Війна в Ірані вже коштувала світовим компаніям щонайменше $25 млрд

Світові компанії вже втратили щонайменше $25 млрд через наслідки війни США та Ізраїлю з Іраном, яка спричинила різке зростання цін на нафту, перебої в глобальних ланцюгах постачання та подорожчання ключових ресурсів.

Про це повідомляє Reuters.

За даними дослідження, війна спричинила комплексний шок для світової економіки: різке зростання цін на енергоносії, перебої у постачальних ланцюгах і порушення ключових торговельних маршрутів. Найбільший вплив має фактичне обмеження судноплавства в Ормузькій протоці – стратегічному коридорі, через який проходить значна частина світових поставок нафти та газу.

З початку конфлікту щонайменше 279 компаній у США, Європі та Азії офіційно заявили про негативні наслідки. Бізнеси реагують по-різному: підвищують ціни, скорочують виробництво, урізають інвестиційні програми, призупиняють виплату дивідендів і викуп акцій, а також скорочують персонал або запроваджують паливні надбавки.

Найбільше фінансове навантаження припало на авіаційний сектор – близько $15 млрд додаткових витрат через різке подорожчання авіапального. Також значного удару зазнають автомобільна промисловість, споживчі товари та виробничі компанії. Зокрема, Toyota попередила про багатомільярдний вплив, а Procter & Gamble оцінює втрати в близько $1 млрд після оподаткування.

Ціни на нафту під час конфлікту перевищили $100 за барель – більш ніж на 50% вище довоєнного рівня. Це автоматично підняло витрати на транспортування, сировину та виробництво у більшості секторів. Додатково подорожчали ключові ресурси, включно з нафтохімічною продукцією, гелієм, алюмінієм і поліетиленом.

Аналітики зазначають, що значна частина фінансового удару поки не відображена у звітності компаній, оскільки багато контрактів і хеджування тимчасово стримують вплив цінового шоку. Водночас очікується, що вже з другого кварталу маржа прибутків у промисловості, споживчому секторі та логістиці почне помітно знижуватися.

Експерти також попереджають, що тривале утримання високих цін на енергоносії може посилити інфляційний тиск у Європі та Азії, знизити споживчий попит і змусити компанії продовжувати скорочення витрат.