У межах саміту «Ініціатива трьох морів» Хорватія та Боснія і Герцеговина підписали міжурядову угоду про будівництво стратегічного газопроводу «Південний інтерконектор» (Southern Interconnection). Проєкт, який оцінюється в 1,5 мільярда доларів і має остаточно звільнити регіон від російської енергетичної залежності, уже встиг спричинити серйозне дипломатичне тертя між Вашингтоном та Брюсселем.
Газопровід протяжністю близько 236 кілометрів з’єднає хорватську газотранспортну систему (від міста Загвозд) з промисловими центрами Боснії (Новий Травник та Мостар). Наразі Боснія і Герцеговина є заручником єдиного маршруту – російського «Турецького потоку». Новий інтерконектор дасть країні доступ до LNG-термінала на острові Крк, що дозволить імпортувати американський та катарський скраплений газ.
Трубопровід спроєктований за стандартом H2 ready для майбутнього переходу на зелену енергетику.
Головним інвестором проєкту виступив американський консорціум AAFS Infrastructure and Energy. Підписання відбулося в присутності міністра енергетики США Кріса Райта, який представив цей об’єкт як частину концепції Trump Peace Pipelines Framework.
Американська сторона бере на себе не лише прокладання труби, а й модернізацію енергосистеми Боснії, зокрема будівництво нових газових ТЕС. Це дозволить країні закрити застарілі вугільні шахти та електростанції, що критично важливо для виконання екологічних норм.
Попри очевидну вигоду для безпеки, Європейський Союз висловив занепокоєння. Каменем спотикання стала форма власності. Боснія прийняла спеціальний закон (lex specialis), який передає управління об’єктом приватній американській компанії, оминаючи державного оператора BH-Gas.
Представники ЄС уже попередили: такий крок порушує європейські правила конкуренції та енергетичні директиви. Як наслідок, Боснія ризикує втратити близько мільярда євро грантів та пільгових кредитів від ЄС. Брюссель наполягає, що стратегічна інфраструктура має залишатися у власності держави, тоді як Хорватія, Боснія і Герцеговина та Вашингтон вважають боснійський державний сектор надто корумпованим і неповоротким для таких швидких змін.
Минулого року Хорватія імпортувала продовольства на чотири мільярди євро, що на 10% більше, ніж попереднього. Крім того, у 2024-му значно зросла частка імпорту з третіх країн, особливо з України. А дешеві та в більшості випадків неякісні продукти привели до зниження цін, як і в інших країнах регіону. Головною ж проблемою для хорватських фермерів стала сильнаминулорічна посуха.
Вплив посушливої погоди відображений у цифрах. У 2024-му було вироблено 125 мільйонів тонн пшениці, що на 15% нижче норми. Для кукурудзи різниця ще більша: восени 2024-го фермери Славонії зібрали її 160 мільйонів тонн, що на 20% менше, ніж середній показник за багато років.
Хорватські фермери звернулися по допомогу до уряду
Однак, незважаючи на зростання виробничих витрат і підвищення цін на землю, вартість продукції продовжує падати. У 2021 році хорватські млини платили 245 євро за тонну пшениці, у 2024-му – 175 євро. А ціна кукурудзи, замість попередніх 230 євро, на сьогодні становить лише близько 150 євро за тонну.
Падіння цін спостерігається на всі продукти. Фермери особливо засмучені тим, що, хоча продають урожай за меншу ціну, в магазинах усе дорожчає. Через складне фінансове становище дехто не знає, як покриватиме витрати на весняну посівну. Фермери сподіваються, що уряд знайде рішення, і хочуть, щоб профільне міністерство прискорило виплату субсидій на основі площі, а також вжило заходів проти припливу продуктів з України.
Міністр пішов у відставку
На початку цього року ситуація для хорватських фермерів ще більше ускладнилася після скандалу, який сколихнув міністерство, що займалося їхньою справою. Було оприлюднено кілька компрометуючих відеозаписів міністра сільського господарства. На одному з них він стріляв з пістолета у вікно автомобіля, що рухався, а на іншому, будучи п’яним, вистрілив у повітря з автомата АК-47, яким незаконно володів. Ці інциденти призвели до відставки очільника міністерства та його нещодавнього арешту.
Хорватія буде продовжувати надавати Україні всебічну допомогу та зробить внесок у пів мільйона євро в пакет широкої допомоги НАТО для України, що наразі погоджується союзниками по Альянсу.
Про це сьогодні перед початком пленарне засідання в рамках другого дня зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО заявив міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грлич-Радман (Gordan Grlić-Radman), повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Україна знаходиться у самому центрі уваги під час цієї міністерської зустрічі. Я задоволений тим, що вчора ми провели сесію в форматі Комісії НАТО-Україна, вперше з 2017 року. Під час сесії сьогодні, вже разом з Фінляндією та за участі Швеції, ми обговоримо ґрунтовну та довгострокову підтримку для України. Це передбачає фінансові зобов’язання в рамках широкого пакету допомоги, для якого Хорватія надасть пів мільйона євро», – сказав хорватський урядовець.
Він нагадав, що Хорватія вже надає Україні значну гуманітарну допомогу та забезпечує прихисток для тисяч українців, що рятуються від війни. За словами міністра, Хорватія також готова поділитися з Україною власним досвідом подолання наслідків війни, що відбувалася на її території, включаючи розробку проєктів психологічної підтримки ветеранам та програм розмінування.
«Ми також обговоримо ключові рішення майбутнього саміту в Вільнюсі, особливо ті, що стосуються входження України та прийому до НАТО вже запрошених країн. Ми також обговоримо майбутні інвестиції (в оборону – ред.) та поглиблення співробітництва з партнерами, що поділяють наші цінності», – додав Грлич-Радман.
Окрім розвитку інфраструктури, російсько-українська війна відіграла важливу роль і в зростанні трафіку на Адріатиці. Cеред пасажирських перевезень лідирує Спліт.
Більшість суден були пасажирськими й перевезли майже 34 мільйони людей. У 2022-му порт Спліт обслужив рекордний пасажиропотік – 4,1 мільйона пасажирів, що на 14,5% більше, ніж за попередній рік. Другим за завантаженістю портом був Задар, який пропустив 2,5 мільйона пасажирів, що на 15,7% більше, ніж у 2021-му. Пасажиропотік в обох портах в основному складається з туристів, які відвідують Далматинський архіпелаг. Саме з цих міст відправляється більшість поромів. Тому не дивно, що Рієка (Rijeka), найбільший порт країни без поромного сполучення, минулого року обслужив лише 110 тисяч пасажирів, не потрапивши навіть до топ-10. Чого не можна сказати про вантажні перевезення.
СПГ, нафта та зерно
У 2022-му Рієка пропустила 16 мільйонів тонн вантажів, що на 6,3% більше, ніж попереднього року. Основна частина вантажопотоку – близько 8 мільйонів тонн – пройшла через термінали порту на острові Крк, де розвантажується скраплений природний газ (СПГ), а також стають на якір танкери з нафтою. Крім того, значно збільшився, приблизно на 3%, обсяг сухих сипучих вантажів – до 5,6 мільйона тонн.
Водночас обсяг контейнерних вантажів зменшився: у 2022 році в Рієці обслужили тільки 2,4 мільйона тонн контейнерів.
Але не лише в північноадріатичному логістичному вузлі спостерігається зростання вантажопотоку. Подібна тенденція характерна й для півдня, де порт Плоче, який в останні роки приймав у середньому 3 мільйони тонн вантажів, у 2022-му збільшив вантажообіг на 17,3%. За даними газети Novi List, російсько-українська війна стала причиною значного збільшення вантажопотоку, оскільки зріс попит на нафтогазові потужності кримського терміналу, побудованого кілька років тому, а Рієка стала основним експортним маршрутом для українського зерна.
Ситуація в річкових портах не райдужна
Незважаючи на те, що через Хорватію пролягає один із найважливіших річкових шляхів Європи – Дунай, прісноводне судноплавство в країні не дуже розвинене. Два з чотирьох річкових портів розташовані на Саві та по одному – на Драві й Дунаї. Ті, що на Саві, традиційно пропускають найменше вантажів, і минулий рік не став винятком: загалом було оброблено 54 тисячі тонн вантажів, що приблизно відповідає середньому показнику за багато років. Однак для Есека 2022-й виявився дуже поганим. Через низький рівень води в Драві порт був недоступний усе літо й пропустив лише 120 тисяч тонн зерна. Це на 41% менше, ніж у 2021-му.
Єдиний надійний річковий пункт навантаження в країні, який працює без проблем цілий рік, знаходиться у Вуковарі.
Як і раніше, минулого року через дунайський порт було перевезено 1,6 мільйона тонн вантажів, 90% з яких – на експорт.
Введення євро є одночасно благом і прокляттям для хорватів. З одного боку, спільна європейська валюта більш стійка до негативних міжнародних впливів, ніж куна, тому ризик інфляції також менший. З іншого боку, ціни автоматично почали наближатися до західноєвропейських, що зробило певні товари недоступними для багатьох хорватів.
«Не, знаю, хто підняв ціни. Це неправильно, адже і досі все було дорого», – скаржаться покупці.
Більшість продавців визнають, що не хочуть програвати і реагують підвищенням.
«Ми, швидше, округлили ціни. Щось здорожчало, щось подешевшало. Багато людей досі не можуть думати в євро», – каже один із підприємців.
Інший стверджує, що ціни навіть не піднімали, просто конвертували, а людям чомусь здається, що це більше.
За словами очільника Хорватської торгово-промислової палати, певне підвищення цін було очікуваним, але багато хто підняв їх нераціонально.
«Була урядова рекомендація, як заокруглювати ціни, але багато хто це навіть переграв», – пояснив Далібор Кратохвіл.
Зараз сотні інспекторів перевіряють магазини, щоб з’ясувати, хто зловживає можливістю, яку дає округлення в євро. У Хорватії в листопаді інфляція вже становила 13,5%, а в січні може навіть подвоїтися.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
Хорватія планує спрямувати майже 3 млн євро на придбання для потреб України розмінувальних машин.
Про це йшлося на зустрічі заступниці міністра внутрішніх справ України Мері Акопян з послом Хорватії в Україні Аніцею Джамич, повідомила пресслужба МВС.
На зустрічі йшлося про можливості Хорватії щодо сприяння в укомплектуванні критично важливих пунктів незламності, розгортанні додаткових локацій гуманітарної підтримки українців та у заходах з розмінування на деокупованих територіях.
Джамич запевнила у готовності хорватської сторони сприяти Україні у процесах гуманітарного розмінування звільнених територій шляхом надання ДСНС спеціалізованих машин механічного розмінування та іншого піротехнічного обладнання.
З цією метою хорватська сторона планує спрямувати майже 3 млн євро на придбання для потреб України розмінувальних машин.
Суперяхта „Royal Romance”, що належить Віктору Медведчуку, буде продана на аукціоні після її арешту в Хорватії раніше цього року, повідомляє The Guardian.
Як зазначає британське видання з посиланням на заяву української влади, хорватський суд постановив, що 92,5-метрова яхта Медведчука має бути передана українському Агентству з розшуку та менеджменту активів, яке заявило, що її буде продано на аукціоні.
АРМА повідомила, що її представники в межах робочого відрядження до Хорватії 13-22 листопада здійснили огляд арештованої яхти, що належить „членам сім’ї народного депутата й одного з лідерів забороненої в Україні політичної сили”.
АРМА розшукало зазначений актив у межах кримінального провадження та в подальшому, після накладення арешту, „отримало елітне майно для збереження економічної вартості шляхом реалізації на торгах”, йдеться в повідомленні агентства.
Оскільки здійснення заходів з передачі в управління АРМА яхти, згідно рішення Окружного суду міста Спліт Республіки Хорватія, покладено на Адміністрацію морського порту міста Спліт, співробітники Національного агентства провели ряд зустрічей та переговорів з представниками порту, місцевих правоохоронних органів та Міністерства юстиції Хорватії.
У підсумку фахівцям АРМА вдалося провести візуальний огляд активу та здійснити його фотофіксацію у місті Трогір.
Передана в управління АРМА 92-метрова яхта „Royal Romance”належить до найбільших яхт у світі.
Агентство зазначає, що її орієнтовна вартість, за інформацією з відкритих джерел, становить близько 8 мільярдів гривень (на момент випуску). „The Guardian” пише, що суперяхта коштує 200 мільйонів доларів США (163 мільйони фунтів стерлінгів).
Судно має габарити 29 метрів заввишки, складається з 6-ти поверхів та обладнане 2 ліфтами. Серед іншого, на яхті розміщено 4 палуби, кінотеатр, спортзал, басейн, спа-зона та косметологічний кабінет, а також близько 50 кімнат різного призначення.
The Guardian зазначає, що продаж яхти Медведчука буде першим таким продажем від імені українського народу після того, як західні уряди наклали обмеження на активи сотень олігархів після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
