У Білорусі вирішили будувати третій енергоблок на атомній електростанції в Островці під кордоном з Литвою.
Про це повідомляє державне інформагентство БЕЛТА, пише „Європейська правда”.
Віцепрем’єр Віктор Каранкевич оголосив, що на нараді з Александром Лукашенком вирішили будувати третій енергоблок єдину білоруської АЕС в місті Островець, що лише за 15 км від кордону з Литвою і 40 км від її столиці Вільнюса.
„За результатами наради ухвалено рішення про розвиток Островецької АЕС, реалізації другої черги – спорудження третього енергоблока. І паралельно буде організована робота з дослідження майданчиків на території Могилевської області (…) де можливий у майбутньому в умовах зростання енергоспоживання розвиток атомної енергетики”, – сказав посадовець.
Електростанція в місті Островець, розташованому на заході Гродненської області, розташована за 15 км від кордону з Литвою і піддавалася критиці через проблеми з безпекою, в першу чергу з боку сусідніх країн і міжнародних організацій.
Перший енергоблок запустили у 2020 році, другий був підключений до білоруської енергосистеми у 2023 році. Станцію будувала російська держкомпанія „Росатом”, проєкт фінансувався Москвою.
Міністерство економіки та інновацій оголосило про виділення коштів на програму, учасники якої повинні знайти рішення для боротьби з контрабандою, що надходить до Литви з Блорусі за допомогою повітряних куль.
Заступник міністра економіки та інновацій Пауліус Петраускас оголосив про виділення 1 млн євро на розробку системи протиповітряної оборони для боротьби із метеозондами.
„Ми запустимо програму протягом 24 годин після цієї пресконференції. Ми запросимо підприємства та наукові установи подавати заявки. В Агентстві інновацій буде відкрито єдине вікно, де буде доступна вся інформація”, – сказав він.
За його словами, програма складатиметься з трьох частин. Перший етап полягатиме у відборі ідей.
„Ми відберемо найкращі ідеї для вирішення проблем протиповітряної оборони. Ідеї відбиратиме комісія з представників Міністерства внутрішніх справ, Міністерства національної оборони та Міністерства економіки та інновацій”, – зазначив заступник міністра.
Також він висловив сподівання на те, що протягом трьох місяців Литва отримає швидкі рішення, які може застосувати для вирішення проблем протиповітряної оборони.
У вересні Білорусь збільшила поставки бензину до росії залізницею у чотири рази порівняно з серпнем. Це пов’язано з дефіцитом пального рф, який виник після атак на енергетичну інфраструктуру країни-агресора.
Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомило агентство Reuters з посиланням на джерела в цій галузі.
Декілька регіонів росії останніми тижнями ввели нормування бензину та тимчасово заморозили ціни на популярні марки пального через нестачу, що виникла після ударів дронів. Також Москва обмежила експорт бензину та дизеля.
За даними джерел агентства, у вересні постачання бензину з білоруських НПЗ на російський внутрішній ринок сягнули 40 тисяч тонн, або близько 14,5 тисяч барелів на добу. Поставки дизельного пального склали 33 тисячі тонн.
При цьому транзит білоруського бензину через російські порти для подальшого експорту зріс лише на 1% до 140 тисяч тонн. Білорусь користується російськими портами для перевантаження нафтопродуктів з березня 2021 року за угодою з Москвою.
Разом із тим, за підрахунками Reuters, за січень-вересень обсяги таких перевантажень скоротилися майже на 40% у річному вимірі — до 1,17 млн тонн — через зменшення обсягів переробки нафти.
2 жовтня Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що у росії на тлі дефіциту відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу.
Білоруська політика „купуй своє” вдарила по російському імпорту й спричинила торговельні обмеження у відповідь.
У першому кварталі 2025 року частка білоруських товарів у роздрібі знизилася до рекордно низьких 53,5 % попри обмеження західного імпорту. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 17 серпня.
Зауважується, що Мінськ прагне довести показник до 63 % до кінця року, використовуючи адміністративний ресурс і пряму роботу з ритейлерами.
За другий квартал частка зросла лише на 1,1 в. п., харчових товарів – на 1,9, непродовольчих – на 2,2. Найгірше виконання плану – у верхньому одязі (11,7 % за плану 34,5 %) та взутті (23,5 % за плану 36,5 %).
Водночас імпорт прискорюється: за півріччя постачання зросли на 17,5 %, до $7,24 млрд. Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі проводить зустрічі з виробниками й торговими мережами, шукаючи нові канали збуту.
„Наприклад, виробнику трикотажу Полісся запропоновано продавати пледи й декоративні подушки на автозаправках. Серед інших ідей – „дні відкритих дверей” у магазинах з акцентом на білоруську продукцію, а також пропозиції бізнес-асоціацій щодо вирівнювання торгових націнок і правил викладки товарів для вітчизняних та імпортних постачальників”, – зазначили у повідомленні.
І пояснили, що політика „купуй своє” б’є передусім по російському імпорту.
„Москва відповідає дзеркально: розглядає обмеження білоруського цементу, а продажі автобусів МАЗ у РФ за сім місяців скоротилися на 58 %. У липні взагалі реалізовано лише два автобуси – попри запуск нового заводу в Білорусі”, – розповіла розвідка.
Згідно з постановою фінського уряду 15 липня 2025 рокунабула чинності заборона на угоди з нерухомістю для громадян Росії та Білорусі. Надалі дозвіл на придбання нерухомості не видаватиметься особам, чия країна порушує територіальну цілісність іншої держави та становить загрозу національній безпеці Фінляндії.
Міністр оборони країни Антті Хяккянен написав у соцмережі X, що цей закон спрямований на зміцнення безпеки Фінляндії та підготовку до будь-яких спроб впливу.
«На мою думку, потреба у цій реформі існувала вже давно, ще до нападу Росії на Україну. Я дуже задоволений, що цей закон нарешті прийнятий і набуває чинності сьогодні», – написав міністр оборони.
Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International підписала угоду з еміратською компанією Soven 1 Holding Limited про продаж 87,74% акцій своєї білоруської дочки „Пріорбанк”.
Про це повідомляється у п’ятницю на сайті RBI.
„Raiffeisen Bank International (RBI) сьогодні підписав угоду про продаж 87,74% акцій АТ „Пріорбанк” та його дочірніх компаній компанії Soven 1 Holding Limited, завершивши переговори, оголошені 14 лютого 2024 року”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що угода ще потребує схвалення регуляторних органів, її успішне закриття очікується в четвертому кварталі 2024 року.
„Очікується, що після закриття ця транзакція матиме негативний вплив на консолідований чистий прибуток у розмірі близько 300 млн євро, що в основному буде зумовлено різницею між ціною придбання та балансовою вартістю власного капіталу АТ „Пріорбанк”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, на момент закриття очікується додатковий негативний ефект від цієї транзакції у розмірі приблизно 500 млн євро – „це пов’язано з рекласифікацією переважно історичних збитків від курсових різниць, які наразі визнаються в іншому сукупному доході”.
„Після завершення цієї транзакції RBI успішно вийде з білоруського ринку і таким чином зменшить операційну складність відповідно до своєї стратегії мінімізації ризиків у Східній Європі”, – повідомили в австрійській банківській групі.
Після цього АТ „Пріорбанк” працюватиме „повністю незалежно під новим власником”.
Raiffeisen Bank International володіє з 2002 року 87,74% акцій АТ „Пріорбанк” (Білорусь). У 2023 фінансовому році білоруська дочірня компанія RBI отримала прибуток у розмірі 112 млн євро.
Білорусь може постачати до деяких країн товари, обладнання чи технології – в обмін на санкційні товари.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на звіт американського Інституту вивчення війни (ISW).
Мова йде про Нікарагуа, Венесуелу та Кубу. Аналітики дійшли висновку, що білоруська держава може продавати їм товари в обмін на ті, які Білорусь чи Росія не можуть придбати самостійно через західні санкції.
Експерти зробили висновок виходячи з дій прем’єр-міністра Білорусі Романа Головченка, який днями під час візиту до вищезгаданих країн підписав кілька двосторонніх економічних та торговельних угод.
Так, Головченко з 14 по 16 липня відвідав Венесуелу та зустрівся з венесуельськими офіційними особами, включаючи президента країни Ніколаса Мадуро. Білоруський прем’єр заявив, що його візит спрямований на обговорення торгівлі та економічної сфери.
Далі з 16 до 17 липня Головченко відвідав Кубу. У ході візиту він підписав контракти на „мільйони доларів” на постачання Кубі невказаних білоруських товарів в обмін на кубинський експорт до Білорусі.
І на завершення прем’єр Білорусі відвідав 18-19 липня Нікарагуа та підписав контракти на суму 85 млн доларів. Як повідомляється, вони спрямовані на двосторонню економічну співпрацю, включаючи угоду Білоруського банку розвитку про фінансування постачання Нікарагуа понад 700 одиниць невказаного обладнання.
Аналітики додали, що можливо білоруський прем’єр підписав ці угоди в рамках російських схем, які використовують Білорусь, щоб допомогти РФ обійти західні санкції.
30 травня, Європейський Союз погодився підвищити тарифи на імпорт російського та білоруського зерна. Постанова Євроради підвищує мита на зернові, олійні культури та продукти з них з росії та Білорусі до рівня, який фактично призупинить імпорт цих продуктів.
Як зазначається, це зроблено, щоб обмежити доходи Кремля і запобігти дестабілізації сільськогосподарського сектору регіону.
Тарифи, які також поширюються на білоруське зерно, будуть введені в дію з 1 липня, заявив глава торгового представництва ЄС Валдіс Домбровскіс.
Як зазначається, міністри ЄС також прийняли рішення боротися з незаконним російським експортом вкраденого українського зерна на ринки ЄС і не дозволити росії використовувати доходи від експорту до ЄС для фінансування своєї агресивної війни проти України.
«Регламент збільшує мита на зернові, олійні культури та продукти їх переробки з росії та Білорусі до рівня, який на практиці зупинить імпорт цих продуктів», – йдеться в заяві ЄС.
Згідно з інформацією ЗМІ, минулого року росія експортувала до блоку 4,2 мільйона тонн зернових та олійних культур, однак ця кількість становить невелику частку від загального імпорту ЄС.
[type] => post [excerpt] => 30 травня, Європейський Союз погодився підвищити тарифи на імпорт російського та білоруського зерна. Постанова Євроради підвищує мита на зернові, олійні культури та продукти з них з росії та Білорусі до рівня, який фактично призупинить імпорт цих ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1717170900 [modified] => 1717163701 ) [title] => У ЄС вирішили підвищити тарифи на імпорт зерна з рф та Білорусі [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=49058&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 49053 [uk] => 49058 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 49054 [image] => Array ( [id] => 49054 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gabona.jpg [original_lng] => 129516 [original_w] => 600 [original_h] => 315 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gabona-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gabona-300x158.jpg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gabona.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gabona.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gabona.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gabona.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gabona.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1952 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 49054 [_edit_lock] => 1717152902:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_966ac7416e5fafbd2a2c2d5f8f815246] =>
The EU has stood by Ukraine since day 1 of Russia's war of aggression.
With our Member States, we have provided support of almost €108 billion.
Латвія остаточно заборонила ввезення овочів, фруктів та зернових з росії та Білорусі, а також – з інших третіх країн, якщо відповідна продукція має походження з цих двох країн.
Про це йдеться на сайті латвійського уряду.
Заборона на імпорт поширюється для всіх овочів, фруктів, ягід і горіхів, зернових, а також на кормову сировину та готові корми. Зазначається. що зміни до закону „Про сільське господарство та розвиток сільських територій” наберуть чинності 8 березня цього року.
Як прикордонна з рф країна Латвія є однією з держав-членів, через яку на ринок ЄС надходить значний імпорт російських продуктів. Саме тому в Ризі наголошують, що прагнуть якомога швидшого розриву економічних зв’язків із країною-агресоркою і „ініціатива щодо заборони імпорту є додатковим елементом спільної політики санкцій ЄС”.
До слова, торік країни ЄС імпортували з росії продукції на загальну суму 2,7 млрд євро, а це навіть на 2% більше, ніж 2021-го. З росії до ЄС імпортуються всі види продовольчої та сільськогосподарської продукції. Зокрема, цее риба, крупи, корми для тварин, а також молочні продукти, кондитерські вироби з цукру тощо. Це продукти, які ЄС може забезпечити сам, з набагато суворішими стандартами виробництва та вищою якістю, зазначили в Латвії.
Урядовці заявляють, що залежність усіх країн ЄС, включно з Латвією, від російських ресурсів – мінеральних добрив, фуражу, продовольства та енергоносіїв – має бути припинена. Наголошується, що „ці товари не є незамінними, а їхня закупівля фінансує агресивну війну росії в Україні”.
[type] => post [excerpt] => Латвія остаточно заборонила ввезення овочів, фруктів та зернових з росії та Білорусі, а також – з інших третіх країн, якщо відповідна продукція має походження з цих двох країн. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1709805900 [modified] => 1709767630 ) [title] => Латвія заборонила овочі, фрукти і зернові із росії та Білорусі [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46686&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 46686 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 46687 [image] => Array ( [id] => 46687 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [original_lng] => 199782 [original_w] => 1036 [original_h] => 648 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-300x188.jpeg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-768x480.jpeg [width] => 768 [height] => 480 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3-1024x640.jpeg [width] => 1024 [height] => 640 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [width] => 1036 [height] => 648 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [width] => 1036 [height] => 648 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/fb2e335330ca8134cc9006f3eb4fb7d3.jpeg [width] => 1036 [height] => 648 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1709760432:2 [_thumbnail_id] => 46687 [_edit_last] => 2 [views_count] => 2171 [_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Кабінет міністрів України на засіданні у п’ятницю, 22 грудня, ініціював припинення міжурядової угоди про вільну торгівлю з Білоруссю.
Про це повідомило Міністерство економіки.
Уряд своїм рішенням схвалив законопроєкт, який припиняє дію угоди між урядами України й Білорусі про вільну торгівлю та низки інших документів, що забезпечували режим вільної торгівлі між країнами та вилучення з такого режиму.
Тепер законопроєкт передадуть на розгляд Верховної Ради.
„Зрозуміло, що жодної торгівлі між Україною та державою-агресором та сателітом Росії – Білоруссю – не існує вже майже два роки як явища. Вказаними рішеннями ми лише приводимо договірно-правову базу у відповідність до реалій”, – прокоментував заступник міністра економіки-торговий представник України Тарас Качка.
Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Білоруссю діяла з 1992 року.
До 2022 року експорт в Україну забезпечував 10-11% усіх надходжень від зовнішньої торгівлі Білорусі, тоді як український експорт в Білорусь приносив 3,1% загальних експортних надходжень.
