Якщо блокування судноплавства через Ормузьку протоку затягнеться ще на 1-3 місяці, Європа може зіткнутися з критичним дефіцитом газу.
Про це заявили аналітики норвезької енергетичної компанії Equinor, пише Reuters.
За даними Gas Infrastructure Europe, європейські газосховища зараз заповнені трохи більше ніж на 35%. Це суттєво менше за сезонну норму, яка зазвичай становить близько 50%. Водночас країни ЄС зобов’язані за літо накопичити достатньо палива, щоб вийти на цільовий показник у 90% до початку зими.
Старша віцепрезидентка Equinor з торгівлі газом та електроенергією Хелле Остергор Крістіансен зазначила, що навіть якби війна припинилася завтра і рух протокою швидко відновився, Європа змогла б вийти лише на «прийнятний, але напружений» рівень запасів у 75%. Проте, за її словами, триваліша блокада призведе до катастрофічних наслідків.
Росія напередодні візиту Путіна до Сі Цзіньпіна знизила ціну на газ для КНР до мінімуму за шість років.
Уряд Росії закладає до бюджету подальше зниження цін на газ для Китаю. Про це повідомляє Reuters із посиланням на макропрогноз Міністерства економічного розвитку РФ до 2029 року.
Згідно з документом, опублікованими 12 травня – за тиждень до початку візиту глави РФ Володимира Путіна до Пекіна – вже наступного року постачання до КНР газопроводом Сила Сибіру здійснюватимуться за ціною $223,9 за тисячу кубометрів. Це найнижчий рівень із 2021 року, коли Китай купував газ по $145.
Порівняно з нинішнім роком ціна знизиться на 14%, або на $34,9, і буде на 34% нижчою, ніж у інших клієнтів Газпрому у далекому зарубіжжі ($336,3).
У 2028 році ціна для Китаю, згідно з прогнозом, зросте до $229,7 за тисячу кубометрів, тоді як у 2029 році – до $235,6. Дисконт щодо інших клієнтів Газпрому становитиме 30% і 28% відповідно.
Reuters також зазначає, що порівняно з попереднім, вересневим макропрогнозом Мінекономрозвитку РФ, ціну газу для Китаю на трирічний період знизили приблизно на 7%.
Постачання газу до Китаю, за прогнозом, до 2029 року мають збільшитися на 47%, до 56 млрд кубометрів. Додаткові потоки мають забезпечити Далекосхідний маршрут (12 млрд кубів рік) та збільшення потужності Сили Сибіру (6 млрд кубометрів).
Тим часом, трубопровід Сила Сибіру-2, який Кремль понад 10 років пропонує Пекіну, до кінця десятиліття не почне працювати, випливає з прогнозу російського міністерства.
Укрнафта і фінська компанія Wärtsilä підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок.
Про це повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики України Денис Шмигаль в Фейсбук.
„Разом із Finnish-Ukrainian Investment Facility (FUIF) та АТ Укрнафта ми реалізуємо поетапну програму розгортання газопоршневої розподіленої генерації”, – написав він.
Шмигаль зазначив, що в межах першого етапу вже залучено кредит ЄБРР на 80 млн євро, підписано кредитну угоду, підтверджено державну гарантію та тривають закупівлі за процедурами ЄБРР.
За його словами, для наступних етапів Україна планує використати фінансування FUIF, аби масштабувати програму, зокрема через встановлення газопоршневих електростанцій на базі обладнання Wärtsilä.
Віцепрем’єр додав, що всі відповідні проєкти спрямовані на оперативне підсилення енергетичної безпеки регіонів, балансування об’єднаної енергосистеми України та забезпечення критичної інфраструктури.
Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила проєкт підвищення тарифів оператора газосховищ АТ «Укртрансгаз» та перехід до стимулюючої моделі тарифоутворення вперше з 2022 року.
Відповідний проєкт постанови схвалений на засіданні регулятора у вівторок. Нові тарифи у разі остаточного схвалення діятимуть з 1 червня цього року до 31 березня 2029 року.
Проєкт постанови передбачає установити Укртрансгазу тариф на зберігання природного газу у розмірі 0,45 грн за 1000 м3 на добу (тут і далі без ПДВ); закачування природного газу – 360,02 грн за 1000 м3 на добу; відбір природного газу – 360,02 грн за 1000 м3 на добу.
За підрахунками Енергореформи, тариф на зберігання газу планується підвищити на 12,5% (зараз 0,40 грн/1 тис. куб. м), на закачування – на 47,8% (зараз 243,52 грн/1 тис. куб. м), на відбір – на 42,3% (зараз 253,03 грн/1 тис. куб м).
Нині регулювання тарифів Укртрансгазу здійснюється відповідно до методології „витрати +”, однак законом про природні монополії передбачено можливість застосування стимулюючого регулювання при формуванні тарифів на їхні послуги.
З метою стримування росту тарифів Укртрансгазу пропонується врахувати норму доходу на рівні 3% як для регуляторної бази активів, створеної на дату переходу до стимулюючого регулювання, так і для бази активів, створеної після переходу до нього.
Також комісія планує стимулювати довгострокове бронювання потужності газосховищ, яке наразі здійснюється переважно у режимі „на добу наперед” та на місячній основі. У зв’язку з цим вона пропонує затвердити коефіцієнт для замовлення на рік на рівні 0,9, коефіцієнт для замовлення потужності на базовий сезон закачування та відбору – на рівні 1. Коефіцієнт для місячного замовлення та замовлення „на добу наперед” залишаються на чинному на рівні 1,1 та 1,2.
Заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський назвав рішення НКРЕКП щодо зміни тарифної моделі ПСГ довгоочікуваним.
Разом з тим, він запевнив, що зміна тарифної моделі не матиме впливу на кінцевих споживачів: „Для населення діє фіксований тариф, тоді як для бізнесу вплив буде мінімальним”.
Постачальники газу для побутових споживачів оприлюднили оновлені тарифні пропозиції на травень та продовжили дію річних цін щонайменше до 30 квітня 2027 року.
Про те, якою буде вартість газу для населення та які тарифи діятимуть, повідомляє РБК-Україна з посиланням на інформаційно-консультаційний центр ГазПравда.
Головне:
Річні тарифи на газ становлять від 7,96 до 9,99 грн за куб і діятимуть до кінця квітня 2027 року.
Місячні ціни у травні коливаються від 8,46 до 29,20 грн за куб.
Близько 98% споживачів залишаються на річних тарифах.
Найнижчу ціну пропонує “Нафтогаз України” – 7,96 грн за куб.
Перехід на місячні тарифи можливий лише за бажанням споживача.
Ціни на газ для населення
На ринку газу для побутових споживачів наразі працюють 8 компаній. Половина з них пропонує лише річні тарифи, які залишилися без змін і діятимуть до 30 квітня 2027 року. У межах цих пропозицій ціна газу становить від 7,96 до 9,99 грн за кубометр.
Інші постачальники пропонують як річні, так і змінні місячні тарифи. У травні місячні ціни знизилися та перебувають у діапазоні від 8,46 до 29,20 грн за кубометр залежно від компанії.
Базовими для населення залишаються саме річні тарифи. Саме вони застосовуються автоматично, тоді як перехід на місячні можливий лише за ініціативою клієнта.
Найбільшим постачальником залишається „Нафтогаз України”, клієнтами якого є близько 98% побутових споживачів – понад 12 млн домогосподарств. Його тариф на рівні 7,96 грн за кубометр також продовжено до кінця квітня 2027 року.
Тарифи постачальників у травні
Серед річних пропозицій найнижчі ціни – у „Нафтогазу України”, „Тернопільоблгаз Збут” (по 7,96 грн), „Прикарпат Енерго Трейд” (7,98 грн) та „Галнафтогаз” (7,99 грн). Вищі тарифи пропонують „Львівенергозбут” – 8,20 грн, компанії YASNO – 8,46 грн, а також „СвітлоГаз” – до 9,99 грн за кубометр.
Щодо місячних тарифів, то найнижчий рівень у травні становить 8,46 грн, тоді як максимальні ціни сягають 29,20 грн за кубометр.
Таким чином, більшість українців і надалі сплачуватимуть за газ за фіксованими річними тарифами, тоді як ринкові місячні ціни залишаються значно більш мінливими.
Видання зазначає, що поставки за довгостроковими контрактами можуть тривати до кінця року.
ЄС залежить від Росії приблизно на 12% своїх потреб у газі, частина якого надходить трубопроводами.
Заборона на спотовому ринку може призвести до скорочення поставок російського СПГ на 2,8-3,5 млн тонн на рік, згідно з оцінками компаній Wood Mackenzie Ltd. та Energy Aspects Ltd. Це близько 3% від загального обсягу імпорту СПГ блоком минулого року.
„Скорочення поставок відбувається в той час, коли ціна на базовий газ у регіоні вже підскочила приблизно на 40% через конфлікт на Близькому Сході. Європі потрібно буде закупити більше палива в найближчі місяці, щоб поповнити виснажені запаси до наступної зими”, – йдеться в матеріалі.
Наразі Європа має достатньо газу, частково завдяки добровільному скороченню світового попиту. Регіон повільно розпочав сезон закачування газу в підземні сховища, водночас споживачі в Азії, які можуть конкурувати за постачання, вирішили обмежити своє споживання у відповідь на блокаду Ормузької протоки.
Посадовці ЄС наразі заявляли, що не варто повертатися до європейської залежності від імпорту російських енергоносіїв, який був суттєво скорочений після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Водночас вони також послідовно закликали держави-члени зробити наповнення сховищ пріоритетом.
Якщо ситуація погіршиться, Європейська Комісія має повноваження оголосити надзвичайний стан і тимчасово поновити дозвіл на купівлю російського палива на спотовому ринку, сказав аналітик з питань СПГ у компанії Energy Aspects.
Віцепрем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні виступає за відновлення закупівлі газу в росії, щоб запобігти можливому енергетичному колапсу. У своїй заяві, опублікованій італійською економічною газетою Il Sole 24 ORE, він зазначив: замість економічних обмежень слід розширювати джерела постачання.
«Замість того щоб закривати школи та заводи, треба знову купувати газ з усього світу, зокрема з росії, адже ми не воюємо з нею», – заявив політик.
Як відомо, через енергетичні потрясіння, спричинені війною в Ірані, Європа значно збільшила імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ). У першому кварталі цього року ЄС прийняв 69 із 71 вантажу, поставленого в межах сибірського проєкту «Ямал СПГ», тобто 97% від загального обсягу поставок.
Ситуацію ускладнює те, що іранські удари знищили 17% експорту скрапленого газу з Катару. Унаслідок цих атак європейські ціни на газ підскочили на 35%.
Танкер з російським скрапленим газом прямує до Індії. Якщо ві буде прийнятий, ця країна стане ще одним, вже другим, ринком збуту для Росії.
До Індії прямує партія скрапленого природного газу (СПГ) з підсанкційного російського заводу Портовая, що на Балтійському морі. Про це у середу, 15 квітня, повідомило Reuters із посиланням на дані LSEG.
Зазначається, що якщо вантаж досягне пункту призначення, це буде перша така поставка до Індії з того часу, як минулого року президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив його, що Індія припинить купувати російські енергоносії.
Індія ніколи публічно не підтверджувала жодних таких зобов’язань і заявляла, що її рішення щодо закупівель базуються на ціні, безпеці поставок та інтересах споживачів.
Водночас Індія, як один із найбільших імпортерів енергоносіїв у світі, зараз дуже вразлива до перебоїв у постачанні та зростання цін, спричинених війною на Близькому Сході та пов’язаним із нею закриттям Ормузької протоки.
Невеликий завод у Портовій, виробнича потужність якого становить 1,5 млн тонн СПГ на рік, розпочав роботу у вересні 2022 року.
Експорт з заводу був перерваний через додаткові санкції у зв’язку з війною проти України, які були введені у січні 2025 року з метою обмеження здатності Росії виробляти та експортувати СПГ і зменшення її доходів від цієї торгівлі.
Дотепер Росія постачала СПГ, незважаючи на санкції, до китайського порту Бейхай з заводу Портовая, а також зі свого заводу Арктик СПГ-2.
Раніше в середу російський енергетичний гігант Газпром доставив до Китаю другий після введення санкцій вантаж СПГ із заводу Портовая, як показали дані LSEG.
„Якщо вантаж буде доставлений, це відкриє другий ринок для російського СПГ, на який накладені санкції США, оскільки всі попередні поставки з російських терміналів, на які накладені санкції, надходили до китайського міста Бейхай”, — зазначив Мартін Сеньйор, керівник відділу ціноутворення на СПГ у галузевому виданні Argus.
Відбулось засідання Кризового комітету за участі представників компаній паливно-енергетичного сектору. На ньому і затвердили необхідні обсяги газу.
До наступного опалювального сезону Україна планує накопичити в підземних сховищах (ПСГ) 14,6 млрд куб. м газу. Водночас критично необхідний мінімум – 13,2 млрд куб. м. Про це повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль в Телеграм у четвер, 9 квітня.
Він розповів, що відбулось засідання Кризового комітету за участі представників компаній паливно-енергетичного сектору. На ньому і затвердили необхідні обсяги газу.
„Очевидно, наступна зима буде проходити за таких же складних обставин, як нинішня. Тож з огляду на ситуацію, прогноз може коригуватися відповідно до безпекової ситуації. Нашим орієнтиром залишається досвід попередніх опалювальних сезонів: наявність природного газу в ПСГ не менше 13,2 млрд куб. м газу на початок опалювального сезону. Це дозволить стабільно пройти зиму навіть за умов низьких температур і масованих атак. Таким чином, 13,2 млрд куб. м визначено як критично необхідний мінімум”, – написав Шмигаль.
За його словами, для стабільного проходження наступного осінньо-зимового періоду ключовими завданнями залишаються:
своєчасне контрактування імпортних поставок природного газу;
закачування ресурсу до ПСГ у період найнижчих ринкових цін;
диверсифікація маршрутів постачання.
Шмигаль запевнив, що Нафтогаз і Оператор ГТС України вже працюють над питанням щодо бронювання можливих потужностей для імпорту природного газу та продовження дії маршрутних продуктів Вертикального газового коридору.
„Окрему увагу під час засідання приділили підготовці до ремонтної кампанії. Скоординували дії щодо формування запасів обладнання для виконання планових, позапланових та аварійних робіт. Забезпечення відповідних потреб відбувається у тісній співпраці з міжнародними партнерами та донорами”, – зазначив урядовець.
Він запевнив, що підготовка до наступного опалювального сезону вже триває, а ключовим пріоритетом залишається зміцнення енергетичної стійкості України.
Китайські компанії перепродають рекордні обсяги СПГ, наживаючись на стрімкому зростанні спотових цін.
Китай перепродає скраплений природний газ з великими прибутками, граючи на стрімкому зростанні спотових цін на СПГ на тлі війни в Ірані. Про це повідомляє Reuters у середу, 1 квітня.
Після початку війни США та Ізраїлю з Іраном ціни на СПГ в Азії зросли приблизно на 85%. Ключовою причиною стало порушення поставок через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових потоків скрапленого газу.
Імпорт СПГ до Китаю теж різко скоротився: у березні він становив 3,68 млн тонн – мінімальний рівень із квітня 2018 року. Але Китай отримує газ із Росії та завдяки власному видобутку. Трубопровідні поставки та внутрішній видобуток залишаються стабільними.
У березні Китай перепродав до 10 партій СПГ – це максимальний місячний показник за всю історію спостережень. З початку року КНР перепродала вже 1,31 млн тонн СПГ (19 партій) проти 0,82 млн тонн за весь 2025 рік. Основні напрямки – Південна Корея (10 партій), Таїланд (5), а також Японія, Індія та Філіппіни.
Китай заробляє на арбітражі між своїми дешевими довгостроковими контрактами з Росією та дорогим спотовим ринком. Російський трубопровідний газ коштує Китаю приблизно 250 доларів за 1000 куб. м. Водночас, спотові ціни в Азії зросли до 830 доларів за 1000 куб. м. Маржа Китаю під час перепродажу може перевищувати закупівельну втричі. Кожна стандартна СПГ-поставка (близько 70 млн куб. м) може приносити до 40 млн доларів прибутку.
Також Китай зі знижкою купував російський СПГ. Компанія Новатек щонайменше з кінця літа 2025 року надає китайським покупцям дисконт 30-40% на паливо з проекту Арктик СПГ-2. Теоретично це також може збільшувати прибутки при можливих перепродажах.
Зростання перепродажів пов’язане зі зниженням внутрішнього попиту у Китаї. На тлі слабкого внутрішнього попиту покупцям вигідніше перепродавати партії за кордон. Майже половина березневих перепродажів припала на термінал Біньхай компанії CNOOC у провінції Цзянсу.
