Наприкінці 2025 року держборг України сягнув 9 042,7 млрд гривень (213,3 млрд доларів). За рік він зріс на 29,5% у гривневому (28,4% у доларовому) еквіваленті.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Міністерства фінансів.
“Протягом 2025 року обсяг державного та гарантованого державою боргу України збільшився у гривневому еквіваленті на 2,061 трлн гривень (47,3 млрд доларів) переважно внаслідок збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів”, – сказано в заяві.
У кінці минулого року близько 75% державного та гарантованого державою боргу було зовнішнім. При цьому більш ніж половину цього боргу становлять зобов’язання перед ЄС.
Головним джерелом грошей для бюджету у 2025 році стали кредити від країн G7 на 37,9 млрд доларів, які частково обліковуються як держборг. Ще 12,1 млрд доларів Україна отримала від Євросоюзу.
За рік борг України за пільговими кредитами від ЄС зріс на 1,654 трлн гривень (38,6 млрд доларів). Проте ці позики мають “канікули”: виплати за програмою Ukraine Facility почнуться лише через 11-12 років, а відсотки за ними може покрити Євросоюз.
Крім того, кредити ERA взагалі не лягають на плечі платників податків. Їх планують погашати за рахунок прибутків від заморожених активів Росії
Уряд України ухвалив розпорядження про виділення 2,56 млрд гривень з резервного фонду держбюджету на закупівлю потужних генераторів для семи регіонів.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«Уряд ухвалив розпорядження про розподіл 2,56 млрд грн з резервного фонду держбюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації – для виробництва тепла й електроенергії там, де це зараз потрібно найбільше», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, генератори великої потужності будуть спрямовані до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. За словами прем’єрки, у разі потреби обладнання можна буде переспрямовувати у регіони з найгострішою потребою.
«Закупівлі проводитимуться за спрощеними процедурами без затягування термінів. Окремо визначили відповідального замовника та встановлено чіткий порядок використання генерації – для об’єктів тепло-, водопостачання та водовідведення», – додала прем’єрка.
Міністр зазначає, що ухвалене рішення стало результатом системної роботи уряду та виконання доручення Президента України щодо зростання оплати праці освітян.
„Спершу пропозиції, подані Кабінетом Міністрів України до першого читання проєкту бюджету, передбачали 53,8 млрд грн. Під час доопрацювання документа до другого читання фінансування було збільшене до 59,8 млрд грн, а за результатами фінальних консультацій парламент додатково підтримав виділення ще 4,8 млрд грн”, — повідомив Лісовий.
Згідно з ухваленими рішеннями, з 1 січня 2026 року заробітна плата педагогічних працівників зросте на 30%, а з 1 вересня 2026 року — ще на 20%. Це стане найбільшим комплексним підвищенням оплати праці освітян за останні роки.
Окрема стаття бюджету передбачає додаткові 4,8 млрд грн на формування системної моделі оплати праці, а не лише одноразових надбавок. Ці кошти можуть стати фінансовим фундаментом для подальшого зростання зарплат у майбутньому.
Міністерство освіти і науки у найближчі місяці розпочне широку комунікацію з учителями, профспілками, місцевою владою та керівниками шкіл для напрацювання нової моделі оплати праці. Пропозиції освітян врахують під час підготовки відповідного урядового законопроєкту.
У МОН наголошують, робота над новою моделлю стане продовженням ухваленого рішення щодо підвищення зарплат. Усі педагогічні працівники гарантовано отримають визначене законом збільшення у 2026 році.
У проєкті державного бюджету України на 2026 рік закладений сценарій продовження війни.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на презентацію проєкту в Раді.
„Проєкт головного фінансового документа підготовлено на системі стратегічного планування на основі Бюджетної декларації на 2026-2028 роки і сформований на основі сценарію, що передбачає продовження війни протягом 2026 року”, – сказав він.
За його словами, тому ключовим пріоритетом, як і в попередні роки залишається фінансування сектору безпеки і оборони.
Марченко заявив, що усі доходи бюджету, які заплановані в бюджеті на 2026 рік в сумі 2,8 млрд гривень, будуть спрямовані на сектор безпеки та оборони.
Марченко розповів, що зростання ВВП України прогнозується на рівні 2,4%, споживчі ціни зростуть на 9,9%, середньомісячна зарплата зросте до 30 тисяч гривень.
Крім того, мінімальна зарплата зросте з 8000 гривень до 8647 гривень. Курс гривні до долара закладений на рівні 45,7 грн/долар (у 2025 році – 42,4 грн/долар).
Доходи бюджету зростуть на 447 млрд гривень до 2,827 трлн гривень.
Найбільшим джерелом стануть ПДФО та військовий збір – 93,6 млрд гривень.
Видатки бюджету збільшаться на 415 млрд гривень до 4,804 трлн гривень.
Видатки на оборону зростуть з 2,637 трлн гривень до 2,806 трлн гривень.
Кабінет міністрів ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Документ уже передали на затвердження Верховної Ради.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Згідно з планом, витрати держбюджету визначено на рівні 4,8 трлн грн, що на 415 млрд більше, ніж цьогоріч. Доходи прогнозуються на рівні 2,826 трлн грн (+18,8% до 2025 року).
Дефіцит планується знизити до 18,4% ВВП, а потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме понад 2 трлн грн.
Найбільше коштів мають намір спрямувати на сектор оборони – 2,8 трлн грн, або 27,2% ВВП. З них понад 44 млрд грн передбачено на виробництво української зброї, у тому числі дронів, ракет та бронетехніки.
Збільшення фінансування передбачено для сфери освіти (265,4 млрд грн), охорони здоров’я (258 млрд грн) та пенсійного забезпечення (1,027 трлн грн). Свириденко заявила, що в школах з жовтня 2026 року запровадять безкоштовне харчування для 4,4 млн учнів, а зарплати вчителів зростуть на 50% протягом року.
У медицині планується підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч грн, а також запуск програми «Чекап 40+» із фінансуванням у 10 млрд грн.
Інші напрями:
соціальна сфера – 467,1 млрд грн (+45,3 млрд грн до 2025 року)
ветеранська політика – 17,9 млрд (+6,1 млрд грн до 2025 року).
регіони – доходи громад становитимуть 871,9 млрд грн (+162,3 млрд грн до 2025 грн).
підтримка бізнесу, у тому числі кредити «5-7-9%» та забезпечення українців житлом за програмою «єОселя» – 41,5 млрд грн
агропромисловий комплекс – 13,1 млрд грн (+3,5 млрд грн до 2025 року)
культура – 15,8 млрд грн. (+4,7 млрд грн до 2025 року).
публічні інвестиції для відновлення та модернізації України – 45,9 млрд грн (+12,4 млрд грн до 2025 року).
1,8 трлн гривень складають видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки і оборони у січні-листопаді 2024 року.
Це 58,6% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.
З них у листопаді використано з держбюджету – 206,4 млрд грн.
Кошти були спрямовані на:
грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;
придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
медичне забезпечення;
інші витрати для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
Безпека й оборона залишається абсолютним пріоритетом та найбільшою статтею видатків державного бюджету.
Військові видатки покриваються виключно за рахунок внутрішніх надходжень та запозичень.
Зазначається, що пріоритетом кошторису залишається захист нашої держави.
„Фінансування Сил безпеки й оборони, закупівля й виробництво зброї, дронів та техніки. На це виділяємо 2,23 трлн грн.
420,9 млрд грн направимо на соціальний захист, 217 млрд грн — на охорону здоров’я, 199 млрд грн — на освіту”, – йдеться у повідомленні.
Як додав Шмигаль, загалом видатки наступного року заплановані на рівні 3,6 трлн грн. Доходи — 2,05 трлн грн.
„Уряд чітко розуміє, що наступний фінансовий рік пройдемо впевнено. Маємо злагодженість гілок влади та міцну підтримку наших партнерів”, – наголосив голова уряду.
Сьогодні, 18 липня, Кабмін схвалив законопроєкт про зміни у держбюджет на 2024 рік з підвищенням видатків на 500 млрд грн та законопроєкт про зміни до Податкового кодексу на 140 млрд грн.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк, передає LB.ua.
Зокрема, Кабмін хоче домогтися зростання доходів бюджету на 140 млрд грн шляхом збільшення ставки військового збору.
Як повідомляла голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, Рада найближчим часом розгляне урядовий законопроєкт про перегляд Державного бюджету України на 2024 рік. Загалом видатки загального фонду державного бюджету зростуть на 500,3 млрд гривень. При цьому, на потреби оборони пропонується додатково спрямувати 495,3 млрд грн. Кошти будуть спрямовуватись на грошове забезпечення військових та на закупівлю військової та спеціальної техніки.
Уряд України змушений був витратити 4 млрд доларів на закупівлю озброєння через брак обіцяних партнерами снарядів і зброї.
Про це повідомляє міністр фінансів Сергій Марченко.
Сьогодні у Вашингтоні Марченко разом з президентом Володимиром Зеленським (по відеозв’язку) та прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем взяв участь у п’ятому міністерському круглому столі Світового Банку та МВФ.
Ця подія присвячена виключно Україні. На ній збираються міністри фінансів, а також керівництво провідних міжнародних фінансових організацій.
Партнери, за словами Марченко, запевнили Україну у підтримці. Він висловив сподівання, що це знайде втілення в конкретних діях.
У своєму виступі міністр наголосив на складній ситуації, в якій опинилася Україна на початку року через недостатню кількість фінансування і озброєння. Фінансову стабільність, за його словами, допомогла зберегти ефективна політика Кабміну.
„4 млрд доларів США – саме такий обсяг коштів на закупівлю озброєння витратив Уряд, в умовах коли бракувало обіцяних партнерами снарядів і зброї. І це має негативні наслідки для бюджету”, – сказав Марченко.
Відсутність або затримка допомоги відбивається на ситуації на полі бою, а також зменшує економічний потенціал України, підкреслив міністр.
Він закликав партнерів пришвидшити пошук механізму використання заморожених російських активів на користь України.
„Для перемоги нам критично необхідно зрівняти військові ресурси з ресурсами агресора”, – сказав Марченко.
