У Європі ціни на алкоголь значно відрізняються, часто через податки, що застосовуються з метою зменшення шкоди, спричиненої його споживанням.
За даними Євростату, в ЄС з кожних 100 євро, які домогосподарства витрачають на товари та послуги, у середньому 1,50 євро припадає на алкогольні напої. Однак їхня частка у витратах домогосподарств значно відрізняється між країнами.
Індекс цін, який порівнює вартість одного й того ж кошика алкогольних напоїв по всій Європі, є зручним методом для вивчення різниці у вартості спиртного. Середній показник по ЄС становить 100, тобто якщо кошик коштує 100 євро на рівні Євросоюзу, індекс показує, скільки він коштуватиме в окремих країнах.
Ціновий рівень вище 100 означає, що країна дорожча за середній показник по ЄС, нижче 100 – дешевша.
Найдорожчий алкоголь у північних країнах, Туреччині та Ірландії
За даними 2024 року, Ісландія є найдорожчим ринком алкоголю серед 36 європейських країн (держав – членів ЄС, країн-кандидатів та держав ЄАВТ). В Ісландії люди платять за алкоголь 285 євро, тоді як в Євросоюзі середня ціна становить 100 євро. Це на 185% вище за середній показник по ЄС.
Ціна алкогольного кошика в Норвегії становить 226 євро, у Фінляндії – 210, у Туреччині – 203. Це означає, що алкогольні напої в зазначених країнах коштують більш ніж удвічі дорожче, ніж у середньому по ЄС. Ірландія також дуже близька до цієї ціни (198 євро).
Три найдорожчі країни за ціною алкоголю знаходяться в північному регіоні. Ще дві північні держави також перевищують середній показник по ЄС – Швеція (146 євро) і Данія (125 євро).
Найдешевший алкоголь в Італії, Німеччині та Австрії
Найнижчі ціни на алкоголь зареєстровані в Італії, Німеччині та Австрії. Зокрема в Італії ціна алкогольних напоїв на 16% нижча за середню по ЄС – 84 євро. У Німеччині вона становить 87 євро, а в Австрії – 90. В Іспанії люди платять 91 євро за той самий набір напоїв. Це означає, що алкоголь, як правило, дешевший у чотирьох великих економіках ЄС. Лише Франція перевищує середній показник зі 102 євро, це тільки на 2% вище.
Дохід не враховується
У порівнянні цін дохід або заробітна плата до уваги не беруться.
«Існує важлива різниця між ціною алкоголю та його доступністю», – сказав в інтерв’ю Euronews Business професор Колін Ангус із Шеффілдського університету.
У країні, де ціни на алкоголь низькі, але дохід також низький, доступність може залишатися низькою, і навпаки.
«Податки є ключовим фактором у формуванні цінової різниці. Вищі податки на алкоголь є одним із найважливіших чинників, що спричиняють підвищення цін на алкоголь у деяких європейських країнах, особливо в Північній Європі», – додав Ангус.
Він зазначив, що в північноєвропейських регіонах, таких як Скандинавія, Ірландія та Велика Британія, вищі податкові ставки зазвичай є відповіддю на високе споживання алкоголю та шкоду, пов’язану з ним.
У 2020-му, останньому році, коли Велика Британія брала участь у порівнянні, її індекс становив 139.
«У більшості середземноморських країн сьогодні рівень споживання алкоголю та пов’язані з цим збитки значно нижчі, а отже, немає такої гострої потреби в підвищенні податкових ставок для боротьби з надмірним споживанням алкоголю», – додав він.
Співробітник Гамбурзького університету Якоб Мантей також підкреслив, що вищі ставки акцизного податку на певні алкогольні напої є основним чинником, який впливає на різницю в цінах на алкоголь.
Наприклад, у 2020 році в європейському регіоні ВООЗ п’ятьма країнами з найвищим співвідношенням акцизного збору до роздрібної ціни пива були Фінляндія, Туреччина, Норвегія, Естонія та Ісландія. Ставка податку коливалася від 28% до 39%, а для міцних алкогольних напоїв була вищою (могла становити 50% або більше). Однак у країнах з низькими податковими ставками ставка податку становила 10% або менше.
Підвищення податків збільшує доходи держави
«Ці дані показують, що значну частину роздрібної ціни можуть визначати акцизні податки», – сказав Мантей в інтерв’ю Euronews Business. Він зазначив, що підвищення податків приводить не тільки до зниження споживання, а й збільшення податкових надходжень до бюджету.
Колін Ангус також пояснив, що іншим важливим фактором у визначенні ставок податку на алкоголь є його виробництво, принаймні у випадку вина. У Європі країни, які виробляють значні обсяги вина, застосовують нульові або дуже низькі ставки податку на цей напій. З іншого боку, країни, що не виробляють вино, зазвичай установлюють на нього вищі ставки податку.
Європейська комісія ухвалила п’ятирічну робочу програму в рамках Європейського оборонного фонду (EDF), виділивши €1,065 млрд на спільні оборонні науково-дослідні та дослідно-конструкторські проєкти.
Як зазначили у пресслужбі комісії, ці інвестиції спрямовані на посилення обороноздатності Європи, сприяння технологічним інноваціям і підвищення промислової конкурентоспроможності в ЄС.
„Визнаючи важливість проривних інновацій, 4% бюджету EDF 2025 виділено на конкурс проривних технологій. Ще 6% призначені для нетематичних конкурсів, спрямованих на інноваційні і майбутні оборонні рішення”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у 2025 році 4% бюджету EDF виділено на конкурс проривних технологій. Ще 6% призначені для нетематичних конкурсів, спрямованих на інноваційні і майбутні оборонні рішення.
Загалом з моменту набуття чинності Регламенту EDF у травні 2021 року Комісія виділила €5,4 млрд на оборонні дослідження і розробки, позиціонуючи себе як ключового інвестора в європейські оборонні інновації.
Майже 20% з українських ІТ-фахівців працюють за кордоном. У 2023 році в порівнянні з 2022-м кількість українських спеціалістів, як працюють у закордонних ІТ-компаніях зросла з 50-57 тис. до 65 тис.
Про це свідчать результати дослідження „AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта”, проведеного некомерційною організацією AI House та інвестиційна група Roosh за підтримки Міністерства цифрової інформації, повідомляє керівник міністерства Михайло Федоров.
За наведеними даними, загальна кількість IT-фахівців в Україні збільшилася до 307 тис. 2023 року з 285 тис. у 2022-му.
За даними Євростату, які наведено в дослідженні, Україна посідає друге місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю ІТ-фахівців, на першому місці – Польща з 600,7 тис.
„Активна міграція фахівців за кордон унаслідок війни веде до дефіциту кваліфікованих кадрів на внутрішньому ринку, стримуючи розвиток галузі”, – йдеться у висновках дослідників.
[type] => post [excerpt] => Майже 20% з українських ІТ-фахівців працюють за кордоном. У 2023 році в порівнянні з 2022-м кількість українських спеціалістів, як працюють у закордонних ІТ-компаніях зросла з 50-57 тис. до 65 тис. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1718875080 [modified] => 1718834613 ) [title] => В Україні зросла кількість IT-фахівців, що працюють за кордоном, — дослідження [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=49563&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 49628 [uk] => 49563 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 49564 [image] => Array ( [id] => 49564 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-23.jpg [original_lng] => 121119 [original_w] => 1350 [original_h] => 900 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-23-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-23-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-23-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-23-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-23.jpg [width] => 1350 [height] => 900 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-23.jpg [width] => 1350 [height] => 900 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/image-23.jpg [width] => 1350 [height] => 900 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1718823814:8 [_thumbnail_id] => 49564 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 3196 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508058522000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 635 [1] => 197688 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => дослідження [1] => ІТ-ринок [2] => Україна ) ) [3] => Array ( [id] => 44240 [content] =>
В жовтні 2023, відбулось стрімке зростання загального рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні до 25,7%. Про це йдеться в доcліжденні Kantar Україна.
Збільшилась як частка підробленої продукції (до 11,3%), так і частка продукції, яка маркована надписом Duty Free або призначена для експорту, але нелегально продається в Україні.
Середньорічний показник обсягів нелегального ринку сигарет в Україні в 2023 році сягнув 21.8%. Як йдеться в дослідженні, обсяг тіньового ринку сигарет в Україні в грошовому вимірі становить 7 062 300 000 штук сигарет у 2023. Оцінка несплачених податків у бюджет України у 2023 становить 23 500 000 000 грн.
За середньорічними показниками, 26% підробленої продукції мають ознаки підроблених акцизних марок.
72% нелегальної тютюнової продукції, з позначкою Duty Free або призначеної для експорту, має напис про те, що виробником є Винниківська тютюнова фабрика. 62% цієї групи нелегальної продукції складають сигарети Сompliment з маркуванням Duty Free.
Лідерами за рівнем розповсюдження нелегальної продукції є 8 областей України, де реалізується 70% такої продукції: Дніпропетровська — 17%, Одеська — 12%, Львівська — 9%; Харківська — 9%; Хмельницька — 7%; Кіровоградська — 6%; Чернівецька — 5%, Рівненська — 5%.
Як зазначається в дослідженні, продаж нелегальної тютюнової продукції в кіосках та магазинах в 2023 році зросла порівняно з 2022. В цих каналах торгівлі продається 68% нелегальної тютюнової продукції.
Рівень доходів українців знизився з початку війни й половині українців не вистачає грошей до зарплати.
Про це йдеться у дослідженні експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, пише УНІАН.
„Велика частка громадян втратила роботу, інші отримують неповну заробітну плату. Негативних наслідків кризи на ринку праці не відчули лише п’ята частина працюючих громадян – 20,5% співробітників відзначили, що їх зарплата залишилася на довоєнному рівні та виплати відбуваються вчасно”, – йдеться в повідомленні.
Відзначається, що в нинішню кризу ринок праці увійшов в ослабленому стані після пандемічної кризи. Тоді також відбувалися скорочення працівників і зниження заробітних плат. Тобто і на початку цього року, а саме в січні, українці вже відзначали невдоволення рівнем заробітної плати.
Війна ще більше погіршила стан гаманців українців. Згідно з даними дослідження, зараз більш ніж половина громадян відчувають нестачу коштів. Щомісяця не вистачає грошей до зарплати 36% опитаних, ще 30% стикаються з нестачею коштів час від часу.
„Переважна більшість пов’язує погіршення фінансового становища з військовою кризою. 44% опитаних працівників відзначили те, що їм стало не вистачати грошей до зарплати відносно недавно, а саме з початку війни. Стали стикатися з нестачею коштів останній рік-півтора 18% українців. Є частина громадян, кому грошей до зарплати не вистачає постійно. Про таке явище розповіли 15% опитаних”, – йдеться в повідомленні.
Аналітики відзначають, що скрутне фінансове становище змушує українців більше працювати. Велика частка опитаних або вже мають підробіток окрім основної роботи, або розглядають таку можливість протягом найближчих трьох місяців. 6,4% українців, крім основної роботи, мають додатковий підробіток. Третина опитаних (35%) абсолютно впевнені, що протягом найближчих трьох місяців будуть шукати підробіток. Швидше за все, будуть шукати додатковий заробіток 28,7% респондентів.
Опитування було проведено в серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей у всіх регіонах України.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Унаслідок повномасштабного вторгнення Росії 90% потужностей вітроенергетики в Україні виведені з експлуатації.
Про це повідомляється LB з посиланням на дослідження, яке підготували аналітичний центр з відновлюваних джерел енергії REN21 і Європейська економічна комісія ООН, інформує Bloomberg.
У дослідженні також зазначається, що через збройну агресію РФ зруйновано 30% потужностей сонячної генерації в Україні.
До початку повномасштабної війни Україна домоглася найбільшого приросту сонячної і вітрової енергетики серед 17 країн Центральної Азії і Південно-Східної Європи, які включені в дослідження ООН. З 2017 до 2021 року Україна додала 8,3 ГВт потужностей.
„Російське вторгнення в Україну і його побічний вплив на сусідні країни підривають виробництво відновлюваної енергії в короткостроковій перспективі. Водночас це проливає нове світло на переваги швидкого переходу до енергетики і може викликати сплеск установок відновлюваних джерел енергії в регіоні”, – зазначив виконавчий директор REN21 Рана Адіб.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
На українському ринку чверть усіх товарів завезена за заниженою вартістю з метою сплати менших податків – частка залишається незмінною з 2018 року.
Про це йдеться у дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
У квітні-червні 2020 року Інститутом було опитано понад 1000 українських експортерів та імпортерів.
Серед опитаних лише 20% респондентів вважають корупцію та хабарництво проблемою в роботі митниці. Серед проблем, названих підприємствами, корупція посідає четверте місце. У дослідженні також зазначають, що митниці з більшим рівнем корупції були оцінені респондентами як менш ефективні.
У першій трійці проблем – недосконале митне законодавство, завищення митної вартості та недостатня прозорість та відкритість.
44% експортерів та імпортерів назвали наявність „друзів” у владі важливим фактором для успіху бізнесу. З 2018 року ця частка зросла на 4,7%. Для імпортерів „дружба” – скоріше про захист бізнесу, для експортерів – про його спрощення.
З 2018 року не змінилась частка „сірого імпорту” в Україні та становить чверть продукції.
Більшість респондентів підтримали криміналізацію контрабанди – 79%. З них 53% – за кримінальну відповідальність без ув’язнення, а 26% – з позбавленням волі.
Менеджерка сектору з управління держфінансами в Представництві ЄС в Україні Єкатерина Яковлева зазначила, що Україна – єдина європейська країна, де контрабанда товарів не є кримінальним правопорушенням, що спричиняє значні втрати надходжень до бюджету.
У світі вкоренилась глобальна нерівність, статки 2,1 тисячі мільярдерів у світі разом перевищують сукупні статки 60% населення планети.
Про це йдеться в опублікованому у понеділок, 20 січня, дослідженні міжнародного об’єднання організацій з боротьби з бідністю Oxfam. „Економічна нерівність вийшла з-під контролю. У 2019 статки мільярдерів у світі – 2 153 людей – були більшими, ніж у 4,6 мільярда людей „, – йдеться в доповіді.
BREAKING: The world’s billionaires have more wealth now than 4.6 billion people.
В організації також переконані, що якби один відсоток найбагатших мешканців планети сплачував лише б 0,5 відсотка додаткового податку на багатство протягом наступних десяти років, то це дозволило б створити 117 мільйонів робочих місць у галузях, зокрема, догляду за дітьми, людьми похилого віку, освіти та охорони здоров’я.
