Київ став центром стратегічного діалогу між оборонними секторами України та Естонії.
Протягом двох днів представники урядів, збройних сил та провідних технологічних компаній обох країн працювали над зміцненням безпекового партнерства. Естонсько-український оборонний форум продемонстрував не лише солідарність Таллінна, а й готовність до глибокої інтеграції оборонних індустрій для протидії сучасним загрозам.
Подія зібрала урядовців, військових і представників оборонної індустрії обох країн у момент, коли швидкість впровадження технологій на полі бою стала критичною.
На тлі широкомасштабної війни Україна дедалі активніше перетворюється на майданчик для випробування та масштабування інновацій, а партнери — на співрозробників рішень, що мають безпосередній вплив на фронт.
Форум у столиці став не лише символом підтримки, а й практичним кроком до поглиблення кооперації: від обміну бойовим досвідом до запуску спільних виробництв і тестування нових зразків озброєння в реальних умовах. У центрі уваги — технології, які визначають сучасну війну вже сьогодні і формуватимуть її завтра.
Панельна дискусія на естонсько-українському оборонному форумі
Цей захід, що вже став традиційним і третій рік поспіль збирає провідних українських та естонських розробників озброєння, представників виробничих підприємств у галузі ОПК, урядовців і чиновників, а також кінцевих користувачів цих виробів — військовослужбовців Сил оборони України.
Обмін думками щодо новинок оборонної продукції, пришвидшення змін у впровадженні найновіших розробок та створення відповідних спільних підприємств як в Естонії, так і Україні стали темами як виступів чиновників, так і обміну думками під час дискусійних панелей, що пройшли в рамках форуму.
До нинішніх київських зустрічей профільних чиновників, зброярів та військових двох країн долучилися і їхні іноземні колеги з низки європейських держав. Усього у роботі заходу взяли участь більш як пів тисячі учасників.
На такому широкому представництві наголосив у своєму виступі міністр оборони Естонської Республіки пан Ханно Певкур, який підкреслив, що у порівнянні з попередньою аналогічною зустріччю кількість учасників нинішнього зібрання щонайменше вдвічі.
Естонський посадовець наголосив на міцних і усталених зв’язках двох наших країн та незмінному високому рівні підтримки офіційним Таллінном зусиль України у боротьбі з російською агресією.
«Естонія була першою країною, яка відправила Javelin Україні ще до початку широкомасштабного вторгнення рф. Ми були першими, хто відправив усі наші гаубиці до України, і ми були першими, хто голосно заявив, що для того, щоб допомогти Україні, нам, європейським країнам, потрібно серйозно збільшити оборонні інвестиції», — підкреслив пан Певкур.
Естонський міністр нагадав, що як оборонний промисловий сектор його країни, так і відповідна частина економіки України до початку російської агресії мали значні проблеми. Але нині безпекова ситуація у Європі змушує держави серйозно переглянути такі підходи до інвестицій у підприємства ОПК.
«Ми — невелика країна. Та тут є і свої переваги, які дають можливість більш швидко реагувати на політико-безпекові зміни та подолання бюрократичних завад при просуванні нових зразків озброєння. Ми вчимося у України, ваша держава вчиться у нас. Ця війна колись закінчиться, і на ринку озброєння будуть мати переваги саме ті компанії, які швидко прилаштовуються до змін. Тому наша співпраця зможе у подальшому створити гарні підстави для реалізації виробів нашого оборонного комплексу тим же країнам НАТО», — наголосив Ханно Певкур.
Своєю чергою заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк повністю поділяє погляди естонського міністра на перспективи розвитку оборонного сектору наших країн. Про це він зазначив у вітальному слові до учасників київського оборонного форуму.
«Оборонно-промисловий комплекс став драйвером забезпечення необхідного рівня спроможностей наших підрозділів військових частин на полі бою. Також він має стати в майбутньому драйвером розвитку нашої економіки. Разом із тим проблема полягає в тому, що у зв’язку зі швидкою динамікою змін потреб на полі бою, пошуку інноваційних і технологічних рішень нам необхідно швидко діяти щодо вирішення даних проблем. І не всі проблеми можуть вирішуватися тільки однією країною. Для цього нам дуже важливе співробітництво з нашими партнерами», — зазначив заступник Міністра оборони.
Пан Гаврилюк констатував, що завдяки ініціативам, які запроваджені урядом нашої країни, а це такі програми, як Build with Ukraine та Build In Ukraine, відкрилися нові можливі створення спільних підприємств, що забезпечить підвищення спроможностей українського оборонно-промислового комплексу.
«Це також дасть можливість враховувати відповідний досвід нашим партнерам, зокрема Естонії, щоб вони могли прогнозувати ті виклики й загрози, які можуть перед ними стояти і бути готовими до них», — підкреслив Іван Гаврилюк.
Представляючи свої бізнесові проєкти очільники підприємств ОПК підкреслювали важливість оперативної підтримки повно циклу: від створення задумів майбутнього озброєння, його прототипів, представлення конкретних зразків потенційним замовникам, проходження кодифікації аж до постійного супроводу виробів і їхнього доопрацювання у постійному зв’язку з кінцевими користувачами.
А саме такими є підрозділи Сил оборони, чиї представники долучилися до участі в форумі в рамках профільних панельних дискусій. Зокрема воїни бойових бригад та корпусів наголошували на необхідності скорочення так званого «плеча» взаємодії між виробничниками і воїнами на передовій. Адже сьогоднішня бойова ситуація є надзвичайно швидкоплинною щодо вимог до техніки та озброєння.
Як приклад, були наведені дослідження щодо змін у вимогах до тих же безпілотних літальних апаратів всіх типів, наземних роботизованих комплексів та засобів РЕБ/РЕР. За твердженням українських воїнів, що виступали на форумі сьогодення на передовій вимагає від виробників враховувати реалії війни. Адже практично щопівроку у вимогах як до цих напрямків ОВТ, так і до інших зразків, відбуваються знані зміни.
А провідними результатами нинішнього київського оборонного форуму мають стати нові контракти та створення спільних підприємств.
Кабмін виділив Києву 987 млн грн на першочергові заходи з підготовки до наступної зими і забезпечення безперебійного теплопостачання.
Про це повідомляє прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
„Уряд допомагає Києву підготуватися до наступної зими і забезпечити безперебійне теплопостачання. Працюємо в діалозі з міською владою. Скоординували дії в межах виконання Планів стійкості”, – ідеться у повідомленні.
Як зазначає очільниця уряду, через суттєві пошкодження ТЕЦ місто має вже зараз підготувати інфраструктуру для стабільного забезпечення людей теплом і світлом, навіть в умовах обстрілів.
Основне завдання — закрити потреби всіх районів альтернативними джерелами енергії та захистити критичні об’єкти.
За словами прем’єрки, частину робіт виконуватиме Агенція відновлення, частину — місто власними силами.
„Уряд зі свого боку вже виділив 987 млн грн на першочергові заходи і готовий надалі надавати повну підтримку. Водночас очікуємо від міста своєчасних рішень і організації робіт на обʼєктах, які визначені зоною відповідальності місцевої влади”, — каже Юлія Свириденко.
Якщо така програма буде підтримана, вона замінить чинний кредитний механізм МВФ обсягом 15,5 мільярда доларів.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) планує найближчими днями розглянути нову кредитну програму для України на суму 8,1 млрд доларів США, що була погоджена на рівні персоналу. Це рішення може дозволити спрямувати більшу міжнародну підтримку на допомогу країні. Про це пише Reuters.
Згідно з інформацією ЗМІ, узгоджена програма покликана зміцнити економічну стабільність України та профінансувати ключові державні витрати в умовах тривалої війни з Росією. Якщо програма буде схвалена, вона замінить чинний кредитний механізм МВФ у розмірі 15,5 млрд доларів.
Як повідомила представниця фонду Джулі Козак, Україна виконала всі необхідні умови для розгляду нового кредиту, зокрема представила проєкт закону про трудовий кодекс і затвердила державний бюджет.
Очікується, що це рішення стане важливим сигналом для міжнародних партнерів, стимулюючи подальшу підтримку української економіки. Однак економічна ситуація залишається напруженою – зростання ВВП у 2025 році прогнозується нижче 2%.
Президент України Володимир Зеленський анонсував перебудову та оновлення енергетичного забезпечення громад на наступний опалювальний сезон.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Зеленського в Telegram.
„На основі досвіду цієї зими готуємо рішення щодо перебудови та оновлення енергетичного забезпечення громад, і відповідний план на наступний опалювальний сезон буде розглянутий і затверджений на загальнодержавному рівні”, – зазначив він.
Президент наголосив, що має бути врахований досвід кожної громади та міста, які не допустили цієї зими внутрішніх катастроф, які були в Києві.
Зеленський також розповів, що на рівні Кабміну створять координаційний центр, який буде працювати для систематизації реального досвіду громад.
За словами президента, сьогодні відбувся селектор щодо ситуації за світлом і теплом в регіонах. Були обговорені відновлювальні роботи та забезпечення людей у частині областей.
„Зокрема, в Одесі й частині громад області, на Дніпровщині, на Миколаївщині, де умови особливо складні. Також були звіти щодо ситуації в Харкові та області, на Полтавщині, Сумщині, Чернігівщині”, – йдеться у заяві Зеленського.
Він додав, що окремо було проаналізовано, що зроблено в Запоріжжі та який досвід регіону може бути масштабований в інших областях.
Власники житла, у якому через наслідки ворожих обстрілів є прорив чи підтоплення труб або інше пошкодження інженерної мережі, отримають 40 тисяч гривень.
Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.
Виплата є одноразовою і передбачається для тих киян, чиє житло постраждало через аварії на інженерних мережах внаслідок ворожих обстрілів після 1 січня.
Також міська рада виплатить одноразову допомогу малозабезпеченим киянам, постраждалим від обстрілів, — навіть якщо вони вже отримують соціальні виплати від держави. Її розмір становить один прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Щоб оформити матеріальну допомогу, необхідно подати до Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА заяву та документи:
паспорт і РНОКПП (ІПН);
документ, що підтверджує право власності на житло;
довідку від керівної компанії, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або житлово-будівельного корпоративу (ЖБК) про пошкодження інженерних мереж;
банківські реквізити для перерахування коштів.
Подати документи можна особисто за адресою — проспект Любомира Гузара, 7, кабінет 116. Або електронною поштою — social@kyivcity.gov.ua.
Тих, кому потрібна консультація, Київська міська рада просить звертатися за телефоном: (044) 366-59-70.
Також місцева влада Києва вирішила надавати безвідсоткові позики для придбання генераторів у багатоквартирні будинки. За словами депутата Київської міської ради Олександра Бродського, спрощений механізм фінансування буде доступний чіткому колу позичальників — це ОСББ, ЖБК, а також, кооперативи й співвласники будинків без ОСББ чи ЖБК.
Позикою можна користуватися до 12 місяців, гранична сума — до одного мільйона гривень на один будинок, комісії за видачу коштів не буде.
Міністерство енергетики й Міністерство внутрішніх справ залучають додаткові генератори для столиці.
Президент Володимир Зеленський провів енергетичний селектор, за підсумками якого повідомив, що станом на ранок без опалення залишається понад 900 будинків у лівобережній частині Києва. Про це він повідомив у Телеграм у вівторок, 27 січня.
„Окремо розібрали ситуацію в Києві. Станом на сьогоднішній ранок досі без опалення 926 будинків у кількох районах на лівому березі столиці. Міністерство енергетики й Міністерство внутрішніх справ залучають додаткові генератори. Резерви з усієї України задіяні для допомоги столиці”, – написав глава держви.
За його словами, Міноборони, командування Повітряних сил і регіональна влада аналізують обставини російського удару по Одесі. Там було задіяно 52 російські дрони, значна частина – фактично проти центральної частини Одеси, поруч із Привозом.
„Більшість дронів вдалося збити, але, на жаль, були і влучання в місті, також і на Одещині. Зараз триває рятувальна операція, розбір завалів, усі необхідні сили задіяні”, – додав Зеленський.
Також були доповіді по ситуації в Харкові та області після обстрілу російської РСЗВ.
„Було влучання по енергетичному обʼєкту – є значні пошкодження. Відновлювальні роботи тривають безперервно. Дякую всім залученим фахівцям ДСНС України, Укренерго, Харківобленерго”, – зазначив президент.
Крім того, були доповіді по ситуації на Київщині та в Запоріжжі.
Чеська ініціатива Darek pro Putina (Подарунок для Путіна) зібрала понад $6 млн всього за п’ять днів у рамках громадської кампанії зі збору коштів на придбання генераторів, обігрівачів та акумуляторів для України.
Про це розповів організатор Мартін Ондрачек, передає Reuters.
Як відомо, ініціатива Darek pro Putina збирає пожертви для України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
За словами Ондрачека, з минулої середи, 21 січня, до понеділка, 26 січня, було зібрано 126 млн крон ($6,16 млн). Ще близько 15 млн крон очікується від донорів.
„За вихідні ми замовили два генератори – дизельні установки, що встановлюються на вантажівках, – вартістю 8 млн крон кожен, які мають бути доставлені до двох невеликих медичних закладів”, – зазначив Ондрачек.
Ініціатива співпрацює з трьома фондами в Україні, щоб уникнути тривалих логістичних і митних затримок, але також веде переговори з чеськими постачальниками, оскільки не все можна придбати на місці, додав він.
„Над цим працює близько 30 осіб, нам потрібно витратити гроші якомога швидше”, – заявив Ондрачек.
У рамках благодійної акції „Тепло з Польщі для Києва” поляки протягом трьох днів пожертвували понад мільйон злотих. Зібрані кошти використають для придбання генераторів та їх розповсюдження серед мешканців української столиці.
Ініціативу під назвою „Тепло з Польщі для Києва” запустили 15 січня з метою зібрати 2 млн злотих. Організатори пояснюють, що нічні температури в українській столиці падають до −17 °C, а багато киян залишаються без світла та опалення.
Збір коштів організував фонд „Stand With Ukraine” у партнерстві з кількома організаціями та громадськими рухами, зокрема Євромайдан-Варшава, Democracy Foundation, Sestry.eu, Open Dialogue Foundation, PRB Foundation та Entrepreneurs Help.
Спочатку організатори планували придбати 100 генераторів. Однак заплановану суму зібрали за кілька годин.
„Дорогі друзі, ваша солідарність неймовірна. Ми збільшуємо нашу ціль до 2 мільйонів злотих. Завдяки вашим пожертвам ми можемо зробити набагато більше, ніж планували. Ці гроші забезпечать справжнє тепло для людей в Україні. Ми доберемося до тих, хто мерзне в темних будинках та лікарнях без електрики. Ми купимо більше генераторів, спальних мішків та палива”, – написали організатори збору коштів.
Посол України в Польщі Василь Боднар подякував у соцмережі Х за підтримку збору.
„Величезна подяка та висловлення найвищої вдячності всім полякам, які підтримують збір коштів на тепло для Києва. У нинішній, драматичній ситуації, ця допомога надзвичайно важлива і фактично рятує людські життя”, – написав ві
Велика Британія цього року відкриє в Києві бізнес-центр, який має допомогти британським оборонним компаніям пришвидшити постачання військової техніки в Україну.
Новий центр має спростити роботу малих і середніх британських фірм, які стикаються з обмеженнями на поїздки, вимогами безпеки та страхування під час роботи в Україні. Зокрема, йдеться про допомогу з пошуком приміщень та розв’язанням експортних питань.
Пріоритетом роботи центру стане прискорення продажів систем протиповітряної оборони та безпілотників, які є критично важливими для України на тлі повномасштабної війни з Росією.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що новий центр „посилить” роль британської оборонної промисловості у підтримці України. За його словами, ініціатива сприятиме створенню робочих місць у Великій Британії та зблизить оборонні галузі двох країн.
Відкриття центру присвячене першій річниці 100-річного партнерства між Великою Британією та Україною у сфері оборони. У британському Міноборони зазначили, що проєкт фінансуватиметься з державних коштів, однак конкретну суму не назвали.
Голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва сьогодні зранку, 15 січня, прибула до Києва, щоб провести ряд переговорів на високому рівні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Очікується, що директор-розпорядник МВФ зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Юлією Свириденко та головою НБУ Андрієм Пишним, а також з керівниками підприємств.
Деталі візиту Георгієвої до України ретельно трималися в таємниці через проблеми безпеки. Глава МВФ востаннє відвідувала країну в лютому 2023 року.
Раніше Україна та МВФ досягли попередньої угоди щодо чотирирічної кредитної програми на суму 8,2 млрд доларів у листопаді, яка залежить від кількох дій, включаючи прийняття бюджету та підтримку гарантій фінансування донорів.
Представники МВФ заявляють, що Україна досягла прогресу, і очікують розгляду цього питання радою директорів протягом кількох тижнів.
Схвалення фінансування є критично важливим, оскільки воно розблокує додаткові зовнішні інвестиції, необхідні для подолання фінансового дефіциту України, який, за оцінками МВФ, становить близько 136,5 млрд доларів на період до 2029 року.
Також Георгієва розгляне прогрес України в кількох напрямках, включаючи прийняття бюджету на 2026 рік, вжиття заходів щодо збільшення внутрішніх доходів шляхом розширення податкової бази та забезпечення масштабного зовнішнього донорського фінансування на умовах, подібних до грантів.
Оголошуючи про нову угоду, у МВФ заявили, що українська влада також погодилася прискорити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків, зокрема шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, закриття митних лазівок для імпорту та скасування пільг з ПДВ.
МВФ очікує, що Україна внесе деякі з цих ініціатив до парламенту, але не розраховує на збільшення доходів до 2027 року.
Україна досягла важливої віхи на шляху до подолання фінансових прогалин минулого місяця, коли лідери ЄС погодилися надати кредит на 90 млрд євро на два роки. Україна повинна обслуговувати позику лише за умови, що Росія сплатить репарації після закінчення війни.
Також було завершено реструктуризацію боргу на суму 2,6 млрд доларів, пов’язаного з економічним зростанням.
Нова програма МВФ замінить поточну чотирирічну програму на 15,5 млрд доларів, з якої було виплачено близько 10,6 млрд доларів. Нова попередня угода передбачає, що війна закінчиться цього року, але включає „негативний сценарій”, згідно з яким війна не закінчиться до 2028 року.
