Українська і литовська сторони домовилися про довгострокове бронювання обсягів постачання скрапленого природного газу в Україну через термінал у Клайпеді.
Про це голова правління НАК „Нафтогаз України” Сергій Корецький повідомив у Фейсбуці.
Фіналізація домовленостей відбулася в межах візиту української урядової делегації на чолі з Прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко до Литви.
За словами Корецького, на початку 2026 року Група Нафтогаз уперше здійснила імпорт LNG зі США до України маршрутом через термінал у Клайпеді.
“Сьогодні спільно з партнерами працюємо над тим, щоб цей напрям став важливим елементом диверсифікації джерел постачання газу та посилення енергетичної безпеки нашої держави”, – зауважив Корецький.
Він подякував міністру енергетики Литви Жигімантасу Вайчюнасу за вагомий внесок у досягнення цих домовленостей і потужну адвокацію європейської підтримки енергетичної стійкості України.
Під час зустрічі з Прем’єр-міністеркою Литовської Республіки Інгою Ругінене обговорили поглиблення співпраці та перспективи використання ЄС вільних потужностей української газотранспортної інфраструктури.
Також українська делегація зустрілася з Президентом Литви Гітанасом Науседою. Одним із ключових питань стала співпраця у сфері енергетичної безпеки та поглиблення взаємовигідного двостороннього партнерства.
Окремо відбулася предметна зустріч із представниками Сейму Литовської Республіки в приміщенні парламенту.
“Литва є одним зі світових лідерів за обсягами підтримки України у співвідношенні до ВВП. Цінуємо цю допомогу та партнерство, які мають для нас надзвичайно важливе значення”, – наголосив Корецький.
Міністерство внутрішніх справ Литви виділило 14 мільйонів євро на розвиток та модернізацію інфраструктури притулків для 53 муніципалітетів країни.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Delfi.
Наказ про виділення коштів підписав міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович.
Як зазначає міністерство, це третій етап фінансування, спрямований на зміцнення інфраструктури цивільного захисту в муніципалітетах.
„Цивільна оборона та безпека населення залишаються нашим пріоритетом, тому розбудова мережі укриттів та їх використання мають відбуватися швидко й безперебійно. Наша мета – забезпечити безпеку населення не лише у великих містах, а й у всіх регіонах”, – зазначив Кондратович.
Виділені кошти будуть використані для модернізації 416 укриттів. Після реалізації проєктів у них зможуть розміститися понад 129 тисяч мешканців.
Як зазначає міністерство, фінансування покриє не тільки основні будівельні роботи, а й комплексні адаптації – встановлення евакуаційних виходів, облаштування входів для людей з обмеженою рухливістю, встановлення захисних віконних щитів та модернізацію систем вентиляції.
Також плануються інвестиції в резервне електропостачання (генератори), системи пожежної сигналізації та встановлення точок доступу до бездротового інтернету (Wi-Fi).
Крім того, муніципалітети зможуть придбати біотуалети, резервуари для питної води, складні ліжка та стільці, а також засоби для надання першої допомоги.
Наразі в муніципалітетах Литви налічується 6 645 укриттів, де могли б розміститися близько 1,6 млн осіб – це 57% населення країни. У 37 муніципалітетах вже достатньо укриттів, а в 23, як і раніше, спостерігається їхня нестача.
У відповідь на нещодавнє зростання цін на пальне уряд Литви спільно з компанією пасажирських перевезень LTG Link, оголосив про рішення знизити ціни на квитки на всі залізничні перевезення в Литві.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
З квітня до початку літа пасажири зможуть придбати квитки на місцеві залізничні маршрути на 50 відсотків дешевше.
„Сьогодні важлива новина. Ми всі, ймовірно, відчули зростання цін на пальне, тому реакція уряду має бути швидкою і відчутною. (…) У відповідь на це ми вирішили знизити ціни на квитки на місцеві залізничні перевезення на два місяці”, – заявила прем’єр-міністерка Інга Ругінене у вівторок.
„У міру загострення нафтової кризи ми приймаємо реальні рішення. В умовах рекордно високих цін на пальне ми надаємо жителям можливість подорожувати на поїздах удвічі дешевше. Від дешевших поїздок виграють усі – від сімей і пенсіонерів до студентів. Люди не повинні ставати заручниками зростаючих цін”, – заявив міністр Юрас Тамінскас.
Міністерство транспорту і зв’язку, а також його дочірні та акціонерні компанії наразі оцінюють потенційний вплив на галузь у разі значного підвищення цін на енергоносії через геополітичну ситуацію.
Можливі заходи і готовність компаній до різних сценаріїв обговорювалися минулого тижня на нараді, ініційованій міністром Тамінскасом.
Очікується, що нові поїзди, які поповнять парк LTG Link цієї осені, допоможуть знизити потребу у викопному паливі в довгостроковій перспективі. Загалом у парк LTG Link буде додано 15 нових поїздів – 9 електропоїздів і 6 поїздів на акумуляторних батареях. Наразі 6 нових поїздів уже прибули в Литву і проходять випробування.
Група Нафтогаз вперше імпортує американський скраплений газ (LNG) в Україну через термінал у литовському порту Клайпеда.
Про це повідомив голова правління НАК „Нафтогаз України” Сергій Корецький.
„У межах партнерства з литовським державним енергетичним холдингом Ignitis Group забезпечено поставку 90 млн куб. м LNG із США. Нафтогаз самостійно доставить газ в Україну протягом лютого-березня”, – зазначив Корецький.
Він акцентував, що Група Нафтогаз систематично працює над диверсифікацією постачання газу, розширюючи як джерела, так і маршрути імпорту.
„Це необхідно для підвищення надійності та безперебійності газопостачання наших споживачів, особливо в умовах постійних російських атак на об’єкти газової та енергетичної інфраструктури. Безумовно, працюємо задля сталого проходження цього, найважчого, опалювального сезону але вже сьогодні робимо практичні кроки задля підготовки до наступної зими”, – зауважив Корецький.
Своєю чергою перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Україна також працює над розвитком інших регіональних маршрутів постачання, зокрема Вертикального газового коридору.
„Разом з партнерами ми будуємо нову енергетичну безпеку Європи, де не буде місця російській молекулі, а Україна буде одним із енергетичних хабів регіону”, – наголосив він.
Під час засідання в середу, 28 січня, уряд Литви схвалив чотири проєкти, спрямовані на відновлення України, які будуть фінансуватися з Фонду розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги.
„Я рада, що наші обіцянки та домовленості втілюються в життя. Участь Литви у відновленні України є дуже важливою для нас усіх, і я рада, що Литва все більше і більше сприяє цьому різними проєктами та конкретними рішеннями”, – сказала прем’єр-міністр Інга Ругінене.
Згідно з пропозицією Міністерства закордонних справ (МЗС), на реалізацію першої фази проєкту „Школи майбутнього в Україні” буде виділено 5 млн євро. З цієї суми 500 тисяч євро з цієї суми надійдуть з цільового внеску Ірландії до фонду допомоги.
За інформацією МЗС, ця фаза, яка буде реалізована Центральним агентством з управління проєктами (ЦАУП), включатиме технічне архітектурне проєктування школи в Житомирі, яка була зруйнована в 2023 році під час російських атак, та будівництво підземного багатофункціонального укриття.
Перший етап планується реалізувати протягом 18 місяців.
Ще 5 млн євро буде виділено на реалізацію проєкту „Діти перш за все. Захист майбутнього України”.
У рамках проєкту планується реконструкція дитячого будинку „Боярка” з метою його адаптації для діяльності Центру повернення дітей та сімей. Буде забезпечено короткострокове проживання, створено зони для надання соціально-психологічних послуг.
Крім того, в Ірпені буде побудовано 10 модульних будівель для середньострокової інтеграції, що забезпечить до 80 місць для проживання на рік.
Кошти також будуть використані для придбання 19 автомобілів для прийомних сімей з метою поліпшення доступності послуг у регіонах.
У Львові також буде створено центр реабілітації дітей та психічного здоров’я, відремонтовано лікарню, розширено штат, розроблено методики роботи з воєнними травмами та посилено компетенції фахівців, які там працюють.
Проєкт планується реалізувати протягом 22 місяців, причому половина необхідних коштів надійде від представництва Тайваню в Литві, яке зробить внесок до фонду допомоги.
Ще майже 4 млн євро буде виділено на другий етап реконструкції школи „Зелений гай” у Миколаєві.
Окрім цього, ще 800 тисяч євро буде виділено на модернізацію обладнання ДНК-лабораторії в Полтаві.
Державна рада оборони Литви ухвалила рішення про створення Капчяместського полігону бригадного розміру в Лаздійському районі на кордоні з Польщею і Білоруссю.
Як передає Укрінформ із посиланням на Delfi, про це заявив журналістам головний радник Президента Дейвідас Матулоніс за підсумками засідання Ради оборони Литви.
“Ухвалено рішення про створення призначеного для тренувань бригади Капчяместського полігону у Лаздійському районі“, – сказав він.
„За оцінкою армії Литви, з військової точки зору та з точки зору безпеки Литви обрана територія є найбільш відповідним місцем. Це частина так званого Сувальського коридору, що межує з Польщею та Білоруссю. Обороні цього коридору буде приділятися особлива увага з боку Литви, Польщі та НАТО”, – додав радник глави держави.
Матулоніс наголосив, що створення полігону підвищить безпеку в цій частині країни.
Крім того, за його словами, площу Тауразького полігону поряд із Калінінградською областю РФ буде подвоєно. Його територія розшириться до Юрбакського району.
Україна отримала від Литви пакет допомоги для відновлення енергетичної інфраструктури, що була пошкоджена внаслідок регулярних російських атак.
Про це повідомила пресслужба Міненерго.
Зазначається, що обладнання зібрали у різних регіонах Литви та передали українським енергетикам для проведення невідкладних ремонтних робіт.
До пакету увійшли критично важливі компоненти відновлення підстанцій і ліній електропередачі. Йдеться про техніку та матеріали, що дозволяють оперативно відновлювати мережі після російських атак та забезпечувати стабільність енергосистеми в умовах підвищеного навантаження.
В Міненерго також повідомили, що раніше литовська сторона передала Україні автотрансформатори, вимикачі, роз’єднувачі, елементи релейного захисту, обмежувачі перенапруги, ізолятори та інше обладнання, необхідне для посилення та стабілізації української системи передачі.
Зараз Україна потребує енергетичної підтримки. Тому Литва запропонувала допомогу з газом.
Про це повідомляє у Telegram президент України Володимир Зеленський.
Як розповів Зеленський, сьогодні він провів хорошу розмову з президентом Литви Гітанасом Науседою.
Глава держави нагадав, що Литва дуже допомагає Україні від самого початку цієї війни, і Київ дуже цінує всю надану підтримку.
“Зараз, перед початком зими, коли ми потребуємо енергетичної підтримки, Литва знову готова нам допомогти. Гітанас запропонував підтримку щодо газу. Дякую за це. Домовилися, що наші команди працюватимуть”, – повідомив Зеленський.
Президенти також обговорили можливі загрози для Литви з Білорусі через гібридні атаки міграційними хвилями та повітряними об’єктами.
“Я запропонував нашу допомогу. Будемо працювати, щоб було більше безпеки в нашому регіоні й у дружній Литві”, – зазначив Зеленський.
За його словами, також узгодили позиції країн в дипломатії та скоординували заходи на найближчий час.
“Поінформував про ситуацію на полі бою. Наші воїни лінію оборони тримають усупереч російським наративам у медіа. Дякую за підтримку!”, – додав український президент.
Заводом управлятиме спільне підприємство Rheinmetall та литовської компанії. Очікується, що новий завод вироблятиме близько 2 тис. тонн пороху.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall та міністерство економіки та інновацій Литви підписали меморандум про створення в Литві центру компетенцій із виробництва зарядів для 155-мм артилерійських снарядів. Про це повідомляють литовські ЗМІ.
За словами голови концерну Арміна Паппергера, це будуть більші інвестиції, ніж вкладення в будівництво в литовському Байсогалі заводу з виробництва артилерійських боєприпасів, інвестиції в який плануються в розмірі 260-300 млн євро. Новий проект із випуску зарядів оцінюється у суму понад 400 млн євро.
Заводом управлятиме спільне підприємство Rheinmetall та литовської компанії – це буде та сама модель, що й для заводу в Байсогалі: 51% акцій належатиме німецькому концерну.
Паппергер додав, що цим заводом могла б керувати і спільна литовсько-німецька компанія Rheinmetall Defence Lietuva, якій належить завод у Байсогалі. 51% акцій компанії володіє Rheinmetall, 48% – литовська держкомпанія Epso-G Invest, 1% – збройовий завод у Гірайте.
Очікується, що новий завод вироблятиме близько 2 тис. тонн пороху.
Як зазначив міністр економіки та інновацій Литви Едвінас Грикшас, найближчим часом розпочне роботу переговорна група щодо проекту, яка на основі меморандуму визначить технічні деталі заводу, місцезнаходження та потужності.
Міністерство економіки та інновацій оголосило про виділення коштів на програму, учасники якої повинні знайти рішення для боротьби з контрабандою, що надходить до Литви з Блорусі за допомогою повітряних куль.
Заступник міністра економіки та інновацій Пауліус Петраускас оголосив про виділення 1 млн євро на розробку системи протиповітряної оборони для боротьби із метеозондами.
“Ми запустимо програму протягом 24 годин після цієї пресконференції. Ми запросимо підприємства та наукові установи подавати заявки. В Агентстві інновацій буде відкрито єдине вікно, де буде доступна вся інформація”, – сказав він.
За його словами, програма складатиметься з трьох частин. Перший етап полягатиме у відборі ідей.
“Ми відберемо найкращі ідеї для вирішення проблем протиповітряної оборони. Ідеї відбиратиме комісія з представників Міністерства внутрішніх справ, Міністерства національної оборони та Міністерства економіки та інновацій”, – зазначив заступник міністра.
Також він висловив сподівання на те, що протягом трьох місяців Литва отримає швидкі рішення, які може застосувати для вирішення проблем протиповітряної оборони.
