Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило довгостроковий кредитний рейтинг України в іноземній валюті з рівня „SD” (вибірковий дефолт) до „CCC+”. Прогноз щодо рейтингу – стабільний, йдеться в релізі S&P, повідомляє Ліга.Фінанси.
Рішення було прийнято після завершення наприкінці грудня 2025 року обміну українських ВВП-варрантів на нові цінні папери з погашенням у 2032 році. Агентство також присвоїло їм рейтинг „CCC+”.
Рейтинг „ССС” за шкалою S&P Global Ratings означає, що позичальник вразливий і залежить від сприятливої кон’юнктури бізнесу, фінансового та економічного середовища для виконання своїх фінансових зобов’язань. Значок „+” означає найвищий рівень у цій категорії, що свідчить про дещо нижчий рівень ризику.
Україна мала рейтинг „SD” з серпня 2024 року після початку переговорів щодо реструктуризації зовнішніх боргів і мораторію на виплату відсотків.
Основну реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу на суму $20,5 млрд (78% комерційного зовнішнього боргу) Україна завершила у вересні 2024 року, але з власниками ВВП-варрантів вдалося домовитися лише наприкінці 2025 року.
S&P вважає, що незважаючи на те, що невелика частина комерційного боргу України все ще перебуває в дефолті (менше 2,5% загального комерційного боргу), це не вплине суттєво на здатність країни обслуговувати інші зобов’язання.
Після реструктуризації 2024-2025 років потреби України в обслуговуванні зовнішнього комерційного боргу значно скоротилися в середньому до $1 мільярда на рік протягом наступних трьох років. Перша виплата основної суми за зовнішніми облігаціями очікується лише у 2029 році.
Стабільний прогноз відображає баланс між керованими борговими зобов’язаннями уряду та очікуваною стійкою підтримкою з боку Європейського Союзу з одного боку, і високими ризиками безпеки через війну з іншого.
S&P прогнозує, що бойові дії високої інтенсивності триватимуть протягом 2026 року.
Рейтинг України знову можуть понизити у разі погіршення ситуації з безпекою або якщо з’являться ознаки необхідності реструктуризації комерційного боргу.
Для підвищення рейтингу потрібне покращення ситуації з безпекою та середньострокових макроекономічних перспектив.
Понад 36,6 тисячі боргів по заробітній платі в Україні зафіксовано на початок 2026 року за даними Єдиного реєстру боржників. За рік боргів побільшало на 6%. Понад чверть боргів припадає на компанії, що працюють у сфері виробництва хімпродукції
В Україні налічується 36 629 активних проваджень щодо невиплати зарплат станом на початок 2026 року.
Загалом торік зафіксували 9 174 провадження щодо боргів по зарплаті проти 488 компаній. Це на 30% більше, ніж у 2024-му та найбільший показник за останні 5 років.
56% з відкритих торік стягнень за заборговану зарплатню не погашені досі.
Найстаріше провадження, знайдене в реєстрі боржників на момент написання матеріалу, тягнеться з 2017 року — там гроші своїм співробітникам боргує державне підприємство Поліськгеодезкартографія. Opendatabot зауважує, що наразі ця компанія знаходиться у стані припинення. Загалом майже дві тисячі активних справ були відкриті ще у 2017 році.
Частіше за інших торік не видавали кошти своїм співробітникам компанії, які виробляють хімічну продукцію: понад 2,6 тисячі проваджень, або 29% від усіх. Майже стільки ж боргів й у підприємств у сфері постачання електроенергії та газу (27%).
Понад третину всіх відкритих торік проваджень припадає на Дніпропетровщину — 3,2 тисячі справ. Зі значним відривом негативний приклад наслідують бізнеси з Івано-Франківщини (1,1 тисячі), Сумщини (897) та Львівщини (770).
Водночас лише 1 випадок зафіксовано на Луганщині, ще 4 у Чернівецькій області та 12 проваджень щодо боргів по зарплаті на Волині.
Переважно, гроші затримують приватні компанії: 62% усіх боргів за 2025 рік. Ще чверть справ стосується комунальних підприємств і понад 13% — державних. Найчастіше фігурують товариства з обмеженою відповідальністю, комунальні та акціонерні підприємства.
Абсолютним лідером за кількістю боргів по заробітній платі стало комунальне підприємство Теплокомуненерго Олександрійської міської ради, проти якого у 2025 році відкрили 1 446 справ. Далі йдуть Карпатнафтохім (1 059), Дніпроазот (630), Світловодськпобут (491) та Одеський припортовий завод (469). Частина компаній до кінця року змогла закрити більшість справ, але в інших сотні проваджень так і залишилися активними.
Декілька компаній, що потрапили до Індексу Опендатаботу 2025, також мали заборгованості. Стягнення несплаченої своєчасно зарплати знайшли стосовно Укрзалізниці, Укрнафти, Укртрансгазу, мережі лабораторій Ескулаб, Оператора газотранспортної системи України та ДТЕК Павлоградвугілля. У більшості випадків компанії закрили борги до кінця року.
Глобальний борг у другому кварталі 2025 року досяг рекордного рівня $337,7 трлн, що стало наслідком пом’якшення світових фінансових умов, ослаблення долара США та більш м’якої політики основних центральних банків.
Про це йдеться у квартальному звіті Інституту міжнародних фінансів (IIF), повідомляє Reuters.
За перше пiврiччя 2025 рокy глобальний борг зріс більш ніж на $21 трлн. Найбільший приріст у доларовому еквіваленті зафіксували Китай, Франція, США, Німеччина, Великобританія та Японія. Це стaлося частково через ослаблення долара — він втратив 9,75% своєї вартості з початку року проти корзини основних торгових партнерів.
«Масштаб цього зростання можна порівняти зі сплеском у другій половині 2020 року, коли політика у відповідь на пандемію призвела до безпрецедентного накопичення глобального боргу», – зазначають у IIF.
Найбільше зростання співвідношення боргу до ВВП зафіксовано у Канаді, Китаї, Саудівській Аравії та Польщі. Водночас показники знизилися в Ірландії, Японії та Норвегії.
Загальний показник співвідношення боргу до світового виробництва повільно знижується та становить трохи більше ніж 324%. Проте в країнах із ринками, що розвиваються, цей показник сягнув нового рекорду – 242,4%. Загальний борг цих ринків у другому кварталі виріс на $3,4 трлн і перевищив $109 трлн.
IIF також відзначає підвищений тиск на ринки облігацій: у країнах з розвиненою економікою дохідність 10-річних облігацій G7 близька до максимуму з 2011 року. Крім того, ринки країн, що розвиваються, зіткнуться з рекордними погашеннями облігацій і кредитів на суму майже $3,2 трлн до кінця 2025 року.
У звіті звернули увагу на ризики для США через значну частку короткострокових запозичень – близько 20% від загального боргу та 80% випуску казначейських облігацій. Це може підсилити політичний тиск на Федеральний резерв із метою підтримки низьких ставок і загрожувати незалежності монетарної політики.
Глобальні експерти попереджають, що високий рівень боргу, особливо державного, підвищує вразливість економік перед фінансовими шоками та геополітичними ризиками.
Державна служба статистики України вперше з початку повномасштабної війни оприлюднила дані про заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг. За інформацією Держстату, станом на другий квартал 2025 року сукупний борг українців склав 106,6 млрд грн. Для порівняння: востаннє, у 2021 році, заборгованість становила 81,3 млрд грн.
Борг зростає повільніше, ніж тарифи
Основні борги припадають на постачання теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд грн. Далі йдуть: газ — 32,3 млрд, електроенергія — 17,1 млрд, холодна вода — 10,2 млрд, управління багатоквартирними будинками — 8,8 млрд, вивіз сміття — 3,1 млрд грн.
За другий квартал 2025 року українцям нарахували за комунальні послуги 64,3 млрд грн, а оплачено було 51,5 млрд грн.
Водночас тарифи на комуналку зростали значно швидше. У 2023 році вони підвищилися на 12,8%, у 2024-му — на 18,9%. Скасування у 2024 році мораторію на відключення послуг та нарахування пені за борги стало додатковим фактором фінансового навантаження на домогосподарства.
Опалювальний сезон: правила і терміни
Згідно з постановою уряду, опалювальний сезон розпочинається, коли середньодобова температура протягом трьох діб поспіль становить +8 °C або нижче. Як правило, це відбувається у середині жовтня. Місцева влада може ухвалювати рішення раніше чи пізніше залежно від погоди.
Соціальні об’єкти — школи, садки та лікарні — можуть підключати до тепла раніше. Для прикладу, у 2024 році у Києві тепло подали лише 30 жовтня.
Тарифи на тепло під час війни
У період воєнного стану в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ. Вартість опалення у Києві залишається незмінною з 2019 року — 1654,41 грн/Гкал.
Українська влада у листі до керівництва МВФ допускає підвищення тарифів для населення лише після завершення війни.
Як формується вартість опалення
Ціна залежить від температури повітря та наявності лічильників. Так, у січні–лютому 2021 року в Києві, коли середня температура становила -2,5 °C та -4,7 °C відповідно, вартість опалення 1 кв. м у будинках з лічильниками коливалася між 33–35 грн. Квартира площею 56,1 кв. м у лютому спожила 1,2208 Гкал тепла, що коштувало 2019 грн, тоді як у січні — 1887 грн.
Близько 90% багатоповерхівок столиці обладнані будинковими лічильниками. Мешканці платять за фактичний обсяг тепла, спожитий будинком. Там, де встановлені також квартирні прилади обліку, мешканці оплачують власне споживання плюс частку на загальнобудинкові потреби.
У квартирах без індивідуальних лічильників діє «максимальна частка» — граничний обсяг нарахувань, який убезпечує від завищених рахунків.
Підготовка до зими
Україна вже більш ніж на 70% готова до опалювального сезону 2025/2026 років, заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба 22 серпня. За його словами, для котелень накопичено 90 тис. тонн вугілля, 85 тис. тонн рідкого палива, 585 тис. кубометрів дров та 32 тис. тонн пелет. На складах ТЕС і ТЕЦ є 2,4 млн тонн вугілля.
Крім того, до початку сезону у підземні сховища планують закачати 13,2 млрд кубометрів газу. Станом на кінець серпня вже було накопичено 11 млрд кубометрів.
Уряд створив окремий штаб із підготовки до опалювального сезону та затвердив комплекс заходів — від ремонтів до формування запасів палива й підготовки соціальної інфраструктури.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12232, який дозволяє Міністерству фінансів виконувати функції Боргового агентства та укладати угоди щодо умовних зобов’язань. Це відкриває можливість для отримання кредиту в розмірі $50 млрд від країн „Великої сімки” (G-7), повернення якого буде залежати від виплат репарацій від російської федерації.
Деталі закону
Законопроєкт передбачає:
Боргове агентство або Мінфін отримують право укладати угоди з умовними зобов’язаннями у межах співпраці з ЄС, міжнародними фінансовими організаціями (МФО) чи іноземними державами;
Повернення коштів за такими угодами не здійснюватиметься з державного бюджету України, а через альтернативні джерела, зокрема заморожені активи рф.
„Якщо простіше – то це про 50 млрд доларів від G-7, що Україна не повертатиме цей кредит, якщо не отримає репарації від росії. І гроші не будуть обліковуватись як державний борг”, – зазначив Железняк.
Україна успішно реструктуризувала борг на $20,5 млрд, скоротивши його на $9 млрд. Це дозволить заощадити $11,4 млрд протягом наступних трьох років та $22,8 млрд до 2033 року.
Україна завершила реструктуризацію державних облігацій та гарантованих державою єврооблігацій на суму 20,5 млрд доларів США, скоротивши борг на близько $9 млрд, це дозволить заощадити $11,4 млрд протягом наступних трьох років та $22,8 млрд до 2033 року, повідомили у Мінфіні у середу.
„Україна оголосила про успішне завершення операції з реструктуризації боргу та проведення розрахунків за тринадцятьма серіями державних єврооблігацій та гарантованих державою єврооблігацій, випущених Укравтодором”, – повідомили в Мінфіні.
„Ця транзакція була здійснена з метою відновлення боргової стійкості, збереження макрофінансової стабільності та збільшення ресурсів державного бюджету в умовах продовження російської військової агресії проти України”, – ідеться у повідомленні.
Процес реструктуризації, як зазначається, „включав обмін тринадцяти серій державних єврооблігацій і однієї серії гарантованих державою єврооблігацій Укравтодору на суму близько 20,5 млрд доларів США (приблизно 24 млрд доларів США з урахуванням капіталізованих відсотків) на вісім нових серій єврооблігацій із номінальною вартістю 15,2 млрд доларів США”.
„У результаті цієї угоди державний та гарантований державою борг України скорочено на близько 9 млрд доларів США. Це означає номінальне зниження вартості боргу на 37% з першого дня дії угоди і зниження чистої приведеної вартості боргу на близько 60% (при ставці дисконтуванні 14%). Це одне з найбільших списань боргу у нещодавніх реструктуризаціях суверенного боргу”, – вказали у Мінфіні.
Повідомляється, що боргові виплати зменшуються на 93%, що „призведе до економії 11,4 млрд доларів США протягом наступних трьох років”. Окрім цього, витрати на обслуговування і погашення боргу до 2033 року зменшаться на 77%, що „дозволить заощадити загалом 22,8 млрд доларів США”, додали у міністерстві.
Вдячний нашим інвесторам і партнерам з офіційного сектору за постійну підтримку протягом процесу реструктуризації боргу. Успішний результат є свідченням конструктивної співпраці та спільної відданості довгостроковій макрофінансовій стабільності України. Незважаючи на постійні виклики, спричинені російською агресією, ми зробили рішучий крок для забезпечення фінансової стійкості України. Таким чином, критичні ресурси буде спрямовано на те, на що вони найбільше потрібні, а саме безпеку й оборону. Зміцнення довіри наших кредиторів та міжнародної фінансової спільноти продовжує бути нашим пріоритетом, навіть зараз, коли ми долаємо безпрецедентні виклики
– прокоментував Юрій Буца, урядовий уповноважений з питань управління державним боргом.
„Ця угода відповідає цілям програми МВФ щодо стійкості боргу і була схвалена Групою кредиторів України”, – вказали у Мінфіні.
Реструктуризація, як зазначається, була виконана у співпраці з White & Case як юридичними радниками та Rothschild & Co як фінансовими радниками Міністерства фінансів України.
За два з половиною роки повномасштабної війни державний борг України збільшився у гривневому еквіваленті у 2,3 раза (+3 644 млрд грн.), а у валютному еквіваленті – на 66% (+$62 млрд). Але Україна має досвід стабілізації і скорочення державного боргу, який набула після гарячої фази війни на Донбасі у 2014-2015 роках.
Про це повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами Германцева, також змінилася структура державного боргу. Зокрема зросла частка валютного (від 65,1% до 75,3%) та зовнішнього (від 61% до 72,7%) боргу.
Голова парламентського комітету зазначив, що показники обсягу і структури державного боргу продовжуватимуть погіршуватись через значний дефіцит бюджету, який пов’язаний з величезними оборонними витратами.
«Тим не менш, як для трьох років війни, які до того ж припали на період високих відсоткових ставок у світі, боргове навантаження залишається помірним і контрольованим», – наголосив Гетманцев.
Він додав, що це досягається за рахунок того, що левова частка зростання державного боргу під час війни обумовлюється офіційними позиками на пільгових умовах із відстрочкою платежу, на довгостроковий період, за низькими ставками.
«По суті, увесь зовнішній державний борг, який залучає зараз Україна надається на неринкових умовах. Це стосується і боргу перед МВФ, вартість якого зараз помітно вище, ніж до війни через зростання ставок центральних банків світу, але ця ставка за програмою EFF зараз є меншою, ніж вартість потенційних зовнішніх ринкових запозичень», – пояснив Гетманцев.
За оцінками Мінфіну, за першу половину 2024 року середньозважена вартість держборгу України скоротилася на 10,3% – з 6,24 до 5,6 відсотка. У серпні НБУ покращив прогноз співвідношення державного боргу до ВВП на 2024 рік до 89,6% (з 93,8% у квітні).
«Отже, як для третього року повномасштабної війни маємо помірне зростання боргового тягаря, основний приріст якого припав на перший рік війни через суттєве падіння ВВП на 29% і девальвацію гривні на 25%», – додав голова фінансового комітету Верховної ради.
Він нагадав, що Україна має досвід стабілізації і скорочення рівня державного боргу після гарячої фази війни на Донбасі у 2014-2015 роках.
«За 5 останніх відносно мирних років [до початку повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року, – ред.] Україна скоротила боргове навантаження на економіку із 81% ВВП у 2016 до 49% ВВП у 2021 році. Звісно, зараз масштаб втрат і бюджетних потреб, що обумовлюють зростання держборгу, є набагато більшими. Але і підтримка партнерів є на порядок більшою. Як і на порядок більшим є розуміння, що росія як агресор, має понести симетричне фінансове покарання за свою агресію, в тому числі за рахунок суверенних активів заблокованих у країнах G7», – наголосив Данило Гетманцев.
Власники українських єврооблігацій підтримали реструктуризацію боргу.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України в середу, 28 серпня.
Зазначається, що 97,38% власників єврооблігацій підтримали угоду про реструктуризацію. У Мінфіні заявили, що таке рішення є важливим для збереження макроекономічної стабільності України, забезпечення стійкості державного боргу та збереження ресурсів, які необхідні для фінансування оборони країни під час повномасштабного вторгнення.
У відомстві зазначили, що реструктуризація передбачає:
номінальне зниження вартості держборгу з першого дня дії угоди на 37%. Це скорочує обсяг українського держборгу більш ніж на 8,5 млрд доларів,
зменшення боргових платежів на 11,4 млрд доларів протягом періоду дії Програми МВФ (скорочення на більш ніж 90%) та на 22,75 млрд доларів до 2033 року (скорочення на понад 75%),
збільшення середнього терміну обігу єврооблігацій майже на чотири роки.
Як пояснили у Мінфіні, угода про реструктуризацію дозволяє списати державний борг розміром приблизно 60%.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що рішення про реструктуризацію дозволить зекономити 11,4 млрд доларів на обслуговуванні боргу в найближчі три роки. За його словами, це зміцнить бюджет України та дасть змогу краще фінансувати оборону.
27 серпня Кабінет міністрів постановив з 1 вересня 2024 року тимчасово зупинити здійснення платежів за облігаціями зовнішніх державних позик 2015 року у зв’язку зі здійсненням угоди з реструктуризації боргу.
Реструктуризація має закінчитися до 27 серпня. Тим кредиторам, які погодяться на умови до 23 серпня Україна виплатить додаткові кошти.
Стартував процес реструктуризації зовнішнього боргу України за єврооблігаціями Міністерство фінансів оголосило про умови обміну старих бондів на папери нового випуску. Про це йдеться у повідомленні Мінфіну, облікованому на Лондонській біржі.
Зазначається, що власники суверенних державних облігацій України отримали право на участь в обміні з метою отримання нових цінних паперів.
Україна запрошує утримувачів кожної серії суверенних облігацій та існуючих гарантованих Укравтодором облігацій обміняти свої існуючі облігації на нові цінні папери.
Як повідомляється, що реструктуризація має закінчитися до 27 серпня. Тим кредиторам, які погодяться на умови до 23 серпня Україна виплатить додаткові кошти.
10 серпня спливає грейс-період за одним з випусків єврооблігацій уряду, а відтак, відсутність платежу за ними означало б настання дефолту.
Україна домовилася з Комітетом власників єврооблігацій щодо реструктуризації зовнішнього боргу. Це дозволить зекономити $11,4 млрд на обслуговуванні боргу протягом трьох наступних років.
А до 2033 економія складе 22,75 млрд доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Відновлюємо боргову стійкість. Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити 11,4 млрд дол США на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та 22,75 млрд – до 2033 року”, – пояснив він.
Обережні кошти планують використати на оборону, соціальний захист та відновлення.
Міністр фінансів Сергій Марченко додав у Facebook, що перемовини з приватними та офіційними кредиторами і Міжнародним валютним фондом тривали місяцями. Нинішня домовленість стосується комплексної реструктуризації зовнішнього державного комерційного боргу.
„Угода забезпечить економію 11,4 мільярда доларів США на обслуговуванні боргу протягом наступних 3 років. До 2033 року економія складе 22,75 мільярда доларів США. Це звільнить життєво необхідні фінансові ресурси, які можуть бути спрямовані на оборону та соціальні видатки. Завершення цієї угоди про реструктуризацію створить умови для якнайшвидшого повернення України на міжнародний ринок капіталу, коли ситуація з безпекою стабілізується, щоб фінансувати швидке відновлення та реконструкцію нашої країни”, – пояснив він.
