Міністерство внутрішніх справ Чехії планує внести зміни до законодавства, які посилять умови виплат для українських біженців. Виплати для тих, хто має тимчасовий захист, хочуть прив’язати до роботи, реєстрації в центрі зайнятості або підприємницької діяльності.
Тобо, згідно з новою поправкою МВС, особи, які мають статус тимчасового захисту та звертаються за гуманітарною допомогою, повинні бути працевлаштованими, займатися підприємницькою діяльністю або бути зареєстрованими в центрі зайнятості.
Також вони зобов’язані перебувати на території Чехії щонайменше 16 днів у місяць, за який їм належить виплата фінансової допомоги. У разі виїзду особи за межі Шенгенської зони на термін понад 30 днів, тимчасовий захист взагалі анулюється. Крім цього, до втрати тимчасового захисту призведе кримінальне або адміністративне видворення.
У МВС уточнили, що ціі умови поширюються на людей працездатного віку, та не зачіпають дітей, студентів та людей похилого віку, що перебувають під тимчасовим захистом.
Встановлення мінімального терміну фізичного перебування в Чехії, на думку авторів поправок, має запобігти можливому зловживанню гуманітарною допомогою.
Пакет нововведень від МВС також передбачає обов’язкову реєстрацію деяких автомобілів з українськими номерами у спеціальному чеському реєстрі. А для отримання довгострокової посвідки на проживання біженцям доведеться довести відсутність будь-якої податкової заборгованості перед державою.
Видання зазначає, що уряд Чехії може розглянути поправки МВС вже наступного тижня. Про це повідомляв прем’єр-міністр Андрей Бабіш.
Тим часом директор Організації допомоги біженцям Мартін Розумек заявив, що ця поправка зайва, бо українські біженці «фактично вже годують усіх чеських безробітних та людей з інвалідністю своїми податками та зборами».
Чехія відстає від інших європейських країн, де зростає народжуваність серед іноземок.
Саме тому деякі експерти радять розширити підтримку батьків, наприклад, біженців з України, пише Seznam Zprávy.
До повномасштабного вторгнення ЗС рф в Україну в Чехії проживало 85 000 українських жінок і дівчаток різного віку, але з 2022 року їхня кількість значно збільшилася. За даними Міністерства внутрішніх справ, у Чехії проживає 155 815 українських жінок віком від 18 до 65 років, які мають тільки тимчасовий захист.
Українки в Чехії народжують більше за всіх іноземних жінок, однак це пов’язано з їхньою кількістю. У 2025-му вони народили 4,5 тисячі дітей. Ця кількість могла б стати набагато більшою, якби біженки відчували впевненість у завтрашньому дні, констатували присутні в залі Палати депутатів експерти.
Зокрема, підвищенню народжуваності серед українських жінок суттєво сприяла б виплата допомоги по догляду за дитиною, яка в Чехії становить 350 тисяч чеських крон або понад 14 тисяч євро.
„Найбільшу допомогу надало б надання допомоги по догляду за дитиною жінкам-біженкам з України”, — упевнений соціолог Даніель Прокоп. У середині травня він має виступити на урядовій конференції, присвяченій народжуваності, на якій також буде присутній Андрій Бабіш, прем’єр-міністр Чехії.
З ним згоден і Даніель Хуле, аналітик Демографічного інформаційного центру та експерт організації „Люди в нужді”:
„Я давно стверджую, що у нас багато українських жінок, які не мають права на допомогу по догляду за дитиною. У нас є жінки репродуктивного віку з України. Було б добре мотивувати їх”.
Бабіш минулого року, ще будучи лідером опозиції, критикував ініціативу уряду надавати відпустку для догляду за дитиною для жінок з України.
„Нічого для чеських родин, усе для українців”, — говорив він.
Однак зараз, очоливши уряд, він планує зосередитися на проблемі низької народжуваності.
Ключовим фактором, що впливає на рішення жінок щодо материнства, є безпека майбутнього. Більшість біженців у Чехії нині живе в умовах тимчасового захисту, який щороку продовжується.
„Перше, що потрібно дати людині, — це відчуття стабільності. За тимчасового захисту, коли ніколи не знаєш, чи отримаєш його знову, це почуття ніколи не приходить. Це жахливо демотивуючий фактор, особливо для молоді. Навіщо їм намагатися, якщо вони навіть не знають, чи будуть вони тут?” — сказала Ільнара Дудаш, директорка Української ініціативи Південної Моравії.
Водночас міжнародні порівняння показують, що більшість інших європейських країн отримує набагато більше користі від народжуваності у матерів-іноземок. Середній показник по ЄС становить близько 24%. У Німеччині 32,5% дітей народилися у матерів-іноземок, а в Австрії — майже 36%.
У Чехії на тлі рекордно низької народжуваності лунають пропозиції розширити доступ до державної «батьківської допомоги» для українок, які перебувають у країні під тимчасовим захистом. Про це повідомляє Seznam Zprávy.
За оцінками частини демографів і соціологів, така ініціатива може частково вплинути на покращення демографічної ситуації в країні.
Що пропонують змінити
Йдеться про державну виплату одному з батьків дитини віком до трьох років, який здійснює догляд за нею. Наразі особи зі статусом тимчасового захисту в Чехії не мають права на цю допомогу.
Розмір виплати становить 350 000 чеських крон, що еквівалентно понад 14 тисячам євро.
Окремі експерти вважають, що розширення програми на українок могло б вплинути на рівень народжуваності.
«У нас є багато жінок з України в найактивнішому репродуктивному віці. Було б добре їх мотивувати цими виплатами», — зазначив аналітик Демографічного інформаційного центру.
Схожу позицію висловив і чеський соціолог, який заявив, що доступ українок до таких виплат міг би суттєво вплинути на демографічні показники.
Водночас тему виплат українським жінкам використовували в політичних дискусіях напередодні виборів у Чехії, однак відповідний законопроєкт офіційно не подавався.
«Найбільше допомогло б, якби біженці з України мали декретну відпустку», – підтвердив соціолог Даніель Прокоп. У середині травня він має виступити на урядовій конференції, присвяченій народжуваності, у якій також візьме участь Андрей Бабіш.
Скільки українок перебуває в Чехії
До війни, спровокованої Росією, у Чеській Республіці проживало 85 000 українських жінок та дівчат різного віку, але з 2022 року їхня кількість значно зросла. За даними Міністерства внутрішніх справ, у Чеській Республіці лише з тимчасовим захистом проживають 155 815 українок віком від 18 до 65 років.
«Необхідно наголосити, що народжуваність іноземних жінок загалом у середньому нижча, ніж народжуваність чеських жінок, що особливо стосується українок, яких у Чеській Республіці найбільше», – пояснила Терезі Штиглерова, керівник відділу демографічної статистики Чеського статистичного управління, під час презентації свіжих даних про кількість народжень.
Представники української громади пояснюють цю тенденцію насамперед відсутністю стабільності. За їхніми словами, українці в Чехії перебувають у режимі щорічного продовження тимчасового захисту та не мають впевненості у довгостроковій перспективі перебування в країні.
Чеський виробник безпілотників Primoco UAV отримав дозвіл на будівництво нового підприємства у місті Пісек, що дозволить компанії збільшити виробництво дронів до 300 одиниць на рік.
Primoco UAV інвестує у проєкт, підготовку якого розпочали у квітні 2024 року, 750 мільйонів крон (30,6 мільйона євро). Будівництво нового підприємства має розпочатися у 2028 році.
Гендиректор Primoco Ладислав Семетковський зазначив, що після придбання аеропорту Пісек-Крашовіце у 2019 році компанія стала глобальним гравцем на ринку дронів.
«Нове підприємство у Пісеку не лише відповідатиме цьому зростанню, а й завдяки своїй архітектурній якості являтиме собою сучасне виробниче підприємство 21 століття», – сказав Семетковський.
Зазначається, що Primoco UAV розробляє та виробляє безпілотники, що застосовуються для вирішення широкого спектра цивільних та військових завдань та можуть літати у повністю автономному режимі відповідно до запрограмованих планів польоту.
Зокрема дрони Primoco One 150 злітають та сідають у повністю автоматичному режимі, здатні перебувати у повітрі до 15 годин та мають збільшену дальність польоту. БПЛА використовуються для перевірки справності трубопроводів та розподільчих мереж в енергетичному секторі, гарантування прикордонної та прибережної безпеки, моніторингу пожеж, а також у пошуково-рятувальних цілях.
Чеському оператору RegioJet загрожує штраф у Польщі за скасовані рейси, які не виключили з графіку – водночас там наполягають, що вони не порушили права пасажирів.
Про це повідомляє IDNES.
Причиною для суперечки стала ситуація у грудні 2025 року, коли RegioJet не виконав 23 рейси на маршрутах у Польщі, які були у графіку і на них продавалися квитки. Зокрема, так сталося з рейсами між Варшавою і Краковом, Варшавою і Гдинею, Варшавою і Познанню.
Деякі поскаржились Управлінню польської залізниці (UTK) щодо проблем з відшкодуванням за вже куплені квитки і проблеми у комунікації з техпідтримкою.
В UTK повідомили чеському перевізнику, що організаційні проблеми, якими пояснили ситуацію, не є достатнім виправданням за невиконання зобов’язань перед пасажирами.
У RegioJet не погоджуються, що порушили права пасажирів. „Усіх пасажирів вчасно поінформували про скасування рейсів, вартість квитків компенсували у повному обсязі, також було надано бонус у розмірі 100 злотих як вибачення”,– заявив речник компанії.
Рішення UTK про встановлене порушення прав пасажирів ще не є фінальним і може бути оскаржене. У подальшому UTK може за окремою процедурою накласти на компанію штраф обсягом до 2% від доходу у попередній рік за порушення колективних інтересів пасажирів.
Уряд Румунії оголосив про кризову ситуацію на ринку пального та офіційно обмежив торговельну націнку по всьому ланцюжку постачання для контролю над цінами. Про це повідомляє Демократичний союз угорців Румунії (RMDSZ), який входить до складу урядової коаліції.
Згідно з терміновою постановою, виробникам і трейдерам заборонено встановлювати націнку, що перевищує середні показники за минулий рік. Також запроваджуються обмеження на експорт: вивезення бензину та дизельного пального з країни тепер можливе лише за погодженням із Міністерством економіки та енергетики.
Крім того, на період дії кризи мінімально необхідну частку біокомпонентів у пальному буде знижено з 8 до 2 відсотків. Надзвичайний указ діятиме з 1 квітня до 30 червня з можливістю подальшого продовження у разі потреби.
У Чехії ціни на пальне злетіли до найвищих показників за останні три з половиною роки.
Причиною став стрімкий розвиток конфлікту на Близькому Сході. Про це повідомляє державне агентство CCS, яке здійснює щоденний моніторинг ринку.
За останній тиждень вартість найпопулярнішого бензину марки Natural 95 зросла на 2,40 крони – до середнього рівня 41,44 крони за літр (близько 70 грн). Дизельне пальне подорожчало ще суттєвіше – на 4,75 крони, сягнувши позначки 47,90 крони (приблизно 81 грн).
Якщо порівнювати з цінами кінця лютого, коли розпочалася активна фаза авіаударів США та Ізраїлю по об’єктах іранського режиму, то сьогодні літр бензину в Чехії коштує в середньому на 8 крон дорожче, а дизель – майже на 15 крон. Для порівняння: у березні 2025 року ціни були значно нижчими – на 6,70 та 13,68 крони відповідно.
Міністерство фінансів Чехії у вівторок підтвердило, що поки не планує втручатися в ринкове ціноутворення. Відомство веде постійний моніторинг ситуації, проте готове до інтервенцій лише у виняткових випадках. Головним критерієм для міністерства залишається те, щоб ціни в Чехії не перевищували рівень сусідніх країн.
За даними CCS, найдорожче пальне зараз у Празі, а найдешевше — у Південночеському краї.
Чеська Республіка не планує повертатися до використання російських енергоресурсів, хоч як розвивалася б ситуація в близькосхідному регіоні.
Prezidentas susitinka su Čekijos Prezidentu Petru Pavelu.
Про це заявив президент країни Петр Павел у Вільнюсі на спільній пресконференції з президентом Литви Гітанасом Науседою, повідомляє Укрінформ.
«Ми не розглядаємо повернення до російських енергетичних ресурсів незалежно від того, як розвиватиметься ситуація на Близькому Сході. Ми відмовилися від російських ресурсів – і це факт. І технічно вже неможливо повернути все назад. Зараз ми покладаємося на ресурси, які надходять до нас із півдня та заходу, і цього достатньо для покриття всіх наших енергетичних потреб», – запевнив глава держави.
Павел обговорив з литовським колегою можливу співпрацю в галузі енергетики, особливо щодо дуже перспективної технології модульних ядерних реакторів.
Інші проєкти, в тому числі в сфері оборони та безпеки, як-от дрони, протидронова оборона, використання систем спостереження для захисту повітряного простору регіону та інші обговорюють під час візиту не лише політики, а й понад 100 представників майже 60 компаній, які супроводжують офіційну делегацію. Павел анонсував проведення у рамках візиту бізнес-форуму та підписання меморандумів про співпрацю, «особливо у сфері безпеки, оборони та біотехнологій». Колишній військовий також заявив, що Чехія відкрита до співпраці в модернізації збройних сил Литви, де чеські компанії можуть багато що запропонувати.
Павел підкреслив, що Чехія та Литва поділяють спільні цінності, до яких належить і допомога Україні. Він подякував Литві за те, що вона є таким щедрим прихильником і партнером, зокрема й в контексті «снарядної ініціативи», яка покриває приблизно 45% поточної потреби України у боєприпасах відповідних калібрів.
Особливо чеський президент відзначив Литву, де не потрібно переконувати людей в тому, звідки походить загроза, за її дуже відповідальний підхід до колективної оборони.
«Тут ми бачимо майже стовідсоткову підтримку збільшення витрат на оборону, підтримку України та виконання спільних зобов’язань у рамках колективної оборони. І цей підхід має бути для нас джерелом натхнення», – сказав Павел.
Він підкреслив, що особисто сприймає витрати на оборону як знак відповідальності та надійності, адже якщо будь-яка країна хоче покладатися на систему колективної оборони, то насамперед вона сама повинна робити внесок у цю колективну оборону відповідно до встановлених правил.
«Коли хтось не виконує свої зобов’язання і обсяг фінансування є нижчим, це, безумовно, ставить під загрозу успішну оборону всього альянсу. Тому з цієї точки зору я повинен бути критичним щодо затвердженого розміру оборонного бюджету в Чеській Республіці… Поки що цей уряд не взяв на себе зобов’язання, ухвалене попереднім урядом», – сказав Павел.
Він планує обговорити питання з прем’єр-міністром Андреєм Бабішем наступного тижня. Ймовірно, це не матиме жодного впливу на розмір оборонного бюджету, визнав Павел, але висловив переконання, що в Чеській Республіці усвідомлюють необхідність його збільшення і що вже з наступного року витрати на оборону почнуть зростати.
Палата представників Чеської Республіки ухвалила державний бюджет на 2026 рік із дефіцитом у 310 мільярдів крон.
За документ проголосували 103 депутати владної коаліції, тоді як 88 представників опозиції виступили проти.
Новий фінансовий план передбачає суттєве переформатування державних витрат: уряд зменшив фінансування оборонного сектору та гуманітарної допомоги за кордон, частину якої отримувала Україна, на користь соціальних програм та підтримки енергетичного сектору.
Основні зміни в оборонних та міжнародних статтях бюджету:
скорочення бюджету Міноборони на 21 мільярд крон, що залишає витрати на рівні близько 2,07% ВВП;
зменшення видатків на закордонну гуманітарну допомогу, що безпосередньо вплине на обсяги підтримки українських проєктів;
урізання фінансування канцелярії президента, Міністерства культури та низки інших державних інституцій.
Звільнені ресурси уряд спрямував на виконання передвиборчих обіцянок, зокрема на зниження цін на електроенергію, підвищення зарплат державним службовцям та розвиток спорту. Міністерка фінансів Алена Шиллерова назвала цей бюджет справедливим і реалістичним, попри критику з боку президента Петра Павела щодо недостатнього фінансування армії. Президент Чехії підтвердив, що не ветуватиме закон, хоча й вважає оборонні видатки заниженими в умовах поточної безпекової ситуації в Європі та агресії рф.
Чехія продовжує залишатися чистим одержувачем коштів з бюджету Євросоюзу, що дозволяє країні частково компенсувати дефіцит. Поки рф розраховує на втому європейських партнерів від підтримки України, чеський парламент зосередився на внутрішній соціальній стабільності. Офіційний Прага запевняє, що попри скорочення гуманітарних статей, Чехія залишатиметься надійним партнером України в інших стратегічних сферах.
Уряд Чехії змінить правила автобусного сполучення з Україною, впровадивши суворий контроль за перевізниками. Про це повідомив спікер Палати депутатів та лідер партії Свобода і пряма демократія (SPD) Томіо Окамури в соцмережі X.
За його словами, вже створено спеціальну робочу групу, яка перегляне умови перевезень та впровадить жорсткий нагляд за пасажирськими маршрутами.
Окамура висунув низку звинувачень на адресу перевізників. За його словами, велика кількість рейсів здійснюється під виглядом „турів” без відповідних ліцензій та сплати податків.
Чехія стала транзитним пунктом, через який до ЄС можуть потрапляти військові товари та зброя, заявив політик. Спікер Палати депутатів зазначив, що багаж пасажирів автобусів не проходить належного контролю.
Крім транспортних обмежень, влада Чехії готується запровадити зміни й до законодавства щодо перебування іноземців. Проєкт мають презентувати у травні, після чого він надійде на розгляд уряду. Нововведення передбачають обов’язкову цифрову реєстрацію всіх громадян, які проживають у країні, включаючи представників ЄС.
Регулярний пасажиропотік між Чехією та Україною оцінюється у 2 млн осіб. У Чехії перебуває близько 400 тисяч українців із тимчасовим захистом.
Чеська ініціатива Darek pro Putina (Подарунок для Путіна) зібрала понад $6 млн всього за п’ять днів у рамках громадської кампанії зі збору коштів на придбання генераторів, обігрівачів та акумуляторів для України.
Про це розповів організатор Мартін Ондрачек, передає Reuters.
Як відомо, ініціатива Darek pro Putina збирає пожертви для України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
За словами Ондрачека, з минулої середи, 21 січня, до понеділка, 26 січня, було зібрано 126 млн крон ($6,16 млн). Ще близько 15 млн крон очікується від донорів.
„За вихідні ми замовили два генератори – дизельні установки, що встановлюються на вантажівках, – вартістю 8 млн крон кожен, які мають бути доставлені до двох невеликих медичних закладів”, – зазначив Ондрачек.
Ініціатива співпрацює з трьома фондами в Україні, щоб уникнути тривалих логістичних і митних затримок, але також веде переговори з чеськими постачальниками, оскільки не все можна придбати на місці, додав він.
„Над цим працює близько 30 осіб, нам потрібно витратити гроші якомога швидше”, – заявив Ондрачек.
