Десятки мільйонів людей у світі можуть опинитися під загрозою голоду, якщо постачання добрив через Ормузьку протоку найближчим часом не буде відновлено.
Про це заявив виконавчий директор Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS) Жорже Морейра да Сілва, який очолює спеціальну робочу групу для запобігання гуманітарній кризі, передає France24.
За його словами, міжнародна спільнота має лише кілька тижнів, аби не допустити катастрофічного розвитку подій.
«У нас є кілька тижнів, щоб запобігти тому, що, ймовірно, стане масштабною гуманітарною кризою. Ми можемо стати свідками ситуації, яка штовхне ще 45 мільйонів людей до голоду та виснаження», – заявив він.
Як відомо, Ормузька протока є одним із ключових морських маршрутів світової торгівлі. Окрім нафти та газу, через неї транспортують значні обсяги добрив і компонентів для їх виробництва, зокрема аміак, карбамід і сірку. Після загострення конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном рух суден у регіоні суттєво ускладнився.
В ООН наголошують, що найбільше наслідки можуть відчути країни Африки та Азії, де посівні кампанії залежать від своєчасного постачання добрив. Частина держав має завершити посівний сезон уже найближчими тижнями, тому затримка поставок може безпосередньо вплинути на майбутні врожаї та доступність продовольства.
Морейра да Сілва повідомив, що у березні генеральний секретар ООН створив спеціальну робочу групу, яка має організувати механізм безпечного проходження суден із добривами через Ормузьку протоку. За його словами, він уже провів переговори з представниками понад 100 країн, намагаючись заручитися підтримкою ініціативи.
Втім, ключові сторони конфлікту та великі виробники добрив у регіоні поки що не дали повної підтримки цьому механізму. Йдеться, зокрема, про США, Іран та країни Перської затоки.
В ООН також застерігають, що хоча світові ціни на продовольство ще не продемонстрували різкого стрибка, вартість добрив уже суттєво зросла. Експерти побоюються, що це призведе до скорочення використання добрив фермерами, падіння продуктивності сільського господарства та нового витка глобальної продовольчої інфляції.
За оцінками ООН, для уникнення найгіршого сценарію достатньо забезпечити прохід у середньому п’яти суден із добривами та сировиною на добу через Ормузьку протоку.
«Проблема полягає лише в політичній волі. Ми не можемо відкладати те, що можливо і терміново необхідно зробити – забезпечити проходження добрив через протоку та мінімізувати ризик масової продовольчої небезпеки у світі», – наголосив Морейра да Сілва.
У країнах ЄС перестали працювати картки MasterCard двох білоруських банків – «Альфа-Банку» та «Белгазпромбанку». Користувачі втратили можливість оплачувати покупки, знімати готівку та користуватися онлайн-платежами, – повідомляє місцева служба Радіо Свобода.
У країнах Європейського Союзу фактично зупинили роботу карток MasterCard, емітованих двома білоруськими банками — «Альфа-Банком» і «Белгазпромбанком». Обмеження торкнулися як офлайн-платежів, так і онлайн-сервісів, зареєстрованих у Європі.
З 21 квітня картки цих банків більше не працюють у десятках країн ЄС, серед яких Німеччина, Франція, Італія, Польща та інші. Користувачі втратили можливість оплачувати покупки, знімати готівку в банкоматах та здійснювати перекази за кордоном.
В одному з банків зазначили, що тимчасово скасували комісію за зняття власних коштів за межами країни та запропонували альтернативні внутрішні перекази між білоруськими банками. «Белгазпромбанк» підтвердив повне припинення роботи карток MasterCard у країнах ЄС, включно з онлайн-платежами.
Варто зазначити, що ще раніше ці ж банки втратили можливість використовувати картки Visa на території Європи та Великої Британії, що поступово обмежило їхні міжнародні фінансові операції.
Ірландії, можливо, доведеться розвернути судна з партіями палива, оскільки протестувальники вже четвертий день блокують порти, термінали та нафтопереробний завод. Причиною протестів стало 20-відсоткове зростання цін на пальне через збройний конфлікт в Ірані, що наразі перешкоджає розвантаженню танкерів. Про це заявив прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін в інтерв’ю суспільному мовнику RTE.
Прем’єр назвав блокаду нафтової інфраструктури «надзвичайно серйозною ситуацією», наголосивши на значних збитках для економіки. Він послався на дані галузевої асоціації Fuels for Ireland, згідно з якими понад 100 АЗС уже залишилися без пального, а до п’ятниці ця кількість може зрости до 500.
«Зараз ситуація дуже критична. Я вважаю, що люди не до кінця усвідомлюють усю серйозність того, що відбувається», — зазначив Мартін.
Як приклад він навів танкер, який не зміг розвантажитися в порту Голуей, а також зупинку виробництва на нафтопереробному заводі Вайтгейт поблизу Корка.
Мартін назвав блокаду «необґрунтованою, нелогічною та важкозрозумілою». Він оголосив, що поліція та армія готові розігнати протести в разі потреби, підкресливши, що «закон буде виконуватися чітко». Водночас прем’єр закликав сторони до діалогу.
Минулого місяця уряд Ірландії виділив пакет допомоги на 250 мільйонів євро для тимчасового зниження цін, щоб пом’якшити наслідки конфлікту на Близькому Сході. Протестувальники, однак, вимагають рішучіших кроків, зокрема запровадження регульованих цін.
Європейська комісія здійснила підготовчі кроки для реалізації позики на підтримку України на 90 мільярдів євро. Угорщина блокує рішення Ради Європейського Союзу щодо виділення цих коштів.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Пакет, прийнятий Єврокомісією, містить пропозицію Раді Євросоюзу затвердити загальну суму підтримки ЄС Україні у 2026 році. Він передбачає надання Україні 45 мільярдів євро до 31 грудня 2026 року. Після затвердження Радою ЄС доступної фінансової допомоги Комісія якомога швидше здійснить перший транш Україні.
Єврокомісія також ухвалила рішення, яке дозволяє Україні використовувати відступи для закупівлі безпілотників. Це сприятиме підготовці до перших термінових оборонних закупівель у рамках цього інструменту, а в найближчі місяці будуть додані додаткові графіки продукції для іншої оборонної продукції, зокрема ракет і боєприпасів.
„Ми надамо Україні позику у 90 мільярдів євро. Сьогодні ми вживаємо необхідних підготовчих заходів для мобілізації цьогорічного бюджету та закупівлі оборонного обладнання, зосереджуючись на передовій українській галузі безпілотників. Цим ми надсилаємо чіткий сигнал: Комісія готова рухатися вперед”, — прокоментувала рішення щодо підготовчих кроків президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Речник Єврокомісії Балаж Уйварі повідомив, що для підтримки України у 2026 році планується ухвалити кілька ключових документів. Найважливішою серед них є Стратегія фінансування України, яка визначає обсяги виплат, їхні цілі та канали. Цей документ базується на даних, наданих українською стороною, і вже отримав схвалення Єврокомісії, після чого його винесуть на розгляд Ради ЄС.
Окрім цього, готують меморандум про взаєморозуміння, оновлений план для України та кредитні угоди, адже йдеться про програму макрофінансової допомоги.
Загалом у 2026 році планується виділити 45 мільярдів євро: 16,7 мільярда на бюджетну підтримку та 28,3 мільярда на оборону. Половина бюджетної допомоги буде розподілена через механізм допомоги Україні, друга половина — через макрофінансову програму.
„Коли ми розглядаємо ситуацію, висновок, який, здається, намічався, полягав у тому, що у другому кварталі цього року виникнуть додаткові фінансові потреби. І ми поставили собі за мету, по суті, бути готовими з усім відповідним законодавством до другого кварталу. Тож досягнуто значного прогресу. І ми сподіваємося, що перший транш може бути здійснений в першій половині другого кварталу”, — наголосив Балаж Уйварі.
Європейські фермери влаштували акцію протесту, заблокувавши прикордонний перехід між Чехією та Словаччиною «Годонін — Голіч». Десятки тракторів перекрили рух, виступаючи проти безмитного імпорту товарів з-за меж Європейського Союзу, зокрема з України й Південної Америки.
Про це пише Reuters.
Фермери скаржаться на надмірну бюрократію та несправедливу конкуренцію через дешевші імпортні товари, що, за їхніми словами, ставить їх у невигідне становище.
До акції долучилися також аграрії з Австрії та Угорщини. Протестувальники тримали плакати з написами: «Стоп зерну з України» та «Зелений курс — глухий кут», критикуючи угоду між ЄС і південноамериканським блоком МЕРКОСУР. Крім цього, фермери виступали проти безмитного імпорту зерна з України.
«Я змушений виконувати безліч зобов’язань, заповнювати купу паперів, реєстрацій тощо. Але водночас не можу продавати продукцію за тією самою ціною, за якою її завозять з України чи Південної Америки», — заявив один з учасників протесту чеський фермер Петр Халупка.
23 листопада о 9:00 за київським часом на пункті пропуску «Медика – Шегині» польські фермери розпочнуть акцію протесту, про це повідомляє Державна митна служба України.
Протест пов’язаний із вимогами фермерів, стурбованих поточною політикою імпорту сільськогосподарської продукції з України. На думку фермерів, це може негативно вплинути на їхні доходи.
Згідно з попередніми даними, організатори мають намір обмежити рух вантажного транспорту. На в’їзді в Україну фермери планують пропускати по одній вантажівці на годину, а на виїзді — повністю заблокувати рух вантажівок масою понад 3,5 тонни. Водночас легкові автомобілі та автобуси зможуть проїжджати без обмежень.
Наразі оформлення транспортних засобів здійснюється у штатному режимі. Однак учасники акції заявили, що ситуація може змінитися залежно від реакції влади та виконання їхніх вимог.
Польські митні служби вже поінформували про очікувані обмеження. Українська митниця, у свою чергу, продовжує моніторити ситуацію та обіцяє оперативно інформувати про будь-які зміни. Міжнародним перевізникам рекомендовано враховувати цю інформацію при плануванні маршрутів.
Майбутня акція може суттєво ускладнити логістику та вплинути на рух товарів через один із ключових прикордонних пунктів України та Польщі.
Американські банки блокують рахунки росіян при спробі скористатися їхніми послугами з території росії.
Про це повідомляє пресслужба РБК.
Зазначається, що банки США можуть заблокувати рахунки громадянам росії під час використання їх на території росії. Цей факт американські кредитні організації встановлюють за російською IP-адресою клієнта.
Було зафіксовано кілька випадків, коли американські банки при спробах провести транзакції з росії (тобто з використанням російської IP-адреси) блокували рахунки клієнтам. Такі випадки зафіксовані останні півтора роки.
Повідомляється, що старший партнер колегії адвокатів Pen & Paper Антон Самев заявив, що блокування рахунків за IP-адресою є одним із проявів overcompliance, який в основному спостерігається з боку великих американських банків, таких як Wells Fargo.
В повідомленні додають, що банки можуть блокувати рахунки за російською IP-адресою на підставі виконавчого наказу 14 071 та розʼяснень OFAC від березня 2022 року, які встановлюють заборону надання юридичних та фінансових послуг особам, локалізованим у росії, тобто особам, які перебувають на території росії, або особам, які зазвичай проживають у росії.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Китайські банки все частіше вимагають від підприємців підтвердження того, що товари, придбані в „дружніх” країнах, таких як Сербія, Білорусь і Казахстан, не будуть відправлені в рф, що порушує схему оплати поставок в росію через треті країни.
Китайські банки, все частіше під час перевірки переказів, вимагають від підприємців підтверджень, що товар буде відправлено не до рф. Таким чином руйнується схема проведення платежів за поставки в рф через „дружні” країни. Про це пише The Moscow Times.
Зазначається, одразу декілька банків посилюють перевірки. Зокрема, служби комплаєнсу стали вимагати підтвердження того, що товар, який закуповують за документами бізнесмени з так званих „дружніх” країн буде доставлено саме в ці країни.
Йдеться насамперед про покупців з Сербії, Білорусі, Киргизстану і Казахстану.
Імпортери, які отримали такі запити, розповіли, що такі підтвердження вимагають у Bank of China, Agricultural Bank of China, China Construction Bank та популярному у зовнішньоторговельних компаній Zhejiang Chouzhou. Ба більше, дехто отримав запити від невеликих сільськогосподарських банків та навіть створеного для роботи із санкційним Іраном Kunlun Bank.
У виданні пояснюють, що через треті країни платять не тільки ті, хто хоче ввезти в рф ” санкційні” вантажі, а й імпортери товарів, що не потрапляють під обмеження.
Зазначається, що проблеми почались ще взимку. Тоді США пригрозили вторинними санкціями всім, хто допомагає рф в обході обмежень, з великою підозрою ставляться до будь-яких російських грошей.
Після цього багато компаній, стали користуватися послугами партнерів або платіжних агентів у третіх країнах – це дорожче, але набагато надійніше і швидше. А втім, сьогодні і цей варіант стає все складніше реалізувати.
Міністерство цифрової трансформації провело переговори з Apple та Google щодо вилучення застосунків нелегальних казино з українських магазинів застосунків.
Про це у своєму телеграм-каналі написав нардеп Ярослав Железняк.
Він нагадав, що згідно з рішенням РНБО, Мінцифри мало провести перемовини з Apple та Google щодо вилучення застосунків нелегальних казино з українських магазинів додатків.
Як зазначив нардеп, в App Store таких додатків 35, в Play Market додатків 24.
Він додав, що міністерство вже звернулось до корпорацій.
„Має бути один з найбільш дієвих заходів, якщо платформи дослухаються до прохання уряду”, – резюмував Железняк.
