Україна відкрила перший аграрний хаб на заході Африки – в Гані – в межах ініціативи Food from Ukraine. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм.
За її словами, попри війну, Україна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки. І водночас пропонує нову модель співпраці – не лише постачати зерно, а й створювати нові можливості для партнерів.
„Україна відкрила перший агрохаб на Африканському континенті – у Республіці Гана. У межах ініціативи президента Володимира Зеленського Food from Ukraine запрацював Центр переробки та розподілу продовольства”, – написала вона.
За словами Свириденко, агрохаб створено українським агробізнесом у співпраці з урядом Гани як результат домовленостей, досягнутих під час конференції Food from Ukraine у листопаді 2025 року.
„Це новий формат нашої присутності у світі, коли гуманітарна підтримка поєднується з розвитком партнерства і місцевої економіки. Українську продукцію поєднуватимуть із місцевою, формуватимуть продовольчі набори та забезпечуватимуть їх розподіл. Наступний етап – розвиток переробки, пакування та порціонування безпосередньо в Гані”, – розповіла прем’єр.
Вона уточнила, що до перших наборів вже увійшли рис місцевого виробництва та макаронні вироби, виготовлені в Гані з українського борошна.
„Під час відкриття передали 4000 продуктових наборів найбільш вразливим верствам населення, ганійським вдовам”, – зазначила Свириденко і додала, що Україна розглядає Гану як важливого партнера для гуманітарної підтримки та розвитку торгівлі на західному узбережжі Африки.
Велика Британія оголосила про термінову гуманітарну допомогу для країн Близького Сходу, Африки та Азії.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу британського уряду.
Пакет фінансування у розмірі 61 мільйон фунтів стерлінгів (76 мільйонів доларів) підтримає урядовий „План змін”, спрямований на подолання міграційних потоків, боротьбу з кліматичною катастрофою та глобальною бідністю.
Як зазначено, Британія пообіцяла виділити кошти на розширення програм допомоги та надання життєво необхідної підтримки тисячам вразливих людей, які постраждали від найгостріших гуманітарних криз у світі.
Ці програми будуть зосереджені на реагуванні на ескалацію кризи на Близькому Сході, підтримці внутрішньо переміщених осіб у Демократичній Республіці Конго (ДРК) та тих, хто постраждав від тропічного циклону Чідо.
Велика Британія спрямовує 22 мільйони фунтів стерлінгів на реагування на ескалацію кризи на Близькому Сході, а 34 мільйони фунтів стерлінгів підуть на полегшення високого рівня гуманітарних потреб у Буркіна-Фасо, Малі, Нігері, ДРК, Сомалі, М’янмі та Бангладеш.
До 5 мільйонів фунтів стерлінгів піде на фінансування Всесвітньої продовольчої програми ООН.
Крім того, до 5 мільйонів фунтів стерлінгів буде спрямовано на ліквідацію наслідків тропічного циклону Чідо у Мозамбіку.
Офіс контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) оголосив про введення санкцій проти компаній в росії та Центральній Африканській Республіці (ЦАР), які забезпечували активність ПВК «Вагнер» та інших бойовиків у Африці.
Про це йдеться в офіційному повідомленні Мінфіну США, оприлюдненому в п’ятницю.
«Покарані сьогодні компанії відіграли важливу роль у сприянні діяльності ПВК «Вагнер» та, відповідно, діям рф. Зазначені фігуранти намагалися отримати прибутки від незаконного видобутку природних ресурсів і надавали матеріальну та фінансову підтримку групі Вагнера та іншим організаціям, пов’язаним з Євгеном Пригожиним, який загинув у серпні 2023 року»,- зазначається в повідомленні.
Таким чином мінфін США запровадив санкції проти центральноафриканської компанії Bois Rouge SARLU, також відомої як Wood International Group SARLU. Підприємство займається лісопромисловим бізнесом у ЦАР та є частиною зловмисної мережі, яка охоплює політичні, економічні та інформаційні сектори країни, зауважили в OFAC. Компанія забезпечує групу «Вагнер» коштами, отриманими від промислового продажу деревини з тропічних лісів в обмін на військову протекцію на захоплених у повстанців територіях.
Крім того, санкції США введені проти російської компанії «Брокер-Експерт», що базується в Санкт-Петербурзі, яка впродовж тривалого часу отримує дохід від діяльності компаній, заснованих Пригожиним, на всій території Африканського континенту.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
З Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) виходить Ангола. Про це оголосив уряд цієї країни, повідомила державна газета Jornal de Angola з посиланням на міністра мінеральних ресурсів, нафти та газу Діамантіно Азеведо.
„Ми не хочемо бути в організаціях, щоб мовчки входити й мовчати. Ми хочемо бути активними й робити свій внесок. Коли ми бачимо, що наш внесок не призводить до будь-яких відчутних результатів, тоді ми нічого не робимо в цій організації”, – сказав він.
Після виходу Анголи в Організації країн-експортерів нафти залишиться 12 країн. ОПЕК поки що не коментувала ситуацію.
Ангола, яка вважається одним із найбільших виробників нафти та газу в Африці, входила до ОПЕК з 2007 року. 2020 року країна видобувала близько 1,32 млн барелів сирої нафти на день. Однак видобуток сирої нафти в Анголі знижується через дозрівання нафтових родовищ.
[type] => post [excerpt] => З Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) виходить Ангола. Про це оголосив уряд цієї країни, повідомила державна газета Jornal de Angola з посиланням на міністра мінеральних ресурсів, нафти та газу Діамантіно Азеведо. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1703190840 [modified] => 1703190843 ) [title] => З ОПЕК виходить одна з найбагатших на нафту країн Африки [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=44325&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 44337 [uk] => 44325 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 44326 [image] => Array ( [id] => 44326 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/58-main-v1703168434.jpg [original_lng] => 50380 [original_w] => 630 [original_h] => 399 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/58-main-v1703168434-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/58-main-v1703168434-300x190.jpg [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/58-main-v1703168434.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/58-main-v1703168434.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/58-main-v1703168434.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/58-main-v1703168434.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/58-main-v1703168434.jpg [width] => 630 [height] => 399 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1703184943:2 [views_count] => 3663 [_thumbnail_id] => 44326 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508054464000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 7327 [1] => 99624 [2] => 1439 ) [tags_name] => Array ( [0] => Африка [1] => вихід з ринку [2] => ОПЕК ) ) [4] => Array ( [id] => 43149 [content] =>
Європейський Союз виділив 26,7 мільйона євро гуманітарної допомоги кільком країнам Східної Африки, щоб допомогти населенню і біженцям, які постраждали від збройних конфліктів та кліматичних катастроф, повідомила Європейська комісія.
Згідно з брюссельським комюніке, регіон Африканського Рогу та Великих озер потерпає від численних гуманітарних криз, які посилюються збройними конфліктами та кліматичними катастрофами.
Щоб покращити ситуацію, Європейська комісія надасть гуманітарну допомогу на загальну суму 26,7 мільйона євро Південному Судану, Уганді, Сомалі та Демократичній Республіці Конго. Кошти будуть використані головним чином для підтримки переміщеного населення, яке рятується від конфліктів та кліматичних явищ.
У Південному Судані, куди із сусіднього Судану щодня прибуває близько 2 000 осіб, додаткове фінансування в розмірі 6,4 мільйона євро піде на забезпечення гуманітарної допомоги в прикордонних районах. 70% потерпілих у цьому регіоні – жінки і діти, більшість з яких страждають від недоїдання.
У Єврокомісії підкреслили, що близько двох мільйонів людей у Сомалі потребуватимуть термінової гуманітарної допомоги до кінця року через збройний конфлікт, повені та постійну епідемію холери. Фінансування ЄС у розмірі 5,5 мільйона євро покращить гуманітарну ситуацію, яка склалася в країні.
Євросоюз виділить 1,5 мільйона євро для посилення продовольчої безпеки в Уганді, щоб прогодувати понад 1,5 мільйона біженців. Адже із січня 2022 року їх прибуло в країну понад 220 000.
Для Демократичної Республіки Конго Європейська комісія виділяє 13,3 мільйона євро для забезпечення безперервності гуманітарної діяльності у відповідь на зростання насильства і погіршення гуманітарної ситуації, ідеться в комюніке.
Ініціатива Президента України Володимира Зеленського Grain from Ukraine відтепер буде стосуватися і дунайських портів України. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Уряд під час засідання 8 вересня підтримав постанову про залучення українських портів на р. Дунай до надання гуманітарної допомоги у вигляді пшениці та кукурудзи країнам Африки й Азії.
«Це наш внесок у світову продовольчу безпеку. Працюємо з ООН та іншими нашими партнерами, аби повноцінно відновити аграрний експорт з України та остаточно розблокувати наші чорноморські порти», — наголосив Денис Шмигаль.
Як повідомив Прем’єр-міністр, станом на зараз у межах жнивної кампанії в Україні зібрано 34 млн тонн врожаю. Зокрема 22 млн тонн пшениці. При цьому внутрішня потреба, за його словами, становить 6-7 млн тонн на рік.
Південна Африка прийме саміт блоку БРІКС у серпні, як і планувалося. Дане рішення було прийняте на тлі припущень щодо перенесення саміту до Китаю, щоб президент росії володимир путін міг бути присутнім у ПАР.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на владу ПАР.
Південна Африка як підписант Міжнародного кримінального суду (МКС) зобов’язана заарештувати Путіна, якщо він візьме участь у переговорах між лідерами Бразилії, росії, Індії та Китаю, у зв’язку з ордером на арешт через депортацію дітей з України.
„Південна Африка прийматиме 15-й саміт БРІКС у конференц-центрі Сандтон, Йоганнесбург, з 22 по 24 серпня 2023 року”, – йдеться в заяві Департаменту міжнародних відносин.
Прессекретар головуючої країни Вінсент Магвенья підтвердив, що це означає, що весь саміт, включаючи основну частину за участю глав держав БРІКС, відбудеться в Південній Африці.
Він і представник департаменту міжнародних відносин відмовилися коментувати, чи буде Путін присутній на саміті.
У вівторок міністр міжнародних відносин Південної Африки Наледі Пандор заявила, що Путін досі не відповів на запрошення, надіслане до того, як МКС висунув йому звинувачення 18 березня.
За словами Пандор, президент Китаю Сі Цзіньпін, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді і президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва планують бути присутніми на заході.
Південна Африка заявляє, що дотримується нейтралітету в українському конфлікті, але зазнає критики з боку західних держав за дружбу з росією. Зокрема, за те, що приймала міністра закордонних справ Сергія Лаврова і проводила спільні військово-морські навчання.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Фінляндія виділила 5 млн євро через Всесвітню продовольчу програму для підтримки експорту українського збіжжя до найбідніших країн Африки.
Про це повідомили в уряді Фінляндії, передає Європейська правда.
Кошти передбачені для придбання українського збіжжя, його обробки і транспортування до країн Африки, де найскрутніша продовольча ситуація.
„Таким чином, Фінляндія через Всесвітню продовольчу програму підтримує і Україну і країни, які потерпають від дефіциту збіжжя. Україна отримує прибуток від продажу зерна, а країни, які потерпають від нестачі продовольства та високих цін, отримують необхідне їм зерно”, – зазначив міністр зі співпраці з питань розвитку і зовнішньої торгівлі Вілле Скіннарі.
У релізі згадують, що завдяки „зерновій ініціативі” за час її роботи з літа 2022 року до січня 2023 року вдалося експортувати понад 18 млн тонн продовольства з України, 65% зерна і близько половини кукурудзи вирушили у країни, що розвиваються.
Фінляндія і раніше виділяла кошти на ініціативу, профінансувавши постачання зерна для Сомалі.
У межах гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine Ефіопія та Сомалі вже отримали 110 тисяч тонн українського зерна.
Про це йдеться у повідомленні в Telegram президента України Володимира Зеленського.
«Завдяки спільним зусиллям України, країн-партнерів та WFP вдалося реалізувати поставки 110 тисяч тонн зерна до Ефіопії та Сомалі», – йдеться в повідомленні.
У четвер, 15 лютого, у Чорноморську почалась загрузка судна Mv Valsimitis 25 тисячами тонн зерна для Кенії. Також було прийнято рішення про відправку вантажів до Ємену, Судану та Нігерії.
Варто зауважити, що кожне судно із зерном, відправлене у межах Grain from Ukraine, забезпечує потребу у продовольстві в середньому для 90 тисяч людей. Для підсилення зернової ініціативи до Групи з питань запобігання голоду приєдналися перші амбасадори – знавці Африканського континенту. Вони допомагатимуть масштабувати реалізацію проєкту.
«Україна була і залишатиметься гарантом світової продовольчої безпеки. І продовжуватиме робити свій ключовий внесок», – наголосив Зеленський.
Угорщина фінансує транспортування десяти тисяч тонн зерна до Африки вартістю близько 3,5 млн доларів з України в рамках зусиль, спрямованих на вирішення світової продовольчої кризи. Про це заявив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після зустрічі з міністром закордонних справ Конго в понеділок у Будапешті.
На спільній пресконференції з Крістофом Лютундулою Апала Пен’Апала, Петер Сійярто підкреслив, що, хоча географічна відстань між двома країнами є значною, глобальні загрози безпеці впливають на обидві сторони, наприклад, це негативні наслідки війни в Україні, включаючи продовольчу кризу, яка вражає переважно Африку. «У рамках глобальної відповідальності наша країна фінансує транспортування десяти тисяч тонн зерна до Африки з України на суму близько 3,5 мільйона доларів», – додав міністр.
«Обидві країни зацікавлені в якнайшвидшому мирі та якнайшвидшому припиненні збройних конфліктів, що охопили світ, тому ми закликаємо до встановлення необхідного діалогу, припинення вогню та мирних переговорів», — заявив Петер Сійярто.
