В Україні понад 3000 об’єктів критичної інфраструктури потребують захисту, проте, країна вже перейшла від точкового реагування до системної моделі стійкості.
Про це заявив віце-прем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
„Понад 3000 об’єктів критичної інфраструктури потребують захисту. Загалом реалізація планів енергостійкості потребує понад 5.4 млрд євро”, – написав він у Телеграм.
„Ключове – ми не лише відновлюємо, а й посилюємо стійкість. Фізичний захист вже працює: захищені енергооб’єкти витримують до 40 влучань і залишаються функціональними”, – зазначив міністр.
За його словами, досвід України формує новий стандарт стійкості інфраструктури. Україна має практичну експертизу, яка сьогодні є релевантною не лише для нас, а й для всієї Європи.
Він зазначив, що Україна перейшла від точкового реагування до системної моделі стійкості. В її основі – плани стійкості регіонів і громад, які охоплюють захист інфраструктури, розподілену генерацію, воду та тепло.
Україна готова ділитися своїм досвідом і разом із партнерами будувати сильнішу систему безпеки для всієї Європи, додав Кулеба.
Партнери підтвердили готовність продовжувати підтримку України новими пакетами гуманітарної допомоги на понад 500 млн доларів.
Українські урядовці провели засідання „енергетичного Рамштайну” у форматі G7+. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба в Телеграм.
За його словами, партнерам було представлено кроки України для посилення енергетичної стійкості.
„Усі ці рішення потребують міжнародної підтримки – і ми її маємо. Щиро дякую за покрокову спільну підготовку до опалювального сезону, а також за оперативну допомогу протягом останніх тижнів і днів. Подякував урядам і громадянам країн-учасниць зустрічі, Європейському Союзу, міжнародним організаціям і фінансовим інституціям”, – написав віцепрем’єр.
Партнери підтвердили готовність продовжувати підтримку України новими пакетами гуманітарної допомоги, зокрема:
США – понад $400 млн;
Велика Британія – майже €23 млн;
Нідерланди – €23 млн;
Німеччина – €60 млн;
Італія – €10 млн, додатково €50 млн закладено в бюджеті на 2026 рік.
Також Кулеба подякував партнерам за швидке реагування та практичну допомогу у січні:
Єврокомісія – 447 генераторів для Києва та громад по всій країні, з фокусом на прифронтові області;
Польща – майже 400 генераторів для Київської області;
Італія – 78 котлів високої потужності;
Литва – 90 генераторів;
Німеччина – блочно-модульні котельні загальною потужністю 16 МВт;
Швейцарія – до 500 тис. євро для Харківської та Київської областей;
Японія – 140 генераторів малої та середньої потужності, 60 трансформаторів, 2 когенераційні установки;
Франція – понад 100 генераторів загальною потужністю 13 МВт та інше обладнання.
За словами Кулеби, Україна розраховує на подальшу підтримку у спільній роботі за чотирма ключовими напрямками:
розширення децентралізованої генерації для тепла і води;
наповнення Національного резерву мобільного енергетичного обладнання;
формування „банку” критичного обладнання для швидкого реагування після атак;
масштабування фізичного захисту енергообʼєктів.
„Допомагаючи Україні пройти цю зиму, партнери захищають не лише українців, а інвестують у стабільність і безпеку всієї Європи”, – резюмував урядовець.
Українські чиновники почали подавати декларації про доходи після того, як норма була повернута в законодавство. З 10 грудня документи доступні у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі декларацій.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на реєстр.
Зокрема, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба задекларував за 2022 рік 1,337 млн гривень доходів, з яких 1,249 млн гривень – зарплата. Також міністр вказав 316 тисяч гривень на банківських рахунках і 42 тисяч євро готівкою.
Кулеба володіє квартирою (52,9 кв. м) у Києві та спільно з дружиною та дочкою ще однією квартирою (125,7 кв. м) у Києві. Його дружина володіє автомобілем Tesla Model 3 2021 року випуску.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що у президента Туреччини Реджепа Ердогана найбільше шансів вплинути на путіна у питанні відновлення зернової угоди.
Таку заяву глава зовнішньополітичного відомства зробив в інтерв’ю Reuters.
За словами Кулеби, Ердоган – єдиний політик, який може змусити путіна відновити участь в ініціативі.
«Думаю, не буде перебільшенням сказати, що президент Ердоган, ймовірно, єдина людина у світі, яка може переконати президента путіна у цьому питанні», – сказав глава МЗС.
Існують три основні способи для того, щоб вирішити проблему постійних обстрілів енергетичної інфраструктури України. Зокрема, союзникам необхідно надати нашій країні більше систем ППО.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу у Twitter.
Кулеба розповів, що він взяв участь у засіданні глав МЗС країн G7. Міністр подякував усім державам, які погодилися надати Україні нову допомогу для відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої через російські удари.
„Існує три основні способи вирішення проблеми російських ударів по енергосистемі України: 1) надання Україні більшої кількості систем ППО; 2) більше обладнання для відновлення енергосистеми, що було в центрі уваги на сьогоднішній зустрічі; 3) жорсткі санкції проти російської ракетної промисловості”, – наголосив Кулеба.
МЗС активно взаємодіє з Міненерго, Укренерго та іншими профільними відомствами, наголосив Дмитро Кулеба.
Україна отримала від партнерів близько 1 тис. трансформаторів різної потужності, понад 100 автотрансформаторів та близько 5 тис. бензинових та дизельних генераторів. Про це сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час брифінгу у вівторок, 20 грудня.
За його словами, МЗС за дорученням президента Володимира Зеленського та у взаємодії з Міненерго, Укренерго та іншими профільними відомствами продовжує активно залучати обладнання партнерів для відновлення енергосистеми.
„Станом на сьогодні залучена допомога складає близько 1000 трансформаторів різної потужності, понад 100 автотрансформаторів, близько 5000 бензинових та дизельних генераторів потужності до 100 кіловат, майже 500 генераторів більшої потужності, майже 5000 кілометрів кабелю, а також тисячі одиниць запчастин для ремонту електромережі, сотні теплових гармат та обігрівачів”, – сказав Кулеба.
Він зазначив, що МЗС продовжує працювати з партнерами над залученням ще більшої кількості допомоги, а координацію процесу здійснює прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Зараз ми здобули нове орієнтування „де у кого що є” і що потрібно привезти в Україну. І вже працюємо над цією новою партією допомоги”, – додав Кулеба.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на зустрічі глав МЗС G7 розповів про шляхи подолання дефіциту електроенергії в Україні та наголосив на важливості захисту енергетичної інфраструктури від ракетного терору росії.
Про це повідомляє пресслужба МЗС, передає Укрінформ.
«Перший варіант — це купувати електроенергію в ЄС. Але на ринку ЄС ціни значно вищі ніж в Україні, тому потрібна буде додаткова фінансова підтримка. Другий спосіб передбачає забезпечення України необхідним енергетичним обладнанням, трансформаторами та генераторами, які допоможуть компенсувати пошкоджену енергетичну інфраструктуру», – зазначив міністр.
У цьому контексті Кулеба подякував США за надання Україні 53 млн дол. для термінової закупівлі енергетичного обладнання.
Глава української дипломатії окремо наголосив, що з 10 жовтня росія запустила по території України понад 600 ракет та атакувала критичні об’єкти інфраструктури, і підкреслив, що рф продовжуватиме ракетний терор проти України.
«Критично важливо забезпечити Україну необхідним обладнанням для відновлення електричних потужностей. Але не менш важливо продовжувати надавати допомогу для захисту цього обладнання від повторних атак, зокрема шляхом постачання Україні систем протиракетної та протиповітряної оборони», – підсумував він.
"Italy cannot waste time: the goal of returning to clean and safe energy production through nuclear power, starting in the next few years, must be clear"
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що лише участі Росії в Чорноморській зерновій ініціативі недостатньо для її ефективної роботи – російська сторона також повинна виконувати взяті на себе зобов’язання.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Reuters.
Виступаючи на пресконференції в Камбоджі на полях саміту Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), Кулеба заявив, що участь Росії в угоді є недостатньою і необхідно вжити заходів, щоб гарантувати, що її інспектори не навмисно затримують поставки і не змушують світові ціни зростати.
„Недостатньо просто участі Росії. Важливо також переконатися, що російські інспектори, які беруть участь у цій ініціативі, діють добросовісно і що вони оглядають судна без будь-яких штучних затримок”, – сказав він.
Глава МЗС наголосив, що через затримки з перевірками суден страждають насамперед країни Африки та Азії, й закликав членів АСЕАН „вжити всіх можливих методів, щоб зупинити Росію від гри в голодні ігри зі світом”.
Відповідаючи на питання журналістів, Кулеба заявив, що російська сторона не направляла запити на його зустріч із Сергєєм Лавровим, також присутнім на саміті АСЕАН, але якщо таке звернення буде, „ми ретельно розглянемо його”.
„Жодної вказівки на те, що Росія щиро прагне переговорів, немає. Сідаючи за стіл переговорів тільки заради гарної картинки – ми це проходили, ми це робили, ми це намагалися”, – додав він.
„Зернова угода”, яка дозволяє експорт продовольства й добрив з трьох чорноморських портів України, була укладена за посередництва ООН і Туреччини 22 липня. Її термін може спливти 19 листопада, якщо Росія або Україна заперечуватимуть проти її продовження.
Як відомо, 2 листопада Росія передумала і повернулась до „зернової угоди”, участь у якій Москва „призупинила” після атаки на кораблі Чорноморського флоту РФ. Як писала ЄП, найімовірніше, фінальне рішення щодо майбутнього „зернової угоди” президент РФ Путін ухвалить на саміті G20.
[type] => post [excerpt] => Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що лише участі Росії в Чорноморській зерновій ініціативі недостатньо для її ефективної роботи – російська сторона також повинна виконувати взяті на себе зобов’язання. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1668349740 [modified] => 1668337389 ) [title] => Самої присутності РФ у зерновій угоді недостатньо – Кулеба [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=31781&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 31755 [uk] => 31781 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 31756 [image] => Array ( [id] => 31756 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/gabonaszallitas.png [original_lng] => 1803244 [original_w] => 1498 [original_h] => 738 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/gabonaszallitas-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/gabonaszallitas-300x148.png [width] => 300 [height] => 148 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/gabonaszallitas-768x378.png [width] => 768 [height] => 378 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/gabonaszallitas-1024x504.png [width] => 1024 [height] => 504 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/gabonaszallitas.png [width] => 1498 [height] => 738 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/gabonaszallitas.png [width] => 1498 [height] => 738 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/gabonaszallitas.png [width] => 1498 [height] => 738 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 2929 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 31756 [_edit_lock] => 1668330190:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_48d07bd4b23628171a58b1e1d26ef787] =>
Today we have disbursed a 3rd instalment of €500 million under the 5 billion exceptional 2022 Macro-Financial Assistance for Ukraine.
This will contribute to Ukraine's macroeconomic stability and strengthen its overall economic and financial resilience.#StandWithUkraine
Кулеба відреагував на заклик німецьких депутатів значно збільшити постачання зброї до України.
Найкращою інвестицією у майбутню безпеку Європи є забезпечення України достатньою кількістю озброєння для боротьби з російськими окупантами. Про це у неділю, 21 серпня, написав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Таким чином, голова української дипломатії відреагував на заклик німецьких депутатів значно наростити постачання зброї в Україну.
„Німецькі депутати, які представляють усі три правлячі партії – Сара Нанні, Алекс Мюллер, Крістіан Клінк – мають рацію у своєму заклику надати Україні максимальну військову допомогу. Добре озброєна Україна – найкраща довгострокова інвестиція в безпеку Європи”, – написав Кулеба.
Наступні кораблі вже готові до відправлення і вони вирушать з українських портів, які беруть участь у зерновій ініціативі, відповідно до погодженого графіку.
Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час спільного з естонським колегою Урмасом Рейнсалу брифінгу в Києві, 3 серпня, повідомляє Укрінформ.
Глава МЗС України підкреслив, що станом на зараз домовленості, досягнуті в рамках так званої зернової ініціативи, виконуються, та нагадав, що Україна стала першою з усіх учасників цієї домовленості, яка була повністю готова до виконання всіх пунктів.
«Ми неухильно і надалі виконуватимемо цю домовленість. Вона вигідна українським фермерам, вона вигідна українській економіці і вона вигідна світу. Саме Україна зараз у буквальному сенсі є рятівником світу від подальшого зростання цін на продукти харчування і від голоду в окремих країнах», – підкреслив він.
Кулеба додав, що наступні кораблі вже готові до відправлення і вони будуть вирушати з портів, які беруть участь у зерновій ініціативі, відповідно до погодженого графіка.
«Сподіваємося, що все працюватиме і російська федерація не зробить ніяких кроків, які б зруйнували ці домовленості, що були так важко досягнуті за посередництва ООН і Туреччини», – зауважив він.
