Рада ЄС у п’ятницю погодила запровадження фіксованого мита на посилки з-за меж ЄС вартістю до 150 євро, які досі не обкладалися митом.
Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС, пише „Європейська правда”.
Міністри фінансів країн ЄС погодили рішення про застосування фіксованого мита у розмірі 3 євро для посилок з-за меж Євросоюзу, вартість яких складає менше 150 євро. Мито почнуть застосовувати з 1 липня 2026 року.
Це називають відповіддю на проблему з навалою дешевих товарів сумнівної якості з торгових онлайн-платформ в Азії, що створюють несправедливу конкуренцію для виробників всередині ЄС.
„Сьогоднішнє рішення продовжує рішення Ради від листопада 2025 року про те, щоб працювати над простим тимчасовим рішенням, аби застосувати мита до таких товарів вже у 2026 році. Цей захід буде чинним до того часу, як почне застосовуватись постійне рішення щодо скасування порогу звільнення від мит”, – зазначили у пресслужбі.
За орієнтовними оцінками, близько 65% посилок для покупців у ЄС з торгових онлайн-платформ заходять із заниженою ціною, щоб уникнути митних зборів. За підрахунками ЄК, 91% усіх онлайн-покупок європейських споживачів за 2024 рік вартістю менше 150 євро прибули з Китаю.
Французький президент пообіцяв вжити контрзаходів проти Китаю, якщо він не змінить свою торговельну політику. Про це Еммануель Макрон розповів в інтерв’ю французькому економічному виданню Les Echos після повернення з триденного візиту до КНР.
«Я спробую донести до китайців, що їхній торговельний профіцит є неприйнятним, оскільки таким чином вони руйнують своїх власних клієнтів. Насамперед тим, що майже не імпортують нашу продукцію», – заявив французький президент.
«Я сказав їм, що якщо вони не відреагують, то ми, європейці, у найближчі місяці будемо змушені вжити ефективних заходів і знизити рівень співпраці так, як це зробили Сполучені Штати, наприклад, запровадивши мита на китайські товари», – зазначив Макрон.
Китай є найважливішим азійським торговельним партнером Франції. Водночас французька економіка має значний торговельний дефіцит з Китаєм, тобто китайський імпорт значно перевищує французький експорт до цієї країни. У 2024 році дефіцит перевищив 46 мільярдів євро. Для Євросоюзу в цілому дефіцит становить понад 300 мільярдів євро. Зокрема великі проблеми європейським компаніям завдає слабкий попит на товари в Китаї, тоді як через торговельну суперечку зі США Пекін дедалі більше намагається продавати свої товари в ЄС.
Макрон підкреслив, що КНР тим самим втручається в європейську промисловість і модель розвитку. Американський протекціонізм тільки погіршує ситуацію, оскільки китайські товари переспрямовуються на європейський ринок. Таким чином, Європа опинилася між двох вогнів, і на кону стоїть виживання європейської промисловості, наголосив президент. Ми стали вирівнювальним ринком, що є найгіршим сценарієм, додав він.
Тому Макрон зажадав від Китаю підвищити рівень споживання та відкрити внутрішній ринок. Крім того, закликав китайські компанії прийти до Європи, як це зробили, наприклад, енергетичний концерн EDF або авіабудівна компанія Airbus, і створити робочі місця в ЄС.
«Ми визнаємо, що в деяких галузях вони дуже сильні, але не можемо постійно імпортувати», – підкреслив Макрон. На його думку, китайські інвестиції в Європі не спричинять залежності.
Паралельно ЄС повинен підвищувати свою конкурентоспроможність, інвестувати в розвиток та поглиблювати внутрішній ринок. Макрон також закликав обидві сторони відмовитися від агресивної політики, такої як обмеження експорту.
Президент США Дональд Трамп повідомив про підготовку нового законопроєкту, який передбачатиме запровадження «дуже суворих санкцій»проти держав, які й надалі співпрацюють із росією в торговельній сфері.
Під час спілкування з журналістами американський лідер зазначив, що республіканські законодавці вже працюють над відповідною ініціативою, спрямованою на посилення економічного тиску на Москву через її міжнародних партнерів. За словами президента, саме він виступив автором цієї пропозиції.
«Як вам відомо, це була моя ідея, тож дуже суворі санкції застосовуватимуться до будь-якої країни, яка продовжує вести бізнес із росією», – заявив Трамп.
Він також додав, що законодавці розглядають можливість включити Іран до переліку держав, які можуть потрапити під ці обмеження. Остаточне рішення щодо Тегерана буде ухвалено під час подальшого опрацювання законопроєкту.
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість запровадження 500% мит проти Китаю у відповідь на закупівлю компаніями з КНР російської нафти.
Про це заявив глава американського Мінфіну Скотт Бессент на брифінгу 15 жовтня.
За словами політика, ініціативу підтримує більшість сенаторів Сполучених Штатів.
«89 американських сенаторів (зі 100 – ред.) готові наділити президента Трампа повноваженнями щодо запровадження мит проти Китаю в розмірі 500% за імпорт російської нафти», – сказав Бессент.
Він також заявив, що Трамп доручив повідомити європейських союзників про те, що адміністрація США очікує від них подібних кроків.
У Китаї судна, що належать або експлуатуються американськими фірмами та фізичними особами, або ті, що побудовані в Сполучених Штатах, або ті, які плавають під прапором США, обкладатимуться додатковим портовим збором за кожен рейс, починаючи з 14 жовтня.
Про це заявило Мінтранспорту Китаю, передає Reuters.
Для американських суден, що швартуються в китайських портах з 14 жовтня, ставка становитиме 400 юанів (56 доларів США) за 1 тонну нетто.З 17 квітня 2026 року ця плата зросте до 640 юанів (89,81 долара США), а з 17 квітня 2027 року – до 880 юанів.Для суден, що заходять до китайських портів з 17 квітня 2028 року, збір становитиме 1120 юанів (157,16 долара США) за чисту тонну вантажів.
Згідно із заявою китайського міністерства, ці збори є контрзаходом проти майбутніх портових зборів США.
Починаючи з 14 жовтня, судна, побудовані в Китаї, або експлуатовані чи які належать китайським компаніям, повинні будуть сплачувати збір у своєму першому порту заходу в Сполучених Штатах. За оцінками аналітиків, збори можуть перевищити 1 мільйон доларів для судна, що перевозить понад 10 000 контейнерів, і можуть щорічно зростати до 2028 року.
Зазначається, що судна, що належать або експлуатуються китайською організацією, зіткнуться з фіксованою платою у розмірі 80 доларів США за чистий тоннаж за рейс до США.
Як очікується, китайські збори на американські судна можуть завдати США меншої шкоди, ніж збори США, які будуть накладені на китайські судна.
Як відомо, за останні два десятиліття Китай вийшов на перше місце у світі у суднобудуванні, а його найбільші корабельні займаються як комерційними, так і військовими проєктами.
За даними військових та галузевих аналітиків, минулого року китайські корабельні побудували понад 1000 комерційних суден, тоді як США побудували менш як 10.
Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мита на середні та великі вантажівки, яке набуде чинності вже з 1 листопада.
Про це повідомляють агенція Reuters та американський лідер у своїй соцмережі Truth Social.
Зазначається, що нові тарифи охоплюватимуть всі транспортні засоби середньої і важкої вантажності, які ввозяться до США з-за кордону.
«З 1 листопада 2025 року всі середні та важкі вантажівки, що ввозяться до Сполучених Штатів з інших країн, будуть обкладатися митом у розмірі 25%», – написав Трамп.
За даними Reuters, до великих транспортних засобів належать такі види транспортних засобів як вантажні автомобілі, сміттєвози, комунальні автівки, транзитні, маршрутні та шкільні автобуси, тягачі з причепами, а також напівпричепи й важкі спеціальні транспортні засоби.
При цьому США раніше погодили з Японією та ЄС 15% мита на легкові автівки, і наразі залишається невідомим, чи будуть Сполучені Штати застосовувати такі тарифи до більших автомобілів у межах торговельних умов з Брюсселем та Токіо.
Як відомо, нещодавно Трамп заявив, що введе 100% мито на всі фільми, вироблені за кордоном і імпортовані до США, повторивши погрозу, висловлену ще в травні.
Президент США Дональд Трамп знову пообіцяв ввести стовідсоткове мито на фільми, створені за межами Штатів.
Про це пишуть Reuters та Variety.
Президент США Дональд Трамп заявив, що планує запровадити мито у 100 % на всі фільми, зняті за межами держави й ввезені на американський ринок. Це вже друга така заява: вперше він озвучив цю ідею ще у травні, але тоді не надав деталей.
„Наш кінобізнес був вкрадений у Сполучених Штатів Америки іншими країнами, як крадуть цукерки у дитини”, – написав Трамп у своєму дописі на сторінці Truth Social.
У дописі він також звинуватив владу Каліфорнії та губернатора Ґевіна Ньюсома у слабкій політиці, яка, за його словами, сприяла відтоку виробництва.
Як пише Reuters, рішення Трампа застосувати торговельний протекціонізм до кіноіндустрії ставить під загрозу міжнародні співпраці та прибутки студій від світового прокату.
Аналітики зазначають, що цей крок може різко змінити глобальну модель роботи Голлівуду.
„Наразі забагато невизначеності, і цей крок породжує більше запитань, ніж відповідей. Вочевидь, витрати зростуть і це неминуче позначиться на споживачах”, — заявив експерт Паоло Пескаторе з PP Foresight.
Ринок уже відреагував на заяви президента: акції Paramount Skydance знизилися на 2,1 %, а Warner Bros Discovery — на 1,3 %.
Невідомо, на якій правовій підставі президент може накласти таке мито. Білий дім не відповів на запит журналістів щодо деталей реалізації. Представники провідних кіностудій Warner Bros Discovery, Paramount Skydance та Netflix також утрималися від коментарів, а Comcast відмовилася від відповіді.
Керівники студій визнають, що реалізувати таке мито буде надзвичайно складно. Сучасні фільми здебільшого створюються за участю кількох країн: від зйомок і візуальних ефектів до фінансування та дистрибуції. Великі голлівудські проєкти активно користуються податковими пільгами Канади, Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії. Часто міжнародні співпродюсери з Європи та Азії забезпечують американським кінопроєктам доступ до фінансування та ринків.
Експерти наголошують: навіть якщо ініціатива буде реалізована, залишаються невідомими ключові питання — чи поширюватиметься мито на стримінгові релізи, як визначатимуть „іноземний фільм” та чи зачепить це проєкти американських студій, зняті за кордоном.
У травні Трамп називав закордонні зйомки „загрозою національній безпеці”, стверджуючи, що вони приносять у США „пропаганду та меседжі з-за кордону”. Тоді він доручив Міністерству торгівлі вивчити можливості впровадження тарифів, але згодом обіцяв зустрітися з представниками індустрії, „щоб переконатися, що вони будуть задоволені” його пропозицією.
З 1 жовтня Сполучені Штати вводять 100-відсоткове мито на іноземні ліки, але звільнення від нього отримають фармацевтичні компанії, які будують заводи в країні, зокрема вже розпочаті проєкти, оголосив у четвер Дональд Трамп. Це значна поступка порівняно з раніше обіцяними 200–, а потім 250-відсотковими митами.
Імпорт ліків до Сполучених Штатів за останнє десятиліття потроївся і, за інформацією бази даних Comtrade ООН, у 2024 році сягнув 213 мільярдів доларів. На думку Трампа, мита спонукатимуть фармацевтичні компанії переносити виробництво до США.
Високі американські мита на фармацевтичну продукцію можуть серйозно вплинути на Європейський Союз, зокрема й Угорщину. Хоча Урсула фон дер Ляєн і Дональд Трамп наприкінці липня домовилися про торговельну угоду, згідно з якою США встановлюють мита на європейські товари в розмірі не більше 15%, фармацевтична промисловість залишилася поза угодою. Тамаш Моро, головний стратег Concorde, раніше заявив Telex, що в межах угорського експорту експорт ліків до Сполучених Штатів має особливе значення, тому значні мита можуть серйозно погіршити конкурентоспроможність Угорщини. Зрештою Трамп відмовився від введення 250-відсоткового мита, і на ліки, що надходять з ЄС, як очікується, буде застосовуватися 15-відсоткове.
Фармацевтичні компанії раніше попереджали, що мита відволікають капітал від досліджень, збільшують витрати, стримують інновації й інвестиції та можуть спричинити додаткові проблеми для глобальних мереж постачання, які й без того борються з труднощами.
«Є причина, чому мита на фармацевтичну продукцію дорівнюють 0%. Це тому, що мита можуть спричинити порушення в ланцюжку поставок, а це може призвести до дефіциту», – заявив у квітні генеральний директор Johnson & Johnson Хоакін Дуато. На його думку, сприятлива податкова політика була б ефективнішим інструментом для збільшення виробничих потужностей США у сфері фармацевтики та медичного обладнання. Через мита пацієнти можуть зіткнутися з підвищенням цін на ліки, а також ускладненням доступу до медичного лікування.
КНР продовжує загострювати торговельну суперечку з Європейським Союзом: у п’ятницю Пекінзапровадив попередні антидемпінгові мита на імпорт з ЄС свинини. Максимальна ставка становить 62,4%.
Минулого літа Китай розпочав антидемпінгове розслідування щодо європейської свинини у відповідь на мита, введені Євросоюзом на китайські електромобілі, які варіюються залежно від виробника: базові 10% перевищують 17% для моделей BYD і 35,3% для моделей SAIC. Для інших виробників мита також можуть сягати 35,3%.
За повідомленням Reuters, попереднє розслідування міністерства торгівлі КНР виявило докази демпінгу, який завдав шкоди промисловості країни, і затвердило мита в розмірі 15,6–62,4%.
Тарифи набудуть чинності з 10 вересня.
Це рішення стосується експорту свинини на суму понад два мільярди доларів насамперед таких великих виробників, як Іспанія, Нідерланди та Данія.
Мадрид одразу після початку розслідування заявив, що готовий співпрацювати з чиновниками ЄС, щоб уникнути мит.
Нинішнє рішення є поганою новиною для тих, хто сподівався, що прийняте в червні рішення Пекіна про продовження розслідування на шість місяців, означає, що незабаром буде укладено угоду про мита на електромобілі ЄС.
Куди ж тепер піде європейська свинина замість Китаю?
Крок КНР може принести користь південноамериканським і російським виробникам, які матимуть змогу збільшити свою частку на ринку. Наприклад, бразильський експорт м’яса цього року зростає не тільки щодо яловичини, але й свинини, і його основним ринком збуту вже є Китай.
Для європейців це катастрофічно, оскільки значна частина поставок свинини до КНР складається з субпродуктів. Вуха, ніс та ноги високо цінуються в китайській кухні, але альтернативних ринків збуту для них мало.
Єдина надія полягає в тому, що згадане рішення є лише попереднім і теоретично може бути скасоване або змінене до завершення розслідування в грудні. Існує прецедент, коли Китай навіть після введення попередніх мит залишав можливість для переговорів.
Наприклад, у п’ятницю було продовжено на шість місяців антидемпінгове розслідування щодо канадської ріпакової олії, незважаючи на те, що в серпні вже були запроваджені попередні мита.
«Розслідування було продовжено до грудня, але навіть у такому разі залишилося лише кілька місяців для пошуку переговорного рішення. Шансів на це дедалі менше», – вважає Евен Роджерс Пей, експерт з питань сільського господарства компанії Trivium China в Пекіні.
Однак у супровідному до рішення повідомленні міністерство торгівлі КНР підтвердило, що готове вирішувати торговельні суперечки з Європейським Союзом шляхом діалогу та консультацій.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Президент США Дональд Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України, повідомляє Bloomberg.
Нові тарифи почали діяти в ніч на середу, 27 серпня, подвоївши існуючі 25% збори. Вони торкнуться понад 55% індійського експорту в США – найбільшого ринку збуту для країни.
Фармацевтика та електроніка, включно з великими інвестиціями Apple в Індії, поки що звільнені від обмежень.
Рішення Білого дому погіршує відносини між Вашингтоном та Нью-Делі, які протягом останніх років розвивали партнерство у противагу Китаю. Індія назвала дії США „несправедливими та необґрунтованими” й пообіцяла продовжувати закупівлі російської нафти.
„Це матиме дуже великий вплив на індійських експортерів, оскільки 50% тарифи не підходять для клієнтів”, – заявив Ісрар Ахмед, директор Farida Shoes Pvt. Ltd., яка понад 60% продукції постачає до США.
Водночас вплив буде обмеженим через орієнтацію економіки на внутрішній попит – приватне споживання формує близько 60% ВВП країни.
США є найбільшим експортним ринком для Індії (87,4 млрд доларів у 2024 році), однак це тільки 2% від ВВП держави.
