Бельгія та Іспанія протягом 2026 року планують надати на військову допомогу Україні по 1 млрд євро.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це у своїх соцмережах заявив міністр оборони України Михайло Федоров за підсумками розмов з міністрами оборони Бельгії Тео Франкеном та Іспанії Маргаритою Роблес перед засіданням формату “Рамштайн”.
Федоров розповів, що у розмовах з бельгійським та іспанською колегою вони узгодили дії за ключовими напрямками співпраці – щодо протиповітряної оборони, розвитку дронових спроможностей та “чеської ініціативи” для забезпечення фронту артилерією далекобійного ураження.
“Бельгія виділяє цього року €1 млрд оборонної допомоги Україні. Також країна підтвердила намір передати Україні додаткові винищувачі F-16 та забезпечити постачання запчастин для наявних літаків. Цьогоріч Іспанія також надає €1 млрд на підтримку України”, – заявив Федоров.
Він додав, що говорили також про розвиток співпраці оборонних індустрій, зокрема в межах європейського механізму SAFE. “Ми готові запропонувати перелік виробників, які можуть налагодити співпрацю з іспанськими компаніями”, – зазначив міністр.
Зі свого боку, Україна також запропонувала можливість тестувати іспанські безпілотники в бойових умовах.
Ісландія внесла додаткові 2,7 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України, збільшивши свій загальний внесок до понад 8,4 млн євро.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомили в Міністерстві енергетики України.
Міністр енергетики України Денис Шмигаль подякував Ісландії за новий внесок, зазначивши, що ці кошти спрямують на підготовку енергосистеми до наступної зими.
“Це ті ресурси, які дозволяють нам вже зараз готувати енергетичну систему до роботи наступною зимою – проводити планові та аварійні ремонти, посилювати захист інфраструктури, формувати резерви та швидко реагувати на потреби енергетичних компаній”, – зазначив Шмигаль.
З початку повномасштабного вторгнення Росії було понад тисяча контрактів на понад 850 млн євро через фінансовий механізм Фонду підтримки енергетики. Із ресурсів Фонду Україна закупила необхідне енергетичне обладнання та оплатила послуги з посилення захисту для 66 українських енергетичних підприємств.
Уряд Іспанії ухвалив пакет фінансової підтримки обсягом близько 7 млрд євро для громадян і бізнесів, які зазнали збитків унаслідок потужних штормів у південних і західних регіонах країни.
Міністерка фінансів Марія Хесус Монтеро заявила, що кошти будуть спрямовані на допомогу понад 12 400 евакуйованим особам і на пом’якшення наслідків злив та повеней для житла, підприємств, аграрної та рибальської галузей. Водночас вона не виключила надання додаткової допомоги у разі виявлення нових пошкоджень.
Міністр сільського господарства Луїс Планас раніше повідомив, що внаслідок негоди пошкоджень зазнали щонайменше 14 тисяч гектарів сільськогосподарських культур, зокрема ягід, цитрусових та олив.
Згідно з інформацією державного метеорологічного агентства AEMET, з жовтня в Іспанії випало на 38% більше опадів, ніж у середньому за попередні роки.
У сусідній Португалії, де шторм «Крістін» три тижні тому спричинив масштабні руйнування, уряд попередньо оцінив прямі витрати на відновлення у понад 4 млрд євро та виділив 2,5 млрд євро у вигляді кредитів і стимулів.
В Іспанії розгортається резонансна судова справа, яка може мати серйозні наслідки для ринку оренди житла. 86-річна власниця квартири подала позов проти адміністрації, вимагаючи понад 40 тисяч євро компенсації за те, що більш як два роки не отримує орендну плату через адміністративне блокування виселення орендарки.
Про це повідомляє видання El Periódico.
За даними видання, орендарка припинила сплачувати оренду ще 27 місяців тому. Станом на початок 2026 року сума боргу лише за несплачену орендну плату сягнула майже 31 тисячі євро. Попри звернення власниці до суду, процедуру виселення неодноразово зупиняли на підставі висновків соціальних служб, які визнали орендарку особою в ситуації крайньої вразливості.
У результаті, зазначають адвокати позивачки, держава фактично переклала на літню жінку функцію соціальної підтримки, змусивши її нести фінансовий тягар житлової кризи. При цьому квартира є її єдиним активом і джерелом коштів для забезпечення власних потреб.
Юристи власниці вимагають визнати майнову відповідальність держави та стягнути додатково 9 331 євро як компенсацію за завдану шкоду, довівши загальну суму позову до 40 320 євро. Вони наголошують на тому, що якщо держава вирішує зупинити виселення з соціальних міркувань, то саме держава має нести економічні наслідки цього рішення, а не окремий громадянин.
У матеріалі зазначається, чинне законодавство встановлює, що адміністрація повинна надавати альтернативне житло вразливим особам, аби власник міг повернути своє майно. Не забезпечивши такої альтернативи, система допускає халатність, яка, на думку адвокатів, має бути компенсована з державних коштів.
Цю справу вже називають потенційно прецедентною. Вона може вплинути на тисячі власників житла, які стикаються з тривалими неплатежами та заблокованими процедурами виселення.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес висловився проти збільшення оборонних витрат країн Євросоюзу до 5% ВВП, як цього вимагає президент США Дональд Трамп.
Як передає Укрінформ, про це він сказав в інтерв’ю виданню El Pais.
На думку Санчеса, майбутнє Європи має ґрунтуватися не на його мілітаризації, а на „єдності та дотриманні міжнародного права”.
„Потрібно діяти дипломатично, щоб у 2035 році ми мали не Європу, озброєну до зубів, а Європу єдину, яка гарантує міжнародне право. Який світ ми хочемо залишити нашим дітям? Світ, у якому оборонні бюджети становлять 5% ВВП?” – заявив сказав іспанський прем’єр.
Водночас Санчес визнав, що в нинішніх умовах Іспанія все ж змушена збільшити видатки на власну оборону та безпеку. За його словами, це крок до посилення європейської автономії у сфері оборони.
Також Санчес наголосив, що Іспанія залишається надійним партнером союзників по НАТО.
„Розміщення іспанських військових на східному фланзі Європи – для захисту Болгарії, Румунії, Литви, Естонії, які зазнали впливу неоімперіалізму Путіна, – є найкращим доказом того, що Іспанія є надійним партнером як з точки зору Альянсу, так і з погляду власних можливостей”, – зазначив він.
Іспанська влада отримала запит від найбільшої атомної електростанції країни „Альмарас” про продовження терміну її експлуатації після запланованого закриття у 2028 році.
Про це повідомляє AFP.
Іспанські енергетичні компанії Endesa, Iberdrola і Naturgy надіслали листа до Міністерства екологічної трансформації країни, в якому заявили про готовність продовжити роботу АЕС „Альмарас”, якщо буде відкладений термін її закриття.
В іспанському уряді сказали, що будь-яке рішення про продовження терміну експлуатації АЕС „Альмарас” вимагатиме дотримання стандартів безпеки і не повинне спричинити додаткових витрат для споживачів.
Наразі в Іспанії є п’ять атомних електростанцій. „Альмарас”, розташована на заході Іспанії, забезпечує близько 7% від загального обсягу виробництва електроенергії в країні. Решта АЕС, що складаються з семи реакторів, забезпечують 19% електроенергії Іспанії.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Нову партію генераторів буде відправлено найближчими днями, аби забезпечити українців електрикою та теплом у період очікуваних холодів.
Іспанія передасть Україні ще 70 генераторів, щоб допомогти країні пройти зимовий сезон на тлі російських атак по енергетичній інфраструктурі. Поставки координує Іспанське агентство міжнародного співробітництва у сфері розвитку (AECID). Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 20 жовтня.
„Напередодні нової зими необхідно забезпечити стабільність і працездатність електроенергетичної системи. Іспанське агентство з питань співробітництва запланувало 70 нових генераторів, які найближчими днями будуть відправлені до України, щоб забезпечити електроенергією та опаленням у цю зиму, яка прогнозується бути суворою”, – зазначив міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес під час спілкування із медіа перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі.
Альбарес додав, що проведе у понеділок зустріч з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, котрому особисто передасть інформацію щодо підтримки українців.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що видатки країни на оборону залишаться незмінними і Іспанія повністю виконує домовленості НАТО, відповідаючи на вимогу президента США Дональда Трампа збільшити витрати до 5% ВВП.
Про це Санчес розповів у інтерв’ю іспанській радіостанції Cadena SER.
Він зазначив, що під час зустрічі з Трампом на церемонії підписання перемир’я в Газі, їхній обмін словами був «дуже дружнім». Прем’єр додав, що чітко пояснив американському лідеру: Іспанія «залишається відданою обороні, але водночас піклується про добробут своєї країни».
Санчес підкреслив, що Іспанія вже виконала бюджетні цілі НАТО.
«Ми дотрималися домовленості, яку не виконувала адміністрація Раджо, і цього року досягли 2% ВВП на оборону. Вважаємо, що цього бюджету цілком достатньо для виконання завдань у рамках Північноатлантичного альянсу», – зазначив Санчес.
Прем’єр пояснив кілька причин, чому його уряд не погоджується з пропозицією Трампа підняти витрати до 5% ВВП:
Питання спроможності з боку Збройних сил поглинути таку величезну суму ресурсів.
За оцінкою самих військових, 2,1% ВВП достатньо для виконання вимог НАТО, включно з протидією війні Росії в Україні.
Іспанія та Європа повинні співпрацювати з третіми країнами, посилювати дипломатичні служби та розвідувальні можливості.
Необхідно зробити пріоритет на рівність, щоб забезпечити сталий розвиток держави.
За словами Санчеса, Іспанія повністю задоволена останньою угодою НАТО і продовжує балансувати між обов’язками перед альянсом і потребами свого державного устрою.
Страйк торкнеться 12 іспанських аеропортів і може призвести до затримок та скасування рейсів.
Працівники Azul Handling – компанії, яка надає послуги авіакомпаніям групи Ryanair в Іспанії, – оголосили страйк з 15 серпня до 31 грудня 2025 року.
Зупинка роботи триватиме загалом 76 днів. Страйк буде проводитися за таким графіком: після перших трьох днів поспіль (15, 16 та 17 серпня) зупинки відбуватимуться кожної середи, п’ятниці, суботи та неділі до кінця року. Графік зосереджений на трьох годинах пік роботи аеропортів: з 5:00 до 9:00, з 12:00 до 15:00 та з 21:00 до 23:59.
Страйк торкнеться 12 постійних баз Ryanair в Іспанії, де працює компанія Azul Handling, яка надає послуги наземного обслуговування Ryanair, а саме таких аеропортів: Аліканте, Барселона, Жирона, Ібіца, Лансароте, Мадрид, Малага, Пальма-де-Майорка, Сантьяго-де-Компостела, Севілья, Тенерифе, Валенсія.
Хоча аеропорти без постійної бази безпосередньо не постраждають, на них також чекають затримки через негативний вплив на роботу авіакомпанії.
UGT та CGT – профспілки, що оголосили страйк, – обґрунтовують своє рішення вимогами працівників, які вважають нагальними:
створити стабільні робочі місця та консолідувати робочий час для постійних працівників, що працюють неповний робочий день;
скасувати примус до понаднормової роботи;
скасувати непропорційні штрафи для тих, хто систематично відмовляється працювати понаднормово;
дотримуватися висновку Спільного комітету галузевої угоди гарантій та премій.
Крім того, представники профспілки вказують на обмеження щодо поновлення на роботі після лікарняних та адаптації робочого часу з урахуванням сімейних обставин. Федеральний секретар авіаційної профспілки FeSMC-UGT Хосе Мануель Перес Гранде засуджує компанію Azul Handling за те, що вона «дотримується стратегії нестабільності й тиску на робочу силу, що порушує основні трудові права».
Водночас CGT шкодує через необхідність вдатися до страйків, але вважає, що ситуація стала неприйнятною у зв’язку зі зловживаннями трудовим законодавством, які впливають як на економічні вигоди, так і на основні соціальні права.
Зі свого боку, авіакомпанія применшила вплив страйку, заявивши: «Ми не очікуємо жодних перебоїв у нашій роботі через страйки підрядних допоміжних служб в Іспанії». Однак визнала, що будуть перебої зі зльотами та посадками літаків.
Профспілки звернулися за сприянням до Міжпрофспілкової служби посередництва та арбітражу (SIMA), хоча, як стверджує CGT, немає жодних ознак того, що компанія готова до переговорів.
Відповідний європейський регламент передбачає компенсацію в розмірі 250, 400 або 600 євро у разі скасування рейсів, залежно від дальності подорожі, та повне відшкодування вартості квитка й пов’язаних витрат, зокрема на готель, транспорт або рейси з пересадкою.
Пасажири можуть вимагати ці компенсації через вебсайт авіакомпанії, вказавши номер бронювання та свою електронну адресу.
Якщо авіакомпанія не виконає вимогу, потерпіла сторона може поскаржитися до організацій захисту прав споживачів або подати офіційну скаргу до Державного агентства з безпеки авіації (AESA). Пасажири мають право на повне відшкодування вартості квитка або зміну маршруту до кінцевого пункту призначення протягом максимум семи днів.
Аварію спричинила сукупність чинників: хибна напруга через недооцінений попит, планування та несвоєчасні дії енергокомпаній.
Уряд Іспанії оприлюднив підсумковий звіт щодо масштабного відключення електроенергії 28 квітня, назвавши головними винуватцями цього інциденту оператора електромережі Red Eléctrica та компанії‑виробники. Про це повідомила іспанська газета El Pais.
Віцепрем’єр та міністр з питань екологічної трансформації Сара Аагесен пояснила, що оператор Red Eléctrica не запланував всю необхідну генерацію для контролю перенапруги, що в підсумку призвело до відключення всієї енергосистеми, хоча резервів було більш ніж достатньо.
Уряд також вказав на „неналежні” дії енергогенеруючих компаній. Синхронні електростанції не поглинали напругу належним чином, що сприяло виникненню перенапруги, яка спричинила відключення електроенергії. Деякі електростанції, які відключилися через перенапруження, не мали були цього робити, згідно з вимогами до роботи системи.
За висновком урядової комісії, аварію спричинила сукупність чинників: хибна напруга через недооцінений попит, планування Red Eléctrica та несвоєчасні дії електровиробників.
Уряд наголошує: звіт „не є судовим вироком”, тому відставки чиовників, зокрема очільниці Red Eléctrica Беатріс Корредор, поки що не розглядаються.
