Дані про інфляцію в найбільших економіках єврозони, зокрема у Франції, Іспанії та Італії, не вказують на безпосередню загрозу зростання цін. Однак цього не можна сказати про Німеччину.
Дані про інфляцію в основних економіках єврозони малюють неоднозначну картину щодо цінових перспектив блоку. У Німеччині, найбільшій економіці регіону, інфляція несподівано досягла найвищого рівня за 9 місяців.
В основному через помірне зниження цін на продукти харчування та енергоносії, інфляція в Німеччині в листопаді була на 2,6% вищою, ніж минулого року, а в жовтні 2025 року сягнула 2,3%. Про це свідчать попередні результати Федерального статистичного управління (Destatis).
Гармонізований рівень інфляції показав, що німецькі ціни в листопаді знизилися на 0,5% після зростання на 0,3% у жовтні.
Ціни у Франції повільно ростуть
В інших країнах, здається, європейський ціновий тиск послаблюється після кризи, яка виникла в регіоні після пандемії. Попередні дані, опубліковані в п’ятницю, вказують на те, що інфляція у Франції залишається стриманою. За попередніми оцінками INSEE, індекс цін, гармонізований з ЄС, у листопаді мав зрости на 0,8% у річному вимірі, що не змінилося порівняно з попереднім місяцем і означає зниження порівняно з 1,7% роком раніше.
Економісти очікували зростання на рівні 1%.
Стабільне значення відображає протилежні тенденції в різних категоріях витрат: уповільнення зростання цін на послуги, обумовлене комунікаційними послугами, і більш значне зниження цін на промислові товари, компенсоване меншим зниженням цін на енергоносії та незначним прискоренням зростання цін на продукти харчування.
У листопаді ціни у Франції впали на 0,2% порівняно з попереднім місяцем після зростання на 0,1% у жовтні. Консенсусний прогноз передбачав, що вони залишаться незмінними.
Спад був спричинений зниженням цін на послуги, особливо в галузі транспорту та комунікацій і меншою мірою також здешевленням промислових товарів. Очікується, що ціни на тютюнові вироби та енергоносії зростуть, насамперед на бензин. Ціни на продукти харчування, швидше за все, залишаться в цілому стабільними.
Інфляція в Італії
Третя за величиною економіка ЄС продемонструвала подібну динаміку. Згідно з попередніми даними Національного статистичного управління ISTAT, гармонізований індекс споживчих цін в Італії в листопаді знизився на 0,2%, що відповідає жовтневому зниженню.
Річна інфляція знизилася з 1,3% попереднього місяця до 1,1%, що є найнижчим рівнем з жовтня 2024 року.
Інфляція в Італії залишалася низькою, оскільки зниження цін на енергоносії та слабша інфляція у сфері послуг компенсували помірне зростання в інших секторах. Найбільший тиск на зниження цін спричинили різке падіння цін на регульовані енергетичні й комунікаційні послуги, а також уповільнення зростання цін на транспортні та розважальні послуги.
Лише кілька категорій, головним чином перероблені харчові продукти та деякі нерегульовані енергетичні товари, продемонстрували незначне зростання цін.
Ціни в Іспанії зростають
Іспанія, четверта за величиною економіка єврозони, продемонструвала дещо сильніший тиск на ціни. Згідно з попередніми даними Національного інституту статистики, індекс споживчих цін, гармонізований на рівні ЄС, у листопаді залишився на рівні жовтня після зростання на 0,5% у жовтні, що суперечить очікуванням щодо місячного зниження на 0,2%.
Однак річна інфляція виявилася вищою, ніж передбачалося. Гармонізований показник знизився з 3,2% у жовтні до 3,1% проти прогнозу 2,9%. Зростання цін на продукти харчування, транспорт та інші неенергетичні товари продовжувало стимулювати інфляцію.
Дані про основні економіки єврозони, опубліковані в п’ятницю, будуть представлені Європейському центральному банку перед його грудневим засіданням. Очікується, що ЄЦБ не знизить базову процентну ставку з поточних 2%, оскільки політичні діячі вважають, що середньострокові цілі інфляції в цілому досягаються.
Інфляція в єврозоні в жовтні становила 2,1%, що трохи перевищує ціль ЄЦБ у 2%, підтверджуючи думку банку, що ціновий тиск в основному під контролем після того, як шок пропозиції після пандемії та енергетична криза, спричинена вторгненням росії в Україну, досягли двозначних пікових значень.
Тим часом інфляційні очікування дещо зросли. Згідно з новим опитуванням ЄЦБ, опублікованим у п’ятницю, медіана споживчих інфляційних очікувань на наступний рік у жовтні зросла до 2,8% з 2,7% у вересні. Очікування на три роки залишилися незмінними на рівні 2,5%, а очікування на п’ять років – стабільними на рівні 2,2%.
Різке зростання цін на енергоносії в єврозоні у вересні підштовхнуло інфляцію до тринадцятирічного максимуму.
За попередніми даними, опублікованими статистичним управлінням Європейського Союзу (Євростат) у п’ятницю, споживчі ціни зросли на 3,4% у річному обчисленні в єврозоні 19 країн ЄС, що є найсильнішим зростанням темпів із вересня 2008 року. Аналітики очікували дещо слабший темп зростання – 3,3 % після стрибка в 3,0% у серпні.
Найбільше ціни зросли на енергоносії – на 17,4%, промислові товари – на 2,1%, продукти, алкоголь і тютюн на 2,1%, а також послуги – на 1,7%.
Без урахування цін на енергоносії споживчі ціни зросли на 1,9 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, тоді як базова інфляція, яка не включає нестабільні енергоносії, продукти харчування, алкоголь та тютюн, також зросла на 1,9%. Аналітики очікували, що базова інфляція становитиме 1,9 відсотка після зростання в серпні на 1,6 відсотка.
У щомісячному обчисленні споживчі ціни в єврозоні зросли на 0,5 %. Без урахування цін на енергоносії зростання склало 0,4 відсотка, а базова інфляція без урахування цін на енергоносії, продукти харчування, алкоголь та тютюн зросла на 0,5 відсотка.
Остаточний набір даних буде опубліковано Євростатом 20 жовтня.
Серед найбільших економік, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, споживчі ціни зросли на 4,1 % у Німеччині, 2,7 % у Франції, 3,0 % у Італії та 4,0 % у Іспанії. При цьому найвищий рівень інфляції зафіксований в Естонії (6,4%), Литві (6,3%) та Словаччині (5,1%), а найнижчий – на Мальті (0,7%), в Португалії (1, 3%), Греції та Фінляндії (по 2,1%).
Основною метою Європейського центрального банку (ЄЦБ) є підтримка цінової стабільності з метою досягнення річного гармонізованого індексу споживчих цін у 2% у середньостроковій перспективі.
Хоча більшість економістів сходяться на думці, що високі темпи інфляції, виміряні за останні шість місяців, є тимчасовими, існують дискусії щодо того, наскільки одноразовий ціновий тиск може бути включений до стійкої інфляції за допомогою ефектів другого раунду. На думку глави Європейського центрального банку Крістін Лагард, зростання цін пов’язане, головним чином, із пандемією коронавірусу, і відновленням економіки після тривалих локдаунів Вона очікує, що деякі з цих факторів можуть зберігатися і після пандемії коронавірусу. Однак ЄЦБ все ще очікує, що темпи зростання цін залишаться слабкими і досягнуть 2-ї цілі у найближчі роки.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
У вересні інфляція споживчих цін в 19 країнах, які користуються євро, прискорилася до 3,4% і це найвищий показник з вересня 2008 року.
У вересні інфляція споживчих цін в 19 країнах єврозони прискорилася до 3,4% і досягла 13-річного максимуму. За підсумками минулого місяця інфляція в єврозоні досягла 13-річного максимуму і ймовірно продовжить рости і далі. Про це повідомляє Reuters.
У вересні інфляція споживчих цін в 19 країнах, які користуються євро, прискорилася до 3,4% в річному численні з 3% місяцем раніше. Це найвищий показник з вересня 2008 року і він перевищив очікування аналітиків, які прогнозували інфляцію на рівні 3,3%.
Варто зазначити, що головним фактором підвищення цін став різкий ріст витрат на енергоносії у зв’язку із змінами вартості нафти під час пандемії коронавірусної хвороби. Також на цінах позначилася і логістична криза, адже вартість товарів тривалого користування зросла на 2,3% із серпня.
Усі ці фактори можуть призвести до того, що за підсумками року інфляція зросте до 4%, що вдвічі перевищує очікуваний показник Європейського Центрального Банку. Окрім того, у 2022-му році ЄЦБ прогнозував швидке зниження цін.
Ринкові економісти стверджують, що центробанки можуть недооцінювати інфляційний ризик.
«На нашу думку є велика ймовірність того, що ця інфляція не буде такою короткотривалою, ніж припускають усі центральні банки, враховуючи ЄЦБ», – вважає економіст BNP Paribas Луїджі Сперанца.
Зокрема, працівники можуть почати вимагати підвищення зарплатні, а компанії зможуть задовольнити їхні вимоги лише підвищивши кінцеві ціни. Базова інфляція без урахування продуктів харчування та енергоносіїв зросла до 1,9% з 1,6%, відзначає агентство.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
