Румунія та американська компанія Critical Metals Corp підписали угоду про будівництво заводу для переробки рідкісноземельних металів у місті Брашові, які компанія зі США видобуватиме у Гренландії.
Про це заявив міністр енергетики Румунії Богдан Іван, повідомляє NewsMaker, передає „Європейська правда”.
За словами міністра, завод перероблятиме концентрат, який видобуває американська компанія в Гренландії.
Іван зазначив, що проєкт допоможе Румунії стати глобальним гравцем в індустрії рідкісноземельних металів. Він розповів, до середини квітня румунська влада визначить умови фінансування будівництва заводу, а також список металів, які він буде переробляти.
„Ініціатива охоплює весь економічний цикл, від видобутку ресурсів з родовища Танбріз в Гренландії до перероблення і кінцевого промислового використання в Європі та США”, – поділився він.
Міністр енергетики Румунії зазначив, що його країна багато втрачає через брак потужностей для перероблення рідкісноземельних металів.
В американській компанії, своєю чергою, підкреслили, що проєкт допоможе зменшити залежність Європи і США від постачань з Китаю. Завод побудують спільними фінансовими зусиллями американської і румунської сторін на паритетних засадах.
Міністерка гірничої промисловості Гренландії Наая Натаніельсен відкинула бажання США розподілити природні багатства острова, заявивши, що жодна зовнішня сила не має вирішувати долю величезних ресурсів цієї арктичної території.
Про це вона сказала в інтерв’ю Politico, повідомляє „Європейська правда”.
Натаніельсен заявила, що Гренландія „не збирається погоджуватися на те, щоб майбутній розвиток нашого мінерального сектору вирішувався за межами Гренландії”.
Арктичний острів має достатні запаси деяких видів рідкоземельних елементів, щоб забезпечити чверть світового попиту. Тут також зосереджені величезні поклади нафти, газу, золота та металів, необхідних для чистої енергетики, хоча наразі видобуток майже не ведеться.
Президент США Дональд Трамп цього тижня заявив, що досяг із генсеком НАТО Марком Рютте „рамкової домовленості щодо майбутньої угоди” стосовно Гренландії. Її деталі невідомі, але якщо ця домовленість передбачає контроль над гренландськими мінералами будь-якою іншою країною, окрім самої Гренландії, відповідь Нуука буде негативною, підкреслила міністерка.
Європейський посадовець на умовах анонімності повідомив виданню у четвер, що угода щодо Гренландії може передбачати створення наглядової ради для контролю за мінералами острова. Натаніельсен відкинула таку можливість.
„Це означало б відмову від суверенітету. Те, що відбувається з нашими мінералами – це наша юрисдикція”, – заявила вона, припустивши можливість вирішення питання ресурсів через багатосторонні переговори.
„Я не кажу, що ніякої угоди не може бути”, – зазначила гренландська політикиня. Але вона додала, що „ми не можемо почати обмінювати мінерали на суверенітет”.
Після зустрічі з прем’єр-міністром Гренландії Єнсом Фредеріком Нільсеном у Нууку в п’ятницю, де обговорювалася потенційна угода Трампа, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила: хоча ситуація залишається серйозною, „ми маємо шлях, який зараз намагаємося пройти з американцями”.
У Європейському парламенті провідні законодавці з питань торгівлі відклали рішення про голосування щодо торговельної угоди зі США через погрози глави Білого дому Дональда Трампа анексувати Гренландію.
Як зазначається, депутати Європарламенту мають провести голосування 26 січня, на якому буде визначено позицію органу щодо скасування мит на промислові товари зі США, про яке домовилися Брюссель і Вашингтон минулого літа.
Однак деякі депутати, обурені поведінкою Трампа, не хочуть, щоб голосування відбулося.
На зустрічі законодавців, які очолюють роботу над цією темою, було вирішено відкласти рішення про проведення голосування, чекаючи на результати важливих зустрічей між Вашингтоном, Нууком та Копенгагеном, які відбудуться пізніше в середу.
«Ми не можемо сьогодні винести угоду на голосування», – заявила провідна законодавиця з питань торгівлі Карін Карлсбро з ліберальної партії «Оновити Європу» і додала, що необхідна чітка позиція США щодо Гренландії.
Голова комітету з міжнародної торгівлі Бернд Ланге сказав Politico, що обговорення триватимуть наступної середи.
Видання зазначає, що політичні групи розділилися в думках щодо того, як реагувати на погрози Трампа анексувати європейську територію. Соціалісти і демократи, до яких належить Ланге, схиляються до замороження голосування щодо торговельної угоди.
«Одні вважають, що потрібно співпрацювати зі США, щоб отримати максимальну вигоду, а інші кажуть, що потрібно показати зуби і не поступатися в усьому», — пояснила депутат від партії «Зелених» Анна Кавацціні, яка очолює комітет з питань внутрішнього ринку.
Згідно з угодою, укладеною торік у липні, ЄС зобов’язався прийняти законодавство про скасування мит на промислові товари та лобстерів із США в обмін на зниження Вашингтоном мит на європейські автомобілі.
Угода вважається несправедливою для ЄС, але депутати були готові змиритися з цим в обмін на зобов’язання Трампа захищати європейську безпеку. Оскільки погрози щодо анексії Гренландії продовжуються, дехто вже не бачить сенсу в цій угоді, йдеться у публікації.
Сполучені Штати звернулися до Данії та інших європейських країн з проханням, чи можуть вони експортувати яйця, оскільки американці зіткнулися з драматичним зростанням цін на яйця, повідомила Асоціація яєць скандинавської країни.
Через проблеми з постачанням, викликані епідемією пташиного грипу, наприкінці лютого Міністерство сільського господарства США направило офіційний запит до кількох країн – виробників яєць, повідомляє Reuters.
Данська асоціація яєць зазначила, що вивчає можливості, але в Європі також спостерігається дефіцит через зростання попиту та епідемію. Експорт яєць до Сполучених Штатів також доволі проблематичний через суворі стандарти гігієни.
У лютому Туреччина розпочала експорт 15 тисяч тонн яєць до США, нагадує Reuters.
Міністр сільського господарства США Брук Роллінз заявила, що уряд використовуватиме імпортні яйця в рамках плану на загальну суму 1 мільярд доларів для пом’якшення наслідків пташиного грипу.
З метою боротьби зі змінами клімату уряд Гренландії зупинить усі розвідувальні буріння нафтових свердловин, повідомляє AP News.
Автономний уряд острова, що належить Данії, обґрунтовує цей крок так: «Майбутнє не за нафтою. Майбутнє за відновлюваними джерелами енергії, і ми можемо отримати набагато більше в цьому плані».
У заяві також додають, що хочуть узяти на себе відповідальність за подолання світової кліматичної кризи.
Гренландія – найбільший у світі острів, який задовольняє 70% своїх потреб у енергії з відновлюваних джерел. Жодна держава світу не може похвалитися кращими показниками.
Хоча наразі видобуток нафти в Гренландії не відбувається, Геологічна служба США підрахувала, що на території країни може бути приблизно 17,5 мільярда барелів нафти та 148 тисяч кубометрів природного газу. Водночас географія острова й суворі погодні умови обмежують можливості розвідки.
Цікаво, що саме танення льодового покрову, спричинене кліматичними змінами, значно полегшило б видобуток сирої нафти. Як наслідок, це допомогло б острову з населенням приблизно 57 тисяч чоловік і фінансово відокремитися від Данії. Однак, незважаючи на такі можливості, уряд прийняв згадане рішення. «Грінпіс» назвав його фантастичним.
