Через пошкодження ключових високовольтних підстанцій – частина атомних енергоблоків досі працює не на повну потужність.
Станом на ранок у понеділок в Україні помітно зменшилось енергоспоживання через масовані російські атаки. Про це повідомило Укренерго 9 лютого.
Так, за минулу добу ворог знову атакував енергооб’єкти у кількох регіонах.
„Внаслідок цього – на ранок є знеструмлені споживачі у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях. Скрізь, де це дозволяє безпекова ситуація, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у цілодобовому режимі триває відновлення устаткування після двох поспіль масованих атак на енергосистему. Вже вдалося перейти від аварійних до планових графіків погодинних знеструмлень у більшості регіонів. Але через пошкодження ключових високовольтних підстанцій – частина атомних енергоблоків поки працює не на повну потужність.
Сьогодні через наслідки попередніх російських атак в усіх регіонах України обмежують потужність для промисловості і діють графіки погодинних відключень для населення. В окремих областях вимушено застосовані аварійні знеструмлення, які скасують одразу після стабілізації ситуації в енергосистемі.
Зранку споживання електроенергії знизилось на 16,5% у порівнянні з попереднім робочим днем – п’ятницею.
„Причина – значне посилення вимушених заходів обмеження в усіх регіонах України внаслідок двох масованих російських атак на енергооб’єкти минулого тижня”, – пояснили в Укрэнерго і зазначили, що необхідність в ощадливому енергоспоживанні зберігається в усіх областях упродовж всієї доби.
Президент України Володимир Зеленський доручив регіональній владі підготувати плани захисту енергосистеми до осінньо-зимового періоду на тлі загрози нових атак.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву першого віце-прем’єра, міністра енергетики України Дениса Шмигаля.
Під час наради щодо ситуації на Харківщині Шмигаль обговорив стан мереж із керівництвом ОВА та представниками обленерго.
За його словами, наразі всі потреби регіону скоординовані, а допомога надходить безпосередньо з хабів Міністерства енергетики.
„Через Фонд підтримки енергетики України вже зроблено замовлення додаткового обладнання для ремонтів”, – підкреслив міністр енергетики.
Важливим питанням зустрічі став захист енерговузлів від нових атак. Шмигаль зазначив, що в області вже реалізовано частину оборонних заходів, проте роботу необхідно посилювати.
Зокрема, президент Володимир Зеленський поставив завдання місцевій владі підготувати стратегію захисту до наступних холодів.
„Очікуємо від голів міст та областей відповідні плани до 1 вересня”, – зауважив Денис Шмигаль.
Постійні атаки Росії не дають стабілізувати ситуацію зі світлом, енергосистема не встигає відновитися.
Про це в Телеграмі повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль, передає Укрінформ.
«Вночі Україна пережила чергову масовану атаку Росії. Ворог цілив по енергетиці, теплопостачанню та іншій цивільній інфраструктурі Київщини, Харківщини, Чернігівщини та інших регіонів», – зазначив Шмигаль.
Він заслухав доповіді енергетичних компаній та інших служб щодо ліквідації наслідків терору Росії та темпів відновлювальних робіт.
«Ситуація зі світлом. Постійні атаки ворога, на жаль, не дають стабілізувати ситуацію. Енергосистема не встигає відновитися. Без світла в столиці через екстрені відключення – понад 800 тисяч абонентів. Дефіцит потужності зберігається. Працюємо з партнерами над його зменшенням», – підкреслив Шмигаль.
Упродовж останніх днів з одного з хабів Міненерго розподілили понад 143 тонни гуманітарної допомоги. Насамперед, генератори, трансформатори, кабелі, насоси.
«Це обладнання критично важливе для стабілізації роботи підприємств. Допомога надійшла енергетикам Києва та області, Сумщини, Харківщини та іншим регіонам. Плануємо передати частину генераторів від міжнародних партнерів у пункти обігріву ДСНС, аби забезпечити людей електрикою у період відключень. Очікуємо додаткове обладнання від Словаччини, Швейцарії, Нідерландів, Азербайджану, Італії, Латвії, Польщі», – поінформував Шмигаль.
Він додав, що в умовах надзвичайної ситуації в енергетиці також посилюють роботу з вразливими категоріями населення.
Росія з жовтня 2025 року пошкодила близько 8,5 ГВт енергогенерації України, зокрема теплові та гідроелектростанції. Для покриття дефіциту та відновлення зруйнованих об’єктів країні терміново потрібна допомога на 1 млрд доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева, зроблену на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
За його словами, частину пошкоджених об’єктів вдавалося відновити, однак вони знову потрапляли під російські удари. Така ситуація повторюється системно.
Міністр наголосив, що захист енергетичної інфраструктури був би значно дешевшим, ніж її постійне відновлення, однак Україні бракує засобів протиповітряної оборони.
Щоб компенсувати дефіцит, Україна змушена імпортувати рекордні обсяги електроенергії з Європи – до 1,9 ГВт.
Водночас обстріли цієї зими, яка стала однією з найхолодніших за останні роки, призводять до відключень електроенергії, води та опалення у тисячах будинків у Дніпрі, Запоріжжі та Києві.
Соболев зазначив, що уряд намагається спрямовувати максимум електроенергії для потреб населення, однак енергоресурси критично необхідні й бізнесу.
„Нам потрібно пройти цю найскладнішу частину зими. Запаси обладнання практично вичерпані. Невідкладні потреби становлять 1 млрд доларів – це генеруючі потужності, мобільні підстанції, резервні системи та інше обладнання”, – заявив міністр.
За його словами, в Україні вже працюють генератори сумарною потужністю понад 1 ГВт, які дозволяють підтримувати роботу бізнесу. Втім, в умовах сильних морозів цього недостатньо, тому кількість таких установок потрібно збільшувати
Наразі ключове завдання для ДТЕК – це пошук обладнання для відновлення пошкодженої внаслідок обстрілів енергосистеми.
Як пише РБК-Україна, про це заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко в коментарі виданню The Washington Post.
„Ми втратили значну частину наших потужностей. Зараз ключовим завданням є пошук обладнання на заміну в різних частинах Європи, яке ми можемо швидко доставити до України”, – сказав він.
Тімченко додав, що найважливішими компонентами є трансформатори та газові компресори.
„Ми реагуємо якомога швидше, але стає дедалі складніше”, – наголосив очільник ДТЕК.
Про реальний стан енергосистеми України, причини дефіциту електроенергії та принципи формування графіків відключень розповів на брифінгу в Ужгородському пресклубі Валентин Севідов, заступник технічного директора ПрАТ «Закарпаттяобленерго».
Дефіцит електроенергії: наслідки масованих атак
За словами енергетиків, нинішня ситуація є прямим результатом чергової хвилі масованих ударів росії по українській енергетичній інфраструктурі. Ворог прицільно б’є по об’єктах генерації, які виробляють електроенергію, а також по мережах, що передають її споживачам.
Такі атаки призводять до критичних пошкоджень обладнання та суттєвого зменшення виробничих потужностей. Саме тому в країні фіксується значний дефіцит електроенергії, який неможливо покрити навіть за максимальної мобілізації резервів.
«Щоб збалансувати систему між споживанням і виробництвом електричної енергії, НЕК „Укренерго” змушений застосовувати прогнозовані та контрольовані графіки обмежень. Усі команди диспетчера повинні виконуватися», – наголосив Валентин Севідов.
Хто вирішує, коли вимикати світло
Рішення про те, скільки черг відключень застосовувати і на який час, ухвалює виключно оператор системи передачі НЕК «Укренерго».
Вони в режимі реального часу аналізують баланс споживання і генерації у всій країні. Якщо виробництво не покриває потреб, диспетчер дає команду обмежити подачу електроенергії в окремих регіонах.
Саме тому іноді кількість черг змінюється протягом доби – це залежить не від роботи обленерго, а від загальноукраїнської ситуації в енергосистемі.
Наразі на Закарпатті введено п’ять черг погодинних відключень.
Кого не вимикають
Не підлягають відключенню об’єкти критичної інфраструктури – медичні заклади, водоканали, об’єкти зв’язку та інші установи, від яких залежить безпека й життєдіяльність населення.
Якщо до тієї ж лінії електропостачання, що живить критичний об’єкт, підключені і житлові будинки, то вони також залишаються зі світлом.
Чому область не може «зберегти» свою електроенергію
Валентин Севідов пояснив: Закарпаття є частиною єдиної об’єднаної енергосистеми України, а не ізольованого регіонального енерговузла. Це означає, що область не може самостійно «від’єднатися» чи зберегти електроенергію тільки для місцевих споживачів.
Електрика постачається й перерозподіляється на загальнонаціональному рівні, тож регіон відчуває на собі наслідки дефіциту так само, як і інші області.
Де шукати актуальну інформацію
Оперативно переглядати графіки відключень мешканці Закарпаття можуть:
на офіційному сайті ПрАТ «Закарпаттяобленерго»;
у чат-ботах компанії в Telegram, Viber та Facebook Messenger.
Саме там публікують оновлення щодо черг, можливих змін у графіках та попередження про аварійні відключення, якщо вони необхідні для стабілізації ситуації.
Якщо не буде нових ворожих ударів, відновити нормальне функціонування української енергосистеми можна за 6-8 тижнів, але такий сценарій, на жаль, малоймовірний.
Такі розрахунки навів на брифінгу директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Експерт спрогнозував позитивну динаміку відновлення пошкодженого ворогом енергообладнання упродовж цього тижня. Про певну стабілізацію, за його оцінками, можна казати вже зараз, адже Україні, зокрема, вдалося вивести на повну потужність майже всі працюючі блоки атомних електростанцій, роботу яких довелося обмежувати через пошкодження устаткування для передачі струму в Об’єднану енергосистему.
«Зараз триває відновлення високовольтних мереж. І якби в нас було шість-вісім тижнів на те, щоб відновлювати обладнання та проводити ремонти, ми б мали електропостачання майже без відключень чи принаймні з якимись мінімальними відключеннями, не більше однієї черги. Але, на жаль, таке «щастя» через ймовірність нових масованих ворожих атак, думаю, нам не світить», – сказав Харченко.
Незважаючи на постійні ризики та удари по енергооб’єктах у прифронтових та прикордонних регіонах, загалом ситуацію в енергетиці експерт назвав контрольованою, а заходи, яких вжили при підготовці країни до опалювального сезону, – ефективними.
Для прикладу він розповів про атаку минулої ночі на одну із захищених фортифікаціями підстанцій, куди прилетіло шість дронів. За кілька годин її роботу відновлено. Адже обійшлося лише мінімальними пошкодженнями зовнішніх елементів з’єднання з енергосистемою. Інша справа, що вжили таких заходів далеко не скрізь. Це стосується, зокрема, фортифікаційного захисту критичних енергооб’єктів – принаймні там, де це можна зробити.
«Звісно, коли прилітає 30-35 дронів на один енергоблок, захистити його засобами ППО неможливо, як неможливо й побудувати там якусь ефективну фортифікацію. Адже це дуже великі об’єкти. І вони – справді наше дуже вразливе місце. Частково це компенсується тим, що для України вчергове збільшили обсяг доступного імпорту, і тепер ми можемо імпортувати до 2,3 ГВт електроенергії, що у критичній ситуації може бути дуже помічним», – наголосив директор Центру дослідження енергетики.
Він спрогнозував, що за таким же сценарієм нам доведеться жити впродовж усієї зими: масована атака на велику кількість енергетичних об’єктів, три-чотири надзвичайно складні дні для «розгрібання» критичних ситуацій, часткове покращення, а далі – планомірне відновлення нормального живлення.
«Всім зрозуміло, що і як робити, досвід уже напрацьовано. Є резервне обладнання, є можливості для збільшення імпорту… Але, повторюся, якби було шість-вісім «спокійних» тижнів, то нормальне живлення майже по всій країні, за винятком хіба що окремих прифронтових і прикордонних територій, вдалося б відновити», – підсумував Харченко.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Українська енергосистема знаходиться під постійним тиском через обстріли і тому вона потребує міжнародної підтримки.
Як пише РБК-Україна, про це йдеться у повідомленні ДТЕК на сторінці в LinkedIn.
„Енергосистема України досі перебуває під постійним тиском, а відновлення – невідкладне завдання, яке потребує міжнародної підтримки та партнерства!”, – говориться в повідомленні.
У ДТЕК зазначили, що на цьому фоні важлива присутність компанії на міжнародній виставці ReBuild Ukraine 2025.
„На ReBuild Ukraine: Construction & Energy наша команда зустрічається з партнерами, які допомагають нам утримувати систему сьогодні та готуватися до завтрашнього дня”, – розповіли у ДТЕК.
Зазначається, що керівник офісу з відновлення енергетичної інфраструктури ДТЕК Олексій Поволоцький взяв участь у панелі з підвищення енергетичної стійкості України.
Він розповів про обладнання, яке Україні терміново потребує від таких країн, як Польща, Румунія, Хорватія та Греція, можливості розвитку ланцюга постачання між ЄС і Україною, а також про те, як міжнародна підтримка може прискорити відновлення та захистити критичну інфраструктуру.
У понеділок, 27 жовтня, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна оголосив про виділення додаткових 150 тисяч євро на підтримку української енергетики.
Про це встало відомо під час його пресконференції з Андрієм Сибігою під час візиту до Києва 27 жовтня, пише Європейська правда.
Як відомо, наразі Тсахкна здійснює візит до української столиці на тлі посилення росією ударів по енергетичному сектору країни.
Тсахкна наголосив, що Естонія раніше надала Україні близько 700 тисяч євро на підтримку енергетичної галузі. Тепер додатково виділяється 150 тисяч євро для енергетичної системи та фонду енергетичної підтримки.
«Вже стало холодно, а росія продовжує жорстокі атаки на енергетичну інфраструктуру, тероризуючи цивільне населення», – підкреслив міністр.
У Міністерстві енергетики Молдови попередили, що в охопленому енергокризою Придністров’ї через перенавантаження енергосистеми є ризик повного виходу її з ладу.
Про це заявив держсекретар відомства Костянтин Боросан, якого цитує NewsMaker, повідомляє „Європейська правда”.
За словами Боросана, у Придністров’ї після припинення постачання російського газу дефіцит електроенергії вже склав близько 30% від необхідного споживання, незважаючи на спроби заощаджувати.
Водночас максимальне навантаження у Придністров’ї становить 219 МВт, а максимальне виробництво Молдавської ДРЕС та Дубоссарської ГЕС становить лише 154 МВ, додав він.
„Управління цим дефіцитом…здійснюється шляхом відключення споживачів, вуличного освітлення, систем водопостачання, промислових зон, сільськогосподарських переробних підприємств тощо. Якщо не відключити достатню кількість споживачів, є ризик повного виходу з ладу системи, оскільки розподільні мережі на Лівому березі перевантажені”, – попередив він.
