Глобальний борг у другому кварталі 2025 року досяг рекордного рівня $337,7 трлн, що стало наслідком пом’якшення світових фінансових умов, ослаблення долара США та більш м’якої політики основних центральних банків.
Про це йдеться у квартальному звіті Інституту міжнародних фінансів (IIF), повідомляє Reuters.
За перше пiврiччя 2025 рокy глобальний борг зріс більш ніж на $21 трлн. Найбільший приріст у доларовому еквіваленті зафіксували Китай, Франція, США, Німеччина, Великобританія та Японія. Це стaлося частково через ослаблення долара — він втратив 9,75% своєї вартості з початку року проти корзини основних торгових партнерів.
«Масштаб цього зростання можна порівняти зі сплеском у другій половині 2020 року, коли політика у відповідь на пандемію призвела до безпрецедентного накопичення глобального боргу», – зазначають у IIF.
Найбільше зростання співвідношення боргу до ВВП зафіксовано у Канаді, Китаї, Саудівській Аравії та Польщі. Водночас показники знизилися в Ірландії, Японії та Норвегії.
Загальний показник співвідношення боргу до світового виробництва повільно знижується та становить трохи більше ніж 324%. Проте в країнах із ринками, що розвиваються, цей показник сягнув нового рекорду – 242,4%. Загальний борг цих ринків у другому кварталі виріс на $3,4 трлн і перевищив $109 трлн.
IIF також відзначає підвищений тиск на ринки облігацій: у країнах з розвиненою економікою дохідність 10-річних облігацій G7 близька до максимуму з 2011 року. Крім того, ринки країн, що розвиваються, зіткнуться з рекордними погашеннями облігацій і кредитів на суму майже $3,2 трлн до кінця 2025 року.
У звіті звернули увагу на ризики для США через значну частку короткострокових запозичень – близько 20% від загального боргу та 80% випуску казначейських облігацій. Це може підсилити політичний тиск на Федеральний резерв із метою підтримки низьких ставок і загрожувати незалежності монетарної політики.
Глобальні експерти попереджають, що високий рівень боргу, особливо державного, підвищує вразливість економік перед фінансовими шоками та геополітичними ризиками.
Державна служба статистики України вперше з початку повномасштабної війни оприлюднила дані про заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг. За інформацією Держстату, станом на другий квартал 2025 року сукупний борг українців склав 106,6 млрд грн. Для порівняння: востаннє, у 2021 році, заборгованість становила 81,3 млрд грн.
Борг зростає повільніше, ніж тарифи
Основні борги припадають на постачання теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд грн. Далі йдуть: газ — 32,3 млрд, електроенергія — 17,1 млрд, холодна вода — 10,2 млрд, управління багатоквартирними будинками — 8,8 млрд, вивіз сміття — 3,1 млрд грн.
За другий квартал 2025 року українцям нарахували за комунальні послуги 64,3 млрд грн, а оплачено було 51,5 млрд грн.
Водночас тарифи на комуналку зростали значно швидше. У 2023 році вони підвищилися на 12,8%, у 2024-му — на 18,9%. Скасування у 2024 році мораторію на відключення послуг та нарахування пені за борги стало додатковим фактором фінансового навантаження на домогосподарства.
Опалювальний сезон: правила і терміни
Згідно з постановою уряду, опалювальний сезон розпочинається, коли середньодобова температура протягом трьох діб поспіль становить +8 °C або нижче. Як правило, це відбувається у середині жовтня. Місцева влада може ухвалювати рішення раніше чи пізніше залежно від погоди.
Соціальні об’єкти — школи, садки та лікарні — можуть підключати до тепла раніше. Для прикладу, у 2024 році у Києві тепло подали лише 30 жовтня.
Тарифи на тепло під час війни
У період воєнного стану в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ. Вартість опалення у Києві залишається незмінною з 2019 року — 1654,41 грн/Гкал.
Українська влада у листі до керівництва МВФ допускає підвищення тарифів для населення лише після завершення війни.
Як формується вартість опалення
Ціна залежить від температури повітря та наявності лічильників. Так, у січні–лютому 2021 року в Києві, коли середня температура становила -2,5 °C та -4,7 °C відповідно, вартість опалення 1 кв. м у будинках з лічильниками коливалася між 33–35 грн. Квартира площею 56,1 кв. м у лютому спожила 1,2208 Гкал тепла, що коштувало 2019 грн, тоді як у січні — 1887 грн.
Близько 90% багатоповерхівок столиці обладнані будинковими лічильниками. Мешканці платять за фактичний обсяг тепла, спожитий будинком. Там, де встановлені також квартирні прилади обліку, мешканці оплачують власне споживання плюс частку на загальнобудинкові потреби.
У квартирах без індивідуальних лічильників діє «максимальна частка» — граничний обсяг нарахувань, який убезпечує від завищених рахунків.
Підготовка до зими
Україна вже більш ніж на 70% готова до опалювального сезону 2025/2026 років, заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба 22 серпня. За його словами, для котелень накопичено 90 тис. тонн вугілля, 85 тис. тонн рідкого палива, 585 тис. кубометрів дров та 32 тис. тонн пелет. На складах ТЕС і ТЕЦ є 2,4 млн тонн вугілля.
Крім того, до початку сезону у підземні сховища планують закачати 13,2 млрд кубометрів газу. Станом на кінець серпня вже було накопичено 11 млрд кубометрів.
Уряд створив окремий штаб із підготовки до опалювального сезону та затвердив комплекс заходів — від ремонтів до формування запасів палива й підготовки соціальної інфраструктури.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12232, який дозволяє Міністерству фінансів виконувати функції Боргового агентства та укладати угоди щодо умовних зобов’язань. Це відкриває можливість для отримання кредиту в розмірі $50 млрд від країн “Великої сімки” (G-7), повернення якого буде залежати від виплат репарацій від російської федерації.
Деталі закону
Законопроєкт передбачає:
Боргове агентство або Мінфін отримують право укладати угоди з умовними зобов’язаннями у межах співпраці з ЄС, міжнародними фінансовими організаціями (МФО) чи іноземними державами;
Повернення коштів за такими угодами не здійснюватиметься з державного бюджету України, а через альтернативні джерела, зокрема заморожені активи рф.
“Якщо простіше – то це про 50 млрд доларів від G-7, що Україна не повертатиме цей кредит, якщо не отримає репарації від росії. І гроші не будуть обліковуватись як державний борг”, – зазначив Железняк.
Україна успішно реструктуризувала борг на $20,5 млрд, скоротивши його на $9 млрд. Це дозволить заощадити $11,4 млрд протягом наступних трьох років та $22,8 млрд до 2033 року.
Україна завершила реструктуризацію державних облігацій та гарантованих державою єврооблігацій на суму 20,5 млрд доларів США, скоротивши борг на близько $9 млрд, це дозволить заощадити $11,4 млрд протягом наступних трьох років та $22,8 млрд до 2033 року, повідомили у Мінфіні у середу.
“Україна оголосила про успішне завершення операції з реструктуризації боргу та проведення розрахунків за тринадцятьма серіями державних єврооблігацій та гарантованих державою єврооблігацій, випущених Укравтодором”, – повідомили в Мінфіні.
“Ця транзакція була здійснена з метою відновлення боргової стійкості, збереження макрофінансової стабільності та збільшення ресурсів державного бюджету в умовах продовження російської військової агресії проти України”, – ідеться у повідомленні.
Процес реструктуризації, як зазначається, “включав обмін тринадцяти серій державних єврооблігацій і однієї серії гарантованих державою єврооблігацій Укравтодору на суму близько 20,5 млрд доларів США (приблизно 24 млрд доларів США з урахуванням капіталізованих відсотків) на вісім нових серій єврооблігацій із номінальною вартістю 15,2 млрд доларів США”.
“У результаті цієї угоди державний та гарантований державою борг України скорочено на близько 9 млрд доларів США. Це означає номінальне зниження вартості боргу на 37% з першого дня дії угоди і зниження чистої приведеної вартості боргу на близько 60% (при ставці дисконтуванні 14%). Це одне з найбільших списань боргу у нещодавніх реструктуризаціях суверенного боргу”, – вказали у Мінфіні.
Повідомляється, що боргові виплати зменшуються на 93%, що “призведе до економії 11,4 млрд доларів США протягом наступних трьох років”. Окрім цього, витрати на обслуговування і погашення боргу до 2033 року зменшаться на 77%, що “дозволить заощадити загалом 22,8 млрд доларів США”, додали у міністерстві.
Вдячний нашим інвесторам і партнерам з офіційного сектору за постійну підтримку протягом процесу реструктуризації боргу. Успішний результат є свідченням конструктивної співпраці та спільної відданості довгостроковій макрофінансовій стабільності України. Незважаючи на постійні виклики, спричинені російською агресією, ми зробили рішучий крок для забезпечення фінансової стійкості України. Таким чином, критичні ресурси буде спрямовано на те, на що вони найбільше потрібні, а саме безпеку й оборону. Зміцнення довіри наших кредиторів та міжнародної фінансової спільноти продовжує бути нашим пріоритетом, навіть зараз, коли ми долаємо безпрецедентні виклики
– прокоментував Юрій Буца, урядовий уповноважений з питань управління державним боргом.
“Ця угода відповідає цілям програми МВФ щодо стійкості боргу і була схвалена Групою кредиторів України”, – вказали у Мінфіні.
Реструктуризація, як зазначається, була виконана у співпраці з White & Case як юридичними радниками та Rothschild & Co як фінансовими радниками Міністерства фінансів України.
За два з половиною роки повномасштабної війни державний борг України збільшився у гривневому еквіваленті у 2,3 раза (+3 644 млрд грн.), а у валютному еквіваленті – на 66% (+$62 млрд). Але Україна має досвід стабілізації і скорочення державного боргу, який набула після гарячої фази війни на Донбасі у 2014-2015 роках.
Про це повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами Германцева, також змінилася структура державного боргу. Зокрема зросла частка валютного (від 65,1% до 75,3%) та зовнішнього (від 61% до 72,7%) боргу.
Голова парламентського комітету зазначив, що показники обсягу і структури державного боргу продовжуватимуть погіршуватись через значний дефіцит бюджету, який пов’язаний з величезними оборонними витратами.
«Тим не менш, як для трьох років війни, які до того ж припали на період високих відсоткових ставок у світі, боргове навантаження залишається помірним і контрольованим», – наголосив Гетманцев.
Він додав, що це досягається за рахунок того, що левова частка зростання державного боргу під час війни обумовлюється офіційними позиками на пільгових умовах із відстрочкою платежу, на довгостроковий період, за низькими ставками.
«По суті, увесь зовнішній державний борг, який залучає зараз Україна надається на неринкових умовах. Це стосується і боргу перед МВФ, вартість якого зараз помітно вище, ніж до війни через зростання ставок центральних банків світу, але ця ставка за програмою EFF зараз є меншою, ніж вартість потенційних зовнішніх ринкових запозичень», – пояснив Гетманцев.
За оцінками Мінфіну, за першу половину 2024 року середньозважена вартість держборгу України скоротилася на 10,3% – з 6,24 до 5,6 відсотка. У серпні НБУ покращив прогноз співвідношення державного боргу до ВВП на 2024 рік до 89,6% (з 93,8% у квітні).
«Отже, як для третього року повномасштабної війни маємо помірне зростання боргового тягаря, основний приріст якого припав на перший рік війни через суттєве падіння ВВП на 29% і девальвацію гривні на 25%», – додав голова фінансового комітету Верховної ради.
Він нагадав, що Україна має досвід стабілізації і скорочення рівня державного боргу після гарячої фази війни на Донбасі у 2014-2015 роках.
«За 5 останніх відносно мирних років [до початку повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року, – ред.] Україна скоротила боргове навантаження на економіку із 81% ВВП у 2016 до 49% ВВП у 2021 році. Звісно, зараз масштаб втрат і бюджетних потреб, що обумовлюють зростання держборгу, є набагато більшими. Але і підтримка партнерів є на порядок більшою. Як і на порядок більшим є розуміння, що росія як агресор, має понести симетричне фінансове покарання за свою агресію, в тому числі за рахунок суверенних активів заблокованих у країнах G7», – наголосив Данило Гетманцев.
Власники українських єврооблігацій підтримали реструктуризацію боргу.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України в середу, 28 серпня.
Зазначається, що 97,38% власників єврооблігацій підтримали угоду про реструктуризацію. У Мінфіні заявили, що таке рішення є важливим для збереження макроекономічної стабільності України, забезпечення стійкості державного боргу та збереження ресурсів, які необхідні для фінансування оборони країни під час повномасштабного вторгнення.
У відомстві зазначили, що реструктуризація передбачає:
номінальне зниження вартості держборгу з першого дня дії угоди на 37%. Це скорочує обсяг українського держборгу більш ніж на 8,5 млрд доларів,
зменшення боргових платежів на 11,4 млрд доларів протягом періоду дії Програми МВФ (скорочення на більш ніж 90%) та на 22,75 млрд доларів до 2033 року (скорочення на понад 75%),
збільшення середнього терміну обігу єврооблігацій майже на чотири роки.
Як пояснили у Мінфіні, угода про реструктуризацію дозволяє списати державний борг розміром приблизно 60%.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що рішення про реструктуризацію дозволить зекономити 11,4 млрд доларів на обслуговуванні боргу в найближчі три роки. За його словами, це зміцнить бюджет України та дасть змогу краще фінансувати оборону.
27 серпня Кабінет міністрів постановив з 1 вересня 2024 року тимчасово зупинити здійснення платежів за облігаціями зовнішніх державних позик 2015 року у зв’язку зі здійсненням угоди з реструктуризації боргу.
Реструктуризація має закінчитися до 27 серпня. Тим кредиторам, які погодяться на умови до 23 серпня Україна виплатить додаткові кошти.
Стартував процес реструктуризації зовнішнього боргу України за єврооблігаціями Міністерство фінансів оголосило про умови обміну старих бондів на папери нового випуску. Про це йдеться у повідомленні Мінфіну, облікованому на Лондонській біржі.
Зазначається, що власники суверенних державних облігацій України отримали право на участь в обміні з метою отримання нових цінних паперів.
Україна запрошує утримувачів кожної серії суверенних облігацій та існуючих гарантованих Укравтодором облігацій обміняти свої існуючі облігації на нові цінні папери.
Як повідомляється, що реструктуризація має закінчитися до 27 серпня. Тим кредиторам, які погодяться на умови до 23 серпня Україна виплатить додаткові кошти.
10 серпня спливає грейс-період за одним з випусків єврооблігацій уряду, а відтак, відсутність платежу за ними означало б настання дефолту.
Україна домовилася з Комітетом власників єврооблігацій щодо реструктуризації зовнішнього боргу. Це дозволить зекономити $11,4 млрд на обслуговуванні боргу протягом трьох наступних років.
А до 2033 економія складе 22,75 млрд доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Відновлюємо боргову стійкість. Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити 11,4 млрд дол США на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та 22,75 млрд – до 2033 року”, – пояснив він.
Обережні кошти планують використати на оборону, соціальний захист та відновлення.
Міністр фінансів Сергій Марченко додав у Facebook, що перемовини з приватними та офіційними кредиторами і Міжнародним валютним фондом тривали місяцями. Нинішня домовленість стосується комплексної реструктуризації зовнішнього державного комерційного боргу.
„Угода забезпечить економію 11,4 мільярда доларів США на обслуговуванні боргу протягом наступних 3 років. До 2033 року економія складе 22,75 мільярда доларів США. Це звільнить життєво необхідні фінансові ресурси, які можуть бути спрямовані на оборону та соціальні видатки. Завершення цієї угоди про реструктуризацію створить умови для якнайшвидшого повернення України на міжнародний ринок капіталу, коли ситуація з безпекою стабілізується, щоб фінансувати швидке відновлення та реконструкцію нашої країни”, – пояснив він.
Україна повідомила інвесторам, що, як і раніше, розраховує на реструктуризацію боргу до закінчення терміну дії мораторію на виплати до 1 серпня.
Про це повідомляє Reuters.
За словами джерел, Україна 1 липня провела телефонну конференцію та заявила, що має намір включити ВВП-варранти до угоди про реструктуризацію облігацій на суму близько 20 млрд доларів.
Формальні переговори щодо реструктуризації минулого місяця завершилися без досягнення угоди. Заяви, опубліковані минулого тижня, показали, що існує великий розрив між 20% списанням, на яке готові власники облігацій, та пропозицією України, яка означала дисконт до 60%.
“Вони вважають, що угода може бути досягнута найближчим часом”, – сказав один із джерел, який говорив на умовах анонімності. Юрій Буца, голова українського управління боргом, який керує взаємодією країни з кредиторами, провів телефонну конференцію розмови, до неї приєдналися представники уряду та голова місії МВФ в Україні Гевін Грей, повідомили джерела.
З боку кредиторів до групи приєдналися члени Спеціального комітету кредиторів, а також інвестори, які не входили до групи.
Комерційний борг України
Україна має непогашені облігації на 19,7 млрд доларів і винна 2,6 млрд доларів за ВВП-варантами – інструментом з фіксованим доходом, виплати за яким прив’язані до рівня економічного зростання. Варранти були створені як під час реструктуризації боргу України у 2015 році.
В опублікованій минулого тижня заяві, в якій докладно викладено пропозицію уряду щодо реструктуризації для власників облігацій, варранти ВВП згадуються лише у контексті усунення перехресного дефолтного пункту між облігаціями та варантами. Деякі інвестори інтерпретували це як знак того, що Київ не планує реструктурувати обидва типи боргу одночасно, а спочатку розібратися з облігаціями.
Однак тепер стало зрозуміло, що з варантами також необхідно щось робити, повідомили джерела, оскільки платежі були включені в найважливіший аналіз стійкості боргу (DSA) МВФ і також могли відвернути гроші від в основному символічних купонних виплат, які уряд пропонував зробити власникам облігацій у межах реструктуризації.
Україна також має намір додати в реструктуровані облігаційні інструменти положення про найбільше сприяння кредиторам, щоб гарантувати, що власники боргу державних підприємств не отримають більш вигідних умов при реструктуризації цього боргу на пізнішому етапі.
Україна готова направити приватним власникам своїх облігацій план щодо реструктуризації свого боргу у 20 млрд доларів на початок травня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Як зазначає агентство, для України вкрай важливо укласти угоду про реструктуризацію боргу до того, як у серпні закінчиться дворічна заморозка платежів, узгоджена з власниками її непогашених міжнародних облігацій.
За інформацією джерел Reuters, пропозиції для власників облігацій стане відправною точкою для офіційних переговорів, включаючи проведення детальних обговорень та обмін конфіденційною інформацією.
Одне з джерел повідомило, що уряд України сподівається досягти угоди не пізніше червня.
Незрозуміло, як може виглядати реструктуризація, оскільки вона зачіпає економіку, охоплену війною, перспективи якої і здатність сплатити борг залишаються невизначеними.
За словами джерел, власники облігацій сподіваються вийти з реструктуризації боргу новими облігаціями, які забезпечуватимуть виплати відсотків із самого початку. Проте виплати можуть виявитися неприйнятними для Києва, який щосили намагається зміцнити свої фінанси.
Україна прагне отримати доступ до ринків капіталу і їй доведеться випустити облігації в рамках реструктуризації боргу, але вона також може залучити нове фінансування шляхом продажу забезпечених та гарантованих облігацій.
Міжнародні партнери України – або багатосторонні кредитори, або окремі країни – нададуть заставу для нових облігацій, подібних до так званих облігацій Брейді, випущених країнами Латинської Америки наприкінці 1980-х років і забезпеченими казначейськими облігаціями США.
Власники облігацій оголосили минулого тижня, що вони сформували спеціальний комітет в очікуванні офіційних переговорів, які розпочнуться найближчим часом. Вони призначили Weil, Gotshal & Manges юридичними консультантами, а PJT Partners – фінансовими консультантами.
Україні також необхідно вирішити питання про те, як переоформити непогашені облігації на низці державних підприємств. Минулого року державна газова компанія „Нафтогаз” окремо реструктуризувала свої міжнародні облігації. Газета Financial Times повідомила, що група власників облігацій не хотіла, щоб міжнародні облігації мережевого оператора „Укренерго” були включені до реструктуризації.
Більшість двосторонніх кредиторів України призупинили вимоги щодо погашення боргу до 2027 року. Аналітики очікують, що Україна може вирішити попросити своїх власників облігацій про відповідне продовження, якщо їй не вдасться досягти згоди з власниками облігацій до літа.
