Кабінет міністрів України уточнив правила перерахунку вартості комунальних послуг і зробив його обов’язковим для всіх постачальників тепла та гарячої води. Нові норми стосуються випадків, коли через обстріли або надзвичайні ситуації послуги надавалися з перебоями або неналежної якості.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
За її словами, українці не повинні сплачувати повну вартість, якщо через російські атаки інфраструктура працювала нестабільно або послуги були відсутні.
«Люди не повинні платити повну вартість за тепло чи гарячу воду, якщо через російські атаки послуги надавалися з перебоями або неякісно», – сказала Свириденко.
Відтепер перерахунок стане обов’язковим для всіх постачальників незалежно від регіону. Це означає, що комунальні підприємства повинні автоматично враховувати фактичний обсяг і якість наданих послуг при формуванні рахунків.
Окрім цього, органи місцевого самоврядування отримають право компенсувати витрати комунальних підприємств із резервних фондів місцевих бюджетів. Ці кошти планують спрямовувати на відновлення пошкодженої інфраструктури після обстрілів.
Держпродспоживслужба підбила підсумки перевірок щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги за січень-березень 2026 року. Майже кожна інспекція виявила недотримання законодавства у сфері ціноутворення.
Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Головне:
У 97,7% випадків позапланових перевірок фахівці виявили порушення при формуванні тарифів на ЖКП.
За результатами інспекцій споживачам уже повернули понад пів мільйона гривень.
Усі перевірки проводилися виключно на підставі скарг громадян.
Сума виписаних штрафів та санкцій перевищила 800 тисяч гривень.
Масштаби порушень
Упродовж перших трьох місяців року фахівці провели 88 позапланових перевірок щодо дотримання законодавства у сфері державних регульованих цін. Як зазначають у відомстві, порушення встановили у 86 випадках.
„За результатами проведених перевірок у 86 випадках (97,7%) встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері ціноутворення”, – йдеться у повідомленні.
Штрафи та повернення коштів
За підсумками перевірок було ухвалено 22 рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій на суму 862,9 тис. грн.
Також фахівці видали 77 приписів, які зобов’язують постачальників привести тарифи у відповідність до норм закону. Окремі штрафи отримали й посадові особи.
Щодо відшкодування громадянам, то ситуація наступна:
Суб’єктів господарювання зобов’язали повернути споживачам 453 тис. грн.
Фактично у звітному періоді людям уже відшкодовано 517,4 тис. грн.
До державного бюджету надійшло 112,6 тис. грн.
Чому приходять з перевірками
У відомстві наголошують, що зараз усі заходи державного нагляду на ринку ЖКП здійснюються лише після звернень споживачів. Під час інспекцій розглядаються лише ті конкретні питання, на які скаржилися громадяни.
Борг населення за житлово-комунальні послуги після дворічної паузи знову виміряний офіційною статистикою. Паралельно юристи пояснюють межі відповідальності неплатників, а аналітики — ймовірні сценарії тарифів у 2026-му.
Скільки заборгували і за що саме
Державна служба статистики вперше від початку повномасштабної війни оприлюднила деталізовані дані щодо заборгованості домогосподарств. Як пише «Економічна правда», станом на другий квартал 2025 року сумарний борг сягнув 106,6 млрд грн. Найбільша частка — плата за теплопостачання та гарячу воду (понад 35 млрд грн) і газ (понад 32 млрд грн); далі — електроенергія (близько 17 млрд грн), холодна вода, управління багатоквартирним будинком і вивезення відходів. За той же квартал домогосподарствам нарахували 64,3 млрд грн, а сплачено було 51,5 млрд грн — розрив, на який звертає увагу «Економічна правда», відображає ефект підвищення тарифів на електроенергію та нерівномірні доходи сімей у воєнний час.
Чому накопичуються борги і що змінилося в правилах
Після скасування в 2024 році мораторію на відключення та нарахування пені постачальники отримали можливість повернутися до звичайних договірних механізмів. Це означає повернення пені за прострочення, попереджень, відключень (там, де це технічно можливо), а в разі системної несплати — судових наказів і виконавчих проваджень. Водночас на тепло та газ для населення діє «заморожування» базових тарифів на період воєнного стану; зростання рахунків у 2023–2025 роках здебільшого було пов’язане з електроенергією, розподілом і споживанням, а не з опаленням, звертає увагу «Економічна правда».
Юридичні наслідки: коли можуть виселити
Крайній захід — виселення — можливий лише за рішенням суду і після повної процедури стягнення. «Радіо Трек» пояснює, що підставою в практиці стають значні суми (орієнтир — понад двадцять мінімальних зарплат), відсутність у боржника іншого майна для звернення стягнення та доведений факт ухилення від погашення заборгованості. Зазвичай усе починається з письмових вимог і пропозиції реструктуризації, далі — судовий наказ або позов, потім — виконавче провадження. Важливий процесуальний фільтр — трирічна позовна давність: «старі» нарахування поза цим горизонтом складно законно стягнути, якщо постачальник пропустив строк звернення. На цьому наголошують адвокати, коментуючи кейси виселень і «довгих» боргів, цитовані «Радіо Трек».
Тарифи: що прогнозують на 2026 рік
Юристи та галузеві консультанти очікують поступового наближення тарифів до економічно обґрунтованого рівня після завершення дії надзвичайних заходів. Аналітики K&N Partners прогнозують збереження політики утримання базових тарифів на тепло та газ до закінчення воєнного стану, але визнають ризик підвищення «мережевої» складової (розподіл, передача) та електроенергії — як інструменту фінансової стабілізації ринку й підготовки до опалювального сезону. У їхньому огляді також підкреслюється: на тлі дефіциту інвестицій у мережі регулятору доведеться балансувати між доступністю для населення й ліквідністю операторів. Прямо про це говорить і практика рішень НКРЕКП 2025 року, яка, за оцінкою K&N Partners, закладає основу для «плавного вирівнювання» у 2026-му.
Як діють субсидії та що можуть запропонувати боржникам
За умов подальшої монетизації субсидій ключовим «амортизатором» для вразливих домогосподарств залишаються адресні виплати: якщо платіжка перевищує частку обов’язкового платежу, різницю покриває держава. Місцеві постачальники і керуючі компанії паралельно пропонують реструктуризацію боргу — типовий графік передбачає перший внесок і рівні щомісячні платежі; це дозволяє уникнути пені, судових витрат і відключень. «Радіо Трек» у своїх роз’ясненнях радить не ігнорувати вимог і погоджувати графіки одразу: повторне підключення після технічного відключення — платне, а пеня нараховується щоденно.
Що важливо знати споживачам уже зараз
По-перше, офіційні дані Держстату, на які посилається «Економічна правда», фіксують сумарний борг населення 106,6 млрд грн і нерівномірність платежів упродовж кварталу — це означає, що постачальники активніше використовуватимуть судові інструменти. По-друге, ризик втратити житло виникає не через перший «мінус» у квитанції, а після накопичення значної суми, неуспішної реструктуризації та рішення суду — на цьому акцентує «Радіо Трек». По-третє, за прогнозом K&N Partners, у 2026-му можливе подальше «вирівнювання» тарифів у бік економічних витрат, з утриманням соціальних запобіжників для вразливих груп.
Логіка дій для домогосподарств пряма: перевіряти нарахування, подаватися на субсидію, якщо платіжка «перевищує норму», і домовлятися про графік, щойно з’являється прострочення. Це дешевше за суд і швидше за будь-яке виконавче провадження.
Державна служба статистики України вперше з початку повномасштабної війни оприлюднила дані про заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг. За інформацією Держстату, станом на другий квартал 2025 року сукупний борг українців склав 106,6 млрд грн. Для порівняння: востаннє, у 2021 році, заборгованість становила 81,3 млрд грн.
Борг зростає повільніше, ніж тарифи
Основні борги припадають на постачання теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд грн. Далі йдуть: газ — 32,3 млрд, електроенергія — 17,1 млрд, холодна вода — 10,2 млрд, управління багатоквартирними будинками — 8,8 млрд, вивіз сміття — 3,1 млрд грн.
За другий квартал 2025 року українцям нарахували за комунальні послуги 64,3 млрд грн, а оплачено було 51,5 млрд грн.
Водночас тарифи на комуналку зростали значно швидше. У 2023 році вони підвищилися на 12,8%, у 2024-му — на 18,9%. Скасування у 2024 році мораторію на відключення послуг та нарахування пені за борги стало додатковим фактором фінансового навантаження на домогосподарства.
Опалювальний сезон: правила і терміни
Згідно з постановою уряду, опалювальний сезон розпочинається, коли середньодобова температура протягом трьох діб поспіль становить +8 °C або нижче. Як правило, це відбувається у середині жовтня. Місцева влада може ухвалювати рішення раніше чи пізніше залежно від погоди.
Соціальні об’єкти — школи, садки та лікарні — можуть підключати до тепла раніше. Для прикладу, у 2024 році у Києві тепло подали лише 30 жовтня.
Тарифи на тепло під час війни
У період воєнного стану в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ. Вартість опалення у Києві залишається незмінною з 2019 року — 1654,41 грн/Гкал.
Українська влада у листі до керівництва МВФ допускає підвищення тарифів для населення лише після завершення війни.
Як формується вартість опалення
Ціна залежить від температури повітря та наявності лічильників. Так, у січні–лютому 2021 року в Києві, коли середня температура становила -2,5 °C та -4,7 °C відповідно, вартість опалення 1 кв. м у будинках з лічильниками коливалася між 33–35 грн. Квартира площею 56,1 кв. м у лютому спожила 1,2208 Гкал тепла, що коштувало 2019 грн, тоді як у січні — 1887 грн.
Близько 90% багатоповерхівок столиці обладнані будинковими лічильниками. Мешканці платять за фактичний обсяг тепла, спожитий будинком. Там, де встановлені також квартирні прилади обліку, мешканці оплачують власне споживання плюс частку на загальнобудинкові потреби.
У квартирах без індивідуальних лічильників діє «максимальна частка» — граничний обсяг нарахувань, який убезпечує від завищених рахунків.
Підготовка до зими
Україна вже більш ніж на 70% готова до опалювального сезону 2025/2026 років, заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба 22 серпня. За його словами, для котелень накопичено 90 тис. тонн вугілля, 85 тис. тонн рідкого палива, 585 тис. кубометрів дров та 32 тис. тонн пелет. На складах ТЕС і ТЕЦ є 2,4 млн тонн вугілля.
Крім того, до початку сезону у підземні сховища планують закачати 13,2 млрд кубометрів газу. Станом на кінець серпня вже було накопичено 11 млрд кубометрів.
Уряд створив окремий штаб із підготовки до опалювального сезону та затвердив комплекс заходів — від ремонтів до формування запасів палива й підготовки соціальної інфраструктури.
Незважаючи на підвищення цін на електроенергію, українські тарифи для населення все ще далекі від ринкових. Однак зростання тарифів не має залишити без захисту вразливі домогосподарства.
Як наголошується в документі, тоді як поточним пріоритетом влади є усунення наслідків війни в енергетичному секторі, є також необхідність терміново підготувати план післявоєнних реформ і вирішити старі структурні проблеми:
За даними МВФ, хоча тарифи на електроенергію для населення підвищили у 2023 і 2024 роках із дуже низького рівня, тарифи на опалення та гаряче водопостачання залишаються під дією цінових мораторіїв від початку війни.
„Незважаючи на ці підвищення, ціни на електроенергію для населення, за оцінкою ОЕСР (2025), становлять близько половини рівня цін для малого бізнесу в Києві, тоді як ціни на газ для населення покривають приблизно 50% витрат на основі ринкових цін на газ”, – ідеться в документі.
Тому Україні необхідний план зі створення стійкого сектору в післявоєнний період, у якому тарифи на комунальні послуги відповідатимуть рівню окупності витрат і буде впроваджено нову методику розрахунку тарифів з урахуванням соціальних чинників, вважають у МВФ.
Підвищення тарифів допоможе відновити рентабельність споживчого сегмента енергетики, полегшити боргове навантаження в окремих його частинах і стимулюватиме конкуренцію на оптовому та роздрібному ринках енергії, а також мотивуватиме до заходів із підвищення енергоефективності.
„Водночас необхідно захистити найбільш вразливі домогосподарства від наслідків підвищення тарифів, зокрема за рахунок перегляду житлово-комунальної субсидії з метою підвищення її ефективності та точності надання. Одним із ключових завдань при цьому стане коректне визначення вразливих домогосподарств, які потребують підтримки”, – додали у фонді.
В Україні наразі діє обмеження на зростання тарифів на комунальні послуги, однак найближчим часом його можуть скасувати через критичний стан енергетичного сектору.
Як повідомляє РБК-Україна із посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України за квітень 2025 року, наразі передбачається, що протягом поточного року тарифи на газ, опалення та гаряче водопостачання залишаться на чинному рівні.
Водночас, згідно з прогнозами НБУ, складна ситуація в енергетиці та потреба у фіскальній консолідації ймовірно призведуть до поступового перегляду тарифів у найближчі роки. Зокрема, очікується, що з 2026 року розпочнеться процес наближення тарифів до економічно обґрунтованих рівнів.
У Національному банку наголосили, що невизначеність щодо термінів і масштабів підвищення тарифів створює серйозні ризики для інфляційного прогнозу. Якщо рішення про підвищення буде й надалі відкладатися, це сприятиме нижчим темпам інфляції у короткостроковій перспективі, однак водночас посилюватиме економічні дисбаланси, що неминуче призведе до зростання цін у майбутньому.
В Україні під час воєнного стану продовжує діяти обмеження на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду. Водночас мораторій не поширюється на електроенергію та холодне водопостачання.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Держстату, у січні 2025 року середні ціни на житлово-комунальні послуги, воду, електроенергію, газ та інші енергоносії в Україні зросли на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зросла вартість електроенергії.
Що буде з цінами на електроенергію?
Щодо перспектив вартості електроенергії, прем’єр-міністр Денис Шмигаль у коментарі під час телемарафону запевнив, що наразі уряд не планує підвищувати тарифи для побутових споживачів. За його словами, дискусій щодо зміни тарифів у Кабінеті міністрів наразі немає.
Станом на квітень 2025 року тарифи для побутових споживачів залишаються на рівні 4,32 гривні за кіловат-годину. Водночас власники двозонних лічильників оплачують електроенергію за диференційованими ставками: денний тариф (з 7:00 до 23:00) становить 4,32 гривні, а нічний (з 23:00 до 7:00) – 2,16 гривні за кіловат-годину.
Що буде з цінами за водопостачання?
Стосовно вартості водопостачання, експерт у сфері житлово-комунального господарства Олег Попенко повідомив, що уряд підготував проєкт рішення щодо підвищення тарифів на воду. Проте, за словами експерта, у травні 2025 року такі зміни ще не наберуть чинності, оскільки відповідне рішення поки не ухвалене. Він також зазначив, що державні органи наразі не вважають підвищення тарифів водоканалів нагальним питанням.
У квітні та липні 2024 року в Україні планувалося поетапне підвищення тарифів на водопостачання: спочатку на понад 12%, а потім ще на понад 14%. Згідно з інформацією, опублікованою на сайті „Українська Енергетика”, проєкти рішень були підготовлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) після призначення Валерія Тарасюка на посаду голови регулятора. Однак, як повідомляє „Еспресо”, комісія так і не затвердила ці рішення.
Третя платіжка за газ
Водночас із 1 травня 2025 року в Україні вводиться окрема плата за розподіл газу, що призведе до зростання комунальних витрат для споживачів. Про це інформує 24 Канал із посиланням на компанію „Газмережі”.
Відтепер мешканці багатоквартирних будинків отримуватимуть третю окрему квитанцію за технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Вартість цієї послуги варіюється від 100 до 1000 гривень на місяць, залежно від кількості мешканців будинку.
Перевірка технічного стану газових мереж проводиться з різною періодичністю: для будинків, яким менше ніж 25 років, технічний огляд передбачений раз на п’ять років, а для будинків старшого віку – раз на три роки.
Середні тарифи на житло, воду, електроенергію, газ та інші енергоносії в Україні у січні 2025 року зросли на 19,1%, порівняно з січнем минулого року. Найбільше подорожчала електроенергія.
Водночас тарифи на природний газ, гарячу воду та опалення залишилися незмінними, свідчать дані Держстату.
Найбільше зросли такі тарифи:
утримання та ремонт житла – на 4,2%,
водопостачання – на 0,7%,
послуги з вивезення сміття – на 9,6%,
каналізація – на 0,6%,
управління багатоквартирними будинками – на 10,3%,
