НАК „Нафтогаз України” та ще п’ять компаній Групи прагнуть примусово стягнути з Росії компенсацію за втрачені активи в Криму. З цією метою подано клопотання до Окружного суду США Округу Колумбія, щоб підтвердити рішення Арбітражного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі.
Як повідомляють в компанії, рішення зобов’язало Росію сплатити 5 млрд дол. (включно з відсотками) компенсації за збитки та втрачене майно „Нафтогазу” в Криму.
Зазначається, що відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року, „Нафтогаз” має право розпочати процес визнання та допуску до примусового виконання рішення на території тих держав, де знаходяться активи Російської федерації.
„Оскільки Росія добровільно не сплатила „Нафтогазу” кошти, передбачені рішенням арбітражу, ми маємо намір використати всі доступні механізми для стягнення цих коштів. Зараз ми працюємо над цим у Сполучених Штатах та інших цільових юрисдикціях”, — цитує прес-служба очільника „Нафтогазу” Олексія Чернишова.
Відповідно до законодавства США, підтвердження арбітражного рішення є обов’язковим, якщо суд не встановить, що існує одна з обмежених підстав для відмови або відстрочки визнання чи виконання арбітражного рішення, викладених у Нью-Йоркській конвенції.
При цьому відсотки, передбачені за несплату коштів відповідно до арбітражного рішення, продовжують нараховуватись до повної виплати компенсації за рішенням суду.
Uniper вимагає від «Газпрому» відшкодувати збитки за недоотриманий із червня газ. Щоб виконати власні зобовʼязання щодо доставки перед клієнтами, компанії довелося купувати газ за завищеною ціною. Витрати Uniper на заміну газу наразі становлять щонайменше €11,6 мільярда, але зростатимуть до кінця 2024 року.
«Ми вимагаємо відшкодувати наші значні фінансові збитки в цьому провадженні. Ідеться про обсяги газу, які були узгоджені з «Газпромом» за контрактом, але не були поставлені, і для яких ми повинні були закупити заміну за надзвичайно високими ринковими цінами та досі маємо [це робити]. Ми зазнали цих втрат, але вони не є нашою відповідальністю. Ми продовжуємо ці судові процеси з усією енергією: ми зобовʼязані цим нашим акціонерам, нашим працівникам і платникам податків», — зазначив гендиректор Uniper Клаус-Дітер Маубах.
Uniper також оголосила, що вирішила максимально дистанціюватися від свого російського підрозділу Unipro — як юридично, так і кадрово. Улітку 2021 року Unipro вирішили продати, угоду уклали з місцевим покупцем, але продаж досі не відбувся.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
У п’ятницю один із федеральних судів США відновив мораторій на видобуток вугілля на федеральних землях.
Згідно з повідомленнями американських ЗМІ, суд зобов’язав урядові установи провести нову екологічну експертизу до того, як продаж прав на видобуток на федеральних землях може відновитися.
Відповідно до рішення, попередній огляд під час президентства Дональда Трампа не врахував шкідливі для клімату наслідки викидів парникових газів, викликані використанням вугілля.
Мораторій запровадили за президентства Барака Обами, а за Дональда Трампа скасували.
Майже половина всього щорічного видобутку вугілля в Сполучених Штатах здійснюється приватними компаніями, які працюють на федеральних землях на основі прав на видобуток, придбаних у штату, головним чином у західних штатах Вайомінг, Монтана та Колорадо, і забезпечують своєю діяльністю тисячі робочих місць.
За даними уряду, центральний бюджет та бюджети федеральних земель можуть щорічно отримувати близько 400 мільйонів доларів доходу від різних платежів таких гірничодобувних підприємств.
Виробництво електроенергії на основі вугілля є одним із основних джерел викидів парникових газів у США, а також одним із основних джерел постачання електроенергії в країні.
Президент Національної гірничої асоціації заявив, що оскаржить це рішення суду. Річ Нолан назвав тривожним те, що таке судове рішення було ухвалено в розпал цінової кризи на енергоносії, яка перешкоджає доступу до безпечного джерела енергії.
НАК «Нафтогаз України» отримав чотири позитивних судових рішення про стягнення боргів за поставлений газ газорозподільним компаніям. Найбільшу суму боргу – 421,2 млн грн, згідно з рішенням госпсуду Дніпропетровської області про обов’язкове стягнення, виплатить комунальне підприємство Криворіжтепломережа.
Згідно з рішеннями Верховної суду і Східного апеляційного суду «Нафтогаз» отримає 415 млн грн від двох компаній, пов’язаних з Дмитром Фірташем: «Харківгаз» і «Луганськгаз».
Зокрема, «Харківгаз», який входить до складу Регіональної газової компанії (РГК) виплатить «Нафтогазу» – 175 млн грн, «Луганськгаз» – 240 млн грн.
За оцінками учасників ринку, РГК контролює близько 70% розподілу газу в Україні. Сумарна прострочена заборгованість газзбутів, які пов’язані з групою Фірташа, перед «Нафтогазом» на початок травня становила 12,8 млрд грн.
Четвертою компанією, яка програла судовий спір «Нафтогазу» стало комунальне підприємство «Маріупольтепломережа». Госпсуд Донецької області зобов’язав її виплатити 378,6 млн грн заборгованості за газ.
За даними «Нафтогазу», сумарна прострочена заборгованість перед ним регіональних газопостачальних підприємств за природний газ становить 23,6 млрд грн.
Раніше «Нафтогаз» запевнив, що зумів захистити роздрібних споживачів газу і тепловиків від зростання цін.
НКРЕКП дозволила автоматичне переведення тепловиків до постачальника газу «останньої надії» (ПОН). Здійснюватися операція буде з серпня цього року.
Конституційний суд України (КСУ) скасував електронне декларування, щоб захистити суддів від тиску на них органів виконавчої влади. КСУ не міг виділити у своєму рішенні право не перевіряти декларації тільки суддів, тому скасував цю норму для всіх категорій чиновників.
Про це повідомив в коментарі РБК-Україна суддя-доповідач КСУ Ігор Сліденко, йдеться в матеріалі „Корупція в законі. Як і чому КСУ „вбив” електронне декларування”.
За його словами, перевіряти суддів повинні мати право лише органи судової гілки влади.
„Так, так буде якийсь час, поки законодавець не врегулює ситуацію. Так, зараз за фактом ці норми (про перевірку декларацій, – ред.) ні до кого не застосовуються, тому що так законодавець сформулював норму, що її не можна розділити”, – сказав Сліденко.
Однак, суддя каже, що е-декларування зберігається в повному обсязі і поширюється на всіх осіб. Сліденко вважає, що немає жодної країни в світі, де виконавча влада контролює судову.
Сьогодні, у середу 10 червня Київський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу Кабінету міністрів щодо зобов’язання «Приватбанку» виплатити 250 мільйонів доларів за депозитними договорами з офшорним компаніям братів Суркісів. Про це повідомив юридичний радник «Приватбанку» Андрій Пожидаєв.
«Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляції Кабінету міністрів, залишив постанову Печерського райсуду в силі. Ми готуємося до подання касаційної скарги і розгляду цієї справи Верховним Судом, оскільки у Верховного Суду однозначна практика – рішення про забезпечення позову не може підміняти рішення спору по суті», – заявив Андрій Пожидаєв.
Київський апеляційний суд раніше вже залишив у силі постанову судді Печерського районного суду по фактичному стягненню з державного «ПриватБанку» $ 259 млн на користь офшорних компаній, пов’язаних з сім’єю Суркісів. Тоді Кабмін, як власник «ПриватБанку», був залученний третьою стороною, що дало йому змогу подати відповідну апеляцію.
До відома, Печерський райсуд м. Києва своєю ухвалою від 25 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2020 року, підтвердив ухвалу від 09 лютого 2017 року щодо зобов’язання «Приватбанку» виконувати умови депозитних договорів з компаніями братів Суркісів (Camerin Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlins Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP), не чекаючи рішення суду по суті справи (№757/7499/17-ц).
«Приватбанк» наполягав на тому, що виконання договорів неможливо, оскільки депозити були конвертовані в капітал банку під час націоналізації як кошти, що належать, за визначенням НБУ, особам, пов`язаним з екс-власниками «Приватбанку».
Міністр юстиції Денис Малюська також заявляв, що держвиконавці не будуть стягувати з «Приватбанку» $250 млн на користь фірм Суркісів. «ДВС повідомить «Приватбанк» про необхідність виконання ухвали суду, напевно, оштрафує банк за невиконання і направить матеріали в правоохоронні органи (саме такий алгоритм прописаний в законі). Ніхто ніяких грошей нікому не перерахує», – повідомив глава Мін’юсту.
З понеділка, 15 червня Велика Палата Верховного Суду планує розглянути касаційні скарги НБУ та «Приватбанку» на рішення судів нижчих інстанцій у справі за ще одним позовом Суркісів і їх родичів – щодо скасування рішень Нацбанку про визнання їх пов`язаними з «Приватбанком» особами та визнання недійсним списання (примусову конвертацію в статутний капітал «Приватбанку») їх особистих коштів (понад 1 млрд грн) під час націоналізації фінустанови.
Як відомо, в грудні 2016 року під час націоналізації «Приватбанку» під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал «Приватбанку». Після завершення цієї операції Мінфін викупив «Приватбанк» у ФГВФО за 1 грн та зрештою „залив” у «статутник» 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).
„Укроборонпром” виграв суд у російської компанії „Авіа-ФЕД-Сервіс” у справі проти заводу „Артем” – компанія вимагала повернути майже 2,3 млн доларів за контракти на виготовлення товарів подвійного призначення.
Про це у Facebook написав заступник гендиректора „Укроборонпрому” Мустафа Найєм.
„Чесно кажучи, ми до кінця не вірили у те, що Верховний суд змінить свою практику і прийме рішення на нашу користь. До цього суди неодноразово приймали рішення на користь росіян., якби дивно це не звучало на п’ятий рік війни”, – написав Найєм.
Йдеться про контракти, укладені між компаніями у 2014 році. Російська „Авіа-ФЕД-Сервіс” заплатила аванс „Артему”, та намагалася стягнути ці гроші через український суд на підставі рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті РФ.
„Артем” апелював в суді до того, що російська компанія з травня 2018 року перебуває під українськими санкціями.
На заводі також підкреслювали, що виконання замовлення для компанії держави-агресора може бути загрозою для нацбезпеки.
Завод „Артем” входить до складу „Укроборонпрому” та є стратегічним виробником авіаційних керованих ракет класу „повітря-повітря”, автоматизованих комплексів для підготовки і технічного обслуговування авіаційних керованих засобів ураження, протитанкових керованих ракет, а також приладів і обладнання для авіаційних літальних апаратів.
