В Естонії завершили роботу над зміною закону, мета якого – заборонити громадянам Росії та Білорусі, які не мають дозволу на довгострокове проживання, купувати нерухомість в Естонії.
Міністерство внутрішніх справ завершило роботу над проєктом поправки до закону, що обмежує придбання нерухомості, яка, згідно з пояснювальною запискою, має на меті обмежити можливість ворожих держав або осіб, що перебувають під їхнім контролем, використовувати нерухомість для розвідувальних та інформаційних операцій або диверсійних операцій, спрямованих проти Естонії.
У пояснювальній записці до проєкту закону зазначається, що заборона не має зворотної сили й не поширюється на осіб, які мають дозвіл на довгострокове проживання. Це пояснюється тим, що Естонія „достатньо перевірила цих осіб через тривалість їхнього проживання та дотримання вимог щодо дозволу на довгострокове проживання”.
Обмеження також гармонізуються таким чином, щоб вони поширювалися на право власності на квартири, які раніше не підпадали під дію Закону про обмеження на придбання нерухомості.
Проєкт також усуває можливість обходу обмежень через компанії, які зареєстровані в Естонії або інших країнах Європейського економічного простору, шляхом уточнення ролі бенефіціарного власника та встановлення вимоги до нотаріусів та інших осіб, які контролюють угоди, перевіряти громадянство бенефіціарних власників.
Заборона на придбання нерухомості також поширюється на юридичну особу, незалежно від її місцеперебування, якщо її бенефіціарним власником є фізична особа, яка не є громадянином держави-учасниці Європейського економічного простору або Великої Британії.
Проте уряд залишає за собою право надавати дозвіл на купівлю у виняткових випадках.
За словами авторів законопроєкту, обмеження торкнеться приблизно 600 угод на рік, що означає, що воно не матиме значного впливу на ринок нерухомості. Закон має набрати чинності 1 січня 2027 року.
Як зазначається, станом на квітень 2025 року серед власників нерухомості в Естонії було 36 952 громадянина Російської Федерації та 896 громадян Білорусі.
Міністри оборони Естонії Ханно Певкур та України Михайло Федоров підписали угоду про наміри щодо співпраці в оборонній промисловості. Зокрема, йдеться про створення спільних виробництв ударних дронів і систем радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Про це повідомляє місцеве видання ERR.
Як зазначається, угоду укладено в межах ініціативи «Build with Ukraine», яка спрямована на розвиток партнерства між країнами у сфері оборонних технологій. Відповідний проєкт базується на поєднанні естонських високих технологій та бойового досвіду українських військових, що має значно прискорити розробку інноваційного озброєння.
За даними ЗМІ, низка естонських оборонних підприємств уже висловили готовність до співпраці з українськими партнерами.
Ключовими напрямками стануть спільне виробництво ударних безпілотників, дронів-перехоплювачів і розробку новітніх систем РЕБ.
При цьому раніше Федоров написав у соцмережах, що Естонія підтвердила рішення спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на допомогу Україні. Згідно з його словами, у поточному році це становитиме близько €110 млн.
«Основний фокус – закупівля дронів та засобів протидії БпЛА. Це посилює наші можливості в найбільш критичних доменах війни», – написав міністр.
Київ став центром стратегічного діалогу між оборонними секторами України та Естонії.
Протягом двох днів представники урядів, збройних сил та провідних технологічних компаній обох країн працювали над зміцненням безпекового партнерства. Естонсько-український оборонний форум продемонстрував не лише солідарність Таллінна, а й готовність до глибокої інтеграції оборонних індустрій для протидії сучасним загрозам.
Подія зібрала урядовців, військових і представників оборонної індустрії обох країн у момент, коли швидкість впровадження технологій на полі бою стала критичною.
На тлі широкомасштабної війни Україна дедалі активніше перетворюється на майданчик для випробування та масштабування інновацій, а партнери — на співрозробників рішень, що мають безпосередній вплив на фронт.
Форум у столиці став не лише символом підтримки, а й практичним кроком до поглиблення кооперації: від обміну бойовим досвідом до запуску спільних виробництв і тестування нових зразків озброєння в реальних умовах. У центрі уваги — технології, які визначають сучасну війну вже сьогодні і формуватимуть її завтра.
Панельна дискусія на естонсько-українському оборонному форумі
Цей захід, що вже став традиційним і третій рік поспіль збирає провідних українських та естонських розробників озброєння, представників виробничих підприємств у галузі ОПК, урядовців і чиновників, а також кінцевих користувачів цих виробів — військовослужбовців Сил оборони України.
Обмін думками щодо новинок оборонної продукції, пришвидшення змін у впровадженні найновіших розробок та створення відповідних спільних підприємств як в Естонії, так і Україні стали темами як виступів чиновників, так і обміну думками під час дискусійних панелей, що пройшли в рамках форуму.
До нинішніх київських зустрічей профільних чиновників, зброярів та військових двох країн долучилися і їхні іноземні колеги з низки європейських держав. Усього у роботі заходу взяли участь більш як пів тисячі учасників.
На такому широкому представництві наголосив у своєму виступі міністр оборони Естонської Республіки пан Ханно Певкур, який підкреслив, що у порівнянні з попередньою аналогічною зустріччю кількість учасників нинішнього зібрання щонайменше вдвічі.
Естонський посадовець наголосив на міцних і усталених зв’язках двох наших країн та незмінному високому рівні підтримки офіційним Таллінном зусиль України у боротьбі з російською агресією.
«Естонія була першою країною, яка відправила Javelin Україні ще до початку широкомасштабного вторгнення рф. Ми були першими, хто відправив усі наші гаубиці до України, і ми були першими, хто голосно заявив, що для того, щоб допомогти Україні, нам, європейським країнам, потрібно серйозно збільшити оборонні інвестиції», — підкреслив пан Певкур.
Естонський міністр нагадав, що як оборонний промисловий сектор його країни, так і відповідна частина економіки України до початку російської агресії мали значні проблеми. Але нині безпекова ситуація у Європі змушує держави серйозно переглянути такі підходи до інвестицій у підприємства ОПК.
«Ми — невелика країна. Та тут є і свої переваги, які дають можливість більш швидко реагувати на політико-безпекові зміни та подолання бюрократичних завад при просуванні нових зразків озброєння. Ми вчимося у України, ваша держава вчиться у нас. Ця війна колись закінчиться, і на ринку озброєння будуть мати переваги саме ті компанії, які швидко прилаштовуються до змін. Тому наша співпраця зможе у подальшому створити гарні підстави для реалізації виробів нашого оборонного комплексу тим же країнам НАТО», — наголосив Ханно Певкур.
Своєю чергою заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк повністю поділяє погляди естонського міністра на перспективи розвитку оборонного сектору наших країн. Про це він зазначив у вітальному слові до учасників київського оборонного форуму.
«Оборонно-промисловий комплекс став драйвером забезпечення необхідного рівня спроможностей наших підрозділів військових частин на полі бою. Також він має стати в майбутньому драйвером розвитку нашої економіки. Разом із тим проблема полягає в тому, що у зв’язку зі швидкою динамікою змін потреб на полі бою, пошуку інноваційних і технологічних рішень нам необхідно швидко діяти щодо вирішення даних проблем. І не всі проблеми можуть вирішуватися тільки однією країною. Для цього нам дуже важливе співробітництво з нашими партнерами», — зазначив заступник Міністра оборони.
Пан Гаврилюк констатував, що завдяки ініціативам, які запроваджені урядом нашої країни, а це такі програми, як Build with Ukraine та Build In Ukraine, відкрилися нові можливі створення спільних підприємств, що забезпечить підвищення спроможностей українського оборонно-промислового комплексу.
«Це також дасть можливість враховувати відповідний досвід нашим партнерам, зокрема Естонії, щоб вони могли прогнозувати ті виклики й загрози, які можуть перед ними стояти і бути готовими до них», — підкреслив Іван Гаврилюк.
Представляючи свої бізнесові проєкти очільники підприємств ОПК підкреслювали важливість оперативної підтримки повно циклу: від створення задумів майбутнього озброєння, його прототипів, представлення конкретних зразків потенційним замовникам, проходження кодифікації аж до постійного супроводу виробів і їхнього доопрацювання у постійному зв’язку з кінцевими користувачами.
А саме такими є підрозділи Сил оборони, чиї представники долучилися до участі в форумі в рамках профільних панельних дискусій. Зокрема воїни бойових бригад та корпусів наголошували на необхідності скорочення так званого «плеча» взаємодії між виробничниками і воїнами на передовій. Адже сьогоднішня бойова ситуація є надзвичайно швидкоплинною щодо вимог до техніки та озброєння.
Як приклад, були наведені дослідження щодо змін у вимогах до тих же безпілотних літальних апаратів всіх типів, наземних роботизованих комплексів та засобів РЕБ/РЕР. За твердженням українських воїнів, що виступали на форумі сьогодення на передовій вимагає від виробників враховувати реалії війни. Адже практично щопівроку у вимогах як до цих напрямків ОВТ, так і до інших зразків, відбуваються знані зміни.
А провідними результатами нинішнього київського оборонного форуму мають стати нові контракти та створення спільних підприємств.
Рішення ухвалили з врахуванням досвіду України, ситуації на ринку та військової рекомендації командувача Сил оборони.
Уряд Естонії вирішив призупинити програму закупівлі нових бойових машин і спрямувати передбачені на це 500 мільйонів євро на посилення протиповітряної оборони та дрони. Про це повідомляє ERR з посиланням на заяву міністра оборони країни Ханно Певкура.
За його словами, рішення ухвалили з урахуванням досвіду України, ситуації на ринку та військової рекомендації командувача Сил оборони. Нові бойові машини мали надійти до Естонії у 2029-2030 роках.
Певкур зазначив, що термін служби наявних машин CV-90 планується продовжити до 10 років, що значно дешевше, ніж закупівля нових. Прогнозується подорожчання бойової техніки, а частка важкої техніки на полі бою зменшується, тож заміна на нові машини в найближчі 10 років вважається недоцільною.
Міністр додав, що виділені 500 мільйонів євро скерують на збільшення вогневої потужності та мобільності Сил оборони, розвиток безпілотних систем і підвищення обізнаності про ситуацію на полі бою. Особливу увагу приділять боротьбі з дронами та протиповітряній обороні.
Міністерство внутрішніх справ Естонії пропонує заборонити купівлю нерухомості громадянам Російської Федерації та Білорусі без довгострокового дозволу на проживання.
З відповідною ініціативою в четвер, 29 січня, виступив міністр внутрішніх справ Ігор Таро, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на ERR.
Цей крок може торкнутися близько 10 000 іноземців.
За словами Таро, відомство в терміновому порядку почне підготовку відповідних законодавчих поправок. Зміни передбачають заборону на купівлю нерухомості в Естонії для громадян Росії та Білорусі, які не мають довгострокового дозволу на проживання, а також для підприємств, фактичними бенефіціарами яких вони є.
Міністр зазначив, що придбання нерухомості особами з неясним минулим, які перебувають в Естонії тимчасово або прибули нещодавно, становить загрозу національній безпеці на тлі триваючої агресії проти України з боку Кремля і його союзників.
„Ми значною мірою обмежили в’їзд і перебування в Естонії таких громадян, і логічно, що у них не повинно бути і права на купівлю нерухомості, оскільки вона може використовуватися для розвідувальної та диверсійної діяльності, в тому числі для підготовки позицій, які можуть бути задіяні в кризових ситуаціях”, – заявив Таро.
Міністр підкреслив, що діючі обмеження на придбання нерухомості іноземцями в прикордонних районах і на малих островах недостатньо ефективні. За його словами, Естонія повинна перейти від обмежень до прямих заборон, як це вже зробили ряд сусідніх країн ЄС і НАТО, включаючи Фінляндію, Норвегію, Швецію, Литву і Латвію.
При цьому громадяни Росії та Білорусі, які мають в Естонії довгостроковий дозвіл на проживання, збережуть право купувати, продавати, успадковувати та дарувати нерухомість.
„Ми знаємо, хто ці люди, оскільки їх біографія була ретельно перевірена при видачі довгострокового дозволу на проживання”, – зазначив Таро.
За даними МВС, станом на 9 січня в Естонії проживали 1 190 громадян Білорусі та 70 237 громадян Росії з довгостроковим посвідкою на проживання, а також 1 476 громадян Білорусі та 7 797 громадян Росії з тимчасовим посвідкою на проживання.
У понеділок, 27 жовтня, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна оголосив про виділення додаткових 150 тисяч євро на підтримку української енергетики.
Про це встало відомо під час його пресконференції з Андрієм Сибігою під час візиту до Києва 27 жовтня, пише Європейська правда.
Як відомо, наразі Тсахкна здійснює візит до української столиці на тлі посилення росією ударів по енергетичному сектору країни.
Тсахкна наголосив, що Естонія раніше надала Україні близько 700 тисяч євро на підтримку енергетичної галузі. Тепер додатково виділяється 150 тисяч євро для енергетичної системи та фонду енергетичної підтримки.
«Вже стало холодно, а росія продовжує жорстокі атаки на енергетичну інфраструктуру, тероризуючи цивільне населення», – підкреслив міністр.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що Таллін виділить 10 мільйонів євро на ініціативу НАТО, у межах якої для України закуповують озброєння у Сполучених Штатів.
Про це керівник естонського МЗС повідомив на сторінці у соцмережі Х.
Згідно зі словами Тсахкни, Естонія виділить 10 мільйонів євро на ініціативу Північноатлантичного Альянсу PURL для «термінового» зміцнення оборони України.
«Оскільки росія не виявляє жодних ознак прагнення до миру, продовжуючи атаки на передовій та повітряні терористичні акти проти українських міст, Україна потребує швидкої підтримки для захисту цивільного населення, утримання позицій та просування до миру», – йдеться у повідомленні.
Варто зазначити, що на початку вересня президент Естонії Алар Каріс вже заявляв, що його країна приєднається до закупівлі американського озброєння для України в межах ініціативи PURL, однак не уточнив суму допомоги.
В Міністерстві оборони Естонії припускають, що незабаром економіка Росії може перестати справлятися з витратами війни.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це заявив керівник відділу боєготовності Міноборони Естонії Герт Каю, якого цитує ERR.
З моменту початку повномасштабної війни Росії проти України минуло 187 тижнів, у Міністерстві оборони Естонії не побачили ознак швидкого закінчення бойових дій. При цьому в російському суспільстві поступово знижується підтримка війни.
На економічні труднощі країни безпосередньо впливає цілеспрямоване руйнування Україною об’єктів енергетичної інфраструктури, а також зросла ефективність українських безпілотників.
„Тактика України покращилася, а самі безпілотники стали технічно досконалішими: збільшено кількість вибухівки, підвищено швидкість і знижено помітність. У сумі це дає результат”, – сказав Каю.
Крім того, за його словами, в Росії скорочується кількість громадян, придатних для служби в армії.
Міністр оборони України Денис Шмигаль провів розмову з міністром оборони Естонії Ганно Певкуром, під час якої обговорив постачання озброєння та розвиток спільних виробництв.
За його словами, він подякував Естонії за рішення виділяти щорічно 0,25% ВВП на підтримку нашої держави.
„У межах цієї ініціативи координуємо наші пріоритети та поглиблюємо співпрацю з естонськими виробниками ОПК. Говорили з міністром Певкуром про започаткування спільних підприємств”,- йдеться у повідомленні.
Шмигаль також зазначив, що Україна високо цінує практичну допомогу, яку Естонія надає в межах ІТ-коаліції, тренування військових та постачання необхідного обладнання.
„Важливо, щоб уся військова допомога для Сил оборони України надходила вчасно. Маємо посилювати тиск на агресора. Вдячні Естонії за солідарність та послідовну підтримку України протягом повномасштабної війни”, – резюмував український міністр.
В Естонії штучний інтелект прийматиме початкове рішення у спорах щодо сплати аліментів, яке згодом буде затверджене суддею.
Міністерка юстиції та цифровізації Естонії Лійса Пакоста повідомила, що таке положення міститься в коаліційній угоді між Партією реформ та Eesti 200, пише Err.ee.
«Наша мета — захистити дитину та краще забезпечити дотримання її інтересів. Наразі ми спостерігаємо надмірну кількість судових спорів щодо суми аліментів. Умовно кажучи, витрачаються тисячі євро на суперечки через різницю в 40 євро на місяць.
Наша пропозиція — активніше використовувати штучний інтелект для розрахунку суми виплат. Ідея полягає в тому, щоб запропонувати батькам рішення, засноване на даних і справедливе», — сказала вона.
Посадовиця наголосила, що звернення до суду часто призводить до того, що батьки починають звинувачувати одне одного. Судові протоколи виявляються переповненими звинуваченнями в тому, який один або інший з батьків начебто поганий.
«Але дитина врешті прочитає ці документи, коли виросте — і це не сприяє досягненню справжньої мети. Обидва батьки повинні співпрацювати та робити все можливе для добробуту дитини.
У цьому випадку ми можемо використовувати штучний інтелект в інтересах дитини, дозволяючи приймати розумніші, засновані на даних рішення, що підтримують її фізичне та психічне здоров’я. Зрештою, це також може зекономити час і гроші обом батькам, які перебувають у конфлікті», — додала вона.
