Світові авіакомпанії розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій через можливий дефіцит авіаційного палива, який може виникнути вже за кілька тижнів як наслідок війни на Близькому Сході. Як пише The Financial Times, керівники авіакомпаній заявили, що їм важко отримати гарантії щодо наявності палива на період після квітня.
«Південно-Східна Азія набагато більше залежить від палива, що надходить через Перську затоку, ніж Європа. Ми можемо отримати паливо з Європи, але коли ми летимо до міста в Південно-Східній Азії, ми не зможемо повернути літак назад… Якщо немає палива, літати неможливо», – пояснив ситуацію генеральний директор Air France-KLM Бен Сміт.
Керівник EasyJet Кентон Джарвіс зазначив, що постачальники палива не надають прогнозів щодо його наявності після квітня.
Керівники авіакомпаній зазначили, що хоча деякі країни, зокрема в Європі, мають достатні запаси, літаки все одно мають заправлятися в пунктах призначення і не можуть взяти з собою достатньо палива для зворотного рейсу.
Генеральний директор Міжнародного аеропорту Бангалора в Індії Харі Марар заявив виданню, що на території аеропорту або поблизу нього є запасів палива приблизно на 25 днів. За його словами, дефіцит не є «негайною проблемою», гостріше стоїть питання ціни, що також вплине на авіакомпанії.
В’єтнам уже попередив про можливість обмеження рейсів з країни. Та й загалом уже кілька керівників аеропортів повідомили FT, що вони стикаються з дефіцитом палива, який може змусити їх обмежити кількість рейсів у найближчі тижні.
«У короткостроковій перспективі головна проблема полягає не стільки в цінах на паливо, скільки в тому, чи вистачить його. Зараз усі стурбовані потенційною доступністю палива», — сказав голова глобальної галузевої групи аеропортів ACI World Джастін Ербаччі.
З початку війни в Ірані ціни на авіаційне пальне уже подвоїлись та досягли рекордного рівня 1 730 доларів за тонну.
Зростання цін призвело до того, що деякі авіакомпанії, зокрема американські перевізники, зазнали додаткових витрат на мільярди доларів, оскільки не мають довгострокових хедж-угод. Скандинавська авіакомпанія SAS, яка не має хедж-угод, цього тижня заявила, що скасує близько 1 000 рейсів через зростання цін на паливо.
Перебої судноплавства через Ормузьку протоку зупинили постачання з Кувейту, другого за величиною експортера авіаційного палива у світі, на який, за даними енергетичної компанії Vortexa, у 2025 році припадало 15% світового морського експорту авіаційного палива.
Аналітики кажуть, що Європа та Австралія, ймовірно, постраждають більше, ніж інші ринки, через обмежені внутрішні нафтопереробні потужності. Європа закрила значну частину своїх нафтопереробних потужностей протягом останніх років і зараз отримує близько 40% свого авіаційного палива через протоку, тоді як Австралія значною мірою залежить від нафтопереробних заводів у Китаї та Сінгапурі.
Сторони домовилися продовжити активні консультації та підтримувати контакти для реалізації досягнутих домовленостей.
Генеральна директорка данської компанії TermaA/SГенрієтта Холлберг Тюгесен повідомила про відкриття представництва в Україні. Про це вона сказала на зустрічі в Міноборони, що була присвячена зміцненню авіаційних спроможностей ЗСУ, передає пресслужба МО.
Під час переговорів сторони зосередилися на ключових напрямках співпраці, зокрема: досвіді та перспективах інтеграції обладнання виробництва TermaA/Sв наявний парк літаків Повітряних сил ЗСУ; удосконаленні авіаційних систем та засобів виявлення, попередження і протидії із застосуванням рішень данської компанії.
Під час обговорення керівництву TermaA/ розглянути можливість участі в перспективних проєктах вітчизняного військового та цивільного літакобудування.
Сторони домовилися продовжити активні консультації та підтримувати контакти для реалізації досягнутих домовленостей.
Російське літакобудування перебуває в не менш плачевному стані. Ситстемний обвал галузі в Росії може настати вже до 2027 року.
Пасажирська авіація Росії перебуває в глибокій кризі, яка з часом лише посилюється. Про це 15 липня повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Вплив західних санкцій позбавив російських перевізників доступу до офіційних сервісних центрів Boeing та Airbus. Ремонт через механізми „паралельного імпорту” виявився суттєво дорожчим, а витрати на технічне обслуговування зросли на 38%. За даними Служби зовнішньої розвідки, ситуація в галузі лише загострюється.
На сьогодні, за повідомленням СЗРУ, половина літаків марки Airbus у Російській Федерації не експлуатується. Наприклад, у компанії S7 із 39 літаків A320/321 фактично використовуються лише 8, тоді як решта залишається на стоянках.
Криза зачіпає не тільки стан авіапарків, але й функціонування аеропортів: із початку 2025 року у російських аеропортах операції тимчасово припинялися понад 450 разів, а більше ніж 730 рейсів змушені були змінювати місце посадки. Тільки за три дні – з 5 по 7 липня – збитки авіакомпаній перевищили 250 мільйонів доларів.
Для компенсації втрат авіаперевізники збільшують вартість квитків, перекладаючи фінансовий тягар на пасажирів. Ціна перельоту до внутрішніх курортів зросла до майже 400 доларів – це на 12,5% більше, ніж торік. Очікується, що ціни зростуть ще на 15%, однак це вже спричинило відтік клієнтів: попит може впасти на рівні понад 7%.
Також, як повідомляє розвідка, Російське авіабудування перебуває в не менш плачевному стані. Нові моделі вітчизняних літаків, які ще навіть не почали масово вироблятися, вже подорожчали на 45–70% від запланованої собівартості. Експерти прогнозують щорічне скорочення цивільного авіапарку на 50–100 одиниць.
Якщо нинішні тенденції триватимуть, системний колапс галузі може статися до 2027 року.
На своєму останньому засіданні, 8 липня Кабмін оновив «Cтратегію відродження вітчизняного авіабудування» шляхом внесення змін до плану заходів з її виконання та продовження строків реалізації до 2030 року, повідомляють у пресслужбі міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
А вже вчора, 9 липня відбулося засідання робочої групи під головуванням заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Юлії Свириденко, за участю керівників підприємств галузі, представників Державного концерну «Укроборонпром» та ЦОВВ. На зазначеному засіданні прийнято рішення взяти за основу, розроблений членами робочої групи, проект концепції Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості України на період 2021-2030 років. Наступним етапом стане погодження концепції програми центральними органами виконавчої влади.
Метою цієї Програми є створення умов для реалізації проектів інноваційних досліджень і розроблення нових конкурентоздатних авіаційних технологій, матеріалів, виробничих процесів та обладнання, проведення випробувань, реалізація і впровадження яких дозволить забезпечити розробку та рентабельне серійне виробництво високотехнологічної продукції авіаційної промисловості України, розробити зразки нових конкурентоспроможних моделей серійних, модернізованих пасажирських і вантажних літаків, вертольотів, двигунів до них, малошумних гвинтів, авіаційних тренажерів, іншої авіаційної техніки, а також сприятиме її експорту на зовнішні ринки.
Передбачені Програмою дослідження та інноваційні розробки будуть також спрямовані на зменшення негативного впливу авіаційного транспорту на навколишнє середовище, а саме:
зменшення викидів в атмосферу окисів вуглецю та азоту;
зменшення рівня шуму;
зменшення рівня нанесення шкоди довкіллю в процесі розроблення, випробувань і виробництва авіаційної техніки і матеріалів.
«Результатом реалізації програми має стати створення нових конкурентоздатних авіаційних технологій, матеріалів, виробничих процесів та обладнання, які використовуватимуться у серійному виробництві літаків, авіаційних двигунів та іншої авіаційної техніки. У свою чергу обсяг реалізованої продукції на період до 2030 року, за оцінками, досягне рівня 300-350 млрд грн, що дасть змогу спрямувати до бюджетів всіх рівнів близько 100-120 млрд грн та забезпечить зростання заробітної плати зайнятих у галузі у 1,6 раза», – зазначив з цього приводу міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
«Програма сприятиме збереженню не менше як 50 000 та створенню не менше як 6 000 робочих місць за період 2021-2030 років в авіаційній промисловості і підвищенню їх професійного рівня», – заступник очільника Мінекономіки Юлія Свириденко.
