Надзвичайний стан в енергетиці, запроваджений у середині січня, перетворив генератори з «плану Б» на основне джерело живлення для тисяч магазинів, аптек, АЗС і відділень банків. У матеріалі Дмитра Сидорова для РБК-Україна бізнес описує дуже схожу картину: електростанцій без ушкоджень вже не лишилося, енергетики не встигають між обстрілами, аварійні відключення затягуються, а генератори змушені працювати по 10 і більше годин на добу, хоча на такий режим вони просто не розраховані.
Генератори, які мають «відпочивати», а працюють без перерв
У «Першій київській сервісній компанії», що обслуговує генератори, пояснили просту технічну річ: побутові бензинові агрегати потужністю до 5 кВт мають працювати приблизно чотири години, а потім не менш як годину відпочивати. Дизельні великі установки можуть тягнути довше, але їм так само потрібні паузи, інакше перегрів і поломка лише питання часу.
Через тривалі відключення бізнес намагається будувати графіки роботи навколо цих «вікон». Аптеки, супермаркети й великі мережі у коментарях виданню фактично визнають: щоб зберегти обладнання, вони вимушено зачиняються на технічні перерви для зупинки генератора й дозаправки.
Аптеки: світло є, але інтернет підводить
Мережа аптек «Доброго дня» розповіла журналістам, що їхні генератори працюють по 4–6 годин, після чого заклад на 15–20 хвилин зачиняється: агрегат має «охолонути». Коли світло від генератора є, клієнти можуть оплачувати покупки карткою, користуватися всіма сервісами, але в моменти поганого інтернет-з’єднання мережа не може приймати онлайн-замовлення із сайту та сервісу Tabletki.ua.
В аптеках «Бажаємо здоров’я» дотримуються схожої практики: щоб уникнути перегріву, генератори періодично зупиняють, і на цей час аптека не працює. У мережі «Подорожник», «Бам» та «Ощад» генератори тримають відділення «на ходу» до шести годин поспіль, але на гарячій лінії прямо радять все одно брати із собою готівку: навіть коли є світло, платіжні сервіси можуть «падати» через зв’язок. Оплатити замовлення наперед можна й через мобільний додаток, а потім забрати його у відділенні.
Супермаркети й «резервні потужності»
У найбільшій продуктовій мережі «АТБ» РБК-Україна пояснили, що всі магазини оснащені генераторами й працюють за єдиною схемою: шість годин на резервному живленні, потім закриття приблизно на годину для дозаправки та технічної паузи. Щоб зменшити ризик поломок, компанія використовує преміальне дизельне пальне, яке не замерзає на морозі, має пересувні генератори для оперативної заміни й власну сервісну команду.
Голова Асоціації ритейлерів Андрій Жук у коментарі журналістам говорить, що мережі свідомо нарощують «резервні потужності» – тримають додаткові установки на випадок виходу з ладу основних. У «Ашані» кожен магазин має не лише основний генератор, а й альтернативний меншої потужності. Директор з продажів «Auchan Україна» Айк Манукян пояснює, що ці додаткові агрегати дозволяють підтримувати критичні процеси навіть у випадку, коли головна станція зупинилася. На касах встановлено джерела безперебійного живлення, тож у момент перемикання клієнти можуть розрахуватися як карткою, так і готівкою.
Окремий блок – пункти незламності в торгівельних мережах. Після заклику уряду бізнесу відкривати такі локації, їх облаштували, зокрема, у магазинах «Ашан», VARUS, столичному ЦУМі, мережі «Епіцентр». Там можна зігрітися, підзарядити телефон, скористатися Wi-Fi і випити гарячий напій. У VARUS, за словами представників компанії, є свій резервний фонд генераторів; пріоритет у споживанні електроенергії віддають холодильному обладнанню, морозильні камери додатково утеплили.
У «Сільпо» журналістам РБК-Україна підтвердили, що окреме обладнання вже виходило з ладу, але масового закриття магазинів немає. Там визнають можливість тимчасових перебоїв сервісу й паралельно намагаються «розморозити запаси»: активніше продають заморожену продукцію зі знижками 15–45%.
McDonald’s, «Епіцентр» і пункти обігріву
У «Епіцентрах» майже всюди є можливість підзарядити гаджети чи пауербанки, торгові центри працюють у звичному режимі, без переходу на цілодобову роботу, попри те що уряд дозволив бізнесу з пунктами незламності працювати 24/7. У компанії пояснюють: магазини можуть зупинитися лише на кілька хвилин під час переключення з мережі на генератор або навпаки, тривалих простоїв не фіксують.
У ресторанах McDonald’s, як розповіли в пресслужбі «МакДональдз Україна», відвідувачі можуть не лише поїсти, а й зігрітися та підзарядити пристрої. Понад 95% закладів оснащено генераторами, хоча в окремих ресторанах трапляються проблеми з водопостачанням. Додатковим обмеженням залишаються повітряні тривоги: під час сигналу мережа не працює, це корпоративний стандарт безпеки.
Пошта: офлайн-додаток проти паперових відомостей
«Нова пошта» знайшла спосіб працювати навіть тоді, коли в відділенні немає ані світла, ані живлення для генератора. На гарячій лінії компанії розповіли про внутрішній мобільний додаток «Авіс»: співробітник бачить у ньому статус оплати відправлення й може видати посилку чи лист без доступу до стаціонарної системи. Якщо клієнт хоче щось відправити, оплату можна провести в застосунку «Нової пошти» або оформити доставку за рахунок отримувача – тоді відділення прийме посилку через свій мобільний інструмент.
В «Укрпошті» ситуація інша. У її мобільному додатку поки немає можливості оплатити відправлення, тож за посилки доведеться платити у відділенні — і це має зробити або відправник, або отримувач. У компанії пояснили, що функція онлайн-оплати перебуває на фінальній стадії впровадження. Якщо ж у відділенні немає світла і не працює генератор, розрахунок можливий лише готівкою, а оформлення й видача відправлень переходять на паперові відомості. На гарячій лінії прямо радять мати з собою і готівку, і паперовий паспорт: не всі відділення обладнані генераторами, а ті, що змушені працювати на резервному живленні постійно, періодично зупиняються для технічної паузи.
Банки й мережа PowerBanking
Ще взимку 2022–2023 років банки разом із НБУ запустили мережу Power banking — понад 2400 відділень із резервним живленням, які мають працювати навіть у разі повного блекауту. Заступник виконавчого директора Національної асоціації банків України Дмитро Глінський в коментарі РБК-Україна говорить, що зараз банки мають кількарівневі системи резервного живлення й не припиняють роботу. Проблеми можуть виникати з безготівковими розрахунками — усе залежить від доступності інтернету в точці продажу.
У «ПриватБанку» пояснили, що під час роботи відділення на генераторі доступний весь спектр послуг. Якщо генератор зупиняють для дозаправки, менеджери переходять на автономні планшети, а банк забезпечує інтернет-покриття. В «Ощадбанку» також говорять про безперебійну роботу тих відділень, де є генератори, а у «Райффайзен Банку» додають: найчастішою причиною зупинки роботи стають повітряні тривоги, а не проблеми з електрикою.
АЗС і електрокари: паливо є, зарядки – ні
Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначив у розмові з РБК-Україна, що досвід перших місяців повномасштабної війни змусив мережі АЗС серйозно інвестувати в автономність: багато станцій мають генератори, підмінний фонд обладнання і персонал для його обслуговування та ремонту. Мережа ОККО, наприклад, на своїй карті окремо позначає АЗС із генератором, Starlink та додатковими сервісами.
Водночас електрозарядні станції при АЗС до генераторів не підключають. Як підтвердили в компаніях WOG та SOCAR, за потужністю такі зарядки надто «важкі», тому під час відключень вони просто не працюють: купити паливо чи каву можна, а зарядити електрокар — ні. Окремі випадки виходу з ладу генераторів на АЗС, за словами співрозмовників журналістів, вирішували оперативно.
Скільки коштує година на генераторі й хто за це платить
Робота на генераторі — це не лише про шум і запах дизелю, а й про гроші. Сергій Куюн оцінює вартість кіловат-години з генератора в приблизно 25–28 гривень, Асоціація ритейлерів говорить про діапазон 25–40 гривень. Для порівняння, за підрахунками аналітикині ExPro Consulting Дар’ї Орлової, електроенергія з мережі для середнього бізнесу в Києві у січні коштує близько 11,4–11,9 гривні за кіловат-годину. Тобто генераторна електрика вдвічі-тричі дорожча.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран пояснює РБК-Україна, що кафе, невеликі магазини й торгові центри змушені витягувати частину коштів з обороту й замість розвитку купувати акумулятори та генератори. За його оцінкою, година роботи супермаркету площею 1,5–2 тисячі квадратних метрів на генераторі в минулому сезоні обходилася приблизно у 5 тисяч гривень. У підсумку ці витрати неминуче потрапляють у торгову націнку — а отже, оплачують їх уже покупці.
При цьому самі паливні запаси, за словами Куюна, поки не проблема: масове використання генераторів додало до попиту на нафтопродукти приблизно 10%, але можливості для імпорту в країну наразі перекривають цей попит із запасом.
Чому готівка знову стає важливою
У фінальній частині матеріалу Дмитро Сидоров підсумовує сигнал від бізнесу дуже просто. Навіть там, де є генератор і умовно «світло є завжди», окремі сервіси в будь-який момент можуть стати недоступними — насамперед безготівкові розрахунки, які залежать від мобільного зв’язку та інтернету. «Укрпошта» та аптечні мережі відкрито радять клієнтам мати запас паперових грошей, а у випадку з державною поштою ще й паперовий паспорт.
Рекомендації тут виглядають досить прагматичною: планувати покупки наперед, максимально користуватися онлайн-сервісами, поки є зв’язок, і тримати у гаманці готівку на «той самий» момент, коли генератору треба відпочити, інтернет «завис», а послуги все одно треба отримати.
Відключення світла вже б’ють по кишенях українців. Жорсткі графіки знеструмлень змушують бізнес переходити на дорогі генератори, а це одразу відображається на цінниках у магазинах.
Про це йдеться у релізі Українського клубу аграрного бізнесу.
Відключення світла підштовхують ціни вгору
Жорсткі графіки відключень електроенергії прямо впливають на цінники в магазинах. Бізнес змушений переходити на дорогі генератори, що створює ланцюгову реакцію подорожчання товарів.
„Використання генераторів найболючіше б’є по секторах із безперервним циклом виробництва”, – пояснює аналітик УКАБ Максим Гопка.
Що дорожчає швидше за все
За його словами, найбільше зростання собівартості відчувають:
молочна продукція та м’ясо – через потребу постійного охолодження;
овочі та фрукти – через дорогі сховища з клімат-контролем на дизельних генераторах;
хлібобулочні вироби – енергоємний процес випікання збільшує витрати.
За останній місяць уже помітне подорожчання овочів. М’ясо поки тримає відносну стабільність, але тиск на ціни накопичується через дорожчання кормів і енергії для ферм.
Чого чекати до кінця зими
„Молочна продукція та овочі залишаться лідерами з подорожчання, якщо відключення триватимуть. М’ясо та хліб зростатимуть системно – поступово підлаштовуючись під нові витрати на енергонезалежність”, – додає Гопка.
Темпи зростання цін напряму залежать від частоти та тривалості знеструмлень: чим більше годин бізнес працює на генераторах, тим вищою буде інфляція у продуктовому кошику.
В Україні мають скоротити тривалість графіків відключення електроенергії для побутових і промислових споживачів, оскільки було знайдено можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності.
Про це за підсумками наради з керівниками ОВА заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Telegram.
Згідно з її словами нарада стовувалася виконання рішення уряду про перегляд фактичних списків обʼєктів критичної інфраструктури.
«За результатами перегляду знайшли можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності. Це вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості», – написала Свириденко.
Згідно з її словами, зі списків прибирали дві категорії: споживачі потужністю менше 100 кВт, та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які для забезпечення справедливості розподілу електричної енергії підпадають під загальні обмеження.
При цьому визначених споживачів супутнього навантаження, яке не є критично важливими, переведуть на графіки відключень за загальним порядком.
Водночас, зазначається, що відповідний перегляд не стосується опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу. Контроль за виконанням ухвалених рішень на місцях доручено Міністерству енергетики спільно з Держенергонаглядом.
«Відтепер місцева влада та комунальні підприємства можуть офіційно підтримувати мобільний зв’язок у містах та селах. Уряд ухвалив постанову, яка дає чіткий алгоритм співпраці громад та операторів», – йдеться в повідомленні.
Новий механізм дозволяє громадам підтримувати операторів за трьома моделями:
живити базові станції від власних комунальних генераторів;
надавати людей для заправки та запуску генераторів операторів, якщо бізнесу бракує власних бригад;
дозволяти операторам розміщувати власні генератори на комунальних об’єктах без зайвої бюрократії та передачі майна.
Оператори отримають логістичну підтримку мережі, а громади — стабільний зв’язок та компенсацію витрат: пальне, ремонт та обслуговування.
Для надання послуги комунальним підприємствам не потрібно отримувати спеціальні ліцензії, а для живлення базових станцій можна брати пальне з матеріальних резервів громад.
«Під час масштабних знеструмлень мобільним операторам необхідно обслуговувати одночасно майже 35 тисяч базових станцій по країні. Тепер громади отримають право забезпечувати стабільний зв’язок разом з операторами», – прокоментував ініціативу перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Після масованих ударів по енергосистемі та локальних відключень світла українці різко збільшили покупки зарядних станцій, генераторів, павербанків і обігрівачів. Як повідомляє РБК-Україна, попит підштовхнули і сезонне похолодання, і страх повторних блекаутів: великі мережі електроніки фіксують хвилю замовлень на техніку для автономного живлення та обігріву. Представники ритейлу прямо пов’язують сплеск із перебоями електрики та прогнозами складної зими.
Скільки додали в ціні
Ритейлери відзначають не лише більшу кількість чеків, а й рух цін угору. За підрахунками, на які посилається РБК-Україна, середня ціна популярної зарядної станції Bluetti AC180P від початку літа до початку жовтня зросла на 13,6%, а лише за три останні дні перед публікацією додала майже 9%. Модель EcoFlow RIVER 2 Pro подорожчала на 11,4%, а Bluetti AC70P — майже на 19,6%. У сегменті павербанків приріст склав від 7% до 15% залежно від моделі. На динаміку впливають зростання попиту, курсова складова та закупівельні ціни на нові партії; мережі прогнозують, що за збереження дефіциту на деякі позиції подальше коригування можливе і швидше.
Обігрівачі: неоднорідна картина
На відміну від зарядних станцій, у категорії обігрівачів ціни рухаються нерівномірно. За даними, які наводить РБК-Україна з посиланням на ринкову аналітику та мережі, тепловентилятори й окремі конвектори вже додали в ціні близько 10–15%, натомість частина моделей, закуплених торік і доступних у великих залишках, подешевшала на двозначні проценти. Водночас продажі обігрівачів у вересні зросли у півтора раза рік до року, і саме цей сегмент, за словами ритейлерів, стає «номером два» у кошику після зарядних станцій.
Де найбільший попит і що купують
Активніше за все резервну техніку купують у містах і регіонах, які частіше відчувають аварійні відключення та мають вищий ризик повторення блекаутів. За оцінкою мереж, озвученою в коментарях для РБК-Україна, лідирують Київ і область, а також Харківська, Чернігівська, Дніпропетровська, Херсонська, Одеська, Запорізька та Сумська області. У сегменті зарядних станцій найшвидше розбирають моделі від 1 кВт∙год і вище, у павербанках — ємністю 20–30 тис. мА·год, а в обігрівачах — компактні тепловентилятори та конвектори, які можна швидко переміщати між кімнатами.
Ритейлери: «покупці не чекають»
У великих мережах зазначають, що цей сезон відрізняється швидкістю прийняття рішень. Як розповіли РБК-Україна топменеджери двох найбільших продавців електроніки, продажі зарядних станцій у вересні вже на 70% перевищили показники серпня, а перший тиждень жовтня майже зрівнявся з усім вереснем. Рітейл додає: купують і мобільні рішення на кшталт павербанків, і «домашні» станції, здатні тягнути холодильник, роутер та освітлення кілька годин.
Реакція податкової: перевірять «сірі» продажі та стрибки цін
На тлі скарг покупців на «цінові свічки» після блекаутів до ситуації долучилася Державна податкова служба. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, протягом одного тижня по окремих позиціях фіксували підвищення до 30%, а в одному з великих ритейлерів ціна на конкретну станцію виросла більш ніж на 2 тисячі гривень за дві години. Податкова попередила про посилений контроль касової дисципліни, відстеження «сірих» продажів та аналіз правильності формування ціни для коректного оподаткування. Відомство провело зустрічі з мережами та очікує, що «штучний стрибок» буде тимчасовим.
Чому це відбувається зараз?
Ритейлери й аналітики вказують на комбінацію факторів. По-перше, сезонність і холодний прогноз на зиму підтягують попит на обігрів і автономне живлення. По-друге, перебої з електрикою провокують «панічні» покупки, що швидко з’їдають складські залишки, закуплені ще торік за іншим курсом. По-третє, на нові партії вже впливають валютні коливання й логістика: якщо ризики блекаутів посилюються, імпортери намагаються завести більше товару, але роблять це за вищою ціною. Цю картину, зокрема, описує РБК-Україна, цитуючи великих продавців побутової техніки та електроніки.
Що це означає для покупців найближчими тижнями
За оцінками мереж, на короткому горизонті ціни визначатимуться трьома змінними: курсом гривні до валют закупівель, ситуацією з електропостачанням та доступністю складів. Якщо відключення стануть рідшими, конкуренція між брендами й наявні залишки стримуватимуть подорожчання. Якщо ж хвилі блекаутів повторяться, найдефіцитніші моделі зарядних станцій і частина обігрівачів можуть додати в ціні швидше, ніж торік.
Аварію спричинила сукупність чинників: хибна напруга через недооцінений попит, планування та несвоєчасні дії енергокомпаній.
Уряд Іспанії оприлюднив підсумковий звіт щодо масштабного відключення електроенергії 28 квітня, назвавши головними винуватцями цього інциденту оператора електромережі Red Eléctrica та компанії‑виробники. Про це повідомила іспанська газета El Pais.
Віцепрем’єр та міністр з питань екологічної трансформації Сара Аагесен пояснила, що оператор Red Eléctrica не запланував всю необхідну генерацію для контролю перенапруги, що в підсумку призвело до відключення всієї енергосистеми, хоча резервів було більш ніж достатньо.
Уряд також вказав на „неналежні” дії енергогенеруючих компаній. Синхронні електростанції не поглинали напругу належним чином, що сприяло виникненню перенапруги, яка спричинила відключення електроенергії. Деякі електростанції, які відключилися через перенапруження, не мали були цього робити, згідно з вимогами до роботи системи.
За висновком урядової комісії, аварію спричинила сукупність чинників: хибна напруга через недооцінений попит, планування Red Eléctrica та несвоєчасні дії електровиробників.
Уряд наголошує: звіт „не є судовим вироком”, тому відставки чиовників, зокрема очільниці Red Eléctrica Беатріс Корредор, поки що не розглядаються.
Внаслідок ворожого обстрілу Запорізька АЕС втратила живлення однієї з двох зовнішніх ліній електропередачі. Одна з ліній живлення ЗАЕС знеструмлена внаслідок атаки.
Про це повідомила пресслужба Міненерго вдень 7 травня.
Повідомляється, що зараз станція отримує електропостачання лише по одній лінії електропередачі. Забезпечення зовнішнього живлення станції, необхідного для безпечного функціонування знову під загрозою.
У разі повного відключення від енергосистеми на ЗАЕС може статися черговий блекаут, що становитиме серйозну загрозу радіаційній безпеці, заявили в Міненерго.
«Через російський удар знову відключилась одна з ліній електропередачі, що з’єднує тимчасово окуповану Запорізьку АЕС з українською енергосистемою. Щойно дозволить безпекова ситуація, енергетики зроблять усе можливе для якнайшвидшого відновлення живлення ЗАЕС. Деокупація станції – це запорука безпечного її функціонування», – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.
Компанія Укренерго попередила, що мережею поширюється черговий фейк про нібито масштабні відключення світла в Україні.
Спростування Укренерго оприлюднило в Telegram.
Повідомляється, що анонімні ТГ-канали публікують вигадані повідомлення про «тотальний блекаут» та «зональні» стабілізаційні знеструмлення: нібито різні міста будуть віднесені до різних зон, і від цього залежатиме тривалість відключень.
«Це чергова ІПСО. Вигадка не має під собою жодних підстав, крім спроби отримати нових підписників на анонімні телеграм канали, на яких не буде правдивої інформації», – заявили в Укренерго.
В енергетичній компанії просять українців користуватися інформацією про планові та аварійні відключення лише з офіційних джерел: сайти Укренерго, Міненерго та обленерго для кожного регіону.
Сьогодні в „Енергоатомі” повідомили, що через ракетний удар ворога зовнішня повітряна лінія ПЛ-750кВ „Дніпровська” Запорізької АЕС втратила з’єднання з енергетичною системою України, що загрожувало блекаутом для станції. Втім, українські енергетики за лічені години все полагодили та відновили живлення.
Тож в „Енергоатомі” повідомили, що зараз ЗАЕС знову об’єднують з енергосистемою України дві лінії електропередачі: „Запорізька ТЕС-Феросплавна”, напруга якої становить 330 кВ, та „Дніпровська”. Вони забезпечують живленням потреби атомної станції.
„Від початку російської окупації Запорізька АЕС вже пережила вісім повних блекаутів та один частковий – із запуском аварійних дизель-генераторів і систем безпеки. Їхня відмова загрожує настанням аварійної ситуації”, — нагадують в „Енергоатомі”.
Ворог не полишив наміру знищити українську енергосистему та змусити нас жити в темряві й холоді. Тому до нових потенційних викликів в осінньо-зимовий період варто підготуватися заздалегідь. Важливо не лише зберегти наявні ресурси, відновити пошкоджені об’єкти, а й за можливості наростити енергетичний потенціал.
Як це зробити Закарпаттю, де близько 460 тисяч споживачів електроенергії, чимала кількість з них – вимушені переселенці, бізнес, зокрема й релокований, сьогодні говорили на зустрічі голова правління НЕК „Укренерго” – NPC Ukrenergo Володимир Кудрицький та керівництво ОВА, районів і тергромад області, представники місцевих енергокомпаній, підприємці й інші.
«Під час опалювального сезону традиційно зростають потреби регіону в забезпеченні електроенергією. Якщо в літній період ми споживаємо 344 МВт, то взимку цей показник сягає 470 МВт. Зараз область генерує відносно невеликий обсяг енергії, в основному отримуємо її з інших регіонів країни», – повідомив Віктор Микита – голова Закарпатської ОДА.
Держава робить усе, щоб забезпечити оселі громадян електроенергією в зимовий період, відзначив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький. Однак для успішної підготовки до можливих викликів має бути підтримка й на місцях. Важливо, щоб у разі відключення магістральних підстанцій внутрішня генерація могла забезпечити кожен регіон.
«Зараз у країні триває відновлення пошкоджених та захисту вцілілих електростанцій та підстанцій. Ворог може повторити спробу ввести Україну в стан повного блекауту. Щоб цього уникнути, ми активно готуємося. Однак варто розуміти, що через ворожі обстріли тепер ми стартуємо зовсім з інших позицій, ніж минулого року», – додав голова правління НЕК «Укренерго».
Під час зустрічі також обговорили успішні проєкти, які допомогли вистояти закарпатцям у період минулої енергетичної кризи. Мова про підтримку місцевого бізнесу в межах програми «Energy Help», покращення комунікації зі споживачами електроенергії та інші заходи.
Окремо йшлося й про перспективи встановлення на всіх об’єктах критичної інфраструктури Закарпаття джерел генерації електроенергії, що дозволило б зменшити навантаження на енергосистему країни загалом і дало б поштовх до реалізації нових проєктів з енергонезалежності нашого регіону.
Про це повідомляє Закарпатська обласна державна адміністрація.
