Наприкінці жовтня під час російського нападу на Київську область було знищено центральний склад Optima-Pharma, одного з найбільших оптових постачальників ліків в країні, на якому зберігалося близько 20% місячного запасу ліків. Відновлення постачання ліків в Україні та реорганізація логістичного ланцюга можуть зайняти багато часу.
З початку війни ще не було прикладів такого масштабу збитків. За оцінками Optima-Pharma, компанія зазнала збитків на суму близько 100 мільйонів доларів, що становить близько 5% річного обороту компанії. У складі, що потрапив під обстріл, були знищені не тільки ліки, але й бази даних, які мають ключове значення для функціонування системи медичного забезпечення України.
Вони містили маршрути доставки, потреби аптек, а також деталі договорів з виробниками, тобто інформаційну інфраструктуру, яка забезпечувала функціонування всієї мережі розподілу ліків. Компанія «Оптіма-Фарма», яка з 43-відсотковою часткою ринку є найбільшим дистриб’ютором ліків в Україні, після атаки тимчасово призупинила постачання ліків до своїх складів у Києві та околицях. Ігор Гуцал, генеральний директор компанії, повідомив, що постачання з регіональних складів продовжується, але це може покрити лише частину потреб столиці. Компанія вже працює над відновленням логістичного потоку ліків, але повне відновлення втраченої потужності займе час.
Два найбільші гравці на ринку медикаментів України
Український оптовий ринок лікарських засобів майже повністю контролюється двома гравцями:
Optima-Pharma
BaDM
Разом вони контролюють близько 85% ринку дистрибуції країни.
Між цими двома компаніями вже багато років триває гостра конкуренція, але антимонопольний орган (АМКУ) нещодавно наклав на обидві компанії рекордні штрафи – понад 2,4 млрд гривень – за узгодження цін.
Optima-Pharma оскаржує це рішення, але після останніх подій сплата штрафу, збитки від війни та необхідність починати все спочатку поставили компанію в скрутне фінансове становище.
Ринок у короткостроковій перспективі коливається, але не руйнується
На думку учасників ринку, атака не призведе до краху, але до тимчасових збоїв все одно слід бути готовими. За словами Дмитра Бабенка, виконуючого обов’язки генерального директора BaDM, компанія вже зараз відчуває зростання попиту в Києві та околицях і намагається збільшити транспортні потужності, щоб компенсувати втрати.
Я очікую двох-трьох важких тижнів, але катастрофи не буде. Ринок зможе пристосуватися, — заявив він.
З боку виробників також спостерігається обережний оптимізм. За словами Олександра Чумака, представника фармацевтичної компанії InterСhem, на ринку все ще є велика кількість готової продукції, але темпи поповнення запасів можуть сповільнитися в найближчі тижні.
Це серйозний логістичний і фінансовий виклик, але він не призведе до колапсу. Запасів на ринку вистачить на кілька тижнів, – сказав він.
Запаси обмежені, ланцюги постачання перебувають у процесі перепланування
Однак аптеки вже не такі оптимістичні. Юлія Клименюк, виконавчий директор аптечної мережі «911», попередила, що наслідки атаки будуть відчутні переважно в східних і прифронтових регіонах країни.
З березня державне регулювання обмежує розмір запасів аптек, тому резерви недостатні для такої ситуації, – підкреслила вона.
Водночас аналітики ринку підкреслюють: дефіцит ліків очікується скоріше у рідко запитуваних, спеціальних препаратах, а найпопулярніші ліки, ймовірно, не будуть дефіцитними. Це підтвердили і джерела в уряді України, додавши, що запаси ліків у країні все ще значні: у державних і ринкових складах разом знаходиться товар на суму близько 8 мільярдів гривень.
Страхування — ахіллесова п’ята воєнної економіки
Однак найбільший ризик наразі становить відсутність страхового покриття.
Більшість великих підприємств, що працюють у зоні бойових дій, не можуть застрахувати свої об’єкти, оскільки страхові компанії відмовляють у відшкодуванні збитків, посилаючись на форс-мажорні обставини.
Приклад BaDM також показує, що в 2022 році вони не отримали відшкодування за знищені склади, оскільки війна вважалася непереборною зовнішньою причиною. Хоча в Києві теоретично можна укласти страховку, поки що невідомо, чи мав склад Optima-Pharma такий захист.
За словами конкурентів на ринку, дистриб’ютор може спробувати компенсувати частину збитків спільно з виробниками, наприклад, шляхом списання попередніх боргів або надання знижок на поставки. На попередньому етапі війни BaDM таким чином змогла компенсувати близько 60% своїх збитків.
Виробники мають більший простір для маневру, вони можуть частково компенсувати збитки дистриб’юторів, — сказав Бабенко.
Політичний вимір збитків
Водночас економічні показники Optima-Pharma є сильними:
у 2023 році компанія отримала 3,7 млрд гривень,
в 2024 році — 3,6 млрд гривень чистого прибутку.
З цього компанія, ймовірно, зможе покрити збитки, пов’язані з війною, і навіть штраф антимонопольного комітету.
Водночас, багато експертів не виключають, що згадана компанією сума збитків у 100 мільйонів доларів може частково слугувати стратегічним комунікаційним цілям: наприклад, підкріпити юридичні аргументи на користь зменшення або скасування штрафу АМКУ.
Загалом, знищення київського складу тимчасово впливає на функціонування ланцюга поставок, але метою компаній і органів влади є якнайшвидше відновлення стабільності ринку. Однак точний масштаб економічних наслідків можна буде оцінити лише в наступні місяці.
Українські аптечні мережі масово закривають точки через економічні виклики та скасування маркетингових договорів з виробниками. З початку року „Аптека 9-1-1” закрила близько 120 аптек, а „Подорожник” – 55 точок з планами закриття ще 138.
Представники мереж пояснюють кризову ситуацію державним регулюванням та комплексом економічних факторів, повідомляє РБК-Україна з посиланням на видання Delo.ua.
CEO мережі „Подорожник” Тарас Коляда наголосив про критичність ситуації.
„З початку 2025 року мережа „Подорожник” уже закрила 55 своїх аптек у різних населених пунктах нашої країни від сходу до заходу, на розгляді ще 138. Це дуже високий показник в порівнянні навіть з першим роком повномасштабної війни. Якщо врахувати, що в середньому одна наша аптека обслуговує 2100 клієнтів на місяць, то, виходить, що більше 115 тисяч українців уже змушені шукати інші точки продажу ліків”, – розповів він.
Як розповіла директорка з корпоративних комунікацій „Аптека 9-1-1” Валентина Йовенко, з березня 2025 року ми закрили близько 120 аптек.
„Зараз ми змушені оптимізувати мережу, закриваючи збиткові точки та перерозподіляючи ресурси на підтримку рентабельних локацій”, – зазначила вона.
Головною причиною закриття аптек стало скасування маркетингових договорів з 1 березня 2025 року. Це були угоди, за якими виробники ліків компенсували аптекам просування своєї продукції, що дозволяло мережам знижувати ціни для покупців та утримувати збиткові точки.
За даними „Аптека 9-1-1”, структура використання цих коштів була соціально орієнтованою: 60% спрямовувалися на зниження цін для споживачів, 20% – на підтримку широкого асортименту, 15% – на розвиток сервісів та підтримку неприбуткових напрямків, і лише 5% становили прибуток підприємства.
„Ми працюємо в селах та на прифронтових територіях з низькою або навіть мінусовою рентабельністю. Після скасування маркетингових платежів з 1 березня 2025 року нам стало вкрай важко триматися в цих локаціях. Раніше ми могли за рахунок прибутковості великих міст працювати на прифронтових територіях, де постійні обстріли вимагають додаткових витрат на відновлення аптек та забезпечення безпеки. Зараз ця модель перехресного субсидування практично неможлива через загальну збитковість бізнесу”, – пояснила Валентина Йовенко.
У США ціни на ліки можуть знизитися навіть на 654 відсотки після того, як Дональд Трамп домовився з AstraZeneca, пише Die Welt.
Під час оголошення угоди з AstraZeneca, окрім Трампа та представників компанії, був присутній міністр охорони здоров’я Роберт Кеннеді-молодший, який заявив: «Протягом багатьох років американці платять найвищі в світі ціни за рецептурні ліки. Вони в нас у кілька разів вищі, ніж в інших країнах — це смішно».
«AstraZeneca зобов’язується постачати всі свої рецептурні ліки за цінами, що діють у країнах з найнижчими цінами», — заявив Трамп. «Іншими словами: за найнижчими цінами у світі. Так, саме це ми і отримаємо», — додав він. За даними Die Welt, це означає, що Трамп фактично вимагає від великих фармацевтичних компаній, щоб вони ставилися до США як до країни, що розвивається, з точки зору ціноутворення, і застосовували найнижчі ціни на препарати. Трамп вважає, що завдяки цьому американські платники податків зможуть заощадити сотні мільйонів доларів на рік. Хоча він не навів конкретних даних, але все ж навів один приклад:
«Є ліки, які користуються особливим попитом, дуже великим попитом. Це інгалятори. Їхня ціна в середньому знизиться на 654 відсотки. Ви можете в це повірити?»
Крім того, AstraZeneca зобов’язалася інвестувати 50 мільярдів доларів у виробництво ліків та дослідження і розробки в США. Нова угода була укладена через два тижні після того, як компанія уклала угоду з Pfizer, метою якої також було зниження цін на рецептурні ліки, і зобов’язала Pfizer дотримуватися такого ж ціноутворення, як і AstraZeneca.
Крім того, Pfizer також погодилася взяти участь у новій платформі, запланованій урядом, на веб-сайті TrumpRx. За допомогою цієї платформи приватні особи можуть купувати ліки безпосередньо у виробника, за словами Трампа, зі знижкою до 50 відсотків.
З 1 жовтня Сполучені Штати вводять 100-відсоткове мито на іноземні ліки, але звільнення від нього отримають фармацевтичні компанії, які будують заводи в країні, зокрема вже розпочаті проєкти, оголосив у четвер Дональд Трамп. Це значна поступка порівняно з раніше обіцяними 200–, а потім 250-відсотковими митами.
Імпорт ліків до Сполучених Штатів за останнє десятиліття потроївся і, за інформацією бази даних Comtrade ООН, у 2024 році сягнув 213 мільярдів доларів. На думку Трампа, мита спонукатимуть фармацевтичні компанії переносити виробництво до США.
Високі американські мита на фармацевтичну продукцію можуть серйозно вплинути на Європейський Союз, зокрема й Угорщину. Хоча Урсула фон дер Ляєн і Дональд Трамп наприкінці липня домовилися про торговельну угоду, згідно з якою США встановлюють мита на європейські товари в розмірі не більше 15%, фармацевтична промисловість залишилася поза угодою. Тамаш Моро, головний стратег Concorde, раніше заявив Telex, що в межах угорського експорту експорт ліків до Сполучених Штатів має особливе значення, тому значні мита можуть серйозно погіршити конкурентоспроможність Угорщини. Зрештою Трамп відмовився від введення 250-відсоткового мита, і на ліки, що надходять з ЄС, як очікується, буде застосовуватися 15-відсоткове.
Фармацевтичні компанії раніше попереджали, що мита відволікають капітал від досліджень, збільшують витрати, стримують інновації й інвестиції та можуть спричинити додаткові проблеми для глобальних мереж постачання, які й без того борються з труднощами.
«Є причина, чому мита на фармацевтичну продукцію дорівнюють 0%. Це тому, що мита можуть спричинити порушення в ланцюжку поставок, а це може призвести до дефіциту», – заявив у квітні генеральний директор Johnson & Johnson Хоакін Дуато. На його думку, сприятлива податкова політика була б ефективнішим інструментом для збільшення виробничих потужностей США у сфері фармацевтики та медичного обладнання. Через мита пацієнти можуть зіткнутися з підвищенням цін на ліки, а також ускладненням доступу до медичного лікування.
Кабмін усунув правову невизначеність для ввезення ліків як гуманітарної допомоги та дозволив власникам ліцензій самостійно декларувати ціни.
Кабмін прийняв низку рішень для забезпечення безперервного доступу до лікарських засобів, зокрема тих, що надходять в Україну як гуманітарна допомога. Про це інформує пресслужба МОЗ у п’ятницю, 5 вересня.
По-перше, усунено правову невизначеність щодо ліків, які ввозяться до країни як гуманітарна допомога.
Відтепер в нормативній базі чітко закріплено, що на них не поширюється дія порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, а відповідальність за якість і безпеку таких ліків несе отримувач гуманітарної допомоги.
“Це створює чіткі та прозорі правила для організацій, які доставляють такі препарати без мети подальшої реалізації, спрощує і пришвидшує доставку необхідних препаратів людям”, – пояснили у відомстві.
По-друге, врегульовано порядок декларування цін.
Власники реєстраційних посвідчень на препарати, що виробляються за контрактом на потужностях інших компаній, тепер можуть самостійно формувати оптово-відпускні ціни та вносити їх до Національного каталогу.
“Раніше така можливість була лише у безпосередніх виробників. Це рішення забезпечує єдині прозорі правила ціноутворення для всіх учасників ринку”, – додали у МОЗ.
В Україні став обов’язковим електронний стандарт подання досьє для реєстрації лікарських засобів (eCTD).
Наразі у форматі eCTD вже подано 72 досьє. Серед них, зокрема, 18 досьє подано за процедурою первинної реєстрації лікарських засобів, п’ять — на перереєстрацію, 49 — на внесення змін до реєстраційних матеріалів, повідомило Міністерство охорони здоров’я.
До того ж через новий функціонал Єдиного вікна (кабінет заявника) надійшло вже 343 електронні заявки.
Міжнародний електронний стандарт подання реєстраційних матеріалів для реєстрації лікарських засобів — eCTD (electronic Common Technical Document) запроваджено як обов’язковий з 18 серпня 2025 року. Усі компанії, які подають документи для нової реєстрації ліків, мають робити це у форматі eCTD.
Ключовими перевагами впровадження eCTD в Україні в МОЗ назвали, зокрема, стандартизацію формату подачі документів, що зробить процес прозорішим і зрозумілішим для всіх учасників ринку, прискорення обробки й оцінки реєстраційних матеріалів, уніфікацію процесів і стандартів між різними країнами, а також мінімізацію часових і фінансових витрат на реєстрацію.
Президент США Дональд Трамп збирається підписати указ про зниження цін на ліки, що відпускаються за рецептом. Такий крок має дозволити Штатам заощадити „трильйони доларів”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg та допис Трампа в Truth Social.
Американський президент у своїй публікації в соцмережі зазначив, що планує підписати відповідний указ у понеділок, 12 травня.
Трамп передбачив, що ціни на фармацевтичні препарати в США можуть впасти на 30-80%.
Разом з тим, за його словами, ціни на ліки, вірогідно, „піднімуться по всьому світу, щоб зрівнятися і, вперше за багато років, принести справедливість в Америку”.
Трамп оголосив про намір добитися того, щоб США платили за ліки „таку саму ціну, як нація, яка платить найнижчу ціну будь-де у світі”.
„З нашою країною нарешті ставитимуться справедливо, а витрати на охорону здоров’я наших громадян скоротяться на суму, про яку раніше навіть не думали”, – йдеться в публікації американського президента в Truth Social.
В Україні зафіксовано суттєве зниження цін на ліки, які входять до переліку найбільш затребуваних препаратів. За даними Міністерства охорони здоров’я, з кінця лютого середньозважена роздрібна вартість медикаментів із топ-100 найбільш популярних зменшилася на 27%. Ще на 30% подешевшали препарати з додаткового списку з понад 200 українських найменувань.
Це стало результатом кроків, передбачених планом стабілізації фармацевтичного ринку, затвердженим РНБО і введеним у дію Указом Президента. З 1 березня вітчизняні виробники добровільно знизили ціни на сотню найбільш затребуваних препаратів.
У МОЗ наголошують, що фармацевтична галузь є стратегічно важливою для системи охорони здоров’я, а співпраця з виробниками — ключова для реалізації рішень. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко подякував компаніям, які вже виконали свої зобов’язання, та підкреслив необхідність подальшої спільної роботи для забезпечення доступу до якісних і ефективних ліків.
Крім зниження цін, обговорювалися й інші заходи — державне регулювання граничних націнок, заборона маркетингових платежів аптекам, а також відновлення перевірок аптечних мереж Держпродспоживслужбою для контролю вартості ліків.
Учасники зустрічі також розглянули запуск національного каталогу лікарських засобів та впровадження механізму референтного ціноутворення. Відповідну постанову Кабінет Міністрів ухвалив на виконання норм Закону «Про лікарські засоби», який Верховна Рада прийняла в лютому. Очікується, що це допоможе краще контролювати формування цін і зробить закупівлі прозорішими.
Ще один важливий напрямок — контроль за відпуском рецептурних ліків. МОЗ доручило Державній службі з лікарських засобів стежити за тим, щоб ці препарати відпускали лише фахівці з профільною освітою.
Крім цінової політики, сторони обговорили подальший розвиток галузі. Серед пріоритетів — запуск нових генеричних препаратів, розширення українського виробництва для забезпечення фармацевтичної незалежності ЄС і вихід на європейські ринки.
МОЗ наголошує, що відкритий діалог з усіма учасниками ринку триватиме. Мета — стабільне постачання ліків, підтримка національного виробника і забезпечення доступності препаратів для всіх українців.
З 1 березня в Україні знизилися ціни на 100 найбільш затребуваних ліків. Виробники, які оголосили про коригування вартості, вже виконали свої зобов’язання. Незабаром подешевшають ще 273 лікарські засоби.
Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час спілкування з журналістами, передає РБК-Україна. Нагадаємо, уряд ухвалив постанову, яка забороняє аптекам і фармкомпаніям укладати маркетингові угоди, а також встановлює обмеження націнок на ліки.
Коли очікувати здешевлення
„На сьогодні маємо перелік із 273 препаратів від 26 фармкомпаній, які вже переглянули або ще знижують оптово-відпускні ціни. У середньому зниження складає 16%, а в окремих випадках досягає 52%”, – зазначив міністр.
Серед цих медикаментів 97 входять до Національного переліку основних лікарських засобів, 90 відпускаються за рецептом, а ще 86 є безрецептурними.
У МОЗ переконані, що Постанова допоможе знизити вартість медичних препаратів, однак представники фармацевтичного ринку висловлюють занепокоєння щодо можливих негативних наслідків для доступності ліків.
Заборона маркетингових угод між аптеками та виробниками вплинула на доступність ліків
Нові обмеження на укладання маркетингових угод між фармвиробниками та аптеками вже позначилися на доступності медичних препаратів для українців. Громадяни дедалі частіше стикаються з дефіцитом окремих ліків, а аптечні мережі змушені переглядати свої бізнес-стратегії.
Про це повідомив СЕО мережі аптек „Подорожник” Тарас Коляда, передає РБК-Україна з посиланням на UNN.
„Життєвий цикл товарних залишків в аптеках може тривати понад 40 днів, залежно від попиту. Тож наслідки ініціативи зі зниження цін проявляються поступово, адже все залежить від того, які запаси ліків були в конкретній аптеці на момент запровадження змін. Водночас у багатьох регіонах країни вже спостерігається дефіцит певних препаратів”, – зазначив Коляда.
Як це вплинуло на аптеки?
Заборона маркетингових угод позбавила аптеки можливості проводити акційні знижки на медикаменти, що погіршило доступ населення до необхідних ліків.
„Наша мережа змушена була відмовитися від акцій та програм лояльності, оскільки механізми їх реалізації фактично зникли”, – пояснив Коляда. Крім того, довелося внести зміни в інвестиційні плани компанії.
„Ми призупинили відкриття нових аптек, особливо в населених пунктах із низькою прохідністю. Водночас наш пріоритет – забезпечити українців якісною фармацевтичною допомогою навіть там, де аптек узагалі немає. Це часто економічно невигідний крок, але життєво необхідний для людей”, – наголосив він.
Програму „Доступні ліки” розширять
Міністр охорони здоров’я нагадав, що програма „Доступні ліки” щороку оновлюється, інколи навіть двічі на рік. Наступне розширення планується вже впродовж місяця.
„На сьогодні 90% препаратів із Національного переліку, які застосовуються для амбулаторного лікування, вже включені до програми. У найближчому оновленні ми плануємо додати онкологічні ліки для терапії раку молочної залози. Це базовий препарат, який стане доступним пацієнтам у рамках програми”, – повідомив міністр.
Часткове відшкодування вартості ліків
Ще одним важливим кроком стане впровадження механізму часткової компенсації вартості нових препаратів.
„Залежно від фінансування, у другому півріччі до програми можуть бути додані нові препарати, але поки що з частковою реімбурсацією – від 30% до 70%. Це дозволить пацієнтам суттєво заощадити. Надалі, залежно від результатів, ми розглядатимемо можливість збільшення компенсації до 100%”, – зазначив міністр.
Бізнес та фармацевтична спільнота звернулася до президента України Володимира Зеленського із закликом не підписувати законопроєкт №11493, який вносить зміни до законодавства щодо державної реєстрації лікарських засобів. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на текст звернення, що було підготовлено за підсумками форуму „Фармапогляд-2025”, який відбувся 13 лютого.
Доступ до деяких препаратів ускланиться
Учасники звернення наголошують на ризиках, які може спричинити ухвалення закону, включаючи обмеження доступу до ефективних та безпечних ліків, порушення ринкових механізмів та зниження привабливості сектору охорони здоров’я для інвесторів. Вони вказують, що запропоновані зміни не відповідають європейським стандартам і можуть ускладнити доступ пацієнтів до необхідних препаратів.
Серед підписантів – Євген Кунда (Proxima Research International), Володимир Редько (Асоціація виробників інноваційних ліків), Володимир Ігнатов (Асоціація міжнародних фармацевтичних виробників), Анна Дерев’янко (Європейська Бізнес Асоціація), Тетяна Котляр (ФАРМУКРАЇНА), Ірина Суворова (Аптечна професійна асоціація України) та Олег Клімов (Всеукраїнська фармацевтична палата). Вони закликають президента повернути закон на доопрацювання Верховній Раді, щоб уникнути потенційного дефіциту ліків та дестабілізації ринку.
Українська бізнес-спільнота застерігає, що повна заборона маркетингових угод у фармацевтичному ринку може залишити 200 тисяч пацієнтів без доступу до соціальних програм підтримки.
На нараді з Держлікслужбою України представники бізнесу та фармкомпаній наголосили, що такі обмеження можуть призвести до зростання цін на ліки та зниження їх доступності. Аптеки втратять можливість утримувати низькі націнки, а гнучке управління цінами стане неможливим.
Бізнес-асоціації закликають адаптувати маркетингові практики до європейських стандартів і планують запропонувати зміни до законодавства, щоб уникнути негативних наслідків.
Індійські ліки витіснять європейські та вітчизняні, – експерт
Запровадження нових правил регулювання фармацевтичного ринку України може мати серйозні наслідки для пацієнтів.
Про це заявив директор Благодійного фонду пацієнтів „Крапля крові” Іван Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на УНН.
Адже нововведення можуть не лише не знизити ціни на медикаменти, а й, навпаки, викликати дефіцит життєво необхідних препаратів.
„Це дуже ризикований законопроєкт (№11493 щодо регулювання фармацевтичного ринку – ред.). Взагалі, якщо в нас ринкова економіка в країні, і держава починає вмішуватися в ринок, вводячи туди додаткові регулювання, то це не дуже гарно. Частина препаратів може, навпаки, здорожчати, а не подешевшати, а частина препаратів може взагалі, зникнути з ринку. Тобто, їм стане, не вигідно продавати свої товари в Україні, і вони підуть”, – зазначив Іван Зеленський.
За його словами, основні молекули препаратів для онкохворих закуповуються через номенклатуру державних закупівель. Ці контракти є довгостроковими і ризик невеликий.
„Ризик є там, де аптечний сегмент, де рітейл. В рітейлі кожен препарат один з одним конкурує на поличці”, – зазначив Іван Зеленський.
Він зазначив, що виробників, які працюють в Україні можна умовно поділити на три частини – європейські, вітчизняні та індійські. При цьому індійські виробники „давлять” на решту низькими цінами.
„Тому оцей закон, він ризикує призвести до того, що європейці підуть, а індуси – виживуть. І по нашим виробникам це вдарить немало. А з індійськими виробниками є проблеми. По-перше, через якість, а по-друге, вони можуть невчасно привезти препарат”, – пояснив Іван Зеленський.
Він зазначив, якщо з українського ринку підуть відомі бренди, а залишаться тільки дешеві аналоги, існує ризик, що ліки будуть неякісні.
