В рамках програми пропонується створити Інструмент підтримки України (USI), на який буде спрямовано 300 млн євро з загального бюджету програми у 1,5 млрд євро до 2027 року.
Європейський парламент 25 листопада ухвалив законопроєкт, який започатковує Програму європейської оборонної промисловості (EDIP), що передбачає інтеграцію оборонної промисловості України у оборонно-промисловий комплекс ЄС. Про це повідомляєЄвропейська правда.
Програма EDIP спрямована на зміцнення оборонної промисловості ЄС, стимулювання спільних європейських оборонних закупівель, нарощування оборонного виробництва в ЄС та підтримку України і її інтеграції в європейський оборонно-промисловий комплекс.
В рамках програми пропонується створити Інструмент підтримки України (USI), на який буде спрямовано 300 млн євро з загального бюджету програми у 1,5 млрд євро до 2027 року.
Як заявив єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, презентуючи EDIP у Європарламенті, програма передбачає 1,2 мільярда євро грантів для європейської оборонної промисловості та 300 мільйонів на інтеграцію оборонної промисловості України.
За його словами, EDIP підтримає оборонну промисловість України не лише 300 мільйонами євро, він уможливлює закупівлю оборонного обладнання в Україні, з Україною та для України.
„EDIP дозволяє інвестувати в українську промисловість та підтримувати інтеграцію української промисловості до Європейської оборонно-технологічної та промислової бази. EDIP дозволяє нам інтегрувати українські військові інновації в європейську оборонну промисловість. EDIP структурно пов’язує Україну з нашою європейською оборонною промисловістю”, – наголосив Кубілюс.
Він назвав три пріоритети EDIP.
„По-перше, EDIP надає пріоритет спільним закупівлям. Чим більше держав-членів купують разом, зміцнюють ланцюги постачання разом, створюють оборонні проєкти разом, тим більше вони можуть розраховувати на фонди ЄС. Ми фінансуємо співпрацю, а не фрагментацію”, – зазначив єврокомісар.
По-друге, за його словами, EDIP зміцнює оборонну готовність Європи, плануючи реальні інвестиції в промисловість, ланцюги постачання та робочі місця. Існують суворі обмеження: 65% вартості компонентів мають бути європейськими.
„По-третє, з EDIP ЄС перейде „від імпровізації до організації” у спільному розвитку, виробництві та оборонних закупівлях”, – додав Кубілюс.
Рада ЄС і Європарламент попередньо погодили умови програми розвитку оборонпрому EDIP, у яку на найближчі два роки закладають фінансування у розмірі 1,5 млрд євро – у тому числі з коштами для України.
Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС, пише „Європейська правда”.
Керівництво Ради ЄС та перемовники Європарламенту досягли попередньої домовленості щодо Програми європейської оборонної індустрії (EDIP), яка передбачає фінансування на оборону у розмірі 1,5 млрд євро на 2025-2027 роки і покликана стимулювати європейський ОПК та активізувати оборонну співпрацю з Україною через Інструмент підтримки України з метою її подальшої інтеграції до Європейської оборонно-технічної промислової бази.
Також програма EDIP запровадить перший механізм для гарантування безпеки постачання оборонної продукції у країнах ЄС і набір юридичних інструментів для сприяння довгостроковій оборонній співпраці між країнами ЄС.
Попередня домовленість підтверджує бюджет, який запропонувала Єврокомісія, обсягом 1,5 млрд євро у вигляді грантів, з яких 300 млн передбачені на Інструмент підтримки України.
Домовленість передбачає, що вартість компонентів походженням із-за меж ЄС та близьких партнерів не має перевищувати 35% очікуваної вартості кінцевої продукції. Включати компоненти з третіх країн, щодо яких є безпекові застереження, буде заборонено.
Також EDIP започаткує „рамку” для Європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCIs), спрямованих на розвиток спроможностей у стратегічних сферах; українські компанії також зможуть брати у них участь.
Крім того, у межах програми створять механізм європейських оборонних продажів, завдяки чому має з’явитися „централізований каталог” продукції і це має спростити й прискорити закупівлі.
На комітетах Європарламенту підтримали проєкти щодо повної відмови ЄС від газу й нафти з РФ.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомили у пресслужбі.
16 жовтня комітети з промисловості, наукових досліджень та енергетики і з міжнародної торгівлі схвалили проєкти щодо заборони імпорту до ЄС будь-якого російського газу, включно з СПГ, з 1 січня 2026 року. Деякі винятки передбачені лише для чинних короткострокових контрактів (до 17 червня) та довгострокових – до 1 січня 2027 року, за умови, що такі контракти були укладені до 17 червня 2025 року.
Запропоновані заходи передбачають, що енергетичні оператори зможуть розірвати контракти, посилаючись на форсмажорні обставини – якими може вважатися юридично зобов’язуюча заборона подальшого імпорту.
Так само пропонують заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 року.
Щоб закрити лазівки і зменшити ризик обходу обмежень, операторів зобов’язують подавати більш детальні докази щодо країни походження.
З тієї ж дати пропонують заборону імпорту всієї російської нафти і нафтопродуктів та додаткові запобіжники і посилення покарання за обхід заборони.
Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС.
Проєкти підтримали 83 голосами „за”, тоді як 9 членів голосували проти і 1 утримався.
У комюніке відзначили, що євродепутати підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть. використовувала свої енергоресурси як зброю і це ще більш загострилося після її відкритого нападу на Україну.
Європарламент у вівторок підтримав продовження угоди про вантажні перевезення між ЄС та Україною до кінця 2025 року, що також відома як „транспортний безвіз”.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомила пресслужба Європарламенту.
За відповідну ініціативу проголосували 488 депутатів Європарламенту, 137 виступили проти, ще 34 – утрималися.
Первинна угода була укладена в червні 2022 року і мала завершитися в червні 2024 року. Проте її дія була тимчасово продовжена, очікуючи на формальне схвалення Європарламентом і Радою ЄС. Тепер документ буде передано Раді для остаточного ухвалення.
Оновлена версія угоди враховує низку практичних викликів, які виникли під час її реалізації. Згідно з новими вимогами, водії повинні мати при собі дозвільні документи на міжнародні перевезення та розміщувати спеціальну наклейку на лобовому склі, що підтверджує відповідність перевезення умовам угоди.
Крім того, угода передбачає механізм захисту: у разі суттєвих порушень на місцевому ринку автоперевезень її дія може бути тимчасово припинена в окремому географічному регіоні.
Угода про вантажні автоперевезення від 29 червня 2022 року стала одним із проявів солідарності Євросоюзу з Україною у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ.
Європейський парламент на три роки продовжив так званий „торговельний безвіз” – призупинення дії квот та митних зборів – для українських заліза та сталі, беручи до уваги, що з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торговельних заходів для українських товарів, які експортуються в Європейський Союз.
Про це йдеться в тексті законодавчої резолюції Європарламенту „Призупинення дії окремих частин Регламенту (ЄС) 2015/478 щодо імпорту української продукції до Європейського Союзу”, затвердженої у четвер, 8 травня 2025 року, що є в розпорядженні „Європейської правди”.
Резолюція Європарламенту продовжить безмитний імпорт в ЄС з України сталі та заліза до 5 червня 2028 року.
„Наразі Єврокомісія працює над довгостроковим рішенням для забезпечення більшої економічної прозорості у торговельних відносинах між ЄС та Україною”, – повідомили у пресслужбі Європарламенту.
„Українська металургійна промисловість є основою економіки України. Вона продовжує працювати, незважаючи на те, що багато працівників пішли на фронт, а заводи піддаються жорстоким атакам з боку Росії”, – заявила доповідачка Європарламенту, євродепутатка зі Швеції Карін Карлсбро (група Renew).
За резолюцію проголосували 354 депутати Європарламенту, проти – 147, утрималися – 53.
Законодавча резолюція набуде чинності після її затвердження Радою ЄС та офіційної публікації.
Європейський парламент 22 жовтня остаточно схвалив надання Україні позики до 35 мільярдів євро, яка буде гарантована майбутніми доходами від знерухомлених активів російського центробанку на Заході.
Серед законодавців ЄС 518 проголосували „за”, 56 „проти” та 61 „утримався”, повідомлено у пресрелізі на вебсайті Європарламенту.
„Україна продовжує протистояти російській агресії, її хоробрі громадяни борються не лише за власне існування та свободу, а й захищають демократію, права людини, свободу та міжнародне право для всіх нас”, – наведено у пресрелізі слова доповідачки Карін Карлсбро.
„Потреба у фінансовій підтримці величезна та термінова. росія повинна заплатити за напад на українців і брутальне знищення інфраструктури країни, міст, сіл і будинків. Тягар відбудови України візьмуть на себе ті, хто відповідальний за її знищення, а саме росія”, – додала Карлсбро.
Позика є частиною пакету підтримки загальним обсягом до 50 мільярдів доларів, погодженого країнами Групи семи та Європейським Союзом у червні цього року.
Європейський Союз зобовʼязався надати до 35 мільярдів євро в рамках позики Групи семи, однак його частка може бути і меншою, залежно від розміру внесків інших країн Групи, зокрема Сполучених Штатів. Гроші ЄС очікувано надійдуть в Україну протягом 2025 року.
„Механізм кредитної співпраці з Україною, нещодавно створена структура, зробить майбутні доходи від заморожених активів Центрального банку росії, розташованих в ЄС, доступними для України”, – пояснено в пресрелізі Європарламенту.
„Ці кошти допоможуть Україні обслуговувати та повертати позику макрофінансової допомоги ЄС, а також позики від інших партнерів Групи семи. В міру того, що кошти механізму можна буде використовувати для обслуговування та погашення кредитів, Київ зможе розподіляти кошти макрофінансової допомоги на свій розсуд”, – додає Європарламент.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у дописі в мережі Х подякував Європарламенту за це рішення. „Це важливий внесок ЄС у межах $50 млрд кредиту G7 з використанням прибутків від заморожених російських активів. Він допоможе задовольнити нагальні фінансові потреби України в умовах жорстокої повномасштабної війни, яку веде росія проти нашої держави”, – зазначив він.
22 жовтня Європейський парламент підтримав надання Україні кредиту в розмірі до 35 мільярдів євро. Він буде виплачено за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів.
Цей кредит є частиною макрофінансової допомоги (MFA), яку ЄС надає в рамках домовленості G7, укладеної в червні цього року. Загалом пакет G7 передбачає до 50 мільярдів доларів фінансової підтримки для України. Остаточна сума від ЄС може бути меншою, залежно від обсягу кредитів, наданих іншими країнами G7.
Механізм співпраці з Україною щодо кредитів забезпечить використання майбутніх доходів від заморожених активів Центрального банку Росії, які знаходяться в ЄС, для погашення кредиту. Ці кошти будуть спрямовані на обслуговування та погашення кредитів ЄС та інших партнерів G7. Київ зможе використовувати отримані від ЄС кошти за власним розсудом.
Кредит буде надано до кінця 2025 року. Однак його отримання залежатиме від виконання Україною зобов’язань щодо підтримки демократичних механізмів, прав людини та умов, які будуть прописані в меморандумі про взаєморозуміння.
Після схвалення Європарламентом, регулювання буде ухвалено Радою ЄС та набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ц важливий внесок ЄС у межах 50 млрд доларів кредиту G7 з використанням прибутків від заморожених російських активів, який допоможе покрити нагальні фінансові потреби України.
У Європейському парламенті відбулися несподівані події. Після того як було ухваленно доповідьщодо продовження на рік безмитного доступу для українських товарів, Єврокомісії на вимогу одного з депутатів доручили провести повторні переговори з Європейською радою. Іншими словами, звіт був прийнятий, але окремі його частини мають бути переглянуті.
Європейський парламент у середу схвалив пропозицію продовжити ще на рік тимчасове призупинення ввізних мит і квот на імпорт сільськогосподарської продукції з України та Молдови до ЄС. Завдяки цьому режим безмитного імпорту для обох країн було продовжено до 5 червня 2025 року. Заходи ЄС з лібералізації торгівлі, прийняті в травні 2022-го і продовжені в травні 2023-го, мали закінчитися в червні 2024 року.
Перед голосуванням комісар Єврокомісії з питань бюджету Йоганнес Ган заявив, що комітет знайшов правильний баланс між інтересами українських та європейських фермерів, включивши до законодавства захисне застереження щодо яєць та м’яса птиці. За його словами, закон містить також додаткові заходи захисту. Відтак Йоганнес Ган зачитав заяву комітету стосвоно імпорту зернових, зазначивши, що війна росії проти України зруйнувала попередні ланцюги поставок. Тому ЄС намагається забезпечити відновлення ланцюгів доданої вартості. Адже, як підкреслив комісар, важливо, щоб українська продукція потрапляла до третіх країн. Йоганнес Ган додав, що, враховуючи важливість виробництва зернових та ринку зернових, Єврокомісія буде контролювати імпорт і втручатися в разі необхідності.
Як відомо, продукти, які не відповідають суворим стандартам ЄС щодо їхнього виробництва, тобто є дешевшими й тому мають значну конкурентну перевагу, спричинили серйозні проблеми на європейських ринках. Оскільки це стало вишенькою на торті політики Єврокомісії щодо фермерів, наприкінці минулого року майже в усіх країнах ЄС спалахнули фермерські протести, які тривають і донині. Навряд чи в якійсь столиці ЄС не відбулося перекриття учасниками акцій доріг і сутичок з поліцією, але, мабуть, найбільш пам’ятне зіткнення сталося в Польщі.
Утім, схоже, Брюссель і досі відмовляється дослухатись до фермерів, оскільки рішення про надання безмитного доступу та інші пільги українцям і молдованам, було прийняте в середу без жодних проблем.
Поправка також дозволяє Єврокомісії вживати заходів у разі порушення роботи ринків однієї або кількох країн ЄС через український імпорт, а отже, накладає екстрене гальмо на сільськогосподарську продукцію (м’ясо птиці, яйця та цукор). Це означає, що Євросоюз запровадить імпортні тарифи, якщо обсяг перевищить середній показник імпорту у 2022 та 2023 роках. Варто зазначити, що, згідно з аналізом USDA, імпорт пшениці в ЄС минулого року зріс ще на 1 млн тонн – до 13 млн тонн – порівняно з 12,1 та 4,6 млн тонн протягом двох попередніх маркетингових років. Іншими словами, середні показники імпорту за роки, про які йдеться в законодавстві, уже передбачають різке збільшення обсягів.
Після ухвалення пропозиції Європарламентом тепер справа за Європейською радою, яка має офіційно затвердити регламент, що може набути чинності вже за кілька тижнів. Європейська комісія призупинила дію тарифів і квот на імпорт української сільськогосподарської продукції у 2022 році, після початку війни. Однак під час парламентської сесії кілька депутатів Європарламенту закликали звернутися до Єврокомісії з проханням відновити з Європейською радою переговори про внесення певних змін. Більшість євродепутатів підтримали цю пропозицію, і вже ухвалений звіт має бути повернутий до комітету для повторного обговорення цих частин.
