Заплановане скорочення Німеччиною фінансування курсів інтеграції для іноземців суттєво вплине на шукачів захисту з України, які становлять близько третини від загальної кількості учасників програм.
Рішення міністра внутрішніх справ Александера Добріндта про обмеження доступу до курсів – лише для тих, хто має „позитивну перспективу перебування” в країні – пов’язане з фінансуванням.
За його словами, стандартний курс обходиться державі у близько 3 тис. євро на людину, а курси грамотності – близько 8 тис. євро.
Пояснюється, що стандартний інтеграційний курс передбачає 600 годин вивчення німецької мови та 100 годин громадянської освіти, що включає такі теми, як правова система Німеччини, цінності толерантності та гендерної рівності.
Наразі у Німеччині проводять близько 19,5 тис. курсів, де залучені близько 300 тис. учасників, із яких близько 31% становлять громадяни України.
Зазначається, що рішення про обмеження участі в курсах викликало критику з боку кількох федеральних земель. Регіональна влада звертає увагу, що обмеження можуть зашкодити інтеграції та залученості на ринок праці.
Україна має продовжити поступове скасування цінових обмежень на електроенергію (прайс-кепів) в усіх сегментах ринку та спеціальних зобов’язань з надання публічних послуг (ПСО) у газовому секторі.
Як пише РБК-Україна, про це йдеться у щорічній доповіді Європейської комісії „Пакет розширення”, оприлюдненій 4 листопада в Брюсселі.
Єврокомісія відзначила, що НКРЕКП у липні 2025 року підвищила денні та внутрішньодобові прайс-кепи на спотовому ринку електроенергії більш ніж на 60%, однак ринки «на добу наперед», внутрішньодобовий і балансуючий усе ще функціонують у режимі цінових обмежень.
„Скасування цінових обмежень та зобов’язань з надання публічних послуг має супроводжуватися створенням механізму фінансування для вразливих споживачів”, – йдеться в документі.
У звіті також наголошено, що тарифи на передачу електроенергії залишаються недостатніми для інвестицій та технічного обслуговування мереж, необхідних для енергетичних і кліматичних реформ.
ЄК підкреслює: поступова лібералізація цін та відмова від адміністративного втручання є обов’язковою умовою для інтеграції українського ринку електроенергії до європейського простору. Наразі пакет законодавчих змін, який має забезпечити повноцінний маркеткаплінг, очікує на розгляд у Верховній Раді.
Раніше директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявив, що наявна система обмеження цін на електроенергію в Україні потребує подальших змін і наближення до європейської моделі, де ринок регулюється конкуренцією, а не адміністративними рішеннями.
Кабінет Міністрів України ухвалив план приєднання до Європейської мережі служб зайнятості (EURES), яка забезпечує вільне пересування робочої сили у 31 країні ЄС та Європейського економічного простору.
Цей крок є частиною виконання рекомендацій Європейської комісії, наданих у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС за 2023 рік. Як зазначили у Міністерстві економіки, ухвалений план визначає підготовчий етап інтеграції до європейського ринку праці та посилення мобільності українських працівників.
Український ринок праці стане частиною європейського
До плану включено аналіз і адаптацію українських інформаційних систем, щоб забезпечити їх сумісність з вимогами EURES, а також підготовку до інтеграції з європейськими базами вакансій. «Окрім відповідності українських законів європейським стандартам, важлива і технічна сумісність систем, що дозволить забезпечити ефективне співставлення вакансій та резюме», — зазначила перша віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко. Вона також підкреслила необхідність вдосконалення внутрішніх інформаційних систем для відповідності стандартам EURES.
Окрім суто технічної підготовки, українська сторона вивчає досвід Польщі та Хорватії, які раніше пройшли цей шлях, що дає змогу глибше розуміти складнощі і перспективи інтеграції.
На сьогодні EURES пропонує понад 4 мільйони вакансій, що робить платформу потужним інструментом для роботодавців і здобувачів роботи у Європі.
Пропозицій більше, ніж кандидатів
Тим часом, український ринок праці продовжує стрімко зростти за збільшенням кількості вакансій та зростанні заробітних плат. Вересень 2024 року став рекордним за кількістю розміщених вакансій від початку повномасштабного вторгнення, що підкреслює тенденцію відновлення. Сайт Work.ua зафіксував понад 117 тисяч вакансій, а Robota.ua — більше 111 тисяч, причому найвищий попит спостерігається в Київській області та сферах обслуговування, логістики та виробничих спеціальностей.
Основні тенденції, що спостерігаються на ринку праці, включають значне збільшення пропозицій у західних та центральних регіонах країни, а також підвищений попит на висококваліфікованих фахівців, топ-менеджерів і працівників робочих спеціальностей. Також помітно зріс попит на віддалену роботу, що сприяє конкуренції серед кандидатів.
Компанії відчувають дефіцит кадрів
На фоні високого попиту, значна частина роботодавців відчуває дефіцит кадрів. За дослідженням Європейської Бізнес Асоціації (EBA), близько 74% компаній в Україні стикаються з проблемами у підборі персоналу, що пов’язано з міграційними процесами та мобілізацією. На додачу, нестача робочої сили впливає на зростання заробітних плат, які у деяких сферах, таких як охорона, страхування та будівництво, досягли найвищих значень за останній час.
Заступниця міністра економіки Тетяна Бережна акцентує на важливому виклику для української економіки: значному скороченні кількості працівників на офіційному ринку праці. Якщо у 2021 році їх було 11,5 мільйона, то у 2023 році цей показник зменшився до 9 мільйонів. Щоб досягати стабільного щорічного зростання ВВП на рівні 7% до 2030 року, Україні потрібно залучити додатково 4,5 мільйона працівників.
Це завдання передбачає не лише повернення українців, які тимчасово або постійно виїхали за кордон, але й активну інтеграцію тих, хто поки що не залучений до ринку праці.
