Росія напередодні візиту Путіна до Сі Цзіньпіна знизила ціну на газ для КНР до мінімуму за шість років.
Уряд Росії закладає до бюджету подальше зниження цін на газ для Китаю. Про це повідомляє Reuters із посиланням на макропрогноз Міністерства економічного розвитку РФ до 2029 року.
Згідно з документом, опублікованими 12 травня – за тиждень до початку візиту глави РФ Володимира Путіна до Пекіна – вже наступного року постачання до КНР газопроводом Сила Сибіру здійснюватимуться за ціною $223,9 за тисячу кубометрів. Це найнижчий рівень із 2021 року, коли Китай купував газ по $145.
Порівняно з нинішнім роком ціна знизиться на 14%, або на $34,9, і буде на 34% нижчою, ніж у інших клієнтів Газпрому у далекому зарубіжжі ($336,3).
У 2028 році ціна для Китаю, згідно з прогнозом, зросте до $229,7 за тисячу кубометрів, тоді як у 2029 році – до $235,6. Дисконт щодо інших клієнтів Газпрому становитиме 30% і 28% відповідно.
Reuters також зазначає, що порівняно з попереднім, вересневим макропрогнозом Мінекономрозвитку РФ, ціну газу для Китаю на трирічний період знизили приблизно на 7%.
Постачання газу до Китаю, за прогнозом, до 2029 року мають збільшитися на 47%, до 56 млрд кубометрів. Додаткові потоки мають забезпечити Далекосхідний маршрут (12 млрд кубів рік) та збільшення потужності Сили Сибіру (6 млрд кубометрів).
Тим часом, трубопровід Сила Сибіру-2, який Кремль понад 10 років пропонує Пекіну, до кінця десятиліття не почне працювати, випливає з прогнозу російського міністерства.
Ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 21 цент, або 0,4%, до 60,54 долара США за барель, тоді як американська нафта марки West Texas Intermediate знизилася на 28 центів, або 0,5%, до 57,04 долара США за барель.
Президент Дональд Трамп заявив, що Вашингтон «візьме під контроль» нафтовидобувну Венесуелу і що ембарго США на всю венесуельську нафту залишається в силі після затримання Мадуро.
Аналітики повідомили, що на світовому ринку з великим запасом нафти будь-які подальші перебої в експорті Венесуели не матимуть негайного впливу на ціни.
«Ми бачимо неоднозначні, але помірні ризики для цін на нафту в короткостроковій перспективі з боку Венесуели залежно від того, як розвиватиметься санкційна політика США», – вважають аналітики Goldman Sachs.
Керівниця відділу досліджень сировинних товарів компанії RBC Capital Геліма Крофт заявила, що повне скасування санкцій США проти Венесуели може розблокувати видобуток у кілька сотень тисяч барелів нафти за добу.
Тим часом аналітики також стежать за реакцією Ірану після того, як Трамп у п’ятницю пригрозив втрутитися у ситуацію щодо придушення протестів у країні-виробнику ОПЕК, що посилило геополітичну напруженість.
Станом на четвер, 6 листопада, ціни на нафту зросли після того, як побоювання щодо надлишку пропозиції трохи зменшилися на тлі введення санкцій проти великих російських нафтових компаній.
За даними агенції, ф’ючерси на сиру нафту марки Brent зросли на 17 центів, або 0,27%, до 63,69 долара США за барель, тоді як ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate зросли на 18 центів, або 0,3%, до 59,78 долара США.
Як зазначається, у жовтні ціни на нафту падали три місяці поспіль через побоювання надлишку пропозиції, адже ОПЕК і її союзники збільшили видобуток, а країни, що не входять до ОПЕК, також нарощували обсяги.
Аналітики зазначають, що останні санкції щодо найбільших російських нафтових компаній, введені два тижні тому, викликають побоювання з приводу перебоїв із постачанням, незважаючи на зростання видобутку ОПЕК та її союзників.
«Санкції впливають на ціни, але не надто сильно. Судячи з цифр, вплив має бути сильнішим, але ринок ще не переконався в тому, що він буде», – заявив Хорхе Монтепеке з Onyx Capital Group.
Однак занепокоєння на ринку щодо зниження попиту на нафту все ще зберігається.
Зазначається, що з початку року і до 4 листопада світовий попит на нафту виріс на 850 000 барелів на день, що трохи нижче за прогноз J.P. Morgan у 900 000 барелів.
Кабінет міністрів України не підніматиме тариф на природний газ для населення. Незабаром буде ухвалено постанову про збереження фіксованої ціни.
Про це стало відомо за підсумками наради президента Володимира Зеленського із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.
«Обговорили ситуацію в газовому секторі, нарощування запасів газу та забезпечення людей. Домовилися, що найближчим часом уряд ухвалить постанову, яка збереже фіксовану ціну на природний газ для побутових споживачів», – повідомив Зеленський.
Уряд також спрямував додатково 1,5 мільярда гривень на захист об’єктів енергетики у прифронтових регіонах.
Крім того, за словами Зеленського, було сформовано резерв обладнання для оперативного відновлення енергопостачання.
Окремо було обговорено питання зарплат для педагогів. Зеленський заявив, що доручив підготувати та доповісти «про конкретні шляхи підвищення зарплати вчителів».
Спотові ціни на золото зросли на 1,6% – до 3831,19 доларів США за унцію. Водночас ф’ючерси на золото у Сполучених Штатах із поставкою у грудні подорожчали на 1,1% – до 3850,80 доларів США. Індекс долара США (DXY) впав на 0,3%, що зробило золото, ціна якого встановлюється у доларах, дешевшим для закордонних покупців.
За словами Девіда Мегера, директора з торгівлі металами у High Ridge Futures, попит на безпечні активи пов’язаний із можливим урядовим «шатдауном» у США.
«У відповідь на це долар відчуває певний тиск, що, безумовно, сприяє зростанню цін на дорогоцінні метали», – сказав він.
У матеріалі йдеться, що золото, яке, як правило, демонструє хороші результати в умовах низьких процентних ставок і у періоди невизначеності, із початку року подорожчало на 45%.
Тим часом спотове срібло подорожчало на 1,7% – до 46,78 доларів за унцію, досягнувши максимального рівня за останні 14 років.
Платина подорожчала на 1,7% – до 1594,90 доларів, що є максимальним рівнем за останні 12 років, а паладій подешевшав на 0,4% – до 1265,25 доларів.
Японія та Нова Зеландія посилять санкційний тиск на росію. Країни знизять прайскеп на російську нафту до 47,60 долара США за барель.
Про це заявив у Telegram президент України Володимир Зеленський у п’ятницю, 12 вересня.
Країни долучилися до нового пакету санкцій проти країни-агресорки. Так, лідери узгодили зниження цінової стелі на російську нафту з 60 до 47,6 долара за один барель.
Крім того, Японія запровадить санкцій проти ВПК РФ. До списку потрапили ключовий виробник ракет „Іскандер”, декілька операторів „тіньового флоту” та постачальники для російського ВПК із Китаю, Туреччини та ОАЕ. Також санкції поширюються на осіб, причетних до депортації українських дітей.
Тим часом, 32-ий пакет санкцій Нової Зеландії передбачає обмеження проти 19 юридичних та фізичних осіб, а також 19 суден російського „тіньового флоту”. Вони стосуються й російської військової розвідки — підрозділу ГРУ 29155, причетного до кібератак проти України.
„Кожне санкційне рішення партнерів наближає реальний мир. Маємо й надалі робити все можливе, щоб змусити росію відчувати наслідки та ціну її агресії”, — наголосив Зеленський.
Експерти позитивно оцінюють таке явище та наголошують, що в цьому і полягає суть економічних обмежень: зменшити прибуток РФ.
Сполучені Штати звинувачують Індію в тому, що вона наживається, купуючи зі знижкою російську нафту і продаючи за ринковими цінами одержане з неї паливо, забезпечуючи грошима військову машину Росії. Проте введення 50% мит проти Індії, разом з санкціями Євросоюзу проти індійського НПЗ Роснефти, зробило російську нафту ще дешевшою для покупців. Зокрема мова про Китай, що став перехоплювати частину індійських поставок, повідомляє Bloomberg.
Експерти позитивно оцінюють таке явище та наголошують, що в цьому і полягає суть економічних обмежень: зменшити прибуток Росії.
Знижка на нафту Urals зросла до 3-4 доларів за барель по відношенню до Brent (з урахуванням доставки). Тим часом ще на тім тижні Urals пропонувався приблизно на 2,5 долара дешевше, а в липні – і зовсім на 1 долар за барель.
У порівнянні з аналогічним сортом з Оману Росія дає знижку 7 доларів за барель, і індійським НПЗ важко відмовитися від такої привабливої пропозиції.
Нині барель Urals коштує їм на 1 долар менше, ніж коли Білий дім пригрозив підвищити мита з 25% до 50%.
До купівлі партій Urals підключилися китайські компанії, які традиційно отримують інші сорти – далекосхідні та арктичні. Китайські закупівлі нафти з постачанням у жовтні зросли майже в 10 разів порівняно з партіями, які купувалися з постачанням у вересні, – з 50 до майже 420 тисяч барелів на добу, розповів Том Рід, віце-президент Argus Media.
Ціни на нафту зросли в понеділок, 28 липня, оскільки інвестори оцінюють наслідки нової торгової угоди між США та Європейським Союзом. При цьому на ринок тиснуть зростання курсу долара та зниження імпорту нафти Індією.
Фʼючерси на нафту Brent зросли на 0,4% – до $68,74 за барель, а нафта WTI подорожчала до $65,43 за барель.
Новий торговий пакт між Вашингтоном і Брюсселем передбачає 15% тариф на більшість товарів із ЄС, а також закупівлі європейцями американських енергоносіїв на $750 млрд упродовж кількох років, заявив президент США Дональд Трамп.
Аналітик IG Markets Тоні Сікамор зазначає, що ця угода, як і очікуване продовження тарифного перемир’я між США та Китаєм, підтримує фінансові ринки й ціни на нафту.
Посли країн Європейського Союзу на межі узгодження 18-го пакету санкцій проти hосії, що передбачає зниження цінового ліміту на російську нафту на 15%.
Про це повідомили чотири джерела в ЄС, передає Reuters.
За словами джерел, усі елементи пакету погоджено, хоча одна країна-член досі має технічні застереження щодо нового ліміту. Очікується, що остаточна угода буде досягнута в понеділок, 14 липня, перед зустріччю міністрів закордонних справ у Брюсселі, де можуть офіційно затвердити пакет санкцій.
Новий механізм передбачає динамічний ціновий ліміт на російську нафту. Єврокомісія запропонувала плаваючий ліміт, який буде приблизно на 15% нижчим за середню ринкову ціну на нафту за попередні шість місяців. За попередніми оцінками, стартова ціна становитиме близько 47 доларів за барель.
Словаччина, яка раніше гальмувала узгодження пакету, наразі погодилась на нові заходи, але все ще шукає гарантії від Єврокомісії щодо плану поступового припинення постачання російського газу.
Для утримання цін під контролем Національний банк України має зберігати стабільність на валютному ринку. Особливо це актуально у другій половині року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на підсумки засідання Комітету з монетарної політики (КМП) НБУ 4 червня під час якого було підтримано рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%.
Один учасник дискусії зауважив, що інфляційні очікування формуються не тільки під впливом особистого сприйняття поточної інфляції та новин про неї, але значною мірою відображають тенденції валютного ринку.
На його думку, відповідно НБУ варто зберігати активну присутність на валютному ринку та надалі забезпечувати помірні двосторонні курсові коливання курсу.
За його словами, міжнародні резерви України утримуються на високому рівні, ризик недостатності зовнішнього фінансування в цьому році є низьким, тож НБУ має високу спроможність компенсувати дефіцит валюти в приватному секторі та підтримувати стійку ситуацію на валютному ринку для збереження контрольованості очікувань та обмеження цінового тиску.
Він зазначив, що привабливість гривневих активів обмежуватиме попит на валюту та послаблюватиме тиск на курс гривні. Це „буде особливо актуально в другому півріччі, коли зазвичай посилюється дія сезонних чинників”.
