Китай і США домовилися про взаємне зниження мит на низку окремих товарів після зустрічі у Пекіні президента Дональда Трампа та китайського лідера Сі Цзіньпіна.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на Міністерство торгівлі КНР.
Як зазначають у відомстві, Китай і США вживатимуть низку заходів для розширення двосторонньої торгівлі, зокрема, у сфері сільського господарства.
За даними китайського міністерства, сторони погодили взаємне зниження мит на деякі товари, однак конкретний перелік продукції та масштаби змін поки не розкриваються.
У Китаї повідомили, що переговори щодо деталей ще тривають. Також Пекін підтвердив намір закуповувати американські літаки, хоча точна кількість і виробник поки не називаються.
Як пише Bloomberg, китайська сторона заявила, що врахує занепокоєння США щодо імпорту американської сільськогосподарської продукції.
Технологічні компанії почали подавати позови на уряд США, вимагаючи повернення мит, які Верховний суд нещодавно визнав незаконними, пише видання The Register.
Компанія Nintendo of America минулого тижня подала скаргу, у якій посилається на рішення Верховного суду від 20 лютого у справі Learning Resources, Inc. v. Trump. Суд дійшов висновку, що адміністрація не могла використовувати Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) для запровадження мит. Це рішення відкриває можливість того, що уряду доведеться повернути кошти імпортерам, які сплачували ці тарифи.
Журналісти перевірили матеріали справ у Суді міжнародної торгівлі США, який розглядає тарифні спори, і виявили кілька позовів від технологічних компаній, що вимагають повернення мит, які Верховний суд визнав незаконними.
Позов Lenovo датований 20 лютого — днем ухвалення рішення Верховного суду — однак він також спирається на рішення судів нижчих інстанцій.
Інші позови, які виявили журналісти, були подані вже після того, як Верховний суд заборонив адміністрації використовувати IEEPA для запровадження мит. Серед компаній-позивачів — виробник пилососів Dyson, виробник фітнес-браслетів Whoop, компанія Wyze, що випускає камери домашньої безпеки, а також виробник принтерів і витратних матеріалів Epson Portland Inc.
Усі позови мають подібну структуру: позивачі наголошують, що є імпортерами, посилаються на рішення у справі Learning Resources і зазначають, що Верховний суд не має повноважень безпосередньо наказувати повернення коштів. Тому компанії звертаються до Суду міжнародної торгівлі США з проханням постановити, що їм належить повернення мит разом із відсотками. Також позивачі вимагають компенсації судових витрат.
У жодному з позовів не уточнюється, що компанії планують робити з можливими відшкодуваннями. Це питання є суперечливим, оскільки після запровадження мит деякі компанії підвищили ціни або змінили цінову політику, через що споживачі фактично платили більше.
Президент США Дональд Трамп у суботу заявив, що введе 100-відсотковий митний тариф на всі канадські імпортні товари за торговельну угоду з Китаєм.
Про це президент США написав у соцмережі Truth Social, повідомляє „Європейська правда”.
У своєму пості Трамп зневажливо назвав прем’єрка Канади Марка Карні „губернатором”, застерігаючи від торговельної угоди з Пекіном.
„Якщо губернатор Карні думає, що він перетворить Канаду на „порт розвантаження” для товарів і продукції, які Китай відправляє до Сполучених Штатів, він глибоко помиляється. Китай з’їсть Канаду живцем, повністю поглине її, що призведе до знищення їхнього бізнесу, соціальної структури та звичного способу життя” – написав Трамп.
За словами президента США, якщо Канада укладе угоду з Китаєм, вона „негайно отримає 100% мито на всі канадські товари та продукцію, що ввозяться до США”.
Після кількох місяців торговельної напруги та змін у політичних настроях Європейський Союз розглядає різкий перегляд своєї політики щодо електромобілів. Лише через півтора року після запровадження високих мит, покликаних захистити європейських виробників від напливу китайських електрокарів, у Брюсселі обговорюють варіант повної відмови від цих зборів.
Втім, це зовсім не означає, що китайські автовиробники отримають повну свободу дій .
Замість мит, які сягали до 45% і залежали від того, яку державну підтримку, на думку слідчих ЄС, отримував кожен конкретний бренд у Китаї, Євросоюз може запровадити мінімальні ціни на імпортовані електромобілі з Азії.
Як зазначається в документі Європейської комісії, з яким ознайомилося видання South China Morning Post, китайські компанії повинні будуть подавати цінові пропозиції, «достатні для усунення шкідливого впливу субсидій та з еквівалентним ефектом, як у разі мит». Також до уваги планують брати інші чинники, зокрема наміри щодо майбутніх інвестицій у країнах ЄС.
Мінімальні ціни дозволили б західним автовиробникам, які випускають машини безпосередньо в Європейському Союзі, конкурувати з такими марками, як BYD чи Chery. Водночас китайські бренди не сплачували б мита напряму, а зберігали б прибуток, що могло б знизити рівень торговельної напруги між двома регіонами.
Після того як ЄС запровадив мита на імпорт електромобілів, Китай відповів дзеркальними заходами, встановивши тарифи на європейські товари, зокрема молочну продукцію, свинину та бренді.
Парадоксально, але європейські мита вдарили і по деяких західних брендах, які мали від них виграти. Наприклад, BMW iX3, зібраний у Китаї та експортований до Європи, також підпав під дію цих зборів. А Volvo була змушена перенести виробництво електричного кросовера EX30 для європейського ринку з Китаю до Бельгії, аби уникнути додаткових витрат.
Попри запроваджені мита, китайські бренди продовжили нарощувати свою частку на європейському автомобільному ринку. Електромобілі з Китаю залишалися популярними, а гібридні моделі, на які мита не поширюються, взагалі активно розкуповувалися.
У 2024 році частка китайських автомобілів у Європі становила близько 2,5%. До кінця минулого року вона зросла приблизно до 7%, а у Великій Британії у 2025 році майже кожен десятий проданий автомобіль мав китайський логотип.
Фінська міністерка закордонних справ Еліна Валтонен заявила, що Фінляндія і Швеція пропонують ввести митні збори на всі товари і послуги, що імпортуються з Росії.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Yle.
Валтонен розповіла про це на конференції з питань безпеки в шведському місті Селен. За її словами, загроза з боку Росії буде довгостроковою.
„Це означає, що нам слід зберігати тиск, незважаючи на можливе перемир’я або мирну угоду”, – заявила Валтонен.
Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен повідомила, що Фінляндія разом зі Швецією виступають за запровадження мит на весь імпорт товарів і послуг із Росії.
Крім того, країни пропонують нові експортні обмеження для Росії. Зокрема, вони виступають за повну заборону імпорту російських добрив до Євросоюзу, а також за повну заборону на експорт предметів розкоші з Європи до Росії.
Фінляндія і Швеція також пропонують повністю заборонити обслуговування в портах ЄС для суден, що перевозять з російських портів нафту, газ або вугілля.
Глава МЗС Швеції Марія Мальмер Стенергард підкреслила, що Росія не зможе вести війну без доходів від своєї енергетики.
За її словами, нові санкції пропонують включити в двадцятий за рахунком пакет антиросійських санкцій ЄС.
Рішення є тимчасовим, китайська сторона продовжить розслідування й пізніше оголосить остаточні висновки, на підставі яких сьогоднішні мита можуть бути скореговані.
Китай з 23 грудня запроваджує тимчасові мита у розмірі від 21,9% до 42,7% на певні молочні продукти, імпортовані з Європейського Союзу. Про це повідомляєМіністерство торгівлі КНР.
„Орган розслідування встановив, що імпортовані молочні продукти походженням із Європейського Союзу субсидуються і це завдає значної шкоди внутрішній промисловості молочних продуктів Китаю, тобто існує причинно-наслідковий зв’язок між субсидіями і суттєвою шкодою”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що рішення є тимчасовим, китайська сторона продовжить розслідування й пізніше оголосить остаточні висновки, на підставі яких сьогоднішні мита можуть бути скореговані як у бік зменшення, так і в бік вищих ставок.
Найнижчу ставку на свою продукцію в розмірі 21,9% отримала італійська Sterilgarda Alimenti SpA, тоді як бельгійська FrieslandCampina Belgium N.V. та нідерландська FrieslandCampina Nederland B.V. сплатять найвищу ставку у 42,7%.
Найвищу ставку також повинні будуть сплачувати всі інші компанії-виробники молочної продукції з ЄС, які відмовилися брати участь у розслідуванні й не співпрацювали з Китаєм.
Більшість же компаній-імпортерів сплачуватимуть додаткові мита в розмірі 28,6% – 29,7%.
Рада ЄС у п’ятницю погодила запровадження фіксованого мита на посилки з-за меж ЄС вартістю до 150 євро, які досі не обкладалися митом.
Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС, пише „Європейська правда”.
Міністри фінансів країн ЄС погодили рішення про застосування фіксованого мита у розмірі 3 євро для посилок з-за меж Євросоюзу, вартість яких складає менше 150 євро. Мито почнуть застосовувати з 1 липня 2026 року.
Це називають відповіддю на проблему з навалою дешевих товарів сумнівної якості з торгових онлайн-платформ в Азії, що створюють несправедливу конкуренцію для виробників всередині ЄС.
„Сьогоднішнє рішення продовжує рішення Ради від листопада 2025 року про те, щоб працювати над простим тимчасовим рішенням, аби застосувати мита до таких товарів вже у 2026 році. Цей захід буде чинним до того часу, як почне застосовуватись постійне рішення щодо скасування порогу звільнення від мит”, – зазначили у пресслужбі.
За орієнтовними оцінками, близько 65% посилок для покупців у ЄС з торгових онлайн-платформ заходять із заниженою ціною, щоб уникнути митних зборів. За підрахунками ЄК, 91% усіх онлайн-покупок європейських споживачів за 2024 рік вартістю менше 150 євро прибули з Китаю.
Французький президент пообіцяв вжити контрзаходів проти Китаю, якщо він не змінить свою торговельну політику. Про це Еммануель Макрон розповів в інтерв’ю французькому економічному виданню Les Echos після повернення з триденного візиту до КНР.
«Я спробую донести до китайців, що їхній торговельний профіцит є неприйнятним, оскільки таким чином вони руйнують своїх власних клієнтів. Насамперед тим, що майже не імпортують нашу продукцію», – заявив французький президент.
«Я сказав їм, що якщо вони не відреагують, то ми, європейці, у найближчі місяці будемо змушені вжити ефективних заходів і знизити рівень співпраці так, як це зробили Сполучені Штати, наприклад, запровадивши мита на китайські товари», – зазначив Макрон.
Китай є найважливішим азійським торговельним партнером Франції. Водночас французька економіка має значний торговельний дефіцит з Китаєм, тобто китайський імпорт значно перевищує французький експорт до цієї країни. У 2024 році дефіцит перевищив 46 мільярдів євро. Для Євросоюзу в цілому дефіцит становить понад 300 мільярдів євро. Зокрема великі проблеми європейським компаніям завдає слабкий попит на товари в Китаї, тоді як через торговельну суперечку зі США Пекін дедалі більше намагається продавати свої товари в ЄС.
Макрон підкреслив, що КНР тим самим втручається в європейську промисловість і модель розвитку. Американський протекціонізм тільки погіршує ситуацію, оскільки китайські товари переспрямовуються на європейський ринок. Таким чином, Європа опинилася між двох вогнів, і на кону стоїть виживання європейської промисловості, наголосив президент. Ми стали вирівнювальним ринком, що є найгіршим сценарієм, додав він.
Тому Макрон зажадав від Китаю підвищити рівень споживання та відкрити внутрішній ринок. Крім того, закликав китайські компанії прийти до Європи, як це зробили, наприклад, енергетичний концерн EDF або авіабудівна компанія Airbus, і створити робочі місця в ЄС.
«Ми визнаємо, що в деяких галузях вони дуже сильні, але не можемо постійно імпортувати», – підкреслив Макрон. На його думку, китайські інвестиції в Європі не спричинять залежності.
Паралельно ЄС повинен підвищувати свою конкурентоспроможність, інвестувати в розвиток та поглиблювати внутрішній ринок. Макрон також закликав обидві сторони відмовитися від агресивної політики, такої як обмеження експорту.
Президент США Дональд Трамп повідомив про підготовку нового законопроєкту, який передбачатиме запровадження «дуже суворих санкцій»проти держав, які й надалі співпрацюють із росією в торговельній сфері.
Під час спілкування з журналістами американський лідер зазначив, що республіканські законодавці вже працюють над відповідною ініціативою, спрямованою на посилення економічного тиску на Москву через її міжнародних партнерів. За словами президента, саме він виступив автором цієї пропозиції.
«Як вам відомо, це була моя ідея, тож дуже суворі санкції застосовуватимуться до будь-якої країни, яка продовжує вести бізнес із росією», – заявив Трамп.
Він також додав, що законодавці розглядають можливість включити Іран до переліку держав, які можуть потрапити під ці обмеження. Остаточне рішення щодо Тегерана буде ухвалено під час подальшого опрацювання законопроєкту.
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість запровадження 500% мит проти Китаю у відповідь на закупівлю компаніями з КНР російської нафти.
Про це заявив глава американського Мінфіну Скотт Бессент на брифінгу 15 жовтня.
За словами політика, ініціативу підтримує більшість сенаторів Сполучених Штатів.
«89 американських сенаторів (зі 100 – ред.) готові наділити президента Трампа повноваженнями щодо запровадження мит проти Китаю в розмірі 500% за імпорт російської нафти», – сказав Бессент.
Він також заявив, що Трамп доручив повідомити європейських союзників про те, що адміністрація США очікує від них подібних кроків.
