Сицилія оцінює збитки до 1 млрд євро після циклону Харрі на Іонічному узбережжі. Мер Таорміни Катено Де Лука в інтерв’ю Euronews закликає до термінових заходів.
Поки світова увага прикута до Всесвітнього економічного форуму в Давосі, де лідери намагаються розібратися з тарифними загрозами Дональда Трампа щодо Гренландії, інший європейський острів переживає нищівний економічний удар.
Сицилія, найбільший острів Середземного моря, оцінює наслідки циклону «Гаррі» після кількох днів штормових хвиль і злив, що обрушилися на її східне Іонічне узбережжя, знищивши громадську інфраструктуру, пошкодивши житла та порушивши туристичну економіку, що забезпечує значну частину доходів регіону.
У ніч із 20 на 21 січня біля східного узбережжя Сицилії висота хвиль перевищувала 12 метрів — безпрецедентне явище для Італії та всього Середземномор’я.
За попередніми оцінками місцевої влади, збитки, пов’язані з об’єктами державного сектору, становлять 740 млн євро; ця сума, як очікується, значно перевищить 1 млрд євро після врахування втрат готелів, ресторанів та супутніх послуг.
В ексклюзивному інтерв’ю Euronews Катено Де Лука, мер Таорміни, одного з найпрестижніших туристичних напрямків Південної Європи, повідомив, що збитки тільки об’єктам громадської інфраструктури в сусідніх прибережних містечках — включаючи Летоянні, Санта-Тереза-ді-Ріва, Маццео, Роккалумера і Джар.
„Ця сума стосується лише інфраструктури”, – сказав Де Лука, зазначивши додаткові втрати в електромережах і водопостачанні, на очисних спорудах, а також збитки десяткам будинків на узбережжі.
Незважаючи на масштаб руйнувань, загиблих немає, результат, який Де Лука пов’язує з ефективністю регіональної системи оповіщення цивільного захисту та екстреної допомоги.
Надзвичайні заходи та ризики фінансування
Регіональна влада Сицилії вже запустила формальну процедуру запиту запровадження режиму надзвичайної ситуації, а схвалення Ради міністрів Італії очікується найближчими днями.
У середу міністр цивільного захисту Італії Нелло Музумечі відвідав постраждалі райони, щоб особисто оцінити збитки.
Де Лука закликав Рим включити до декрету прискорені надзвичайні процедури, щоб прискорити відновлення, попередивши, що бюрократичні затримки можуть посилити економічні збитки.
„Важливий обсяг фінансування, але ще важливіше, як саме воно буде розподілено”, – сказав він, закликавши доручити реалізацію муніципалітетам, а не створювати централізований орган з надзвичайних ситуацій.
Відповідаючи на запитання, чи Італія може звернутися за підтримкою до Фонду солідарності Європейського союзу, Де Лука заявив, що умови явно дотримані. Ці кошти можуть бути спрямовані як на відновлення інфраструктури, так і на довгострокові заходи для зниження ризиків.
Фонд солідарності створено для реагування на великі природні катастрофи в Європі, проте для виділення коштів масштаб збитків має відповідати встановленим порогам.
„Це структурно вразливі території”, – сказав Де Лука. «Відновлення без усунення причин залишить їх схильними до тих самих ризиків».
Він також визнав, що історично Сицилія гірша за інші європейські регіони повністю і ефективно освоювала кошти ЄС.
Чи під загрозою літній туристичний сезон?
Економічні перспективи Сицилії залишаються тендітними. Де Лука попередив, що значні ділянки узбережжя можуть не встигнути повністю відновити до літа, що підвищує ризик втрати бронювань, скорочення зайнятості та ланцюгових ефектів по всій регіональній економіці.
„Пріоритет – запобігти ланцюговому обвалу”, – сказав він, вказавши на можливе поширення наслідків з туризму на готельний сектор, транспорт та доходи домогосподарств. „Діяти потрібно зараз”, – додав він.
Говорячи про перспективи, Де Лука постарався заспокоїти туристів, інвесторів та міжнародних операторів.
За його словами, муніципальна адміністрація Таорміни має у своєму розпорядженні фінансові та адміністративні можливості, щоб швидко реагувати в очікуванні регіональної та національної підтримки.
„В останні роки Таорміна здобула міжнародну популярність і зміцнила свою частку на ринку”, – сказав він. «Ми зробимо все можливе, щоб захистити цей бренд, зберегти якість послуг і якнайшвидше повернутися до нормального життя».
Хоча найближчі місяці обіцяють бути непростими, місцева влада стверджує, що відновлювальні роботи вже розпочалися — на кону не лише інфраструктура, а й економічна стійкість Сицилії загалом.
Економічні експерти прогнозували падіння ВВП на 2%, якщо війна в Україні продовжиться до 2026 року і стане інтенсивнішою. Це найбільш негативний сценарій.
Про це йдеться в Меморандумі з МВФ.
Сценарій моделює, що буде, якщо війна триватиме до середини 2026 року.
Передбачається, що за найгіршим сценарієм ВВП впаде на 2% у 2025 році та на 0,5% у 2026 році. Затягування війни призведе до того, що біженців в Україну повернеться менше, ніж планувалося за базовим сценарієм.
Сукупний дефіцит фінансування в негативному сценарії оцінюється в 162,9 млрд доларів, що на 14,1 млрд доларів вище базового прогнозу (148,8 млрд доларів).
За найгіршим сценарієм, розробленим МВФ, військової підтримки може стати менше, що ускладнить і без того складну безпекову ситуацію, що погіршить економічні показники, а фінансовий дефіцит у деяких сферах стане ще відчутнішим.
„Втома від реформ і проблеми політичного консенсусу є вразливими місцями незалежно від розвитку війни”, — кажуть аналітики МВФ.
Песимістичний сценарій припускає, що через слабкі експортні показники дисбаланс на валютному ринку знову виникне і тривалий час не зникатиме.
МВФ відзначає, що Україна під час війни активно реагувала на економічні виклики, балансуючи між оперативними заходами та соціальними потребами. Для подальшої стабільності необхідно збільшити податкові надходження, залучити зовнішнє фінансування, посилити монетарну політику та оптимізувати державні витрати.
Три роки російсько-української війни зумовили низку негативних економічних наслідків, які насамперед торкнулися воюючої сторони – України. Показники української економіки впали на 29 відсотків у 2022 році і відтоді ситуація не відновилася. Цього року найпесимістичніші прогнози передбачають, що українська економіка може зрости лише на 2 відсотки, тоді як найоптимістичніший сценарій прогнозує зростання на понад 4 відсотки. Інфляція може становити близько 10% у 2025 році, але ще більше занепокоєння викликає постійний дефіцит електроенергії через російські атаки, переміщення близько 10 мільйонів людей і залежність країни від західної допомоги.
Разом з Україною росія також відчула економічний спад, спричинений війною. У 2022 році російська економіка перебувала в рецесії на рівні 1,2%, але, незважаючи на санкції, минулого року ВВП зріс приблизно на 4%. Цього року очікується, що зростання сповільниться до 1,6%. Але більше занепокоєння викликає зростання інфляції понад 9,5%, що може призвести до дуже високих базових ставок, які можуть підстрибнути до 25% цього року, і зниження темпів зростання реальної заробітної плати. Якби російсько-українська війна закінчилася мирним врегулюванням, це також могло б дати поштовх угорській економіці.
Європейський Союз також програв, але компанії оборонної галузі процвітають
Держави – члени ЄС найбільше постраждали за цей трирічний період від стрімкого зростання цін на енергоносії та високої інфляції, спричиненої війною. Економічне зростання в регіоні загалом також було дуже низьким. Фактично Німеччина перебувала в рецесії два роки поспіль, після падіння ВВП на 0,3% у 2023 році, за яким послідувало падіння на 0,2% у 2024 році.
Тим часом Європейський Союз надав Україні значну допомогу в розмірі понад 134 мільярдів євро. Допомога була спрямована на економічні, військові, фінансові та гуманітарні цілі. Крім того, у період із 2024 по 2027 рік зруйнована війною країна зможе отримати ще 50 мільярдів євро через програму «Україна».
З початку війни Європейський Союз неухильно скорочує свою залежність від дешевих російських енергоносіїв. Результати цього процесу очевидні у випадку з нафтою, але з природним газом ситуація складніша. Минулого року росія була другим за величиною постачальником скрапленого природного газу до ЄС. Виграла, поряд зі США, і Норвегія, яка значно збільшила експорт енергоносіїв до ЄС.
Серед тих, хто виграв під час війни, слід також згадати оборонну промисловість. Наприклад, ціна акцій німецької компанії Rheinmetall за три роки війни підстрибнула зі 100 євро до понад 900 євро. Серед інших європейських оборонних компаній – німецька Thyssenkrupp, британська BAE Systems, італійська Leonardo і французька Thales Group.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про термінові заходи з підтримки громадян і бізнесів, що постраждали від нещодавніх масштабних повеней.
Про це повідомляє El Pais у вівторок, 5 листопада.
Новий пакет допомоги передбачає 10,6 млрд євро на компенсації для найбільш постраждалих муніципалітетів у Валенсії, Кастильї-Ла-Манчі та Андалусії.
План включає відстрочки з виплатами за кредитами, грошову допомогу на відновлення житла від 20 до 60 тисяч євро, а також фінансування для ремонту об’єктів спільного користування.
Для малого бізнесу передбачено підтримку в розмірі 838 млн євро, з додатковими послабленнями в податковій сфері.
Санчес також наголосив, що постраждалі муніципалітети отримають компенсації на відновлення інфраструктури та покриття витрат через стихійне лихо.
Уряд спрямував понад 4 мільярди гривень на подолання наслідків підриву росіянами Каховської гідроелектростанції.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду.
„Загалом для подолання наслідків теракту (на Каховській ГЕС. – Ред.) уряд спрямував понад 4 млрд грн. Це кошти на підвезення питної води, відбудову об’єктів, виплату одноразової допомоги постраждалим”, – розповів Шмигаль.
За його словами, відразу після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС уряд виділив із Фонду ліквідації 1,5 млрд грн для будівництва магістральних водогонів. Роботи вже стартували.
Що стосується разових виплат, вже подано 2300 заяв на отримання такої допомоги, з яких майже тисячу передано на виплату. Відповідні кошти перераховані на місця, і протягом найближчих двох днів місцева влада має здійснити ці виплати.
Понад 300 000 працівників не вистачає британській економіці в результаті виходу Британії з ЄС та скасування попереднього права громадян ЄС на вільне проживання та роботу – йдеться у нещодавньому спільному дослідженні двох авторитетних лондонських аналітичних центрів.
Опитування проводили Джонатан Портес, професор економіки Королівського коледжу Лондона та провідний експерт аналітичного центру UK in a Changing Europe, що спеціалізується на дослідженні економічних та торговельних відносин між Європейським Союзом та Великою Британією, та Джон Спрінгфорд, заступник директора Центру європейських реформ (CER) лондонського інституту стратегічних досліджень, який аналізує ЄС.
Дослідження показує, що Британія є єдиним членом групи семи найбільш розвинених індустріальних економік (G7), де рівень зайнятості ще не досягнув докоронавірусного рівня станом на третій квартал минулого року.
На основі модельних розрахунків автори аналізу дійшли висновку, що наприкінці червня минулого року в економіці Великої Британії не вистачало 460 000 працівників з ЄС порівняно зі станом, що існував до Брекситу і до пандемії, і що цей дефіцит лише частково компенсували працівники з-поза меж ЄС, яких, за оцінками авторів, нараховується 130 000.
Автори дослідження зазначають: у результаті втрати 330 000 робочих місць, зник один відсоток від загальної кількості колишньої робочої сили британської економіки.
Згідно з розрахунками Портеса і Спрінгфорда, економіці Великої Британії не вистачає 128 000 працівників з ЄС у сфері транспорту та працівників складів, 103 000 – в оптовій та роздрібній торгівлі, 67 000 – у готелях та сфері громадського харчування, 47 000 – в обробній промисловості, 46 000 – у будівництві та 32 000 – в адміністративних та допоміжних сферах.
Британія вийшла з ЄС 31 січня 2020 року.
Відтоді уряд Великої Британії запровадив нову імміграційну систему, що використовує так звані бали (переважно, кваліфікація та знання англійської мови), яка не робить різниці між оцінкою заяв на імміграцію та працевлаштування від новоприбулих з країн ЄС та інших частин світу.
Згідно з останнім опитуванням Конфедерації британської промисловості (CBI), 46% британських підприємств не можуть задовольнити попит на свою продукцію через дефіцит робочої сили, 36% скоротили асортимент товарів чи послуг, які вони пропонують, а 72% заявили, що британська економіка втратила інвестиційну та ділову привабливість після референдуму 2016 року щодо Брекситу.
Британський союз фермерів (NFU) вже опублікував низку заяв, в яких наголошувалося на ризику того, що за відсутності достатньої кількості сезонних робітників значна частина врожаю фруктів та овочів у Великобританії згниє на полях.
За оцінками НФУ, сектор потребує 70-90 000 сезонних працівників на рік для збору врожаю фруктів та овочів. Переважна більшість цих працівників традиційно приїжджала зі східноєвропейських країн ЄС до Брекситу.
Страйк залізничників може зруйнувати ланцюги поставок і, як очікується, продукти харчування не надходитимуть вчасно до магазинів.
Торгові мережі в Англії та Шотландії побоюються, що на полицях магазинів не вистачатиме товарів, повідомляє Sky News. Окрім високої інфляції та негативного впливу війни на постачання продовольства, серйозну проблему для продавців і покупців становить також страйк залізничників.
Близько 40 тисяч працівників галузі, які вимагають підвищення заробітної плати та більш безпечних умов праці, можуть не вийти на роботу, що відіб’ється на економіці, особливо на поставках та логістиці.
Страйкарі називають нинішній період «літом невдоволення», десь відбулися і масові звільнення.
Влада вже готує сценарії надзвичайної ситуації, оскільки протестувальники попереджають про наймасштабніший страйк, ніж будь-коли раніше.
Водночас, якщо пасажирських перевезень, можливо, взагалі не буде, вантажні потяги все ж курсуватимуть у певні дні.
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
