Гривня оновила історичний мінімум щодо євро. У середу, 15 квітня, курс європейської валюти буде закріплений на рівні 51,32 грн.
Відповідна інформація була опублікована на сайті Національного банку України.
Згідно з даними регулятора, це майже на 57 копійок перевищує курс євро, встановлений на 14 квітня.
Долар США також подорожчав по відношенню до гривні і 15 квітня торгуватиметься по 43,49 грн. Порівняно з попереднім днем вартість американської валюти збільшилася на 6 копійок.
Варто зазначити, що за рік курс євро збільшився на 4,3 грн, а курс долара США – на 2,18 грн.
Можливо, це не найкращий час, але у новому році в Болгарії євро стане офіційною валютою. Суспільство дедалі більше розділяє це питання.
Видання «Politico» розпитало болгар про очікування та побоювання. Першою локацією став овочевий магазин, розташований у невеликому містечку за 100 кілометрів від столиці. За словами 73-річного пана Теофілова, люди виграють від приєднання до єврозони:
«Це буде чудово і для економіки, і для нації. Ви можете подорожувати, вести бізнес, робити все, що завгодно, використовуючи одну валюту – більше жодних клопотів з обміном валюти», – каже Теофілов.
Багато болгар їздять у сусідню Грецію, і з четверга не доведеться турбуватися про обмін грошей. Єдине, чого не вистачило, що держава не провела належно роз’яснення для населення, чому запровадження нової спільної валюти в Болгарії важливе і що це передбачає, вважає підприємець.
Водночас 55-річна лікарка із Софії сумнівається, що це слушний момент для вступу в єврозону. З одного боку, Болгарія наразі політично нестабільна, з іншого – єврозона також бореться із серйозними проблемами. І найбідніша держава ЄС навряд чи буде застрахована від спільних проблем. Петя Спасова перераховує ризики, які бачить: війна в Україні, зростання боргу в багатьох країнах єврозони, спільні запозичення.
За її словами, Болгарія запроваджує євро в той час, коли, враховуючи економічну ситуацію, необхідно готуватися до зростання вартості життя, основні продукти харчування вже помітно подорожчали. Лікарка вважає, що існує реальний ризик, що багато болгар зіткнуться з глибокою бідністю.
Болгарія майже нічого не виробляє, її економіка базується на сфері послуг, каже лікарка. «Для багатьох моїх пацієнтів проблема покрити навіть транспортні витрати, наприклад, для поїздки до столиці на спеціалізований огляд», – зазначила лікарка. Її занепокоєння максимальне, боїться повернення до кризи 90-х, коли Болгарія балансувала на межі державного банкрутства.
53-річний водій вантажівки в інтерв’ю Politico також виступив проти євро. Зважаючи на власний досвід, пан Бонінскі каже, що з моменту запровадження євро державний борг як Греції, так і Хорватії зріс. Пригадує, що грекам довелося позичати величезні суми, щоб врятувати свою економіку, тоді як за часів драхми економіка була сильною та стабільною. А після переходу на євро багато великих компаній закрилися, інфляція різко зросла.
Водій вантажівки особливо хвилюється з цього приводу. Каже, що 5 років тому він купував сигарети в Словаччині за таку ж ціну, як і вдома. Тепер же не може знайти пачку дешевше ніж за 5 євро. Він боїться, що у 2026 році зростання цін не супроводжуватиметься зростанням заробітної плати, а це означає, що може зрости бідність. За що їхній уряд, звичайно, не бере жодної відповідальності.
Водій вважає, що євро слід запровадити, коли болгарська економіка зміцніє, а заробітна плата наздожене середньоєвропейський показник.
«Брюссель казатиме, що нам робити, і контролюватиме наш бюджет і наші витрати. Брюссель буде керувати. Нічого доброго нас не чекає. Люди похилого віку не отримуватимуть гідної пенсії та працюватимуть до смерті», – каже Святослав Бонінський.
20-річна Наталі Ілієва, студентка-політологиня, налаштована оптимістично. Вона очікує, що вступ до єврозони сприятиме економічному зростанню та зміцнить позиції Болгарії в Європі. Вважає, що це значно полегшить життя звичайним людям, особливо під час подорожей. Водночас визнає, що перехідний період може бути складним. Студентка вважає, що держава повинна буде втрутитися, якщо побачить нереальне зростання цін в економіці. Вона також зазначає, що деякі партії політизують запровадження євро, що ще більше поляризує суспільство, яке і так вже розділене з цього питання.
Уряд Болгарії ввів два додаткові вихідні на честь запровадження євро. Точніше, вирішив зробити додаткові вихідні наприкінці року, аби введення в обіг євро відбулося без проблем.
Міністерка фінансів Теменужка Петкова повідомила, що два додаткові вихідні – 31 грудня 2025 року та 2 січня 2026 року – необхідні для того, щоб у фінансовому та нефінансовому секторах були безпечно здійснені технічні зміни, пов’язані із запровадженням євро, яке відбудеться 1 січня.
Європарламент прийняв рішення про перехід Болгарії на євро на своєму пленарному засіданні у Страсбурзі 8 липня. Необхідні зміни були схвалені міністрами фінансів ЄС у Брюсселі того ж дня. Зі вступом Болгарії кількість країн єврозони збільшиться до 21.
Слід зазначити, що у квітні задля входження до єврозони уряд Болгарії знизив контрольовані державою ціни. Зокрема щоденну плату за лікування в медустановах на 82%.
Одна з умов введення євро полягає в тому, що інфляція не може бути вищою за середній рівень трьох країн – членів єврозони з найнижчою інфляцією за останні 12 місяців, плюс півтора процентного пункту. Завдяки зниженню цін Гармонізований індекс споживчих цін (ГІСЦ), який використовується Євростатом та Європейським центральним банком, у квітні становив у Болгарії 2,8%, що відповідає критеріям вступу.
Також варто зазначити, що, згідно з весняним дослідженням Євробарометра, 50% болгар хотіли б, аби в обігу залишався лев, і лише 43% вважають за краще перейти на євро. Попри це грошову одиницю таки введуть, і водночас розширення єврозони зупиниться надовго, якщо не назавжди.
Як повідомив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин на своїй Facebook-сторінці, у вересні чиста купівля євро становила 201,5 млн дол. (в доларовому еквіваленті), а доларів – 179,1 млн дол.
Він зазначив, що, хоча українці торгують більше доларом (обіг 2,4 млрд дол.), проте накопичують більше в євро (обіг євро 0,84 млрд дол. в еквіваленті).
„Чому євро – ну бо воно росло (в минулому) й дороге. А у нас завжди, що дороге, то потрібно й побільше, на всяк випадок. А ще авжеж дивляться на Європу, й якщо готуються перезимувати, переїхати – то в Європі, де потрібні євро. Та й взагалі зростає частка євро в економіці, в зовнішніх операціях, в персональних оборудках, як євроінтеграційний тренд знизу”, – написав Шевчишин.
Також експерт звернув увагу, що українці за останні шість місяців повернулись до купівлі валюти через обмінні пункти.
„Так, близько 61% купівель валюти йде через небанківські установи (в 2024 році було 48%). А от продажі як були через обмінки, так і залишаються на рівні 76% (тут більш-менш стабільно)”, – зазначив аналітик.
Курсоутворюючою валютою наразі залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає.
Нацбанк наразі зберігає долар США як основну курсоутворюючу валюту, однак вивчає питання можливих змін у зв’язку з посиленням економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
„Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, незважаючи на всі ці структурні зміни. Водночас ми вивчаємо це питання, і я думаю, що певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність. Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро”, – зазначив він.
За словами Ніколайчука, історично в Україні фокус на курсі гривня-долар завжди був набагато сильніший, ніж на євро, водночас від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв’язки з Європейським Союзом суттєво посилилися: більша частина імпорту йде з ЄС та інших країн Європи, і міжнародна допомога, особливо протягом цього та минулого років, надходить насамперед в євро.
„Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них”, – зазначив представник НБУ.
Він додав, що протягом останніх років НБУ вже почав робити перші зміни – публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро та гривні, показувати резерви у євро.
„Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу. Додам, що курсоутворююча валюта має бути одна, поки це долар”, – сказав заступник голови Нацбанку.
За словами Ніколайчука, послаблення долара на міжнародному ринку цього року частково підвищило конкурентоспроможність українських експортерів.Водночас істотного впливу на торговельний баланс від змін валютних курсів не очікується.
На зустрічі лідерів Європейського Союзу в Брюсселі Болгарія отримала зелене світло для переходу на євро 1 січня 2026 року. Тож країна стане 21-м членом єврозони.
Балканська держава – член Європейського Союзу з 2007 року. Останньою до єврозони у 2023 році вступила Хорватія.
4 червня Європейська комісія погодилася дозволити Болгарії приєднатися до єврозони, адже держава виконала всі необхідні умови.
Цього дня, а також кілька разів до того, у столиці Болгарії, Софії, перед будівлею Національного банку відбулися демонстрації проти вступу країни до єврозони.
Остаточне рішення ухвалять міністри фінансів ЄС після отримання погодження Європейського парламенту та Європейського центрального банку, але експерти кажуть, що це лише формальності.
Середній курс продажу готівкового долара знизився до 41,75 гривень, а курс євро зріс до 49,05 гривень.
Курс гривні знову зміцнився щодо долара, але впав відносно євро, яке оновило історичний максимум в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в п’ятницю, 27 червня.
Так, середній курс продажу долара в Україні знизився ще на 5 копійок до 41,75 гривень, а курс євро зріс на 15 копійок до 49,05 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,25 гривень, а євро – по 48,15 гривень.
На міжбанку американська валюта подешевшала а 1 копійку і зараз перебуває на рівні 41,57-41,60 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,5852 гривень за 1 долар (-0,0768 грн). А курс євро оновив історичний максимум і становить 48,638 гривень за 1 євро (+0,3142 грн).
На думку чеського президента Петра Павела, Чехія повинна якомога швидше приєднатися до єврозони, щоб зміцнити свої торговельні позиції та мати можливість впливати на рішення, які стосуються майбутнього єдиної валюти. Він заявив агентству Bloomberg, що політичний і суспільний опір введенню євро має емоційне підґрунтя, тоді як переваги збереження крони зникають дедалі більше.
Петр Павел закликав Чехію до запровадження євро, аби таким чином сприяти торгівлі та уникнути того, щоб країна залишилася осторонь від ключових рішень, які приймаються в єврозоні, пише Bloomberg.
В інтерв’ю Bloomberg Television президент зазначив, що, оскільки чеська економіка вже глибоко інтегрована в єврозону, політичний і суспільний опір запровадженню євро є ірраціональним та лише емоційним. За його словами, переваги збереження крони й незалежної монетарної політики обмежені.
«Було б дуже розумно якнайшвидше запровадити євро, оскільки більшість наших експортно орієнтованих компаній уже зараз щодня використовують євро. Ми не хочемо відставати», – зазначив Петр Павел.
Президент виступив з такою заявою наступного дня після того, як Алеш Міхл, голова Чеського національного банку, сказав, що крона допомогла в боротьбі з інфляцією, дозволивши встановити вищі процентні ставки, ніж у країнах єврозони.
Хоча експортери вже роками наполягають на приєднанні до єврозони, згідно з опитуваннями громадської думки, принаймні половина чеських виборців проти цього. Оскільки дві найбільші чеські парламентські партії виступають проти зміни, на думку Павела, процес приєднання найближчим часом, імовірно, не розпочнеться.
Однак лідер держави зазначив, що буде продовжувати підтримувати цю справу й наводити як приклад успішне запровадження євро в інших східноєвропейських країнах – членах ЄС, зокрема Словаччині та Хорватії. «Рано чи пізно раціональні аргументи приведуть нас до введення євро. Але це ще займе певний час», – зазначив Павел.
Нещодавно Софія прийняла рішення про запровадження євро, тож уже з 1 січня 2026 року в Болгарії діятиме єдина європейська валюта, повідомили в Euronews. Таким чином кількість членів єврозони зросте до 21. За даними Європейської комісії, Болгарія відповідає чотирьом номінальним критеріям конвергенції, метою яких є забезпечення готовності країни до введення євро.
Болгарська мережа Lidl уже розпочала підготовку до запровадження євро. З 2 червня в усіх 137 її магазинах ціни будуть вказані як у левах, так і євро. Мета полягає в тому, щоб процес переходу став простішим і прозорішим для покупців. У рамках підготовки до вступу Болгарії до єврозони вже надруковано перші банкноти, на яких поряд з латинськими та грецькими літерами кирилицею написано «євро».
Україна в процесі вступу до Європейського Союзу візьме на себе зобов’язання перейти на євро. Однак це тривалий шлях.
Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, повідомив в інтерв’ю Forbes Ukraine.
„Я думаю, що це дуже і дуже далекий шлях для нас. Я думаю, що 10-15 років – це точно не той термін, за який ми встигнемо підготувати себе для того, щоб відповідати всім критеріям, які потрібно для переходу на євро”, – сказав він.
На його думку, через 10-15 років в Україні будуть оцінювати: „по-перше, наскільки ми готові, по-друге, наскільки нам це потрібно”.
За його словами, багато країн Європейського Союзу досі вбачають за доцільне мати свої власні валюти і досить категоричні в цьому.
„Хоча, знову ж таки, при набутті членства в Європейському Союзі ці країни так само брали на себе зобов’язання в певній перспективі перейти на євро. Єдина країна, наскільки я пам’ятаю, яка не брала подібне зобов’язання – це Данія. Вона змогла виторгувати для себе виняток”, – сказав Ніколайчук.
Перший крок – зміна валюти курсової прив’язки
Як зазначив заступник голови НБУ, в Україні історично склалося, що набагато більшу вагу мав долар США порівняно з іншими валютами ще з початку 1990-х років.
„Водночас, якщо ми говоримо про наше майбутнє, то наше майбутнє – це членство в Європейському Союзі. Набуваючи це членство, ми маємо взяти на себе зобов’язання у більш далекому майбутньому перейти на євро”, – сказав він.
Ніколайчук відзначив, що коли ми будемо в Європейському Союзі, то основні наші показники зовнішнього сектору – такі як резерви, платіжний баланс і так далі – мають насамперед обліковуватися в євро.
„І зрозуміло, що також наші фінансово-економічні зв’язки з країнами єврозони або з країнами блоку євро мають продовжувати суттєво посилюватися. І природно буде, що в певний момент ми маємо змінити валюту – валюту курсоутворюючу – з долара на євро”, – сказав він.
За його словами, НБУ вивчаємо це питання, та досліджує досвід інших країн, таких як, наприклад, Молдова, яка минулого року здійснила подібний перехід, аналізуємо плюси і мінуси, думає про оптимальний таймлайн.
„Але на сьогоднішній день поки що питання щодо розгляду в короткостроковій перспективі такого переходу не стоїть”, – додав він.
Він повідомив, що насправді це матиме певні наслідки для того, як НБУ буде проводити свою валютно-курсову політику, для деяких операційних аспектів. „Але за великим рахунком це не має суттєво відобразитися на житті простих громадян. Навіть для бізнесу навряд чи наслідки будуть матеріальними”, – сказав Ніколайчук.
Євро має шанси стати альтернативою долару, якщо держави єврозони зміцнять її фінансову та безпекову архітектуру.
Про це заявила голова Європейського центрального банку Крістін Лагард під час відкритої лекції в центрі Жака Делора в Берліні в понеділок, 26 травня.
За її словами, нинішня економічна політика США породжує нестабільність на глобальних ринках і підточує роль долара як основної резервної валюти.
„Сьогодні євро є другою світовою валютою, на яку припадає близько 20% валютних резервів, порівняно з 58% у випадку долара США. Зростання міжнародної ролі євро може мати позитивні наслідки для єврозони”, – зазначила вона.
Лагард попередила, що посилення ролі євро „далеко не гарантоване”, і державам єврозони „його доведеться завоювати”.
Серед кроків, які можуть сприяти цій меті: більший ліквідний ринок капіталу, зміцнення правових засад та прихильності до відкритої торгівлі. Будь-яке посилення ролі євро має супроводжуватися зміцненням обороноздатності єврозони
„Це пов’язано з тим, що інвестори, особливо офіційні, також шукають геополітичних гарантій в іншій формі: вони інвестують в активи регіонів, які є надійними партнерами в галузі безпеки і можуть дотримуватися союзів за допомогою суворої сили”, – сказала вона.
Єврозона сьогодні налічує 20 держав, останньою туди приєдналась Хорватія.
