Європейська комісія запропонувала два рішення для фінансування України протягом 2026-2027 років. Йдеться про запозичення Євросоюзу та „репараційний кредит”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Єврокомісії.
Для зміцнення фінансової стійкості України в умовах повномасштабної війни Єврокомісія пропонує два рішення щодо покриття фінансових потреб Києва на 2026-2027 роки.
Йдеться про запозичення ЄС, які спиратимуться на європейський бюджет, а також „репараційний кредит”, який дозволить ЄК позичати залишки коштів у фінансових установ, що зберігають заморожені активи РФ.
„Завдяки сьогоднішнім пропозиціям ми забезпечимо Україні засоби для самозахисту та продовження мирних переговорів з позиції сили”, – прокоментувала пропозиції президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що запропоновані рішення допоможуть покрити фінансові потреби України на наступні два роки. Вони покликані зміцнити її оборонну промисловість, підтримати держбюджет та інтеграцію в європейську оборонно-промислову базу.
„Ми збільшуємо вартість агресивної війни Росії. І це має стати додатковим стимулом для Росії сісти за стіл переговорів”, – підкреслила президент ЄК.
Фон дер Ляєн заявила, що витрати на війну проти РФ мають бути збільшені, і пропозиції ЄК дають можливість це зробити.
„Сьогодні ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки. Це 90 мільярдів євро. Решту покриють міжнародні партнери„, – повідомила вона.
Зазначається, що на наступному засіданні Ради ЄС, яке відбудеться 18-19 грудня в Брюсселі, будуть вирішуватись чіткі зобов’язання щодо подальших дій.
У Європейській комісії працюють над юридичним рішенням, яке дозволить переконати Бельгію щодо надання Україні позики зі 140 млрд євро російських активів, заморожених у Брюсселі.
Про це пише Politico.
На думку бельгійської сторони, що якщо Україні буде надано 140 млрд євро, то одна з проросійських країн ЄС — Угорщина або Словаччина — може накласти вето на поновлення режиму санкцій ЄС проти Москви. Це вимагатиме від Бельгії негайного повернення росії відсутніх мільярдів.
Задля усунення ризику Єврокомісія хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, яке дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, що відповідають економічній ситуації”.
Комісія хоче тлумачити це так, що з огляду на величезні фінансові ставки у цьому випадку для затвердження продовження санкцій достатньо кваліфікованої більшості країн, позбавляючи Угорщину потенційного вето. Один із дипломатів зазначив, що ця стратегія — спосіб “заручитися підтримкою Бельгії”.
Європейські юристи також вважають, що стаття 122 Договору про ЄС може використовуватись і для зміни терміну продовження санкцій із шести місяців до трьох років.
Україна має продовжити поступове скасування цінових обмежень на електроенергію (прайс-кепів) в усіх сегментах ринку та спеціальних зобов’язань з надання публічних послуг (ПСО) у газовому секторі.
Як пише РБК-Україна, про це йдеться у щорічній доповіді Європейської комісії „Пакет розширення”, оприлюдненій 4 листопада в Брюсселі.
Єврокомісія відзначила, що НКРЕКП у липні 2025 року підвищила денні та внутрішньодобові прайс-кепи на спотовому ринку електроенергії більш ніж на 60%, однак ринки «на добу наперед», внутрішньодобовий і балансуючий усе ще функціонують у режимі цінових обмежень.
„Скасування цінових обмежень та зобов’язань з надання публічних послуг має супроводжуватися створенням механізму фінансування для вразливих споживачів”, – йдеться в документі.
У звіті також наголошено, що тарифи на передачу електроенергії залишаються недостатніми для інвестицій та технічного обслуговування мереж, необхідних для енергетичних і кліматичних реформ.
ЄК підкреслює: поступова лібералізація цін та відмова від адміністративного втручання є обов’язковою умовою для інтеграції українського ринку електроенергії до європейського простору. Наразі пакет законодавчих змін, який має забезпечити повноцінний маркеткаплінг, очікує на розгляд у Верховній Раді.
Раніше директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявив, що наявна система обмеження цін на електроенергію в Україні потребує подальших змін і наближення до європейської моделі, де ринок регулюється конкуренцією, а не адміністративними рішеннями.
Єврокомісія розглядає спільний борг та двосторонні гранти для покриття дефіциту фінансування в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
За словами трьох джерел, знайомих з цим питанням, Європейська комісія розглядає можливість поповнення колосального дефіциту фінансування України за рахунок коштів, залучених зі спільного боргу ЄС та двосторонніх грантів держав-членів.
Ці дві можливості, які будуть викладені в документі Комісії з варіантами дій для Києва, який буде розповсюджено серед столиць найближчими тижнями, додаються до так званого варіанту „репараційного кредиту”.
Згідно з інформацією трьох джерел, знайомих із процесом, ці варіанти будуть викладені у спеціальному документі Комісії, який розповсюдять серед європейських столиць найближчими тижнями.
Вони доповнять уже запропонований „репараційний кредит” на 140 мільярдів євро – ініціативу, що передбачає використання заморожених російських активів, які зберігаються у брюссельській кліринговій палаті Euroclear.
За словами джерел, репараційний кредит є кращим варіантом підтримки України для Комісії, попри відмову Бельгії підтримати цю схему на саміті лідерів ЄС у Брюсселі в жовтні. Багато країн-членів, включаючи Німеччину та країни Балтії, поділяють цю думку.
Бельгія успішно пом’якшила висновки Ради минулого місяця, які зрештою доручили Комісії розробити „варіанти” для підтримки фінансових потреб Києва, в яких конкретно не згадувалося про використання російських активів, заморожених після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер пообіцяв заблокувати схему репараційних кредитів, якщо інші держави-члени не розділять юридичні та фінансові ризики, пов’язані з кредитом, а інші країни ЄС не використовуватимуть російські суверенні активи, що зберігаються у їхніх власних юрисдикціях разом з Бельгією.
За оцінками Комісії, в ЄС за межами Бельгії зберігаються російські суверенні активи на суму 25 мільярдів євро.
Німеччина, Франція та Люксембург є серед інших країн ЄС, які, як вважається, володіють частиною цих активів.
Найближчим часом будуть представлені варіанти Репараційного кредиту для України. Крім того, європейські країни домовилися продовжити тиск на росію через санкції, написала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на своїй сторінці в Х.
Європа розширює співпрацю в оборонно-промисловій сфері та просуває роботу над Репараційним кредитом, варіанти якого будуть представлені найближчим часом
– повідомила голова Єврокомісії.
Учасники Коаліції охочих обговорили термінову енергетичну підтримку з наближенням зими та необхідність посилення протиповітряної оборони України.
Ми провели цілеспрямовану та продуктивну зустріч Коаліції охочих. Тиск залишається єдиною мовою, яку розуміє росія, а узгоджені санкції з нашими союзниками та друзями є ключем до того, щоб привести путіна за стіл переговорів
Пропозиції та правові аргументи Європейської комісії щодо надання Україні 140 млрд євро „репараційних позик” на базі заморожених активів Росії досі не переконали Бельгію, на території якої перебувають ці активи, підтримати вказаний проєкт.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомили кілька дипломатів ЄС у Брюсселі, обізнані з ситуацією.
„Зараз триває засідання послів Євросоюзу, на якому зокрема обговорюється використання заморожених в ЄС активів на користь України. Наскільки ми бачимо, Бельгія досі має правові питання, на які не отримала чіткої відповіді”, – заявив співрозмовник „ЄвроПравди”.
Він додав, що перемовини продовжаться 23 жовтня на засіданні Європейської ради.
„Бельгія вимагає чітких зобов’язань та гарантій від держав ЄС, і наразі їй недостатньо тих аргументів, що дає Єврокомісія”, – уточнив інший дипломат.
Допомога, спрямована на підвищення готовності до зими та захисту цивільного населення, включає матеріали для житла та покращення доступу до води, санітарії та опалення.
Україні виділено додаткові 40 млн евро на проходження зимового періоду в умовах агресії РФ. Про це повідомляє Європейська комісія в соцмережі Х.
Зазначається, що допомога, спрямована на підвищення готовності до зими та захисту цивільного населення, включає матеріали для житла та покращення доступу до води, санітарії та опалення.
Нова, динамічна стеля ціни на російську нафту, встановлена 18-м пакетом санкцій Європейського Союзу проти Росії, почне застосовуватися з 3 вересня 2025 року.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомила заступниця головної речниці Єврокомісії Аріанна Подеста.
Після 3 вересня Євросоюз встановить нову максимальну ціну російської нафти, яка вираховуватиметься за динамічною формулою, затвердженою у 18-му пакеті санкцій ЄС проти РФ.
„Знижена стеля цін на нафту почне застосовуватися з 3 вересня 2025 року”, – розповіла Подеста.
Вона нагадала, що „більшість положень 18-го пакета санкцій набули чинності в середині липня після його ухвалення Радою ЄС”.
„Заборона на проведення транзакцій із 22 додатковими російськими банками набуде чинності 8 серпня 2025 року”, – заявила Аріанна Подеста.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що зустрінеться із президентом США Дональдом Трампом у неділю, 27 липня, у Шотландії.
Про це вона написала у соцмережі Х, передає “Європейська правда”.
У п’ятницю, 25 липня, фон дер Ляєн заявила, що вона та американський лідер домовилися зустрітися у Шотландії у неділю, 27 липня.
За її словами, зустріч буде присвячена обговоренню трансатлантихних торговельних відносин, а також того, як зберегти їх міцними.
Як відомо, 25 липня Трамп заявив, що існує 50-відсотковий шанс, або навіть менший, на досягнення торговельної угоди зі стороною ЄС, додавши, що Брюссель “дуже хоче укласти угоду”.
Після цього ЗМІ писали, що Європейський Союз і Сполучені Штати можуть досягти рамкової торговельної угоди вже цими вихідними.
Європейська комісія у вівторок офіційно представила законодавчу пропозицію для того, щоб поетапно припинити імпорт російського газу та нафти до кінця 2027 року.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомила пресслужба Єврокомісії.
Запропоноване регулювання передбачає поступову відмову від трубопровідного газу та зрідженого природного газу (LNG), що походить з Росії або експортується прямо чи опосередковано з території РФ.
Також встановлено графік припинення імпорту російської нафти до кінця 2027 року.
Згідно з пропозицією, нові контракти на імпорт російського газу будуть заборонені з 1 січня 2026 року.
Імпорт за чинними короткостроковими контрактами буде припинено до 17 червня 2026 року, за винятком газу, що надходить трубопроводами до внутрішньоконтинентальних країн за довгостроковими угодами – вони дозволятимуться до кінця 2027 року.
Також буде заборонено укладання довгострокових контрактів на використання терміналів LNG для клієнтів із Росії або підконтрольних їй компаній.
Країни-члени ЄС будуть зобов’язані представити чіткі плани диверсифікації енергопостачання з конкретними етапами та заходами для поетапного припинення імпорту російських енергоресурсів.
Комісія наголошує, що на сьогодні Європа має достатню інфраструктуру, добре інтегрований ринок газу та доступ до альтернативних постачальників, що дозволяє здійснити цей перехід без суттєвого впливу на економіку чи енергобезпеку.
Регламент також містить вбудовані механізми гнучкості, які враховують реалії ринку і водночас забезпечують правову визначеність для компаній.
Очікується, що Європарламент і Рада ЄС розглянуть цю пропозицію у звичайному законодавчому порядку. Для її ухвалення в Раді ЄС потрібна кваліфікована більшість.
„Росія неодноразово намагалася шантажувати нас, використовуючи енергію як зброю. Ми зробили чіткий вибір: перекрити цей потік і остаточно завершити епоху російських викопних ресурсів у Європі”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
