Щоквартальне економічне зростання Сполучених Штатів може скоротитися вдвічі через триваюче припинення роботи уряду, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент щодо наслідків 40-денного примусового закриття федеральних установ.
Міністр фінансів США у недільному політичному шоу на каналі CBS, підкреслив, що сприятливе економічне зростання, яке спостерігалося у перших двох кварталах, може зупинитися і навіть скоротитися вдвічі, якщо припинення роботи уряду, економічні наслідки якого з кожним днем стають дедалі серйознішими, продовжиться.
Скотт Бессент нагадав, що скорочення повітряного руху, запроваджене через брак федеральних авіадиспетчерів, вплине не лише на мандрівників, а й на вантажні рейси, що призведе до перебоїв у ланцюжку поставок, також можуть виникнути перебої у вантажних перевезеннях на початку святкового сезону.
За словами міністра, для перезапуску державних установ необхідно, щоб 5 сенаторів-демократів у верхній палаті Конгресу вирішили проголосувати за тимчасовий бюджет.
Станом на суботу у Сполучених Штатах було скасовано 1000 рейсів, а близько 5000 затримано, причому сотні рейсів були скасовані і в неділю вранці. Міністерство транспорту США наказало скоротити повітряний рух у США на 10 відсотків, починаючи з п’ятниці, щоб зменшити навантаження на авіадиспетчерів.
Федеральне управління цивільної авіації (Federal Aviation Administration) зіткнулося з тривалою нестачею робочої сили, яка загострилася через припинення роботи уряду. Працівники не отримують зарплату, тому влаштовуються на другу роботу, щоб зводити кінці з кінцями. Під час припинення роботи федеральні службовці перебувають у неоплачуваній відпустці. Міністр транспорту США Шон Даффі визнав, що все більше авіадиспетчерів вимушено залишають робочі місця через фінансову невизначеність. Хоча вони належать до категорії критично важливих працівників і мають працювати навіть під час припинення фінансування, відсутність гарантованої оплати змушує багатьох брати лікарняні. Закон забороняє державним службовцям страйкувати, але ситуація з персоналом настільки напружена, що навіть короткочасна відсутність кількох диспетчерів призводить до серйозних перебоїв у розкладі рейсів.
Сенатор-демократ Адам Шифф в ефірі телеканалу CBS у неділю підтвердив, що не має наміру приєднуватися до республіканців у прийнятті тимчасового бюджету. Він стверджує, що мета – продовжити термін дії положень системи соціального медичного страхування Барака Обами, яка закінчується цього року. Він також зазначив, що було запропоновано компромісну пропозицію, яка продовжить дію переваг системи медичного страхування ще на один рік, давши час для розробки довгострокового рішення.
Президент США Дональд Трамп у неділю в дописі в соціальних мережах закликав до створення абсолютно нової системи охорони здоров’я на заміну Закону про доступну медичну допомогу, прийнятого за часів президентства Барака Обами. Він назвав чинну систему «найгіршою з можливих» та надзвичайно дорогою. Президент запропонував, щоб федеральні кошти, які зараз виплачуються медичним страховикам, були перераховані безпосередньо громадянам для покриття їхньої медичної допомоги.
В Міністерстві оборони Естонії припускають, що незабаром економіка Росії може перестати справлятися з витратами війни.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це заявив керівник відділу боєготовності Міноборони Естонії Герт Каю, якого цитує ERR.
З моменту початку повномасштабної війни Росії проти України минуло 187 тижнів, у Міністерстві оборони Естонії не побачили ознак швидкого закінчення бойових дій. При цьому в російському суспільстві поступово знижується підтримка війни.
На економічні труднощі країни безпосередньо впливає цілеспрямоване руйнування Україною об’єктів енергетичної інфраструктури, а також зросла ефективність українських безпілотників.
„Тактика України покращилася, а самі безпілотники стали технічно досконалішими: збільшено кількість вибухівки, підвищено швидкість і знижено помітність. У сумі це дає результат”, – сказав Каю.
Крім того, за його словами, в Росії скорочується кількість громадян, придатних для служби в армії.
Ринки облігацій ще не враховують, що американські митні надходження рано чи пізно скоротяться, оскільки компанії переформатують свою діяльність, заявив у п’ятницю в інтерв’ю CNBC Джозеф Стігліц.
На думку американського професора економіки, лауреата Нобелівської премії, все це означає, що фінансове становище Сполучених Штатів гірше, ніж ми зараз про це думаємо. Щодо американсько-європейської торговельної угоди, експерт зазначив: Брюссель отримав невигідну пропозицію, але був змушений погодитися, оскільки в війні в Україні він значною мірою залежить від Америки.
Останніми днями у всьому світі зросли доходи від довгострокових облігацій, поки що не можна говорити про паніку на ринку, але інвестори явно стурбовані значним обсягом боргу та станом бюджетів. Американські доходи також зросли, проте, на думку Джозефа Стігліца, ринок все ще не оцінює належним чином фіскальну ситуацію в США. Нобелівський лауреат з економіки не має сумнівів, що Америка зможе себе фінансувати, проте останніми днями з’явився аналіз, згідно з яким очікуваний рівень реальної процентної ставки на наступні десять років зріс із 2% до 2,5%.
Стігліц погоджується, що очікується підвищення процентних ставок, на його думку, ринок облігацій повільно реагує на зміну ситуації. В інтерв’ю на економічному форумі в Амбросетті економіст додає, що інвестори ще навіть не зреагували на те, що Дональд Трамп покриватиме дефіцит американського бюджету за рахунок митних надходжень.
За наявними даними, митні надходження різко зросли, але, на думку Стігліца, компаніям потрібно трохи часу для переформатування своїх ланцюгів поставок, щоб вони могли закуповувати сировину та комплектуючі з найменшими витратами. А коли це станеться, американські митні надходження також скоротяться.
Отже, я вважаю, що фінансове становище США буде гіршим, ніж те, що ми бачимо зараз у прогнозах, які розраховують на відносно високі митні надходження, — зазначив Стігліц в інтерв’ю CNBC.
Також на економічному форумі в Італії виступив Джейсон Фурман, колишній член економічного консультативного комітету Барака Обами, який вважає, що Трамп будує свою економічну політику на високому бюджетному дефіциті та митних надходженнях.
У інтерв’ю Стігліц також згадав про американо-європейську митну угоду. На його думку, Брюссель був змушений укласти невигідну угоду, але у нього не було іншого вибору, оскільки зараз він веде війну в Україні проти Росії і тому потребує американських оборонних потужностей.
Близький соратник Трампа вважає, що 500-відсоткові тарифи для Китаю змусять Сі Цзіньпіня натиснути на Путіна щодо завершення війни.
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем вважає, що США мають продовжувати економічний тиск на Росію, щоб примусити її до врегулювання війни в Україні. Про це він сказав в етері Fox News, передає Politico.
„Моя порада президенту Трампу і [держсекретареві Марко Рубіо] така: ви повинні переконати Путіна, що якщо ця війна не закінчиться справедливо і з честю, а Україна також не піде на поступки, ми знищимо російську економіку”, – сказав Грем.
Він додав, що у США є можливості це зробити. За його словами, ключовою частиною рівняння є вторинні економічні санкції на країни, які купують російські енергоносії. Грем підтримує законопроект Сенату, який дозволить Трампу накласти 500-відсоткові збори на ці країни.
Він нагадав, що на початку серпня Трамп підвищив тарифи для Індії до 50 відсотків через те, що ця країна закуповує російську нафту. Грем стверджує, що саме ці санкції змусили Путіна погодитися на візит до Аляски. А тиск на Китай – іншого великого споживача російської нафти – може виявитися ще більш вирішальним, сказав він.
„Якщо ми скажемо Китаю, що він наступний, то зможемо покласти край цій війні”, – сказав Грем.
Він назвав лідера Китаю Сі Цзіньпіня другою за важливістю особою на планеті, яка може припинити війну.
„Якщо він піде до Путіна і скаже, що час покласти край цій війні, що він більше не може йому допомагати, бо той ставить під загрозу його країну, то ця війна закінчиться”, – вважає сенатор.
Грем наголосив, що Європа також повинна бути готова до подальших санкцій проти Росії, щоб зупинити бойові дії. Звертаючись до європейських союзників він закликав їх піднімати планку. Зокрема, ввести мита для всіх країн, які купують російську нафту і газ за низькими цінами.
Світова економіка переживає найслабше зростання з часів спаду через COVID-19, на тлі того, як торговельна війна президента США Дональда Трампа підриває імпульс провідних економік, включаючи Сполучені Штати, показали прогнози ОЕСР, пише Financial Times.
У вівторок організація знизила свій прогноз щодо світового виробництва та більшості провідних економік G20, попередивши, що угоди про ослаблення торгових бар’єрів „гратимуть важливу роль” у пожвавленні інвестицій та запобіганні високим цінам.
Очікується, що світове зростання становитиме 2,9% у 2025 та 2026 роках, заявила ОЕСР у своєму останньому повному прогнозі. Цей показник послідував після 3% щороку з 2020 року, коли виробництво впало через пандемію.
Зростання економіки США сповільниться особливо різко, знизившись з 2,8% минулого року до всього лише 1,6% у 2025 році та 1,5% у 2026 році, тоді як сплеск вищої інфляції не дозволить ФРС знизити ставки цього року, заявила ОЕСР.
Остання оцінка є зниженням проміжних прогнозів за березень, які передували оголошенням Трампа про мита в „день звільнення” 2 квітня. Навіть тоді ОЕСР попередила про „значні втрати”, спричинені зборами та пов’язану з ними невизначеністю щодо політики.
З того часу Трамп частково знизив деякі мита, але підвищення середньої ефективної ставки тарифу в США, як і раніше, „безпрецедентне”: з 2,5% до більш ніж 15% – найвищого рівня з часів Другої світової війни, зазначила ОЕСР.
Орган, що базується в Парижі, також скоротив прогнози на 2025 рік для країн G20, включаючи Китай, Францію, Індію, Японію, Південну Африку і Велику Британію, порівняно з проміжним прогнозом на березень.
Альваро Перейра, головний економіст ОЕСР, сказав, що країнам необхідно терміново укласти угоди, які зменшать торговельні бар’єри. „Інакше вплив на зростання буде дуже значним, – сказав він. – Це матиме величезні наслідки для всіх”.
Порівняно з останнім повним прогнозом ОЕСР у грудні, перспективи зростання майже для всіх країн були знижені, сказав Перейра.
„Ослаблені економічні перспективи будуть відчуватися в усьому світі, майже без винятків”, – заявила ОЕСР.
До гальмування зростання та інвестицій додає невизначеність щодо спрямування глобальної торговельної політики. Митні заходи США дуже коливалися: Трамп ввів величезні мита для Китаю, перш ніж частково пом’якшити заходи, при цьому погрожуючи високими митами для інших економік, включаючи ЄС.
Трамп також пообіцяв запровадити низку галузевих бар’єрів, включаючи подвоєння мит на імпорт сталі та алюмінію до 50 відсотків.
ОЕСР підготувала свої прогнози з огляду на припущення, що митні ставки станом на середину травня збережуться, попри невдачі, включаючи рішення суду минулого тижня, у якому було встановлено, що Трамп перевищив свої повноваження, ввівши мита „дня звільнення”.
Почасти в результаті цього очікується, що інфляція в США до кінця 2025 року зросте майже до 4 відсотків і залишиться вищою за цільовий показник ФРС у 2026 році, що означає, що центральний банк країни, імовірно, зачекає до наступного року, перш ніж знизити процентні ставки, заявила ОЕСР.
Останні показники вказують на „помітне охолодження” реального зростання ВВП у США, поряд із значним зростанням інфляційних очікувань, попередила організація.
Загалом прогноз ОЕСР на цей рік було урізано приблизно для трьох чвертей країн G20 порівняно з її проміжним прогнозом на березень.
Згідно з новим прогнозом, зростання економіки Китаю сповільниться з 5 відсотків минулого року до 4,7 відсотка у 2025 році та 4,3 відсотка у 2026 році, тоді як єврозона зросте всього на 1 відсоток цього року та на 1,2 відсотка у 2026 році.
Економіка Японії зросте всього на 0,7 відсотка та 0,4 відсотка у цьому та наступному році відповідно. Прогнозувалося, що економіка Великої Британії зросте на 1,3 відсотка цього року і на 1 відсоток у 2026 році, що нижче за очікувані темпи в 1,4 і 1,2 відсотка відповідно в березні.
Глобальна торгівля зросте на 2,8 відсотка у 2025 році та на 2,2 відсотка у 2026 році, що значно нижче за прогнози ОЕСР у грудні.
ОЕСР попередила, що фіскальні ризики зростають разом із торговою напругою, а вимоги збільшення видатків на оборону посилять тиск на витрати.
„Історично завищені” оцінки акцій підвищують вразливість до негативних шоків на фінансових ринках.
Тривалий період слабких інвестицій збільшив довгострокові проблеми, з якими стикаються економіки країн ОЕСР, і це ще більше підриває перспективи зростання.
„Попри зростання прибутку, компанії ухиляються від інвестицій в основний капітал на користь накопичення фінансових активів та повернення коштів акціонерам, – заявила ОЕСР. – Збільшення інвестицій матиме вирішальне значення для відродження нашої економіки та покращення державних фінансів”.
Міжнародне агентство Fitch Ratings чекає сповільнення економіки України у 2025 році через війну. Зростання цін перевищить 10%.
Про це повідомляє офіційний портал міжнародного агентства Fitch Ratings.
Як наголошується в повідомленні, відновлення економіки України сповільнилося: у 2024 році реальний ВВП зріс на 2,9%. Fitch переглянуло прогноз зростання на 2025 рік у бік зниження до 2,5% порівняно з 2,9% у попередньому огляді.
„Це пов’язано з триваючим дефіцитом робочої сили, збитком від атак на газову інфраструктуру і закриттям Покровської шахти через війну”, – йдеться в публікації.
Національний банк України посилив монетарну політику, підвищивши ключову ставку на 250 базисних пунктів із грудня 2024 року до 15,5%. Це пов’язано зі зростанням інфляції до 15,1% у квітні після середнього рівня в 6,5% у 2024 році.
„Інфляційний тиск спричинений неврожаєм, зростанням тарифів на електроенергію та підвищенням цін на послуги мобільного зв’язку. Прогнозується, що середньорічна інфляція становитиме 12,3% у 2025 році та знизиться до 6,5% у 2026 році”, – прогнозують у Fitch Ratings.
Аналітики агентства вважають, що потреби України у фінансуванні цього року будуть повністю покриті, при цьому буде створено додатковий буфер ліквідності на майбутнє.
Чисте зовнішнє фінансування очікується на рівні 55 млрд доларів порівняно із середнім показником у 25 млрд доларів на рік у 2022-2024 роках. Це пояснюється достроковим залученням прибутку від заморожених російських активів.
У програмі МВФ передбачено формування валютних резервів коштом іноземної допомоги: 9,1 млрд доларів у 2025 році та 8,4 млрд доларів для покриття очікуваних дефіцитів бюджету у 2026-2027 роках.
На думку Fitch, існують висока невизначеність із фінансуванням після 2025 року, тому у 2026 році обсяги внутрішніх запозичень зростуть.
Фіскальний дефіцит України скоротився до 17,2% ВВП 2024 року завдяки високим бюджетним надходженням, попри уповільнення економіки. Fitch прогнозує зростання дефіциту до 19,3% ВВП у 2025 році.
Високе навантаження на витрати збережеться і після закінчення війни, оскільки Україна, ймовірно, збереже великі збройні сили. Згідно з оцінкою Світового банку, на відновлення України знадобиться 524 млрд доларів протягом наступного десятиліття, що приблизно у 2,8 раза перевищує номінальний ВВП країни за 2024 рік.
Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2025 році на 3,1%. Прогноз погіршений в порівнянні з січнем цього року (3,6%).
Про це на брифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний.
За прогнозом НБУ, у 2026 році економіка зросте на 3,7% (попередній прогноз – 4,0%), у 2027 році ВВП збільшиться на 3,9% (попередній прогноз – 4,2%). Як зазначив голова НБУ, у І кварталі 2025 року зростання економіки залишалося стриманим, зокрема через руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу.
„Попри певне пожвавлення ринку праці, вагомим стримуючим чинником, відповідно до опитувань бізнесу, залишався також зумовлений війною дефіцит кваліфікованих працівників”, – сказав він.
За його словами, загострення торгівельних протистоянь у світі наразі не позначилося на українській економіці, проте надалі стримуватиме її відновлення.
„Тарифні війни, ймовірно, призведуть до певного послаблення зовнішнього попиту на окремі товари українського експорту, хоча агропродукція залишатиметься затребуваною навіть в умовах охолодження світової економіки”, – сказав він.
За даними Держстату, зростання ВВП України у 2024 році уповільнилося до 2,9% в порівнянні з 5,5% у 2023 році. Прогноз зростання ВВП, закладений до бюджету 2025 року – 2,7% за рік. У березні МВФ оновив базовий сценарій, згідно з яким війна росії проти України закінчиться наприкінці 2025 року.
Цей сценарій передбачає зростання економіки України 2025 року на 2-3% і прискорення зростання до 4,5% у 2026 році.
НС необхідний для того, щоб підтримувати виробничі сектори країни в умовах глобальної „економічної війни”.
Президент Венесуели Ніколас Мадуро підписав указ про надзвичайний економічний стан, який очікує схвалення Національною асамблеєю. Про це повідомляє Reuters.
„Указ спрямований на збереження економічного балансу країни в умовах підвищення тарифів і скасування ліцензій”, – заявив Мадуро.
Документ оголошує в країні надзвичайний економічний стан терміном на 60 днів. Він необхідний для того, щоб підтримувати виробничі сектори країни в умовах глобальної „економічної війни”.
За словами президента, указ дозволяє йому вжити всіх необхідних заходів для забезпечення економічного зростання, зокрема:
загальне призупинення стягнення та застосування податків;
дозвіл витрат із казначейства та інших джерел фінансування, не передбачених у річному бюджеті;
боротьбу з ухиленням від сплати податків, впровадження механізмів імпортозаміщення, стимулювання інвестицій.
Мадуро додав, що дуже важливо отримати нові джерела інвестицій. За його словами, будь-хто, хто захоче інвестувати у Венесуелу, отримає особливе ставлення.
ВВП України за перші два місяці 2025 року продемонстрував зростання лише на 1,1%, що значно нижче показника за аналогічний період минулого року, коли економіка зросла на 3,6%.
Економіст В’ячеслав Бутко зазначає, що такі темпи зростання викликають занепокоєння та свідчать про відсутність перспектив для значного економічного підйому в найближчому майбутньому.
Нацбанк України (НБУ) фактично визнав обмеженість можливостей для економічного зростання. В останньому інфляційному звіті НБУ йдеться про те, що «у 2024 році ВВП наблизився до свого потенційного рівня», а «розрив ВВП залишатиметься близьким до нуля».
Це означає, що потенціал для подальшого економічного зростання майже вичерпано, оскільки виробничі потужності країни скоротилися через руйнування та втрату територій внаслідок агресії з боку росії.
Основною причиною уповільнення економічного зростання стало вичерпання впливу стимулювання економіки за рахунок державного бюджету. У 2023-2024 роках економіка України зростала завдяки «бюджетному імпульсу», значна частина якого фінансувалася міжнародною допомогою.
Цей імпульс підтримував споживання та попит, які були ключовими драйверами зростання. Проте, дефіцит бюджету на рівні 20-24% ВВП виконав свою функцію, забезпечивши відновлення економіки після падіння на 29% у 2022 році.
Подальше збільшення бюджетного імпульсу для прискорення темпів зростання видається малоймовірним.
ВВП України вийшов на «плато» ще в серпні-вересні 2023 року, досягнувши лише 75-78% від довоєнного рівня. Війна завдала значної шкоди українській економіці. За період 2022-2024 років падіння ВВП склало 22% порівняно з 2021 роком.
НБУ вважає, що потенціал для зростання ВВП України існує завдяки підвищенню продуктивності виробництва. Однак, це зростання стримуватиметься дефіцитом робочої сили та нестачею інвестицій у виробничий капітал.
Наразі відсутні передумови для значного підвищення продуктивності, оскільки масове впровадження сучасних технологій ускладнене, а інституційне середовище та бізнес-клімат залишаються несприятливими.
До закінчення війни та впродовж тривалого періоду після нього не слід очікувати суттєвих інвестицій через загрозу відновлення бойових дій, адже загарбницькі наміри росії щодо України залишаються незмінними, і інвестори це розуміють.
Дефіцит робочої сили, особливо кваліфікованої, також залишатиметься актуальною проблемою, оскільки вимушені мігранти усвідомлюють нестабільність ситуації в країні, а кваліфіковані фахівці вже встигли інтегруватися в країнах, куди вони виїхали.
Основними драйверами економічного зростання в 2023-2024 роках були споживання та державні витрати. Збільшення дефіциту бюджету можливе лише для підтримки обороноздатності, а не для стимулювання приватного споживання.
Таким чином, внесок споживання у ВВП не зростатиме, і Україна втратить основний фактор економічного зростання.
Традиційно негативний вплив на ВВП України має «чистий експорт» (експорт мінус імпорт). Через війну, Україна змушена збільшувати імпорт озброєння, особливо в умовах затримки військової допомоги від США.
Крім того, після руйнування нафтопереробних підприємств країна майже повністю залежить від імпорту пального. Очікується також зростання імпорту природного газу через руйнування інфраструктури з видобутку газу.
Найбільшим викликом може стати непродовження дії торгових преференцій для України від ЄС, відомих як «торговий безвіз», термін дії яких спливає 5 червня цього року. Якщо «торговий безвіз» не буде продовжено, Україна може втратити 3-4 млрд євро експорту, що становить 2-2,5% ВВП.
Отже, можливості для зростання завдяки приватному споживанню та державним витратам, схоже, досягли своєї межі.
Фондові ринки опинилися в стані невизначеності вже в перші дні після інавгурації нового президента США. Політика Дональда Трампа спричинила занепокоєння щодо майбутнього української економіки зокрема, оскільки він фактично розпочав економічне протистояння з рядом країн.
Невизначеність та падіння індексів
Трамп визнав, що його кроки можуть негативно вплинути не лише на партнерів, а й на економіку США. Він уникнув прогнозів щодо можливої рецесії, заявивши лише про „перехідний період”. На тлі цього фондові ринки почали різко падати.
За даними Bloomberg, у понеділок відбувся активний розпродаж акцій, а основні біржові індекси досягли мінімальних значень цього року. Nasdaq 100 знизився на 3,8%, S&P 500 впав на 2,7%. Технологічний сектор пережив найбільший спад із 2022 року, адже інвестори втратили впевненість у стабільності ринку. З середини лютого S&P 500 втратив понад 8%, що еквівалентно близько 4 трлн доларів.
Масові звільнення в США
Додатковим ударом стало скорочення держслужбовців у рамках реформ, очолюваних Ілоном Маском, який отримав керівну роль у Департаменті ефективності уряду (DOGE). Вже у лютому звільнили до 2000 працівників Міністерства енергетики, включаючи співробітників адміністрації з ядерної безпеки. Також скорочення відбулися у міністерствах внутрішніх справ, сільського господарства та охорони здоров’я. Маск запровадив нові вимоги до звітності, погрожуючи звільненням тим, хто не звітує про виконану роботу.
Передумови для кризи
На думку аналітиків, ситуація на ринках залишається нестабільною через торгові війни та невизначеність. „Через ці фактори угоди ставляться на паузу, що негативно впливає на економіку”, – зазначив Сергій Фурса з Dragon Capital. Висока інфляція не дозволяє ФРС знижувати процентні ставки, що може спровокувати економічний спад.
Олександр Мартиненко вказує на зростаючий попит на золото та інші цінні метали через підвищений рівень ризику. Тим часом енергоносії дешевшають, оскільки ОПЕК збільшує видобуток нафти, а світовий попит знижується.
Глава аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій зауважив, що хаотичність рішень Трампа лише підсилює невизначеність. „Ринки шукають безпечніші активи, що призводить до падіння фондових індексів та ослаблення долара”, – зазначив він.
Торгові війни набирають обертів
На початку свого правління Трамп ввів 25% мита на товари з Мексики та Канади, а також 10% – на китайський імпорт. У січні аналогічні заходи були застосовані щодо Колумбії, що викликало дзеркальні санкції. Згодом під торгові обмеження потрапили й країни ЄС.
„Багато країн роками обкрадали Америку через нечесні торговельні практики та нелегальні постачання наркотиків. Ми припиняємо це!” – заявив Трамп.
Ці кроки вже викликали відповідну реакцію світової спільноти, що може призвести до подальшої дестабілізації глобальної економіки.
Україна та ризик глобальної кризи
Наразі падіння світових фондових ринків не становить прямої загрози для України. Однак у разі глобальної кризи уникнути негативних наслідків буде складно, зазначають експерти.
«Поточні процеси не мають безпосереднього впливу на Україну, адже у нас немає розвиненого фондового ринку чи вільного руху капіталу, отже, і значного його відтоку. Проте, якщо почнеться масштабна криза, країни-партнери будуть зосереджені на порятунку власних економік, що зменшить доступність фінансової допомоги для України», — пояснює економіст Олександр Паращій.
Сергій Фурса підтримує цю думку, додаючи, що Україні може загрожувати падіння цін на металургійну продукцію в разі глобальної рецесії, що позначиться на експорті. Також масштабна криза може ускладнити виділення фінансової підтримки від європейських країн. Водночас він зазначає, що ЄС наразі планує суттєве збільшення витрат на допомогу Україні, зокрема за рахунок заморожених активів РФ.
Ще один ризик — відновлення України після завершення бойових дій. «Для повоєнного відновлення потрібні інвестиції, але у разі глобальної кризи вони можуть не надійти», — зазначає Фурса.
Олександр Паращій наголошує, що залучення інвестицій у будь-якому разі буде непростим процесом. Інвестори розраховують на прибутковість своїх вкладень і будуть інвестувати лише за умови відповідних гарантій та сприятливого бізнес-клімату.
