В Україні набуває чинності рішення Ради національної безпеки і оборони щодо обмеження державного контролю за діяльністю бізнесу. 24 липня Кабінет міністрів затвердив план реалізації цього рішення, який передбачає річний мораторій на безпідставні перевірки підприємств правоохоронними, податковими, митними та іншими контролюючими органами. Про це повідомила перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко, передає Економічна правда.
Мораторій не поширюватиметься на всі категорії бізнесу. Перевірки залишаться у сферах, що вважаються високоризиковими — зокрема, в обігу підакцизних товарів. Для компаній із низьким ризиком перевірки будуть суттєво обмежені.
Що передбачає нова політика
План уряду включає не лише обмеження перевірок, але й законодавчі зміни. Зокрема, пропонується внести поправки до Кримінального процесуального кодексу України, які змусять правоохоронців отримувати дозвіл на відкриття проваджень проти бізнесу виключно від генерального прокурора або обласного керівництва прокуратури.
Уряд також доручив Державній регуляторній службі й міністерствам протягом місяця надати пропозиції щодо дерегуляції та скорочення кількості дозволів і ліцензій. Крім того, до 21 жовтня силові органи мають узгодити свої дії щодо виявлення активів під санкціями та забезпечити їх повернення до держбюджету — для фінансування оборони та відновлення.
Ще один напрямок реформи — запуск цифрової системи контролю. Така система має виключити ручне втручання чиновників у процеси нагляду та дозволити автоматизований контроль, що базується на ризик-орієнтованому підході. Передбачено також щоквартальний перегляд ефективності впроваджених рішень.
Чи це вже працює?
За словами президента громадської організації „Асоціація приватних роботодавців” Олександра Чумака, реальний ефект мораторію стане помітним лише після впровадження всіх рішень виконавчої та законодавчої гілок влади. Зокрема, Верховна Рада має ухвалити щонайменше сім законопроєктів, поданих урядом. До цього моменту мораторій юридично існує, але фактично його реалізація ще триває. Про це пише Суспільне.
Свириденко зазначила, що частина вже відкритих проваджень проти підприємців, які не мали належного обґрунтування, була закрита — за результатами проведеного аудиту. Йдеться приблизно про третину таких справ. Водночас вона визнала: там, де ризики справді високі, перевірки триватимуть, однак у рамках нової цифрової системи.
Як реагує бізнес
Українські підприємці неоднозначно сприймають ініціативу. Зокрема, директор компанії „Пожмашина” Олег Авер’янов, чия компанія спеціалізується на виробництві пожежної техніки та співпрацює з ДСНС, вважає, що мораторій необхідний, оскільки нині діяльність навіть прозорих підприємств часто супроводжується кримінальними справами з боку правоохоронців. Він наводить приклади ситуацій, коли постачання техніки для державних структур автоматично призводить до відкриття проваджень.
Водночас Чумак скептично оцінює вплив мораторію, оскільки вважає його „напівкроком” — без чіткого плану впровадження. Він наголошує, що успіх ініціативи залежить від дотримання плану всіма гілками влади та координації між ними.
Позиція експертів
Експерти, опитані „Суспільним”, також не мають єдиної думки. Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко згадує, що подібні мораторії вже застосовувалися в періоди кризи — під час пандемії COVID-19 та на початку повномасштабного вторгнення. За її словами, тоді зменшення податкових надходжень не спостерігалося, отже, чесний бізнес продовжує сплачувати податки незалежно від тиску.
Однак вона підкреслює, що ключове питання — не кількість перевірок, а боротьба з тіньовою економікою. Саме там, за її словами, зосереджені основні втрати бюджету.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук вважає, що мораторій — це тимчасовий „перепочинок” для бізнесу, але він не може бути заміною системної реформи. Він наголошує, що важливо використати цей рік для трансформації роботи державних органів — аби в майбутньому не виникала потреба в нових мораторіях. Ващук також звертає увагу на ризик того, що чиновники можуть знайти інші, обхідні методи впливу на підприємців, якщо не буде чітко визначено, кого саме стосується заборона перевірок.
Мораторій як турнікет
Народна депутатка Юлія Сірко порівнює мораторій із турнікетом: захід тимчасовий і необхідний, коли система „кровоточить”. Але головне, за її словами — не затягнути цю „перев’язку”, а швидко перейти до реформ: навчити працівників контролюючих органів дотримуватись законів і припинити практику відкриття справ без достатніх підстав.
На її думку, найбільше від свавільних перевірок страждає малий бізнес, який не має юридичних ресурсів для самозахисту. Саме тому будь-які ініціативи держави мають бути спрямовані не лише на зменшення тиску, а й на створення умов для чесної конкуренції.
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про запровадження правових та організаційних заходів для захисту бізнесу та стимулювання економічного зростання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на указ Зеленського.
Відповідно до рішення РНБО, на період воєнного стану в Україні встановлюється мораторій на необґрунтовані перевірки бізнесу та втручання з боку державних органів. Це рішення спрямоване на забезпечення економічної безпеки країни.
Що передбачає рішення
Уряд повинен вжити заходів для того, щоб у тримісячний термін активізувати ідентифікацію та стягнення активів осіб, на яких накладено санкції.
Протягом місяця уряд повинен вжити заходів для захисту прав іноземних інвесторів, зокрема з іноземним капіталом.
Для підприємств із низьким рівнем ризику, а також для авторизованих економічних операторів запроваджуються обмеження на проведення перевірок – за винятком тих, що здійснюють діяльність із підакцизними товарами.
Окрім цього, планується усунути дублювання повноважень між контролюючими органами та підвищити прозорість перевірок шляхом створення єдиної інформаційної системи державного нагляду.
Також РНБО рекомендує Верховній Раді якнайшвидше ухвалити низку законопроєктів, зокрема:
про посилення захисту бізнесу під час кримінального провадження;
про компенсацію інвестицій через податки;
про реформу державного нагляду;
про відповідальність посадових осіб контролюючих органів;
про використання заарештованих російських активів.
Контроль за реалізацією рішення покладено на Секретаря РНБО Рустема Умєрова, а указ набув чинності з моменту оприлюднення.
Рада національної безпеки та оборони України у понеділок, 21 липня, запровадила мораторій на перевірки бізнесу державними органами.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram.
«Рішенням РНБО запроваджено реальний мораторій на перевірки бізнесу державними органами й загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність. Мораторій дає необхідну основу для повного впровадження необхідних рішень заради економічної безпеки та аналізу відповідної практики», – написав він.
Зеленський зазначив, що перше засідання оновленої РНБО загалом було присвячене питанням внутрішньої безпеки, зокрема економічної.
«Абсолютно конкретне завдання: направити більше внутрішніх сил в Україні на розвиток, на зростання економіки, а отже, зростання виробництва, зростання робочих місць, які можуть підтримувати нашу оборону та стійкість України», – резюмував глава держави.
18 черпня президент підписав закон про мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги. Відтак, чинні тарифи на житлово-комунальні послуги будуть діяти під час воєнного стану та ще півроку після його завершення. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад і територій України.
Йдеться про газ (в тому числі послуги з його розподілу), тарифи на тепло та гарячу воду для споживачів. Ціни на ці комунальні послуги не підвищуватимуть.
Найскладніший опалювальний сезон за всю історію
Вперше про заморозку тарифів на комуналку в Україні заговорили ще у травні. А в червні президент сказав, що ця зима буде найскладнішою за всі роки незалежності.
Верховна рада проголосувала за відповідне рішення в першому читанні 21 червня, до нього подали біля трьох тисяч правок і ухвалили в другому читанні 29 липня, передає Слово і діло.
Щоб підготуватися до такого опалювального сезону, Кабінет міністрів створив спеціальний штаб та розробив відповідні законопроекти.
До спеціального штабу, який було створено 7 червня, увійшли всі учасники енергетичного ринку (теплокомуненерго компанії, Нафтогаз, НКРЕКП), а також представники Кабміну та місцевих громад.
Головна мета штабу — збалансувати енергетичну систему країни, та вирішувати всі невідкладні проблеми, в тому числі накопичення газу та вугілля за рахунок імпорту та власного видобутку.
З цією метою, в Україні з 13 червня діє заборона уряду на експорт газу, мазуту та вугілля. Водночас, в рамках ленд-лізу запрацювали постачання газу із США.
Хто заплатить?
Рішення про заморозку тарифів допоможе Україні пережити складну зиму та опалювальний сезон. Законом також передбачено залучення міжнародної фінансової підтримки газового ринку на 125 млрд грн. На погашення всього дефіциту внаслідок прийнятого закону № 7427, буде потрібно дотувати 264,3 млрд грн, пише Дзеркало тижня.
Це 1/5 всього українського держбюджету. Більшість цих коштів буде витрачено саме на компенсацію різниці між фіксованими тарифами для населення та ринковою ціною газу.
Розпорядником дотації призначено НКРЕКП. 150 млрд компенсують Нафтогазу за продаж газу за ціною нижче ринкової. 76 млрд грн передадуть в рахунок боргів облгазів, постачальників газу та теплокомуненерго. Ще 38,2 млрд спрямують на субвенції місцевих бюджетів і підтримку тарифів на тепло та гарячу воду у містах, передає Ліга.Бізнес.
Проблеми з газом виникли не сьогодні
Президент Асоціації газових трейдерів Андрій Мизовець переконаний, що такі законопроекти тільки заморожують поточні проблеми ринку. В майбутньому на газовому ринку знову може утворитися боргова дірка, а уряду знову доведеться витрачати бюджетні кошти на проблемну галузь.
Мизовець наголошує на тому, що після війни країна мусить якнайшвидше переходити на ринкові методи ціноутворення. А держава має надавати адресну допомогу тим, хто не в змозі оплатити ринкові тарифи. Інакше Нафтогаз поїдатиме дотації від держави, як чорна діра, пише Богдан Заїка для Ліга.Бізнес
Ще влітку минулого року заборгованість на газовому ринку перевищувала 120 млрд грн. А військові дії тільки погрішили ситуацію.
Від споживачів потрібна дисципліна
За оцінкою асоціації Укртеплокомуненерго, надходження платежів за комуналку в Україні знизилися до 50-60 %. В облгазах схожа ситуація, передає Ліга.бізнес.
Голова енергетичного комітету Андрій Герус в ефірі ICTV пояснював, що головне зараз — це платіжна дисципліна. Якщо тарифи по сьогоднішнім цінам люди оплачуватимуть вчасно, то це вже серйозний плюс.
Заборгованість примусово не стягуватимуть
У липні Верховна рада прийняла законопроект №7531, яким запропонувала встановити мораторій на виконання рішень щодо стягнення з фізичних осіб заборгованості за житлово-комунальні послуги на період дії воєнного стану в Україні. Тобто, законопроектом передбачено на час дії воєнного стану на території України заборону примусового стягнення боргів за комуналку.
Мораторій діятиме протягом військового стану та шести місяців після його завершення для тарифів на газ, теплопостачання та гарячу воду.
Президент Володимир Зеленський підписав закон №2479-IX щодо запровадження мораторію на підвищення комунальних тарифів. Про це повідомляється на сайті Міністерства розвитку громад та територій України з посиланням на голову Мінрегіону Олексія Чернишова у четвер, 18 серпня.
Мораторій діятиме протягом військового стану та шести місяців після його завершення для тарифів на газ, теплопостачання та гарячу воду. Різницю в тарифах постачальнику компенсуватиме держава.
„Опалювальний сезон буде без підвищення тарифів на тепло та гарячу воду для споживачів. Президент України підписав найважливіші закони, які забезпечать як цінову стабільність у сфері теплопостачання, так і фінансову спроможність підприємств теплокомуненерго”, – заявив Чернишов.
Також зазначеним законом визначено гарантії для суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено компенсацію різниці у тарифах.
Крім того, документом передбачено відстрочення погашення заборгованості за договорами реструктуризації заборгованості підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ) та водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ), виробничі потужності яких розташовані на тимчасово окупованій території або були знищені або пошкоджені внаслідок обстрілів або перебувають у зоні бойових дій.
В Україні протягом 20 років через механізм безоплатної приватизації та ряд інших схем були виведені у приватну власність близько 5 млн га землі. Про це під час конференції UkraineInvest завив голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко, повідомляє УНН.
„Декларувалося, що в Україні є 10,4 млн земель сільськогосподарського призначення. На жаль, хочу засмутити усіх інвесторів: їх немає. Уряд Гройсмана передавав 1,7 млн га, ми зараз передаємо 2,3 млн га у комунальну власність. У держвласності лишиться 750 тис. га… 5 млн га земель, які через механізм безоплатної приватизації та ряд інших схем були виведені у приватну власність протягом 20 років”, – зазначив він.
В Україні мораторій на продаж та купівлю сільськогосподарських земель буде скасовано з 1 липня 2021 року.
[type] => post [excerpt] => В Україні протягом 20 років через механізм безоплатної приватизації та ряд інших схем були виведені у приватну власність близько 5 млн га землі [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1607714224 [modified] => 1607712621 ) [title] => Земельний мораторій: за 20 років в Україні було приватизовано близько 5 млн гектарів землі [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=8704&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 8701 [uk] => 8704 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 8702 [image] => Array ( [id] => 8702 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/mezogazdasag-fold.jpg [original_lng] => 54147 [original_w] => 512 [original_h] => 293 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/mezogazdasag-fold-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/mezogazdasag-fold-300x172.jpg [width] => 300 [height] => 172 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 512 [height] => 293 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 512 [height] => 293 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 512 [height] => 293 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 512 [height] => 293 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/12/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 512 [height] => 293 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 4514 [_thumbnail_id] => 8702 [_edit_lock] => 1607705421:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_bea9c87c66cf8c9c0164c104eebfa0a3] =>
Провів перемовини з Прем'єр-міністром Японії @kishida230. Подякував за потужну підтримку ?? в протидії агресії. ?? виділяє $100 млн до вже схваленої підтримки у $100 млн. Повністю підтримує жорсткі санкції проти РФ. Дякуємо за це! Справді глобальна антивоєнна коаліція в дії.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
