій у країну.

Владислав Обух зазначає, що такий результат було досягнуто завдяки державним капіталовкладенням в інфраструктуру та будівництво нових підприємств. За такою ж схемою працюють й інші країни, де успішно діють спеціальні економічні зони, приміром у Польщі.

Що буде із Закарпаттям?

Член партії «Слуга народу» Олексій Устенко в червні минулого року зареєстрував законопроект “Про спеціальну вільну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Туристичне Закарпаття” під номером 3701.

У проекті закону йдеться про створення спеціальної економічної зони “Туристичне Закарпаття” в рамках меж Закарпатської області строком на 10 років за 1 січня 2021 по 31 грудня 2030р. Устенко стверджує, що такий статус області дозволить залучити інвестиції у сферу відпочинку, туризму й оздоровлення, а також дозволить ефективно використовувати природні ресурси та рекреаційний потенціал регіону. Крім того, така спеціальна економічна зона стане пілотним експериментом з розвитку сільського туризму як нової сфери в економіці України, зазначає автор законопроекту.

Пілотний проект з сільського туризму передбачатиме створення спеціальних умов для того, щоб розвинути сферу послуг сільської гостинності, а саме розміщення відпочивальників в житлових будинках, організація харчування, відпочинку та заходів, пов’язаних з місцевими традиціями і звичаями. Послуги надаються членами особистого селянського господарства.

Ініціатива також передбачає введення спеціального режиму інвестиційної діяльності, який буде застосовуватися до суб’єктів туристичної рекреаційної діяльності, які впроваджують інвестпроекти вартістю не менше півмільйона доларів. До таких проектів належить розроблення родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей та інших природних ресурсів, будівництво та реконструкція об’єктів санаторно-курортного лікування. Від 200 тис. дол., — на проекти щодо збереження історичного та природного надбання.

Разом із законопроектом про спеціальну економічну зону, нардеп зареєстрував зміни до Митного і Податкового кодексів. Згідно з ними, суб’єкти ВЕЗ на три роки будуть звільнені від сплати податку на прибуток, а органи місцевого самоврядування зможуть встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість чи земельного податку.

Оксана ЧОПАК