У Росія металургійна галузь зіткнулася з найглибшою кризою з моменту початку повномасштабної війни проти України. У липні 2025 року виробництво металу скоротилося на 10,2%, повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони на своїй сторінці у Facebook.
За даними Росстату, показники стали найнижчими за останні 3,5 роки. Основні металургійні підприємства країни постраждали найсильніше: Магнітогорський металургійний комбінат скоротив виробництво сталі на 18%, компанія Мечел знизила обсяги продажів на 11%, а Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів. Водночас галузь звітує про значні фінансові втрати, які обчислюються мільярдами рублів.
Експерти ЦПД називають низку причин падіння галузі: вплив економічних санкцій, втрата зовнішніх ринків, падіння внутрішнього попиту на метал у сферах будівництва та машинобудування, а також жорстка політика Центрального банку РФ, що обмежує інвестиції.
Криза в металургії є частиною ширших процесів деградації російської промисловості, спричинених війною та міжнародними санкціями. Спад виробництва не просто б’є по власниках заводів – він несе ризики масових скорочень робочих місць, зупинки підприємств та економічного занепаду регіонів, залежних від металургійної галузі.
Nippon Steel прогнозує зниження чистого прибутку на 43% у фінансовому році. Він завершиться в березні 2026-го.
Про це повідомляє Reuters.
Серед причин: надлишкова пропозиція на ринку, зокрема з боку Китаю, та нові американські тарифи. Компанія очікує, що прибуток за рік становитиме 200 млрд єн, тоді як у попередньому періоді він скоротився на 36% – до 350,2 млрд єн. Президент Nippon Steel Тадаші Імаї на пресконференції пояснив, що надлишкове виробництво та збільшення експорту з Китаю, спричинене розривом між попитом і пропозицією на тлі економічного спаду, не демонструє жодних ознак послаблення.
Через блокування морських портів ГМК сектор української економіки переживає важкі часи: вартість логістики значно зросла, а термін доставки продукції збільшився. Втрачає і український бюджет – за оцінками, щомісяця країна недоотримує понад $400 мільйонів валютних надходжень на місяць.
„Згідно з результатами дослідження GMK Center, вартість доставки української металургійної продукції до порту призначення збільшилася в середньому в 3-4 рази, а середня відстань до порту відправки для українських експортерів збільшилася в 5 разів. При цьому українська метпродукція доставляється європейським покупцям залізницею в середньому за 18 днів”, – зазначається в матеріалі.
За даними видання, навіть під час війни 60% металургійної продукції з України доставляється кінцевим споживачам морським транспортом. При цьому в Україні продовжують працювати лише дунайські порти, які мають відносно невеликі потужності та не можуть розв’язати існуючі логістичні проблеми.
Залізниця проблему металургів також вирішити не в змозі, адже ні українська, ні європейська залізнична інфраструктура не були готові до прийняття та обробки наявного обсягу вантажів з України.
„До основних інфраструктурних проблем для українського експорту у 2022 році можна віднести обмежену пропускну спроможність прикордонних переходів та окремих ділянок залізниць Європи. Основна проблема – у різній ширині залізничної колії в Україні та Європі та, відповідно, у необхідності переставляти візки вагонів. За даними „Укрзалізниці”, номінальна пропускна спроможність усіх прикордонних переходів становить понад 3400 вагонів на добу, тоді як за оцінками GMK Center – 1800″, – зазначає GMK Center.
Свою роль також відіграли дефіцит вагонів у європейських залізничних перевізників, відсутність достатнього обсягу перевантажувальних потужностей на кордоні та дублювання процедур контролю в Україні та країнах Європи. Все це призвело до того, що вагони з продукцією стояли у чергах на кордоні України з ЄС (пікова черга у червні – до 40 тис. вагонів). У цей період затримки у черзі становили до 60 днів, наголошують аналітики.
„За оцінками GMK Center, певні надії компанії українського ГМК пов’язували з поставками через порти Литви, проте вони поки що не реалізувалися, адже щоб доставити вагони до Литви через Польщу доведеться двічі міняти візки”, – резюмує видання.
Раніше президент ВП „Укрметалургпром” Олександр Каленков заявив, що відкриття морських портів для експорту української продукції дасть потужний поштовх для відновлення ВВП, який минулого року просів на 30%, а також принесе до бюджету сотні мільярдів гривень.
Нагадаємо, перший віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко також заявила, що Україна прагне розширити міжнародну угоду про експорт зерна морськими портами, включивши до нього можливість відвантаження сталі. За її словами, це дозволить підтримати економіку країни, яка постраждала від російської війни, і наростити ВВП.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Генеральний директор Групи Метінвест, до якої входить і маріупольський Металургійний комбінат «Азовсталь», Юрій Риженков дав інтерв’ю виданню Guardian.
За словами генерального директора, власник бізнесу тепер відіграє важливу роль у підтримці української економіки за рахунок інших підприємств, які знаходяться за межами окупованих територій.
«Війна – це не тільки забезпечення армії, але й функціонування економіки», – зазначив очільник Метінвесту у відеоінтерв’ю зі львівського офісу компанії.
«Тобто, чим краще працює економіка, тим краща ситуація країни у війні», – пояснив Риженков, зазначивши, що люди, які працюють на металургійних заводах, настільки ж важливі, як і військові, котрі воюють на передовій.
Компанія пристосувалася до роботи в зоні бойових дій, але щонайменше 153 співробітники Метінвесту вже загинули в боях.
Окрім важливої економічної ролі, компанія постачає сталь для виготовлення 1500 бронежилетів на тиждень для Збройних сил України та імпортує військове обладнання, зокрема дрони, прилади нічного бачення, навушники та шоломи.
