Німеччина надала Україні понад 1,2 млрд євро екстреної допомоги в енергетичному секторі та є найбільшим двостороннім донором у цій галузі.
Про це заявив парламентський державний секретар федерального Міністерства економіки та енергетики ФРН Штефан Роуенгоф, передає Укрінформ.
„Німеччина підтримує Україну. Ми є найбільшим двостороннім донором в енергетичному секторі, надавши понад 1,2 млрд євро екстреної підтримки”, – зазначив Роуенгоф.
Росія здійснює масовані атаки ракетами та дронами, намагаючись зруйнувати українську енергосистему, тому, за його словами, підтримка має відповідати терміновості загроз.
Роуенгоф зауважив, що після візиту міністерки економіки та енергетики ФРН Катаріни Райх до Києва було створено міжвідомчу робочу групу, котра нині координує взаємодію з українськими та німецькими енергетичними компаніями.
Одним із ключових напрямів стало збільшення постачання запасних частин, обсяги яких зросли порівняно з минулим опалювальним сезоном.
Окремо посадовець повідомив, що Німеччина внесла 557 млн євро до Фонду енергетичної підтримки України – це близько третини всіх внесків до фонду.
Також Берлін підтримує створення в Україні стратегічних резервів енергетичного обладнання, що має підвищити стійкість системи перед новими атаками.
Проблеми із забезпеченням економіки України, яка почне активно зростати після закінчення війни, можуть бути не дуже гострими через те, що відновлення енергетики прискориться.
Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, пише РБК-Україна.
„Коли буде зупинка війни, ми швидше будемо відбудовуватися, ніж зараз”, — зазначив він.
Разом з цим, Україні треба продовжити розбудову нових генераційних потужностей.
„В питаннях збільшення виробництва енергії і зростання ВВП кореляція майже 90%. Тобто це практично одне і те саме. Тому нам необхідно розбудовувати додаткові енергопотужності”, – сказав міністр.
Для збільшення генерації, відзначив він, уряд вже спростив можливості для підключення, переведення землі під будівництво нових потужностей.
“Нам потрібно будувати багато генерації, і це безвідносно до того, коли закінчиться війна. Ми розуміємо, що у випадку закінчення війни ризики значно скоротяться і таких проєктів буде більше, особливо у вітрогенерації. Нам потрібна будь-яка генерація, в тому числі і нова атомна, щоб економіка зростала”, – додав Соболев.
Війна в Ірані прискорює перехід до відновлюваної енергетики, оскільки уряди прагнуть зменшити вразливість ланцюгів постачання, заявив виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Саймон Стілл.
Про це повідомляє Bloomberg.
„Ті, хто намагався утримати світ на викопному паливі, ненавмисно прискорюють глобальний бум відновлюваної енергетики”, — сказав Стілл у Парижі на високорівневій зустрічі представників ООН і Міжнародного енергетичного агентства, присвяченій підготовці до саміту COP31.
Після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого різке зростання цін на нафту і газ змусило уряди переглянути політику енергетичної безпеки. Міжнародне енергетичне агентство заявило, що конфлікт на Близькому Сході вже суттєво змінив глобальні прогнози споживання нафти, а попит поступово переходить до альтернативних джерел енергії.
Стілл зазначив, що цей шок лише прискорив уже наявні тенденції. За його словами, минулого року інвестиції в чисту енергію вже перевищували вкладення у викопне паливо вдвічі. Він наголосив, що відновлювана енергетика є безпечнішою, дешевшою та менш залежною від геополітичних конфліктів і логістичних ризиків.
Подібну думку висловив і колишній прем’єр-міністр Австралії Кевін Радд, який заявив, що зростання цін на пальне та електроенергію може підштовхнути країни до швидшого переходу на чисту енергетику, особливо на тлі нестабільності в районі Ормузької протоки.
Експерти відзначають, що нинішня ситуація дедалі більше змушує уряди інвестувати в енергетичну автономію, економічну стабільність і розвиток відновлюваних джерел енергії.
Зранку в четвер в семи областях України зафіксовано відключення електроенергії через нові обстріли російських загарбників. Про це повідомило Укренерго 30 квітня.
„Внаслідок ворожих атак на енергетичну інфраструктуру на ранок є нові знеструмлення у Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Херсонській та Миколаївській областях. Там, де це вже дозволяють безпекові умови, розпочаті аварійно-відновлювальні роботи”, – йдеться в повідомленні.
Разом з тим, споживання електроенергії залишається незмінним та відповідає сезонним показникам. Сьогодні, станом на 09:30, його рівень був таким же, як в цей час попереднього дня – у середу.
„Враховуючи погодні умови у більшості регіонів, активне енергоспоживання сьогодні доцільно перенести на період найбільш продуктивної роботи сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00”, – зазначили енергетики.
Вони попереджають, що в вечірні години зберігається необхідність в ощадливому споживанні електроенергії. Тому громадянам потрібно обмежити користування потужними електроприладами з 18:00 до 22:00.
Словаччина прагне продовжувати співпрацю з Угорщиною у сфері енергобезпеки. Про це заявив прем’єр-міністр Роберт Фіцо за підсумками телефонної розмови з Петером Мадяром – лідером партії «Тиса», яка перемогла на парламентських виборах в Угорщині.
Фіцо привітав Мадяра з результатом і запросив відвідати Словаччину вже у статусі очільника уряду. Прем’єр наголосив, що словацько-угорські відносини роками залишалися поза політичною конкуренцією, а він особисто зацікавлений у добросусідстві обох народів.
Метою дзвінка, за словами Фіцо, було з’ясувати позицію майбутнього керівництва Угорщини щодо відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» та ініціативи ЄС RePowerEU. Нагадаємо: обидві країни оскаржують останню через заборону на імпорт російського газу. Решту питань прем’єр запропонував обговорити під час особистої зустрічі.
«Оскільки Петер Мадяр ще офіційно не обійняв посаду, на мої запитання він відповів загально. Проте стало зрозуміло, що його пріоритетом у відносинах зі Словаччиною є Декрети Бенеша. У цьому питанні наші позиції принципово розходяться», – підсумував Роберт Фіцо.
Європейська Комісія представила пакет екстрених заходів AccelerateEU для боротьби із різким зростанням цін на енергоносії, спричиненим війною на Близькому Сході, а також для прискорення переходу до чистої енергетики.
Про це заявила на пресконференції в Брюсселі виконавча заступниця голови ЄК Тереса Рібера, передає Інтерфакс.
Вона зазначила, що нова криза підкреслює необхідність пришвидшення енергетичного переходу як ключового чинника конкурентоспроможності та стійкості Європи. За її словами, Євросоюз уже краще підготовлений, ніж під час попередніх криз, однак потребує додаткових кроків для захисту вразливих споживачів.
План передбачає п’ять основних напрямів дій на рівні ЄС і держав-членів. Зокрема, йдеться про координацію впровадження надзвичайних заходів і створення механізмів захисту споживачів та промисловості від цінових шоків, включно з тимчасовими програмами державної допомоги.
Окремий блок заходів спрямований на прискорення переходу до власних джерел чистої енергії та зменшення залежності від викопного палива. Також планується модернізація енергетичної системи ЄС, зокрема розвиток мереж і підтримка електроенергетики через податкові стимули.
„І нарешті, ми переконані у важливості подальшого залучення інвестицій та прискорення наших інвестицій. Інвестиції в енергетичний перехід – це найкраще рішення, яке ми, європейці, можемо прийняти. Не тільки з кліматичних, екологічних чи соціальних причин, а й з огляду на нашу безпеку та конкурентоспроможність”, – підсумувала Рібера.
Україна має намір забезпечити 4 ГВт нових енергетичних потужностей у межах розвитку розподіленої генерації. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
За її словами, уряд уже спростив процедури підключення та запуску нових енергетичних об’єктів, щоб зміцнити енергосистему перед наступним опалювальним сезоном.
Це питання обговорювали під час засідання Ради коаліції за участі урядовців, народних депутатів і представників місцевої влади. Основний фокус — дерегуляція в енергетичній сфері та швидке розгортання нових потужностей.
Свириденко наголосила, що держава вже враховує досвід складної минулої зими та готується до нових викликів, зокрема на тлі атак з боку Росії.
Уряд:
спростив процедури підключення до мереж
скоротив строки встановлення обладнання
зменшив кількість дозволів
оновив регуляторну базу
Мета — максимально швидко наростити розподілену генерацію по всій країні.
Попри спрощення, уряд фіксує затримки на місцях — зокрема з боку операторів електро- та газорозподільчих мереж.
Прем’єрка закликала бізнес і громади повідомляти про такі випадки через державну платформу «Пульс». У разі підтвердження зловживань можливі кадрові рішення щодо відповідальних посадовців.
Уряд підкреслює: підготовка до зими в умовах війни потребує максимально швидких і ефективних рішень.
Українська енергосистема входить у нову фазу кризи. Попри відсутність масованих блекаутів, енергосистема вже працює в умовах дефіциту, а повернення графіків відключень навіть навесні стало тривожним сигналом: проблеми не зникли.
Про критичний стан галузі заявляє голова Офісу Президента України Кирило Буданов.
За його словами, такого рівня складності українська енергетика ще не переживала. Він наголошує, що країна вже має значний дефіцит електроенергії, а наступний опалювальний сезон може стати найважчим за всю історію незалежності.
Енергосистема втратила частину генеруючих потужностей, а темпи відновлення не встигають за потребами економіки. У результаті навіть у відносно стабільні періоди система працює без запасу міцності.
Це вже б’є не тільки по побутових споживачах, а й по бізнесу: висока вартість електроенергії знижує конкурентоспроможність українських підприємств і змушує їх скорочувати виробництво.
Повернення відключень світла у квітні стало наслідком одразу кількох факторів. Ситуацію загострили зміни в економіці генерації – зокрема, перегляд умов ціни на газ, через що частина електростанцій стала нерентабельною і скоротила виробництво. Паралельно знизився імпорт електроенергії. Саме тому енергетики змушені знову вводити графіки відключень.
В Україні за доходами котрий рік поспіль лідирує сфера енергетики — 1,04 трлн грн, що становить 23% від загального обсягу доходів компаній в індексі Опендатабот.
Другою за масштабом стала оптова торгівля з доходом понад 697 мільярдів гривень (15%). Майже стільки ж генерує роздрібна торгівля — понад 647 мільярдів гривень, що становить 14%.
До п’ятірки найприбутковіших галузей також увійшли переробна промисловість із доходом понад 477 мільярдів гривень (11%) та добувна промисловість — понад 341 мільярд гривень, або 8%.
За рік склад рейтингу також помітно оновився. Порівняно з попереднім роком з індексу вибули 44 компанії, а їхні місця посіли нові учасники.
Серед представників енергетичної галузі лідерами стали „Д.Трейдінг” (292,4 млрд грн), „Енергоатом” (254,7 млрд грн) та газопостачальна компанія „Нафтогаз трейдинг” (130,3 млрд грн);
Лідерами роздрібної торгівлі у 2025 році стали АТБ (247,3 млрд грн), „Сільпо” (106 млрд грн) та „Аврора” (49,2 млрд грн).
Водночас в оптовій торгівлі лідирують „ДЛ Солюшен” (114,1 млрд грн), „Донпромтранс” (98,1 млрд грн) та OKKO-Експрес (85,2 млрд грн).
Першими серед українських банків стали Приватбанк (122,6 млрд грн), Ощадбанк (41,7 млрд грн) та „Універсал банк”, у межах якого працює monobank — 27,2 млрд грн.
У сфері сільського господарства перші дві позиції посіли дві компанії групи МХП: Вінницька та Миронівська птахофабрики із доходом у 54,2 млрд грн та 27,3 млрд грн відповідно. Трійцю лідерів замикає „Лебединський насіннєвий завод” (17,4 млрд грн)
У категорії транспорту та пошти першість тримають „Укрзалізниця” (89 млрд грн), „Нова пошта” (54,2 млрд грн) та Оператор газотранспортної системи України (28 млрд грн).
У сфері гостинності — ресторанах та готелях — перемогли McDonald’s (21,3 млрд грн), Briscola (2,9 млрд грн) та KFC (1,3 млрд грн).
У добувній промисловості в лідерах „Укрнафта” (99,4 млрд грн), „Укргазвидобування” (83,6 млрд грн) та „ДТЕК Павлоградвугілля” (36,2 млрд грн).
Топ переробної промисловості очолює „Кернел-Трейд” — 105,9 млрд доходу за минулий рік, „Запоріжсталь” (72 млрд грн) та „Арселорміттал Кривий Ріг” (70,6 млрд грн).
В айті ситуація незмінна: на перших позиціях — GlobalLogic Ukraine (10,9 млрд грн) та дві компанії бренду Epam, які за сукупним доходом перегнали лідера: Епам системз (10,2 млрд грн) та Епам діджитал (9,2 млрд грн).
У торгівлі авто місця у трійці перших розділили між собою „Тойота-Україна” (24,6 млрд грн), Winner (16,9 млрд грн) та „Порше Україна” (15,6 млрд грн).
У сфері телекомунікацій лідерство між собою ділять „Київстар” (43,8 млрд грн), Vodafone (25,8 млрд грн) та lifecell (15,9 млрд грн).
Серед представників категорії ТБ+Радіо+Книги лідирують „Київстар ТБ” (1,6 млрд грн), СТБ (1,4 млрд грн) та Multiplex (1,2 млрд грн);
У сфері охорони здоров’я в топі „Добробут” (4,2 млрд грн), „Діла” (3,6 млрд грн) та „Сінево Україна” (3,3 млрд грн).
У категорії дозвілля — спорт та розваги — в лідерах ФК Динамо Київ (1,8 млрд грн), Sport Life Київ (605,7 млн грн) та новачок Індексу — Аквапарк Mavka в Буковелі (407,8 млн грн).
Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент, який дає змогу оцінити реальне становище та географію українського бізнесу. Індекс базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатаботу, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та решті аналітичних інструментів Опендатабот.
При складанні Індексу Опендатаботу-2026 враховані як фінансові показники (річна фінансова звітність компаній за 2025 рік), так й ділова репутація бізнесів.
До кінця цього року Україна та Болгарія планують дооблаштувати енергетичний коридор як альтернативу у разі блокування імпорту енергоресурсів деякими європейськими країнами.
Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільного з тимчасовим прем’єр-міністром Болгарії Андрієм Гюровим спілкування з представниками медіа у Києві, пише Укрінформ.
„Ми працюємо над тим, щоб був активний енергетичний коридор. Я вдячний за сьогоднішню бесіду, а також за плідну роботу наших міністрів, передусім енергетики, які попрацювали. Цей коридор технічно буде дооблаштований, маємо надію, до кінця року”, – повідомив президент.
Зеленський наголосив на важливості цього коридору для України, оскільки він може стати альтернативою на випадок блокування поставок, зокрема газу, деякими представниками Європи.
Як повідомив Зеленський, через цей коридор Україна зможе отримувати близько 10 млрд кубометрів газу на рік.
„Для нас це також енергетичні гарантії безпеки. Я вдячний за це”, – додав він.
