Із 1 січня 2027 року Україна та Боснія і Герцеговина запровадять лібералізацію вантажних перевезень. Двосторонні та транзитні перевезення між державами здійснюватимуться без дозвільних документів.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України.
До початку дії «транспортного безвізу» сторони також погодили збільшення квоти дозволів на вантажні перевезення до завершення 2026 року.
«Домовленість про «транспортний безвіз» із Боснією і Герцеговиною – це черговий крок до спрощення міжнародної логістики, підтримки експорту та інтеграції України у європейський транспортний простір», – заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, розширення квоти дозволів уже найближчим часом дозволить бізнесу працювати стабільніше та прогнозованіше. У міністерстві зазначили, що лібералізація перевезень допоможе знизити адміністративне навантаження на перевізників. Боснія і Герцеговина стане 36-ю державою, з якою Україна матиме лібералізовані умови вантажних перевезень.
У межах саміту «Ініціатива трьох морів» Хорватія та Боснія і Герцеговина підписали міжурядову угоду про будівництво стратегічного газопроводу «Південний інтерконектор» (Southern Interconnection). Проєкт, який оцінюється в 1,5 мільярда доларів і має остаточно звільнити регіон від російської енергетичної залежності, уже встиг спричинити серйозне дипломатичне тертя між Вашингтоном та Брюсселем.
Газопровід протяжністю близько 236 кілометрів з’єднає хорватську газотранспортну систему (від міста Загвозд) з промисловими центрами Боснії (Новий Травник та Мостар). Наразі Боснія і Герцеговина є заручником єдиного маршруту – російського «Турецького потоку». Новий інтерконектор дасть країні доступ до LNG-термінала на острові Крк, що дозволить імпортувати американський та катарський скраплений газ.
Трубопровід спроєктований за стандартом H2 ready для майбутнього переходу на зелену енергетику.
Головним інвестором проєкту виступив американський консорціум AAFS Infrastructure and Energy. Підписання відбулося в присутності міністра енергетики США Кріса Райта, який представив цей об’єкт як частину концепції Trump Peace Pipelines Framework.
Американська сторона бере на себе не лише прокладання труби, а й модернізацію енергосистеми Боснії, зокрема будівництво нових газових ТЕС. Це дозволить країні закрити застарілі вугільні шахти та електростанції, що критично важливо для виконання екологічних норм.
Попри очевидну вигоду для безпеки, Європейський Союз висловив занепокоєння. Каменем спотикання стала форма власності. Боснія прийняла спеціальний закон (lex specialis), який передає управління об’єктом приватній американській компанії, оминаючи державного оператора BH-Gas.
Представники ЄС уже попередили: такий крок порушує європейські правила конкуренції та енергетичні директиви. Як наслідок, Боснія ризикує втратити близько мільярда євро грантів та пільгових кредитів від ЄС. Брюссель наполягає, що стратегічна інфраструктура має залишатися у власності держави, тоді як Хорватія, Боснія і Герцеговина та Вашингтон вважають боснійський державний сектор надто корумпованим і неповоротким для таких швидких змін.
