Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці.
Європейська комісія виступила з пропозицією накласти на низку товарів зі США зустрічні мита розміром 25% у відповідь на мита президента Дональда Трампа на сталь і алюміній. Про це у понеділок, 7 квітня, повідомив Reuters, посилаючись на документ, який потрапив їм у розпорядження.
Як зазначається у документі, частина мит набере чинності 16 травня, інші – 1 грудня.
Серед товарів, які підпадуть під мита, – широкий перелік: від діамантів, яєць і зубної нитки до ковбас та м’яса птиці. Мита на мигдаль і сою набудуть чинності з 1 грудня.
Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович раніше у понеділок заявив, що ці зустрічні мита матимуть менший вплив, ніж раніше оголошена сума в 26 мільярдів євро ($28,45 мільярда).
Агентство додає, що бурбон, вино і молочні продукти були вилучені з початкового списку, який Комісія розглядала в березні.
„Комісія встановила 50% тариф на бурбон, що спонукало Трампа пригрозити 200% контртарифом на алкогольні напої ЄС, якщо блок піде далі. Погроза Трампа занепокоїла Францію та Італію, зокрема, через їхню значну виноробну промисловість”, – пишуть журналісти.
Крім того, на додаток до цих контртарифів, ЄС вже посилив чинні захисні заходи щодо сталі з 1 квітня, щоб скоротити її імпорт на 15%. Комісія також розглядає можливість введення квот на імпорт алюмінію. Країни-члени ЄС мають проголосувати за цю пропозицію 9 квітня.
Європейська комісія ухвалила п’ятирічну робочу програму в рамках Європейського оборонного фонду (EDF), виділивши €1,065 млрд на спільні оборонні науково-дослідні та дослідно-конструкторські проєкти.
Як зазначили у пресслужбі комісії, ці інвестиції спрямовані на посилення обороноздатності Європи, сприяння технологічним інноваціям і підвищення промислової конкурентоспроможності в ЄС.
„Визнаючи важливість проривних інновацій, 4% бюджету EDF 2025 виділено на конкурс проривних технологій. Ще 6% призначені для нетематичних конкурсів, спрямованих на інноваційні і майбутні оборонні рішення”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у 2025 році 4% бюджету EDF виділено на конкурс проривних технологій. Ще 6% призначені для нетематичних конкурсів, спрямованих на інноваційні і майбутні оборонні рішення.
Загалом з моменту набуття чинності Регламенту EDF у травні 2021 року Комісія виділила €5,4 млрд на оборонні дослідження і розробки, позиціонуючи себе як ключового інвестора в європейські оборонні інновації.
У четвер, через дев’ять місяців після початку антидемпінгового розслідування, Єврокомісія запровадила тимчасові компенсаційні мита на імпорт електромобілів з Китаю.
Про це повідомила 4 липня пресслужба комісії, пише „Європейська правда”.
На основі розслідування комісія дійшла висновку, що ланцюг вартості електромобілів у Китаї користується несправедливим субсидуванням, що створює загрозу економічних збитків для виробників електромобілів в ЄС.
Розслідування також розглянуло ймовірні наслідки та вплив цих заходів на імпортерів, користувачів і споживачів електромобілів в ЄС.
Відтепер індивідуальні мита для трьох обраних китайських виробників становлять: для BYD – 17,4%; для Geely – 19,9%; для SAIC – 37,6%. Інші виробники електромобілів у Китаї, які співпрацювали в межах розслідування ЄК, підлягають середньому митному збору в розмірі 20,8%. Мито для інших компаній, які не співпрацювали, становить 37,6%.
Ці тимчасові мита застосовуватимуться з 5 липня 2024 року протягом максимум чотирьох місяців.
У цей термін має бути прийняте фінальне рішення щодо остаточних мит шляхом голосування держав-членів ЄС. Якщо це рішення буде ухвалене, воно буде дійсним на період п’яти років.
В останні тижні тривають контакти ЄС на технічному рівні з Китаєм з метою досягнення рішення, яке відповідає нормам СОТ і адекватно вирішує проблеми, підняті Європейським Союзом.
Європейська комісія поінформувала Керівний комітет про виплату Україні 4,5 мільярдів євро проміжного фінансування в березні.
Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.
Зазначено, що програма забезпечує необхідну ліквідність для фінансування функціонування України, зокрема, виплати заробітної плати, пенсій та надання базових державних послуг, щоб країна могла продовжувати зосереджувати зусилля на перемозі у війні.
– Другий транш попереднього фінансування у розмірі 1,5 мільярда євро для України передбачений у квітні, за умови позитивної оцінки виконання узгоджених умов, – йдеться у повідомленні.
Єврокомісія у п’ятницю висунула офіційну пропозицію підвищити тарифи на імпорт до ЄС зернових і олійних культур та продуктів їх переробки з Росії та Білорусі.
Про це комісія повідомила на своєму сайті, пише „Європейська правда”.
Майже у всіх випадках тарифи на російський та білоруський експорт до ЄС зростуть до 95 євро за тонну, йдеться у пропозиції. Комісія наголосила: хоча ці тарифи є достатньо високими, щоб на практиці придушити імпорт визначених агропродуктів до ЄС, вони не вплинуть на експорт до третіх країн.
Рішення покликане запобігти дестабілізації ринку ЄС через будь-яке майбутнє значне перенаправлення російської зернової продукції на ринок ЄС. Фермерська спільнота ЄС раніше висловила занепокоєння щодо цього ризику.
Запроваджені тарифи необхідні для боротьби з російським експортом незаконно привласненого зерна з території України, частина якого незаконно експортується на ринок ЄС, навмисно маркуючись як „російське”, зазначила комісія.
„Запропоновані сьогодні тарифи гарантують, що цей незаконний метод експорту більше не буде прибутковим”, – запевнили у ЄК.
Також тарифи повинні не дозволити Росії використовувати доходи від експорту зернових продуктів до ЄС для фінансування своєї агресивної війни проти України.
Підвищені тарифи також стосуватимуться Білорусі з огляду на тісні політичні та економічні зв’язки цієї країни з Росією.
Транзит зернових, олійних культур та продуктів їх переробки з Росії та Білорусі до третіх країн не підпадає під пропозицію. Так ЄС хоче залишитись „відданим справі сприяння продовольчій безпеці в усьому світі”.
Тепер цю пропозицію розгляне Рада Європейського Союзу і після ухвалення Радою тарифи одразу почнуть застосовувати.
Єврокомісія, зокрема, надасть Польщі 1,4 млрд євро на інвестиції в сільськогосподарський сектор. Загальні інвестиції в економіку Польщі від Євросоюзу цього разу складуть 137 млрд євро.
У Євросоюзі ухвалили правові акти, які дозволять передати Польщі додаткове фінансування.
Про це повідомляє Європейська комісія.
Сьогодні Європейська комісія ухвалила два правові акти, які відкриють Польщі доступ до фінансування ЄС на суму до 137 млрд євро, — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ці дії пов’язані з реформами верховенства права, які ухвалила Польща, а також із нещодавніми та негайними кроками, які вона здійснила для вирішення основних завдань зі зміцнення незалежності судової системи.
У Єврокомісії уточнили, що платіжний запит Польщі також охоплює важливі кроки в реалізації 25 амбітних реформ і п’яти ключових інвестицій.
Ці заходи спрямовані на підвищення стійкості та конкурентоспроможності економіки країни, просування зеленої енергетики та переходу до цифрових технологій, а також підтримку охорони здоров’я та екологічно чистої мобільності, — заявили в ЄК.
Також Єврокомісія надасть Польщі 1,4 млрд євро на інвестиції в сільськогосподарський сектор.
Це стосуватиметься підтримки тисячі фермерів і рибалок, а також самого сектору для допомоги в розширенні та модернізації свого виробництва і виходу на нові ринки.
Європейська комісія наступного тижня почне розблоковувати виплати у розмірі 137 мільярдів євро з фондів ЄС, призначених для Польщі, які були заморожені через проблеми з верховенством права в країні за попередньої влади.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це на пресконференції у Варшаві заявила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн, яку цитує Politico.
„Наступного тижня Єврокомісія ухвалить два рішення щодо європейських фондів, які наразі заблоковані для Польщі. Ці рішення вивільнять для Польщі до 137 мільярдів євро”, – зазначила вона.
Президентка Єврокомісії додала, що кошти надійдуть з плану відновлення ЄС, а також з фондів згуртованості.
На початку цього тижня міністр юстиції Польщі Адам Боднар представив у Брюсселі „план дій”, спрямований на припинення тривалої суперечки щодо верховенства права між ЄС і Варшавою, яка розпочалася за часів попереднього уряду „Права і справедливості”.
Фон дер Ляєн зазначила, що план є „потужною заявою”, і привітала прагнення уряду Дональда Туска відновити незалежність судової влади.
„Це чітка дорожня карта для Польщі, і ваші зусилля є вирішальними”, – сказала вона, звертаюсь до Туска.
Перший транш із нового фонду фінансової підтримки України на 50 млрд євро очікується на початку березня. Подальша допомога зумовлена прогресом реформ у Києві.
Про це заявив єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
„Наша мета – перша половина березня”, – сказав він.
За його словами, допомога необхідна Україні, особливо з огляду на те, що відбувається зараз у США. „Таким чином ми повернемося на правильний шлях і допоможе їм впоратися з їхніми фінансовими труднощами”, – додав єврокомісар.
Після того, як цей платіж буде здійснено, робота перейде до створення більш формалізованого плану „гроші в обмін на реформи”, узгодженого між Києвом і Брюсселем, за яким Україна отримає 50 млрд євро щоквартальними платежами, що залишилися.
Україна є країною-кандидатом у ЄС, і тому концепція полягає у тому, щоб пов’язати поточну фінансову допомогу (яка, за заявами Києва, необхідна для підтримки функціонування держави у розпал війни) з курсом реформ, який вимагається від потенційних членів блоку, зазначає FT.
„Наше фінансування – це не просто допомога. Наше фінансування засноване на умовах і результатах. Отже, по суті, зараз нам потрібно побачити план, що заслуговує на довіру, план реформ з боку України. По суті, все майже готове”, – сказав Варгеї.
