Київ закликав створити умови для використання заморожених російських активів та знайти механізм для покриття потреб відновлення пошкодженої енергосистеми.
Україна у 2026-2027роках потребує 95 млрд доларів зовнішнього фінансування. З них $52 млрд передбачено на поточний рік і вже забезпечено. Про це у понеділок, 18 травня, повідомило Міністерство фінансів України з посиланням на слова очільника відомства Сергія Марченка під час виступу на зустрічі фінансового блоку країн G7 у Парижі.
Марченко зазначив, що міжнародна допомога залишається критично важливою для забезпечення функціонування держави, підтримки макрофінансової стабільності та фінансування ключових соціальних і гуманітарних потреб в умовах триваючих масованих атак Росії на цивільну та енергетичну інфраструктуру.
Окреслюючи поточні економічні виклики, очільник відомства зазначив, що у першому кварталі 2026 року ВВП України скоротився, а інфляція у квітні зросла після кількох місяців уповільнення. Водночас держава забезпечує стабільність бюджетних надходжень: доходи держбюджету за січень-квітень 2026 року зросли на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Міністр закликав партнерів створити умови для використання заморожених російських активів на користь України та знайти механізм для нагального покриття потреб відновлення пошкодженої енергосистеми. Він також високо оцінив рішення партнерів ЄС щодо механізму Ukraine Support Loan (USL), який має стати ключовим інструментом підтримки макрофінансової стабільності країни у 2026-2027 рр.
У Мінфіні додали, що найближчим часом до України прибуде місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) для підготовки до перегляду програми Extended Fund Facility (EFF). Зі свого боку учасники зустрічі фінблоку G7, МВФ, Світового банку та Єврокомісії наголосили, що Україна демонструє відповідальне управління державними фінансами, що є важливим фактором довіри партнерів для подальшої підтримки.
Загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки становить $95 млрд, з яких $52 млрд передбачено на поточний рік і вже забезпечено.
Про це повідомило Міністерство фінансів з посиланням на очільника відомства Сергія Марченка.
Марченко наголосив, що міжнародна допомога залишається критично важливою для забезпечення функціонування держави, підтримки макрофінансової стабільності та фінансування ключових соціальних і гуманітарних потреб в умовах триваючих масованих атак Росії на цивільну та енергетичну інфраструктуру.
Він також зазначив, що в першому кварталі 2026 року ВВП України скоротився, а інфляція у квітні зросла після кількох місяців уповільнення. Водночас держава забезпечує стабільність бюджетних надходжень: доходи держбюджету за січень-квітень 2026 року зросли на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Міністр закликав партнерів створити умови для використання заморожених російських активів на користь України та знайти механізм для нагального покриття потреб відновлення пошкодженої енергосистеми. Він також високо оцінив рішення партнерів ЄС щодо механізму Ukraine Support Loan (USL), який має стати ключовим інструментом підтримки країни у 2026-2027 рр.
У Мінфіні також зазначили, що найближчим часом до України прибуде місія Міжнародного валютного фонду для підготовки до перегляду програми Extended Fund Facility.
Євросоюз може використовувати заморожені російські активи, щоб погасити кредит Україні на 90 млрд євро. Такий сценарій припустимий, якщо Москва відмовиться виплачувати репарації.
Про це РБК-Україна повідомили у прес-службі Мінфіну України.
Як зазначили у відомстві, у 2026 році від кредиту ЄС на 90 млрд євро Україна отримає:
16,7 млрд – на соціальну бюджетну підтримку;
28,3 млрд євро – на оборонні потреби.
Бюджетна підтримка буде надана у такому форматі: 8,35 млрд євро – у вигляді макрофінансової допомоги, 8,35 млрд євро – через програму Ukraine Facility.
Початок надходження очікується вже в травні-червні 2026 року.
Водночас, як додали в Мінфіні, після затвердження кредиту Ukraine Support Loan Україна та Європейський Союз продовжують технічні консультації з метою узгодження остаточних параметрів угоди.
„Зокрема, триває обговорення кількості та обсягів траншів. Водночас спрямування коштів бюджетної підтримки пов’язане з виконанням певних умов, що також може впливати на розмір окремих траншів”, – зазначили у відомстві.
У 2027 році від кредиту ЄС буде отримано також 45 млрд євро.
Із загальної суми кредиту близько 30 млрд євро буде спрямовано на бюджетну підтримку, близько 60 млрд євро – на військову допомогу.
Як повідомляло РБК-Україна, кредитні кошти не передбачено використовувати в рамках програм відновлення. Але Україна сподівається отримати дозвіл використати 5,4 млрд євро на відновлення енергетики.
У міністерстві звернули увагу, що Україна повертатиме кредит тільки після того, як Росія виплатить репарації за завдані збитки.
Документ Комісії не містить конкретного терміну погашення. У разі якщо репарацій не буде, ЄС залишає за собою право використовувати заморожені російські активи для погашення цього боргу.
Україна також не буде зобов’язана повертати кредит, якщо Росія не компенсує Києву завдані війною збитки.
Міністерство фінансів України презентувало масштабний законопроєкт, який об’єднує низку податкових змін і вимог у межах співпраці з МВФ. Документ охоплює оподаткування ФОП, цифрових платформ, міжнародних посилок і військовий збір.
Про це повідомляє Forbes з посиланням на документ законопроєкту.
ПДВ для ФОП
Спрощенці (фізичні особи-підприємці, які застосовують спеціальний спрощений режим оподаткування, обліку та звітності) з річним доходом понад 4 млн грн з 1 січня 2027 року повинні будуть реєструватися платниками ПДВ. Також пропонується підвищити поріг реєстрації з 1 млн до 4 млн грн. Для таких платників запровадять квартальну звітність, а за перші п’ять порушень у році передбачені символічні штрафи – 1 грн.
Військовий збір
Його пропонують продовжити навіть після завершення воєнного стану – до ухвалення парламентом рішення про завершення реформи ЗСУ. Для ФОП 1, 2 і 4 групи передбачено ставку на рівні 10% від мінімальної зарплати (у 2026 році — 850 грн на місяць). Для ФОП 3 групи та юросіб — 1% від доходу.
Дохід із цифрових платформ
Податок на доходи з сервісів на кшталт таксі та маркетплейсів пропонується знизити з 18% до 5%. Якщо річний дохід не перевищує еквівалент 2000 євро, податок не сплачуватиметься. Також передбачено автоматичний обмін податковою інформацією між платформами та державою.
Оподаткування посилок
Для міжнародних відправлень вартістю до 150 євро вводиться спрощене оподаткування ПДВ. Водночас посилки до €45 для особистого чи сімейного використання взагалі не будуть обкладатися ПДВ. Податок буде нараховувати та сплачувати відправник через електронну платформу, а компанія-нерезидент, яка здійснює продаж, повинна вести облік таких операцій.
У Мінфіні очікують, що реалізація законопроєкту може додатково принести близько 60 млрд грн щорічно до державного бюджету. Україна має ухвалити відповідні зміни до кінця березня 2026 року згідно з домовленостями з МВФ.
Із початку 2026 року держава вже залучила 81,5 млрд гривень, а з початку повномасштабної війни – понад 2 трлн гривень.
Міністерство фінансів 17 лютого на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету 17,40 млрд гривень в еквіваленті. Про це повідомила пресслужба відомства.
Найбільший обсяг інвестицій забезпечили облігації строком 3,8 року з дохідністю 13,1% річних (середньозважена – 12,92%) – до бюджету залучено 8,4 млрд гривень.
Облігації строком 3 роки з дохідністю 16,43% річних (середньозважена – 16,42%) забезпечили надходження у розмірі 2,2 млрд гривень.
Облігації строком 1,2 року з дохідністю 15,40% річних (середньозважена – 15,34%) залучили до бюджету 2,1 млрд гривень.
Також розміщено облігації в євро строком 1,4 року з дохідністю 3,25% річних (середньозважена – 3,14%) – залучено 92 млн євро.
Із початку 2026 року держава вже залучила 81,5 млрд гривень, а з початку повномасштабної війни – понад 2 трлн гривень. Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних сил України та посилення фінансової стійкості держави.
Уряд не планує підвищувати базові ставки податків, а натомість хоче сфокусуватися на детінізації економіки, покращенні адміністрування та розширенні податкової бази.
Про це повідомили на сайті Міністерства фінансів.
Коментар з’явився на тлі інформації в медіа про можливі зміни в оподаткуванні ФОП.
У Мінфіні розповіли, що впровадження змін справді планується, але не раніше 2027 року, а запропоновані підходи мають забезпечити умови, коли підприємці працюватимуть за рівними для всіх правилами та не конкуруватимуть із тими, хто використовує податкові лазівки.
Зокрема, у відомстві наголосили, що підприємці, які використовують спрощену систему оподаткування для дроблення бізнесу чи «сірого імпорту» повинні втратити «необґрунтовані переваги».
«Йдеться не про автоматичне скасування пільг в реєстрації платника ПДВ, а про формування збалансованого підходу, який одночасно посилить боротьбу з тіньовими схемами та захистить сумлінний малий бізнес», — пояснило Міністерство фінансів.
В уряді додали, що відкриті до консультацій з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами.
Спрощену систему оподаткування уперше запровадили в Україні у 1988 році для підтримки малого підприємництва. Однак Міністерство фінансів вважає, що частина недобросовісного бізнесу використовує окремі положення спрощеної системи для ухилення від сплати податків.
Йдеться про різні моделі заниження податкових зобов’язань, які, за інформацією відомства, призводять до втрат держбюджету на десятки мільярдів гривень щорічно.
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість запровадження 500% мит проти Китаю у відповідь на закупівлю компаніями з КНР російської нафти.
Про це заявив глава американського Мінфіну Скотт Бессент на брифінгу 15 жовтня.
За словами політика, ініціативу підтримує більшість сенаторів Сполучених Штатів.
«89 американських сенаторів (зі 100 – ред.) готові наділити президента Трампа повноваженнями щодо запровадження мит проти Китаю в розмірі 500% за імпорт російської нафти», – сказав Бессент.
Він також заявив, що Трамп доручив повідомити європейських союзників про те, що адміністрація США очікує від них подібних кроків.
Україна за останні три з половиною роки отримала понад $145 млрд міжнародної фінансової допомоги, у 2025 році треба ще $8,7 млрд.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час низки двосторонніх зустрічей із міністрами фінансів та економіки країн G7 та ЄС, представниками Єврокомісії та МВФ 20 вересня у Копенгагені, пише ЕП.
„З огляду на те, що війна продовжується, виклики для фінансової системи зберігаються, продовження зовнішньої підтримки вкрай важливе.
Тільки у 2025 році вже залучено понад $30,6 млрд зовнішнього фінансування, потреба на поточний рік – $39,3 млрд”, – зазначив Марченко.
В повідомленні йдеться, що міністр обговорив з колегами варіанти додаткової фінансової підтримки України, зокрема, можливість реалізації нещодавно презентованої ініціативи Єврокомісії щодо Репараційного кредиту під гарантії заморожених російських активів.
Зазначається, що в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом $50 млрд за рахунок прибутків із заморожених активів Росії Україна з кінця минулого року отримала від партнерів близько $23 млрд.
За три з половиною роки з моменту повномасштабного російського вторгнення Україна отримала понад 145 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги.
Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Згідно з його словами, лише у 2025 році вже залучені понад $30,6 млрд зовнішнього фінансування при потребі у $39,3 млрд.
При цьому окремо міністр відзначив надходження доходів від заморожених активів рф. У межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), започаткованої у 2024 році, Україна отримала близько $23 млрд з передбачених 50 млрд.
Водночас, Марченко наголосив, що в умовах триваючої війни уряд і надалі спрямовує всі внутрішні ресурси на оборону, для покриття соціальних видатків держава розраховує на підтримку міжнародних партнерів – МВФ, ЄС та країн G7.
Кабінет міністрів України в проєкті держбюджету на 2026 рік заклав кошти на підвищення зарплат вчителям на 50%. У підсумку вони зростуть до 25 тисяч гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на презентацію бюджету від Мінфіну.
За даними міністерства, на підвищення зарплат у 2026 році буде виділено 41,8 млрд гривень.
Зарплати зростуть у два етапи – з 1 січня на 30% та з 1 вересня ще на 20%.
У 2025 році середня зарплата вчителів становитиме 16 737 гривень. З 1 січня вони підвищаться до 21707 гривень, з 1 вересня – до 25 037 гривень.
Підвищення торкнеться 470 тисяч ставок педагогів.
Водночас зарплати будуть нижчими, ніж в цілому по Україні у 2026 році, які за оцінками уряду зростуть до 30 032 гривень.
