Україна робить кілька послідовних кроків, щоб перетворити запаси критичних корисних копалин із «закритої» теми на джерело інвестицій і партнерств. Спочатку держава зняла гриф «Секретно» з даних про літій, титан, золото та інші стратегічні мінерали, а вже на початку 2026 року оголосила про старт першого проєкту з видобутку літію. Про це писали журналістки Оксана Гапончук та Наталія Кава у матеріалах РБК-Україна з посиланням на урядові заяви.
Перший літієвий проєкт: «Ділянка Добра» і 179 мільйонів інвестицій
У січні 2026 року прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що вперше визначено переможця конкурсу на розробку літієвого родовища за механізмом угоди про розподіл продукції. Пілотним проєктом стала «Ділянка Добра» у Кіровоградській області. За інформацією РБК-Україна, проєкт передбачає щонайменше 179 мільйонів доларів капітальних вкладень: близько 12 мільйонів доларів планують спрямувати на нову геологорозвідку та міжнародний аудит запасів, решту — приблизно 167 мільйонів доларів — на організацію видобутку та збагачення руди у разі підтвердження промислових запасів.
Механізм угоди про розподіл продукції означає, що інвестор заходить у проєкт як партнер держави: вкладає кошти, проводить роботи, але саме родовище залишається у власності українського народу. Частину видобутої продукції компанія отримує як компенсацію інвестицій та прибуток, частину — держава. Саме такий формат уряд обрав для першого літієвого кейсу.
Хто заходить в український літій
Переможцем конкурсу стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Її акціонерами виступають міжнародні компанії TechMet та The Rock Holdings, які, за даними уряду, мають значний досвід у проєктах із критичними мінералами. TechMet володіє контрольними або домінуючими міноритарними частками в десяти активах на чотирьох континентах і реалізовувала складні проєкти з розвідки, видобутку та переробки критично важливих корисних копалин.
У Кабміні розраховують, що саме цей пілотний проєкт на «Ділянці Добра» стане сигналом для інших інвесторів — насамперед із США та ЄС. Уряд прямо пов’язує його з курсом на інтеграцію України в глобальні ланцюги постачання стратегічних партнерів у сфері «зеленої» та високотехнологічної економіки.
Угода з США і фонд відбудови для надрокористування
Літієвий старт уряд вписує в ширший контекст домовленостей зі Сполученими Штатами. У ніч з 30 квітня на 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного Інвестиційного фонду відбудови з паритетною участю обох сторін. Документ, як повідомляла РБК-Україна, підписали Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. Фонд має інвестувати у видобуток корисних копалин, нафту й газ, відповідну інфраструктуру та переробку.
У Мінекономіки пояснювали, що українська частка у фонді формуватиметься не лише з нових надходжень, а й завдяки «розблокуванню» так званих сплячих ліцензій — ділянок надр, які формально мають власників, але роками не розробляються. Саме в межах цієї угоди уряд у червні 2025 року затвердив перші практичні кроки, серед яких — підготовка до відкриття великого державного літієвого родовища «Добра» для приватних інвесторів.
Як розсекретили надра: рішення 2025 року
Літієвий проєкт став можливим на тлі рішення про розсекречення даних щодо критичних корисних копалин. У червні 2025 року міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук на форумі «держава – бізнес» оголосила, що Україна знімає гриф «Секретно» з частини геологічної інформації — насамперед про літій, золото, титан та інші стратегічні мінерали. Про це пише РБК-Україна.
Йшлося про скасування радянського підходу, коли значна частина даних про запаси корисних копалин була засекречена й фактично недоступна для бізнесу. Тепер, за словами Гринчук, відкритими стали дані щодо запасів, родовищ і можливостей видобутку таких корисних копалин, як літій, золото, титан, платина, алмази, паладій, цирконій, іридій та інші стратегічно важливі й критичні мінерали. Єдиний виняток — уран: по ньому інформація й надалі залишається таємною.
Міністерка тоді підкреслювала, що гриф уже відмінено і міністерство завершує бюрократичні процедури, необхідні для повноцінної роботи з інвесторами й бізнесом.
Оцифровані геодані й нові списки стратегічної сировини
Паралельно держава почала масово переводити геологічну інформацію в цифровий формат. За словами Світлани Гринчук, які наводило РБК-Україна, уже оцифровано близько 6 тисяч звітів, а в найближчий період планують перевести в цифру ще 60 тисяч книг із геологічними даними. Цей проєкт реалізують за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку; нещодавно, як зазначала міністерка, підписано угоду про другий етап. Також ведуться перемовини з американською корпорацією DFC для розширення цієї роботи.
Разом із Мінекономіки сформовано національні переліки стратегічної та критичної сировини — з опорою на європейський Акт про критичну сировину і законодавство США. Частину родовищ планують передавати інвесторам через аукціони або угоди про розподіл продукції. Серед прикладів міжнародної співпраці в цій сфері Гринчук наводила створення 3D-моделі Завалівського родовища графіту спільно з французькими геологічними службами.
Літій як тест для нової політики надр
Рішення розсекретити дані про критичні корисні копалини та запуск першого літієвого проєкту виглядають як дві частини однієї лінії, яку описують урядовці в коментарях РБК-Україна. Спочатку держава відкрила інформацію й почала цифровізацію геоданих, щоб інвестор бачив масштаб і якість ресурсної бази. Потім — разом із США запустила інвестиційний фонд відбудови, у фокусі якого, зокрема, корисні копалини. І вже далі на цьому фоні з’явився пілотний кейс — «Ділянка Добра» з участю міжнародних компаній TechMet та The Rock Holdings.
Уряд фіксує перехід від закритих радянських практик до моделі, де надра стають прозорим активом для інвестицій, а перший літієвий проєкт має продемонструвати, як ця модель працюватиме на практиці.
У вересні очікується перше засідання ради інвестиційного фонду відбудови між Україною і США. Тоді ж до України прибуде американська делегація для огляду потенційних інвестиційних проектів.
Про це розповів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв під час презентації програми дій нового уряду.
„Робота по фонду ведеться щотижнево. У вересні буде перше засідання Ради фонду, яке ми дуже активно готуємо. Там будуть перші технічні рішення про запуск фонду оголошені. Так само ж – домовленості зі США про наповнення з їхньої і нашої сторони першим грошима для інвестицій”, – сказав він.
Соболєв розповів, що зараз урядовці напрацьовують перелік інвестиційних проектів, в які фонд може інвестувати вподовж наступних 12 місяців.
„Приїде велика делегація зі Штатів з мандрівками по Україні, щоб подивитися на ці проекти”, – додав міністр.
Перше засідання ради директорів американсько-українського інвестиційного фонду відбудови заплановане на вересень.
Україна та США протягом наступних 18 місяцівмають намір запустити три проєкти з видобутку корисних копалин в рамках угоди про надра. Про це у вівторок, 5 серпня, повідомила премʼєрміністерка України Юлія Свириденко.
Таку заяву глава Уряду зробила після розмови з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.
„Обговорили запуск американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Працюємо над розширенням його мандату, щоб фонд міг інвестувати й в оборонну сферу. Перше засідання ради директорів заплановане на вересень”, – зазначила Свириденко.
Також вона та Скотт Бессент обговорили оборонну угоду між Україною та США – щодо виробництва і продажу українських дронів, а також можливу закупівлю американської зброї.
Окрім того, премʼєрміністерка України обговорила з міністром фінансів США санкції проти Росії для посилення тиску на РФ, щоб країна припинила війну проти України.
Україна підписала дві комерційні угоди з Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США у розвиток ратифікованої раніше угоди про створення українсько-американського інвестиційного фонду.
Як пише „Європейська правда”, про це Міністерство економіки України повідомило в коментарі Forbes Ukraine.
Додаткові угоди з боку України підписував директор Агенції з питань підтримки державно-приватного партнерства при Міністерстві економіки Ніко Гачечиладзе.
Йдеться про угоду щодо обмеженого партнерства та угоду про Limited Liability Company – ТОВ, яке виступатиме генеральним партнером у фонді.
Американсько-український інвестиційний фонд відбудови у разі ратифікації сьогодні Верховною Радою міжурядової угоди, на яку розраховують в Кабінеті міністрів, запрацює протягом тижнів.
Про це повідомила перша віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
„Сподіваємося, що Фонд повноцінно запрацює протягом кількох тижнів”, – сказала вона.
За словами Свириденко, для запуску фонду потрібно допрацювати на технічному рівні щонайменше дві угоди, які вже не будуть потребувати ані підпису з боку представників уряду, ані ратифікації Верховній Раді.
„Тому нам дуже важливо, щоб сьогодні парламентарі підтримали цю угоду, щоб ми змогли працювати вже безпосередньо над запуском самого фонду”, – підкреслила перша віце-прем’єр.
Заступник міністра – торговий представник України Тарас Качка пояснив, що першочерговий внесок для того, щоб фонд став операційно спроможним, внесе Міжнародна фінансова корпорація розвитку США.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підбив підсумки візиту української делегації до США цього тижня на Spring Meetings Світового банку та МВФ.
Яке передає Укрінформ, про це Шмигаль написав у Телеграмі.
За його словами, це був насичений візит, під час якого відбулась низка переговорів з ключовими фінансовими інституціями, включно з МВФ, Світовим банком та ЄБРР.
«Важлива зустріч із міністром фінансів США Скоттом Бессентом, на якій окремою темою розмови була угода між нашими країнами. Над документом працюють юридичні команди. Маємо хороший прогрес. Головне – чітко визначили наші „червоні лінії”, угода має відповідати європейським зобов’язанням, а також не суперечити Конституції та законодавству України. Вона має обов’язково бути ратифікованою парламентом. Досягнуто домовленостей, що в документі не зараховується допомога, надана до її підписання», – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна і надалі отримуватиме підтримку від партнерів. Фінансування на 2025 рік повністю забезпечене, включаючи покриття дефіциту в $39 мільярдів із допомоги міжнародних партнерів.
Вже є часткові домовленості на 2026–2027 роки. Основні джерела: програма МВФ, Ukraine Facility та доходи від заморожених російських активів (ЕRА). Триває активна робота над залученням нових ресурсів.
«Відновлення України – одна з ключових тем на полях Spring Meetings. Обговорили довгострокові перспективи з американським бізнесом та фінансовими партнерами. Провели продуктивну зустріч з лідерами аналітичних центрів, де ішлося про необхідність залучення нових технологій та нових ресурсів для економічного зростання після війни», – підкреслив Шмигаль.
У США українська делегація також обговорила використання російських заморожених активів.
«Україна вже має підтверджені $50 мільярдів доходів від заморожених російських активів, які ми використовуємо для бюджетних потреб, фіксування військових видатків та швидкого відновлення. Але наша ціль – повна конфіскація. Окрім їхньої конфіскації, запропонували запровадження спеціального мита на імпорт російських товарів, надходження від якого будуть спрямовуватися у фонд відновлення України. Це економічний механізм репарацій, що дозволяє діяти без очікування політичних змін у Росії», – наголосив Шмигаль.
Він зауважив, що санкції проти Росії залишаються важливим інструментом тиску, адже агресор постійно намагається їх послабити і додав, що Україна має розуміння в цьому питанні.
Американський президент заявив, що чекає на „швидке” підписання угоди про розподіл доходів від видобутку корисних копалин.
Президент США Дональд Трамп вчергове заявив, що чекає на „швидке” підписання угоди про розподіл доходів від видобутку корисних копалин в Україні. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Сполучені Штати обговорюють з Україною потенціал американських фірм, які володіють українськими електростанціями, запевняє американський лідер.
„Нині ми говоримо про територію. Ми говоримо про лінії розмежування, говоримо про енергетику, власність на електростанції. Дехто каже, що електростанція має належати Сполученим Штатам… тому що у нас є досвід”, – стверджує Трамп.
