Дубай поступово рухається до довгострокової мети стати повністю безготівковим містом, замінюючи використання банкнот і монет цифровими способами оплати в повсякденному житті. Перехід впроваджується поетапно та охоплює як сферу послуг і бізнес, так і повсякденні операції мешканців і відвідувачів. Очікується, що протягом найближчих років частка цифрових транзакцій постійно зростатиме, тоді як роль готівки у розрахунках буде зменшуватися.
Безготівкова система не означає відмову від грошей як таких. Йдеться про перехід фінансових операцій у електронну форму. Банківські додатки, мобільні гаманці та карткові платежі вже є основними інструментами для покупок і переказів без фізичних купюр. Розвиток безконтактних рішень і технологій на основі штучного інтелекту розширює можливості оплати для бізнесу, споживачів і туристів, а також скорочує час обробки платежів і спрощує фінансовий облік.
Важливе місце у стратегії займає підвищення обізнаності щодо цифрових платежів і заохочення ширшого переходу від готівки до електронних розрахунків. Роз’яснювальні та навчальні ініціативи допомагають компаніям і користувачам краще розуміти нові інструменти, механізми безпеки та практичні переваги. Значна увага приділяється підтримці бізнесу під час модернізації платіжної інфраструктури, від магазинів і малого підприємництва до великих сервісних операторів.
Як зазначив експерт із фінтех розвитку в дубаях Влад Нікулін пріоритетом є доступність цифрових платежів для всіх учасників економіки. Довгострокова мета полягає в тому, щоб кожна торгова точка та сервіс у місті могли приймати безготівкову оплату, забезпечуючи можливість електронних розрахунків у будь-якому районі Дубаю. Це поступово зменшує залежність від дрібних монет і банкнот та відображає світову тенденцію розвитку сучасних технологічних мегаполісів.
Перехід до цифрових платежів також пов’язується з економічним зростанням. Прозорість транзакцій, швидкість розрахунків і поява інновацій у фінансових сервісах створюють нові можливості для бізнесу та підвищують ефективність економічних процесів. Водночас значну увагу приділено безпеці та довірі користувачів до електронних каналів.
Дубай розглядає цей напрям як частину ширшого курсу на технологічну модернізацію міста. Його мета полягає не лише у скороченні ролі готівки, а й у зміцненні позицій як міжнародного центру фінансових та цифрових рішень. У міру розширення безготівкової системи саме споживачі, бізнес і платіжні сервіси формують нову модель повсякденних розрахунків та більш гнучке економічне середовище майбутнього.
Безготівкові розрахунки українців перебувають на високому рівні й надалі зростають.
Про це свідчить статистика використання протягом III кварталу 2023 року платіжних карток, емітованих банками України, повідомляє пресслужба НБУ, передає Укрінформ.
„Кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, в Україні та за її межами у III кварталі 2023 року становила 1 972,5 млн шт., а їхня сума – 1 407,1 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.
З них безготівковими були 1 844,6 млн операцій на загальну суму 890,8 млрд грн. Частка безготівкових операцій у III кварталі 2023 року за сумою перебуває на рівні 63,3% від загальної суми операцій із платіжними картками, за кількістю – досягає 93,5% (за II квартал 2023 року – 62,1% та 92,8% відповідно). Тобто українці й надалі віддають перевагу безготівковим операціям з платіжними картками. Аналіз розподілу безготівкових операцій за їхніми видами свідчить, що у III кварталі цього року найбільше здійснених операцій з використанням карток за кількістю та за сумою припадало на розрахунки в торговельній мережі (73,6% та 47,0% відповідно) – здійснено 1358,1 млн операцій на суму 419,2 млрд грн.
Перекази з картки на картку у III кварталі 2023 року становили третину за сумою (31,3%) та майже десятину за кількістю (8,1%) усіх безготівкових операцій. Оплата товарів і послуг в інтернеті – 14,5% за сумою та 13,9% за кількістю. У звітному періоді середня сума однієї операції становила: в торговельній мережі – 309 грн (у II кварталі цього року – 310 грн), з переказу з картки на картку – 1 854 грн (1 829 грн), з оплати товарів та послуг у мережі Інтернет – 504 грн (495 грн).
У Нацбанку зазначають, що кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережі у вересні порівняно з січнем зросла на 17,1% (до 419,5 тис. шт.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 35% (до 428,3 тис. шт.).
Банкоматна мережа поступово відновлюється – кількості банкоматів з початку року збільшилась на 1,3% (до 15,8 тис. шт.). За підсумками вересня 2023 року, загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 112,4 млн шт. Це на 3% більше порівняно з січнем цього року. Суттєвіше збільшилася кількість платіжних карток, за якими щомісяця здійснювалися видаткові операції, на 9% (із 45,9 млн шт. у січні до 50 млн шт. у вересні).
Як повідомлялось, у 2022 році кількість операцій з використанням платіжних карток збільшилася на 1,4% за кількістю та на 40,5% – за сумою.
Від сьогодні, 5 червня, усі банки України щотижня надсилатимуть до Національного банку дані про карткові операції своїх клієнтів. Звітуватимуть щопонеділка до 16:00 про безготівкові платежі за попередній тиждень. Про це йдеться в листі НБУ, що є в розпорядженні Мінфіну.
Дані подаватимуть із зазначенням імені клієнта або назви суб’єкта господарювання, який здійснював платежі.
Від банків регулятор чекатиме на інформацію з таких видів операцій:
P2P-перекази (переведення коштів між фізособами);
поповнення або зняття готівки з карткових рахунків у касах або банкоматах;
оплати в Інтернеті;
переказ коштів з картки на розрахунковий рахунок компанії або виплати на картки клієнтів з рахунку компанії;
до звіту потраплятимуть операції на будь-які суми, оскільки у листі окремо не вказується поріг, з якого транзакція має відстежуватись.
Наразі дані щодо всіх операціях на суму від 400 тисяч грн автоматично потрапляють до Держфінмоніторингу.
В Україні минулого року через Систему електронних платежів Національного банку (СЕП) проведено 385 млн початкових платежів на суму майже 45 трлн грн. Це на 38% більше за сумою, ніж роком раніше (384 млн початкових платежів на суму майже 33 трлн грн відповідно). Про це повідомляє прес-служба НБУ.
„В середньому, за день у СЕП протягом минулого року оброблялося близько 1,5 млн початкових платежів на суму 178 млрд грн. Одночасно потенційно система здатна обробляти протягом одного банківського дня практично в 10 разів більше платежів, ніж нинішні обсяги”, – йдеться в повідомленні регулятора.
Відзначається, що більшість початкових платежів у 2020 році відправили в системі українські банки та їх філії – 94% від їх загальної кількості.
Так, за кількістю найчастіше оброблялися невеликі платежі:
до 1 тис. грн – 49%; від 1 тис. грн до 100 тис. грн – 47%; від 100 тис. грн і більше – 4%;
За сумою більше платежів припало на великі платежі:
до 1 тис. грн – менше 1% від 1 тис. грн до 100 тис. грн – 5% від 100 тис. грн і більше – 95%.
СЕП забезпечує здійснення 96% міжбанківських переказів коштів у національній валюті в межах України. Учасниками СЕП станом на 1 січня 2021 року було 74 банки, Державна казначейська служба і Національний банк України.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
