Уряд Болгарії ввів два додаткові вихідні на честь запровадження євро. Точніше, вирішив зробити додаткові вихідні наприкінці року, аби введення в обіг євро відбулося без проблем.
Міністерка фінансів Теменужка Петкова повідомила, що два додаткові вихідні – 31 грудня 2025 року та 2 січня 2026 року – необхідні для того, щоб у фінансовому та нефінансовому секторах були безпечно здійснені технічні зміни, пов’язані із запровадженням євро, яке відбудеться 1 січня.
Європарламент прийняв рішення про перехід Болгарії на євро на своєму пленарному засіданні у Страсбурзі 8 липня. Необхідні зміни були схвалені міністрами фінансів ЄС у Брюсселі того ж дня. Зі вступом Болгарії кількість країн єврозони збільшиться до 21.
Слід зазначити, що у квітні задля входження до єврозони уряд Болгарії знизив контрольовані державою ціни. Зокрема щоденну плату за лікування в медустановах на 82%.
Одна з умов введення євро полягає в тому, що інфляція не може бути вищою за середній рівень трьох країн – членів єврозони з найнижчою інфляцією за останні 12 місяців, плюс півтора процентного пункту. Завдяки зниженню цін Гармонізований індекс споживчих цін (ГІСЦ), який використовується Євростатом та Європейським центральним банком, у квітні становив у Болгарії 2,8%, що відповідає критеріям вступу.
Також варто зазначити, що, згідно з весняним дослідженням Євробарометра, 50% болгар хотіли б, аби в обігу залишався лев, і лише 43% вважають за краще перейти на євро. Попри це грошову одиницю таки введуть, і водночас розширення єврозони зупиниться надовго, якщо не назавжди.
Збільшення податків, прогресивне оподаткування, скорочення витрат та соціальних виплат – уряд Болгарії отримав «рецепт», від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Готуючись до вступу до єврозони, країна має виконати низку вимог.
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) до Болгарії, яка триває з 10 вересня, завершується. Це ключовий офіційний візит напередодні вступу країни до єврозони 1 січня 2026 року. Фабіан Борнхорст, голова місії МВФ у Софії, попередив, що дефіцит бюджету Болгарії може перевищити три відсотки ВВП як у 2025, так і в 2026 році, і що потрібна жорсткіша фіскальна політика. За словами Борнхорста, наступний бюджет вимагатиме скорочення витрат на один відсоток, що буде досягнуто шляхом контролю над зростанням заробітної плати в державному секторі. Іншими словами, заробітну плату в державному секторі слід скоротити, пенсійні внески – збільшити, а єдиний податок – замінити прогресивним оподаткуванням.
Щодо доходів, ключові рекомендації МВФ включають збільшення пенсійних внесків на один процентний пункт з 1 січня 2026 року та скасування поточної максимальної стелі внесків у розмірі 4130 левів. Організація також рекомендує підвищити податки на майно, які в Болгарії є низькими, які можуть збільшити доходи місцевих бюджетів. МВФ продовжує наполягати – як рекомендував роками – на тому, що Болгарія повинна замінити свій фіксований 10-відсотковий податок на доходи фізичних осіб прогресивною податковою системою. Мета полягає не лише у збільшенні доходів бюджету, але й у зменшенні соціальної нерівності, яка в Болгарії надзвичайно висока у порівнянні з європейськими стандартами.
Півтора року тому МВФ пояснив, що вважає незрозумілим, чому Болгарія обтяжує бідних вищим податковим та внесковим тягарем, ніж багатих.
Щодо витрат, Міжнародний валютний фонд насамперед рекомендує, щоб у бюджеті на 2026 рік було стримано зростання заробітної плати в державному секторі, яке впливає на всю економіку та збільшує інфляцію. Крім того, було б доцільно відокремити певні соціальні виплати, які зараз автоматично прив’язані до мінімальної заробітної плати.
З пропозиціями МВФ у Болгарії згодні не всі
Голова бюджетного комітету Делян Добрев з партії ГЕРБ, яка є провідною силою в урядовій більшості, заявив, що більшість погоджується майже з усіма висновками та рекомендаціями, за винятком двох – запровадження прогресивного податку (підтримується Болгарською соціалістичною партією, членом урядової коаліції) та скасування обмеження внесків. Останнє є особливо делікатним питанням серед ІТ-сектору та інших груп з високим рівнем доходу, які вважають несправедливим, що сектори, які працюють повністю прозоро та стимулюють інновації, повинні робити більші внески, що перевищують певний рівень.
Все інше (крім двох винятків) буде включено до наступного бюджету як частина заходів, необхідних для стримування інфляції. «Вони правильно визначили необхідність стримування підвищення заробітної плати в державному секторі та соціальних витрат, пов’язаних з мінімальною заробітною платою», – сказав Добрев. З його слів можна зробити висновок, що уряд готовий збільшити пенсійні внески на один процентний пункт вже у 2026 році. У середньострокових рамках підвищення раніше планувалося на 2027 рік, а потім ще на два процентні пункти на 2028 рік, але, за даними МВФ, відтермінування не полегшить реалізацію.
Добре дошла, България!
EU economy and finance ministers have approved #Bulgaria's entry into the euro area.
From 1 January 2026, 🇧🇬 will start using the euro and enjoy the benefits of joining the single currency.
МВФ очікує, що болгарська економіка зросте на 3 відсотки цього року, але це буде зумовлено головним чином споживанням, а не інвестиціями. Швидке зростання заробітної плати створює інфляційний тиск, а соціальні виплати автоматично слідують за мінімальною заробітною платою.
Тому МВФ закликає до посилення податкової політики, навіть якщо це може призвести до соціальної напруженості.
Насамкінець, Борнхорст наголосив, що незалежно від рішення щодо податкової системи, політика, спрямована на покращення збору податків, має бути збережена.
Болгарія увійде до єврозони 1 січня під тиском політики жорсткої економії.
Проект нового державного бюджету має бути поданий до парламенту до 30 жовтня.
На зустрічі лідерів Європейського Союзу в Брюсселі Болгарія отримала зелене світло для переходу на євро 1 січня 2026 року. Тож країна стане 21-м членом єврозони.
Балканська держава – член Європейського Союзу з 2007 року. Останньою до єврозони у 2023 році вступила Хорватія.
4 червня Європейська комісія погодилася дозволити Болгарії приєднатися до єврозони, адже держава виконала всі необхідні умови.
Цього дня, а також кілька разів до того, у столиці Болгарії, Софії, перед будівлею Національного банку відбулися демонстрації проти вступу країни до єврозони.
Остаточне рішення ухвалять міністри фінансів ЄС після отримання погодження Європейського парламенту та Європейського центрального банку, але експерти кажуть, що це лише формальності.
Болгарія відповідає критеріям, щоб стати двадцять першою країною єврозони і може долучитися до неї 1 січня 2026 року, заявила Європейська комісія.
Згідно із заявою, Болгарія відповідає чотирьом номінальним критеріям конвергенції, мета яких – забезпечити готовність країни до введення євро та достатньо підготувати її економіку до цього процесу, повідомляє MTI.
Відповідне законодавство Болгарії також сумісне з вимогами Договору про ЄС та Статуту Європейської системи центральних банків і Європейського центрального банку (ЄЦБ).
В оцінці Європейської Комісії також враховувалися інші фактори, що стосуються економічної інтеграції та конвергенції, включаючи зміни платіжного балансу та інтеграцію ринків товарів, праці та фінансових ринків.
У заяві цитується слова Урсули фон дер Ляєн, президента Європейської комісії: „Євро – відчутний символ європейської сили та єдності”.
Завдяки євро економіка Болгарії зміцниться.
Розшириться торгівля з партнерами єврозони, прямі іноземні інвестиції, доступ до фінансування, з’являться додаткові якісні робочі місця та відбудеться зростання реальних доходів. Болгарія займе своє гідне місце у формуванні рішень у центрі єврозони, наголосила президент Європейської Комісії.
Європейська Комісія також ухвалила пропозицію щодо Рішення Ради та Регламенту Ради щодо запровадження євро в Болгарії із 1 січня 2026 року.
Після обговорень у Єврогрупі та Європейській Раді, а також після консультацій з Європейським парламентом та ЄЦБ Рада ЄС ухвалить остаточні рішення щодо запровадження Болгарією євро.
У 2026 році в Болгарії може бути запроваджено євро. Країна успішно справляється з інфляцією, і Європейська комісія вважає, що вона незабаром виконає остаточні умови, необхідні для вступу до єврозони.
Болгарія близька до виконання критеріїв валютної стабільності, тому очікується, що вона приєднається до єврозони вже наступного року, повідомляє Bloomberg.
Посилаючись на джерела, видання повідомляє: Європейська комісія очікує, що балканська країна незабаром виконає остаточні умови для можливості введення валюти ЄС. Цього очікує і керівництво країни, адже держава досягла значного прогресу в управлінні інфляцією.
Європейська комісія та Європейський центральний банк опублікують свій звіт про конвергенцію країни 4 червня. За даними Bloomberg, належна оцінка стане важливою віхою на шляху до переходу на євро.
Обмінний курс, за яким нинішня болгарська валюта, лев, зрештою може бути обміняна на спільну валюту, визначать міністри фінансів ЄС. Якщо все буде добре, це може статися вже в липні.
Якщо Болгарії вдасться запровадити євро, це стане значним політичним та економічним успіхом для найбіднішої держави – члена ЄС та уряду цієї країни. За останні десять років лише Хорватії вдалося приєднатися до єврозони, країна перейшла на спільну валюту в 2023 році.
У Болгарії буде створено спрощений логістичний і транспортний коридор, який з’єднає угорський бізнес із болгарськими портами та вільними зонами на Чорному морі.
Мартон Надь підписав у Болгарії угоди про туризм та оборонну промислово-економічну співпрацю, повідомляє Міністерство національної економіки Угорщини.
Угорський міністр провів переговори з президентом Руменом Радевим, віцепрем’єр-міністром і міністром транспорту і зв’язку Грозданом Караджовим, міністром економіки Петером Діловим і міністром туризму Мирославом Боршошем та підписав угоди про співпрацю.
Угода про оборонну та економічну співпрацю передбачає створення спрощеного логістичного та транспортного коридору, що з’єднає угорський бізнес з болгарськими портами і вільними зонами стратегічного значення на Чорному морі.
Сторони також прагнутимуть розвивати довгострокове стратегічне оборонно-промислове партнерство, включаючи співпрацю в оборонному виробництві та оптимізацію ланцюгів постачання.
Угода про співпрацю в галузі туризму спрямована на заохочення співпраці між туристичними підприємствами та організаціями, йдеться в заяві. Сторони домовилися про спільну роботу з просування туризму, вивчення потенціалу оздоровчого туризму, співпрацю в розробці програм вищої освіти і професійно-технічної підготовки в цьому секторі, а також обмін знаннями в галузі збору статистичних даних, зокрема щодо роботи Угорського національного центру туристичних даних (NTAC).
Крім того, сторони сприятимуть розвитку та зміцненню прямих контактів між угорськими та болгарськими туроператорами, агентствами та туристичними асоціаціями.
Влітку 2019 року було оголошено, що Угорщина створить морський порт і пункт виходу в італійському Трієсті. Завдання розбудови угорського морського порту угорський уряд доручив компанії Adria Port Zrt., яка на 100% належить угорській державі. Раніше генеральний директор компанії Петер Тібор Гараї заявляв, що порт може відкритися для вантажоперевезень у 2026 році.
Угорщина придбала 300-метрову ділянку італійського порту за 31 мільйон євро в рамках 60-річного концесійного договору.
Це пов’язано з тим, що, згідно з італійським законодавством, узбережжя завжди має залишатися державною власністю.
Болгарія готова надати допомогу Молдові після того, як Росія оголосила, що припинить постачання газу в країну з 1 січня.
Про це заявив болгарський міністр енергетики Владімір Малинов, якого цитує БНР, повідомляє „Європейська правда”.
Він нагадав, що близько місяця тому між двома країнами був підписаний документ про реагування на кризу.
„Ми перебуваємо в постійному контакті з міністром енергетики Молдови, тому вони також покладаються на нас. Ми готові підтримати їх. Ми готові підтримати їх, забезпечивши доступ до СПГ, а також через державного постачальника „Булгаргаз”, якщо вони попросять про допомогу”, – сказав міністр.
28 грудня російський „Газпром” офіційно оголосив, що з 1 січня 2025 року припинить поставки газу до молдовського Придністров’я у зв’язку з „невиконанням платіжних зобов’язань”.
Міністр сільського господарства і продовольства Болгарії Георгій Тахов звернувся до Європейської комісії з проханням „вжити захисних заходів” проти імпорту меду з України до країни.
Про це повідомили на сайті відомства, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, це сталося під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства, що відбулося в Брюсселі.
Як розповіли у відомстві, Тахов заявив, що імпорт українського меду перешкоджає збуту продукції місцевого виробництва.
Він зауважив, що значні обсяги українського меду за дуже низькими цінами, що надходять на європейський ринок, „чинять великий тиск на ціни болгарського меду”.
„Додатково до багатьох проблем, з якими стикається сектор, за останні три роки він також зіткнувся з конкуренцією з боку імпорту з України. Кількість меду, імпортованого з України в нашу країну, зросла на понад 30% з січня по жовтень 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – зазначив він.
Тахов вважає, що високий рівень імпорту з України „ставить виробників у Болгарії у складну ситуацію”. Заклик Болгарії підтримала також і Румунія.
Він також згадав і про ринок яєць. За його словами, у цій сфері продовжують спостерігатися перебої внаслідок різкого збільшення імпорту з України.
Повідомляється також, що у Брюсселі Тахов зустрівся з міністром аграрної політики та продовольства України Віталієм Ковалем.
Болгарський урядовець зазначив, що останніми роками ситуація на ринку сільськогосподарської продукції в ЄС, особливо в прикордонних з Україною країнах, характеризується високим рівнем невизначеності та нестабільності.
За його словами, це створює напругу серед виробників і негативно впливає на сектор загалом.
„Пошук довгострокового рішення є ключовим для досягнення стабільності та передбачуваності в секторі. Це рішення має бути збалансованим і відображати інтереси всіх сторін”, – переконаний Тахов.
Болгарська державна компанія «Булгаргаз» подасть позов проти російського «Газпрому» за порушення контрактних зобов’язань.
Про це повідомив в.о. міністра енергетики Володимир Малінов, його цитує Novini.bg.
Відомо, що у квітні 2022 року російська компанія припинила постачання природного газу у Болгарію. У «Булгаргаз» мають намір домогтися компенсації за збитки, завдані припиненням постачання.
Болгарія вимагатиме від Газпрому 400 мільйонів левів (приблизно 205 млн євро). У разі відмови справа буде направлена до арбітражного суду Міжнародної промислової палати у Парижі.
У болгарському Кабміні також заявили, що Софія більше ніколи не вестиме переговори з «Газпромом» щодо імпорту російського газу.
Болгарія заборонить експорт палива з російської нафти з січня 2024 року і припинить імпорт з березня 2024 року, щоб відповідати ембарго ЄС на постачання російської нафти. Крім того, на тлі переговорів з Угорщиною про вступ до Шенгенської зони буде скасовано транзитний податок на російський газ.
Болгарія збирається з наступного року заборонити експорт пального з російської нафти, а з березня наступного року – і його імпорт. Софія також має намір скасувати податок на транзит російського газу, після погроз Угорщини накласти вето на приєднання країни до Шенгенської зони, пише Bulgarian National Radio.
Парламент Болгарії (Народні збори) проголосував у першому читанні за дострокове припинення виключення з ембарго ЄС на імпорт російської нафти, схваленого Єврокомісією. Згідно з ухваленими змінами, забороняється експорт пального з російської нафти з 1 січня 2024 року, а з 1 березня наступного року припиняється і його імпорт.
Як зазначає Bloomberg, нафтопереробний завод ПАТ „Лукойл” у Болгарії – найбільший у Південно-Східній Європі – стикається з більш стислими термінами переходу на альтернативні джерела палива після того, як законодавці підтримали заборону на імпорт російської нафти з березня.
У першому читанні болгарські депутати також ухвалили скасування комерційної плати обсягом 20 левів (близько 10 євро) за мегават-годину на імпорт і транзит російського природного газу. Причиною такого рішення є погроза Угорщини накласти вето на приєднання країни до Шенгенського простору, зазначає видання.
Російський газ транспортується газопроводом „Балканський потік” із Туреччини через Болгарію до Сербії та Угорщини.
На початку засідання депутати від партій „Відродження” і „Є такий народ” знову спробували заблокувати роботу своїх колег. Вони також зробили це минулого тижня на знак протесту проти демонтажу пам’ятника Радянській армії. Послідували фізичні сварки, але врешті-решт робота продовжилася, а депутати висловлюються з місця через портативний мікрофон, пише видання.
[type] => post [excerpt] => Болгарія заборонить експорт палива з російської нафти з січня 2024 року і припинить імпорт з березня 2024 року, щоб відповідати ембарго ЄС на постачання російської нафти. Крім того, на тлі переговорів з Угорщиною про вступ до Шенгенської зони буде... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1702920300 [modified] => 1702916904 ) [title] => Болгарія підтримала заборону на імпорт пального з російської нафти з березня і скасування податку на транзит російського газу [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=44226&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 44238 [uk] => 44226 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 44227 [image] => Array ( [id] => 44227 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/1702907536-2903-large.webp [original_lng] => 179912 [original_w] => 925 [original_h] => 520 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/1702907536-2903-large-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/1702907536-2903-large-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/1702907536-2903-large-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/1702907536-2903-large.webp [width] => 925 [height] => 520 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/1702907536-2903-large.webp [width] => 925 [height] => 520 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/1702907536-2903-large.webp [width] => 925 [height] => 520 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/12/1702907536-2903-large.webp [width] => 925 [height] => 520 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1702909954:2 [_thumbnail_id] => 44227 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 2495 [translation_required_done] => 1 [_oembed_d64cb53095390b4c098f8d48e82bb484] =>
US President Donald Trump:
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
