Адміністрація Дональда Трампа може погодити продаж винищувачів F-35 Саудівській Аравії під час візиту кронпринца Мухаммеда бін Салмана до Білого дому, який запланований на вівторок.
Про це Bloomberg повідомив американський чиновник, що побажав зберегти анонімність.
За словами чиновника, Трамп і Салман планують підписати пакет економічних та оборонних угод, серед яких – можливий контракт на F-35 та домовленість щодо імпорту СПГ. Деталі угод поки не розкриваються.
Потенційний продаж винищувачів став би серйозним дипломатичним жестом на тлі зусиль Вашингтона й Ер-Ріяда поглибити співпрацю та стимулювати Саудівську Аравію до приєднання до угод Авраама. Саудівці давно прагнуть отримати F-35, вартість яких становить близько $100 млн за одиницю.
Однак на шляху угоди залишаються перешкоди: Ізраїль як єдина країна Близького Сходу, що має ці літаки, прагне зберегти технологічну перевагу, а Пентагон попереджав про ризик витоку технологій до Китаю через оборонні зв’язки Ер-Ріяда з Пекіном.
Під час переговорів Трамп і бін Салман також планують обговорити доступ Саудівської Аравії до чипів ШІ та ядерних технологій, ситуацію в Газі та майбутні відносини королівства з Ізраїлем.
Білий дім відмовився коментувати інформацію для Bloomberg.
Представники енергетичного та ядерного відомств адміністрації президента США планують зустрітися з Білим домом і Радою нацбезпеки, щоб відрадити Дональда Трампа від відновлення випробувань ядерної зброї.
Зазначається, що секретар енергетики Кріс Райт, керівник Національної адміністрації з ядерної безпеки (NNSA) Брендон М. Вільямс та посадовці Національних лабораторій США планують заявити Білому дому, що вони не вважають доцільним проводити випробування ядерних боєголовок із фактичним підривом.
NNSA, що підпорядковується Міністерству енергетики, є федеральним агентством, відповідальним за створення, випробування та зберігання ядерного арсеналу США.
CNN пише, що це останній прояв наслідків жовтневого допису Трампа в соціальних мережах, в якому він доручив Пентагону розпочати тестування ядерної зброї «через програми випробувань інших країн».
Так, на майбутній зустрічі в Білому домі представники NNSA та Міненерго планують донести, що «жодних випробувань» із підривом ядерних матеріалів проводитися не буде.
Натомість вони спробують скерувати Білий дім до реалістичного плану, який не передбачає підриву.
Втім, Трамп має повноваження наказати провести випробування в будь-якому разі, якщо він не погоджується з ядерними експертами, додає CNN.
Президент США Дональд Трамп у п’ятницю підписав указ, який встановлює 25-відсоткове мито на імпорт середніх і важких вантажних автомобілів та необхідних до них запчастин, а також 10-відсоткове мито на імпорт автобусів, зокрема шкільних та міських. Документ набуде чинності з 1 листопада.
За словами президента, мита, запроваджені з міркувань національної безпеки, мають на меті перенести виробництво автомобілів до США. Такі заходи можуть завдати значного удару по Мексиці, яка є найбільшим експортером середніх і важких вантажівок до Сполучених Штатів.
78% імпорту важких транспортних засобів до США припадає на Мексику, 15% – на Канаду.
Наприкінці вересня американський президент заявив, що метою заходу є захист виробників від «недобросовісної зовнішньої конкуренції» і цей крок буде вигідним для таких компаній, як Peterbilt і Kenworth, що належать Paccar, а також Freightliner, що належить Daimler Truck.
Згідно з указом Дональда Трампа, до 2030 року американські виробники автомобілів отримають компенсацію в розмірі 3,75% від рекомендованої роздрібної ціни транспортних засобів, зібраних у США, для компенсації імпортних мит на запчастини.
Президент США Дональд Трамп ініціює створення фонду підтримки України шляхом нових тарифів на Китай, прагнучи посилити тиск на Москву і прискорити дипломатичне врегулювання конфлікту.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію видання The Telegraph.
Трамп доручив міністру фінансів обговорити з європейськими союзниками план створення фонду перемоги України, що фінансується коштом підвищених тарифів на імпорт з Китаю.Play Video
Ця ініціатива має підготувати ґрунт для візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона 17 жовтня і підтримати Київ на тлі четвертого року повномасштабної війни.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що видатки країни на оборону залишаться незмінними і Іспанія повністю виконує домовленості НАТО, відповідаючи на вимогу президента США Дональда Трампа збільшити витрати до 5% ВВП.
Про це Санчес розповів у інтерв’ю іспанській радіостанції Cadena SER.
Він зазначив, що під час зустрічі з Трампом на церемонії підписання перемир’я в Газі, їхній обмін словами був «дуже дружнім». Прем’єр додав, що чітко пояснив американському лідеру: Іспанія «залишається відданою обороні, але водночас піклується про добробут своєї країни».
Санчес підкреслив, що Іспанія вже виконала бюджетні цілі НАТО.
«Ми дотрималися домовленості, яку не виконувала адміністрація Раджо, і цього року досягли 2% ВВП на оборону. Вважаємо, що цього бюджету цілком достатньо для виконання завдань у рамках Північноатлантичного альянсу», – зазначив Санчес.
Прем’єр пояснив кілька причин, чому його уряд не погоджується з пропозицією Трампа підняти витрати до 5% ВВП:
Питання спроможності з боку Збройних сил поглинути таку величезну суму ресурсів.
За оцінкою самих військових, 2,1% ВВП достатньо для виконання вимог НАТО, включно з протидією війні Росії в Україні.
Іспанія та Європа повинні співпрацювати з третіми країнами, посилювати дипломатичні служби та розвідувальні можливості.
Необхідно зробити пріоритет на рівність, щоб забезпечити сталий розвиток держави.
За словами Санчеса, Іспанія повністю задоволена останньою угодою НАТО і продовжує балансувати між обов’язками перед альянсом і потребами свого державного устрою.
Адміністрація Дональда Трампа запропонувала заборонити китайським авіакомпаніям використовувати повітряний простір росії на рейсах до та зі Сполучених Штатів. Американські перевізники скаржаться, що скорочення часу польоту для китайських компаній створює для них “несправедливу конкурентну перевагу”, пише Reuters.
Цей крок відбувається на тлі загострення торговельної війни між США та Китаєм, після того як Пекін посилив контроль над експортом рідкісноземельних елементів, важливих для американської промисловості.
Росія вже заборонила американським авіакомпаніям прольоти над своєю територією після вторгнення в Україну у 2022 році, але китайські перевізники користувалися цією можливістю для скорочення часу польоту та зменшення витрат на паливо.
Міністерство транспорту США заявило, що пропозиція не стосується вантажних рейсів. Китайський уряд назвав обмеження “несприятливими для міжособистісного спілкування”.
Акції китайських авіакомпаній вже відреагували падінням — на чолі з China Southern, яка втратила 1,3%. Адміністрація Трампа дала дві доби для відповіді на пропозицію, остаточне рішення може набути чинності вже у листопаді.
Підвищена напруженість у авіаційному секторі США та Китаю відбувається на тлі можливої особистої зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Південній Кореї наприкінці жовтня.
Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення.
Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.
Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.
Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.
“У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.
Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.
Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мита на середні та великі вантажівки, яке набуде чинності вже з 1 листопада.
Про це повідомляють агенція Reuters та американський лідер у своїй соцмережі Truth Social.
Зазначається, що нові тарифи охоплюватимуть всі транспортні засоби середньої і важкої вантажності, які ввозяться до США з-за кордону.
«З 1 листопада 2025 року всі середні та важкі вантажівки, що ввозяться до Сполучених Штатів з інших країн, будуть обкладатися митом у розмірі 25%», – написав Трамп.
За даними Reuters, до великих транспортних засобів належать такі види транспортних засобів як вантажні автомобілі, сміттєвози, комунальні автівки, транзитні, маршрутні та шкільні автобуси, тягачі з причепами, а також напівпричепи й важкі спеціальні транспортні засоби.
При цьому США раніше погодили з Японією та ЄС 15% мита на легкові автівки, і наразі залишається невідомим, чи будуть Сполучені Штати застосовувати такі тарифи до більших автомобілів у межах торговельних умов з Брюсселем та Токіо.
Як відомо, нещодавно Трамп заявив, що введе 100% мито на всі фільми, вироблені за кордоном і імпортовані до США, повторивши погрозу, висловлену ще в травні.
Серед умов – скасування обмежень у сфері національної безпеки щодо угод, які китайські компанії можуть проводити в США.
Представники Китаю на торгових переговорах зі США запропонували інвестувати в американську економіку величезні суми, але за певних умов. Одна з них – зняття обмеження на діяльність китайських компаній, запроваджені протягом минулого десятиліття з міркувань національної безпеки. Про це повідомляє Bloomberg.
Після зустрічі делегацій у Мадриді у вересні, де було досягнуто домовленості про продовження роботи соцмережі TikTok у США, торговий представник Джеймісон Грір повідомив, що сторони обговорювали “інвестиційний клімат у США для китайських компаній”. За словами його китайського колеги Лі Ченгана, США “заявили про готовність рухатися спільно із Китаєм до єдиної мети щодо зниження бар’єрів для інвестицій і сприяння відповідному співробітництву на торгово-економічному фронті”.
У телефонній розмові з Дональдом Трампом кілька днів потому голова КНР Сі Цзіньпін наголошував на необхідності створити відповідні умови, щоб “китайські компанії інвестували” в Америку.
Серед цих умов – скасування обмежень у сфері національної безпеки щодо угод, які китайські компанії можуть проводити в США, повідомляють джерела, знайомі з цими пропозиціями. За їхніми словами, цей крок пропонується включити до пакету масштабних інвестицій, який раніше китайські представники оцінювали у $1 трлн. Про які скми мовиться зараз – невідомо. Пекін також наполягає на зниженні мит на імпорт продукції, яку будуть завозити китайські заводи, збудовані у США для власних потреб.
США вже кілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю у різних галузях, використовуючи для цього інструменти національної безпеки. Наприклад, у минулому десятилітті Вашингтон заборонив використання продукції телекомунікаційної компанії Huawei у США та ввів проти неї санкції, а також закликав інші країни приєднатися до ембарго. Для китайських компаній діють обмеження на поглинання та придбання активів у США. На зовнішньому напрямі Вашингтон обмежив продаж Китаю високотехнологічних чипів, зокрема для штучного інтелекту.
Втім, невідомо, чи піде Трамп назустріч Сі, з яким планує зустрітися цього місяця на саміті в Південній Кореї. Одне з джерел Bloomberg зазначило, що у Білому домі наразі нічого не виключають. Залишається невідомим, який саме обсяг інвестицій пообіцяє Китай і як вони будуть структуровані, хоча одним із варіантів може бути використана схема для TikTok – американський контроль над операціями китайської компанії в США.
Китай “регулярно обманює у своїх угодах із Америкою”, заявив республіканець Джон Муленаар, голова спеціального комітету Палати представників США з питань Китаю. Він попередив про небезпеку пом’якшення обмежень на інвестиції:
“Китай десятиліттями використовував свій ринок і компанії проти нас, і ми не можемо дозволити цим компаніям отримати ширший доступ до нашої економіки”, – додав він.
Імпорт нафти з росії до Індії у вересні знизився, але залишився на рівні близько третини всіх поставок. Про це повідомляє Bloomberg.
За даними Kpler, обсяг становив 1,61 млн барелів на добу проти 1,72 млн у серпні. У річному вираженні показник впав на 16%.
Зниження відповідає прогнозам аналітиків, які раніше попереджали про стабілізацію обсягів. Москва залишається найбільшим постачальником сировини для Індії.
Як відомо, Вашингтон посилив тиск на Нью-Делі, запровадивши 50% мито на імпорт індійських товарів до США, оскільки торгівля нафтою російською допомагає фінансувати війну проти України.
Однак Індія заявила, що закупівлі залежать від ціни і продовжаться. При цьому влада також веде переговори про розширення енергетичного співробітництва зі США.
„Російські барелі залишаються ключовими для індійського кошика, але обсяги стабілізуються на нижчому рівні”, – заявив аналітик Kpler Суміт Рітолія.
За його словами, індійські НПЗ поступово диверсифікують закупівлі, поєднуючи економічну вигоду з енергетичною безпекою.
Міністр фінансів Індії Нірмала Сітхараман підтвердила, що країна й надалі купуватиме нафту в росії, виходячи з власних інтересів. Директор з фінансів Indian Oil Corp Анудж Джайн зазначив, що закупівлі залежать від економічної доцільності.
У липні-серпні російську нафту Urals продавали з дисконтом близько 1 долар за барель до марки Brent, що стало мінімальним рівнем з 2022 року. Це знизило привабливість поставок, які зазвичай доходять до Індії через місяць.
У вересні знижки розширилися до понад 3 доларів за барель. Це зробило Urals найдешевшим варіантом для індійських переробників.
Як пише Bloomberg, незважаючи на атаки дронів на російську енергетичну інфраструктуру, поставки в Індію не постраждали. Нафтопереробні заводи отримали достатні обсяги на листопадові поставки. Морський експорт нафти з росії протягом останніх чотирьох тижнів зріс до 3,62 млн барелів на добу. Це максимальний показник за 16 місяців і порівнянний з рівнем травня 2024 року.
