Проєкт зосередиться на розробці інноваційних продуктів, зокрема, для протидії безпілотникам, повідомили в Мінцифри.
Україна й НАТО запускають першу спільну програму з прискорення появи оборонних інновацій під назвою UNITE – Brave NATO. Про це розповів перший віцепрем’єр-міністр, голова Мінцифри України Михайло Федоров.
Перший пілотний конкурс стартує в 2026 році з загальним бюджетом 10 млн євро. Фінансування забезпечать в межах Комплексного пакета допомоги Україні (CAP) та ресурсами Міністерства цифрової трансформації.
Від України програму координуватиме Brave1, від НАТО – перший конкурс імплементує Агенція звʼязку та інформації НАТО (NCIA).
Проєкт зосередиться на розробці інноваційних продуктів для таких задач:
протидія безпілотникам;
посилення протиповітряної оборони;
забезпечення систем звʼязку та навігації на фронті.
„Це дасть Альянсу безцінний досвід у режимі реального часу, а Україні – швидший розвиток оборонних технологій”, – наголосив урядовець.
Сподіваний старт подання заявок – лютий 2026 року. Переможців оголосять вже навесні 2026 року.
Деталі конкурсу оголосять на початку року. В планах – збільшити спільне фінансування програми до 50 млн євро.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що видатки країни на оборону залишаться незмінними і Іспанія повністю виконує домовленості НАТО, відповідаючи на вимогу президента США Дональда Трампа збільшити витрати до 5% ВВП.
Про це Санчес розповів у інтерв’ю іспанській радіостанції Cadena SER.
Він зазначив, що під час зустрічі з Трампом на церемонії підписання перемир’я в Газі, їхній обмін словами був «дуже дружнім». Прем’єр додав, що чітко пояснив американському лідеру: Іспанія «залишається відданою обороні, але водночас піклується про добробут своєї країни».
Санчес підкреслив, що Іспанія вже виконала бюджетні цілі НАТО.
«Ми дотрималися домовленості, яку не виконувала адміністрація Раджо, і цього року досягли 2% ВВП на оборону. Вважаємо, що цього бюджету цілком достатньо для виконання завдань у рамках Північноатлантичного альянсу», – зазначив Санчес.
Прем’єр пояснив кілька причин, чому його уряд не погоджується з пропозицією Трампа підняти витрати до 5% ВВП:
Питання спроможності з боку Збройних сил поглинути таку величезну суму ресурсів.
За оцінкою самих військових, 2,1% ВВП достатньо для виконання вимог НАТО, включно з протидією війні Росії в Україні.
Іспанія та Європа повинні співпрацювати з третіми країнами, посилювати дипломатичні служби та розвідувальні можливості.
Необхідно зробити пріоритет на рівність, щоб забезпечити сталий розвиток держави.
За словами Санчеса, Іспанія повністю задоволена останньою угодою НАТО і продовжує балансувати між обов’язками перед альянсом і потребами свого державного устрою.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що Таллін виділить 10 мільйонів євро на ініціативу НАТО, у межах якої для України закуповують озброєння у Сполучених Штатів.
Про це керівник естонського МЗС повідомив на сторінці у соцмережі Х.
Згідно зі словами Тсахкни, Естонія виділить 10 мільйонів євро на ініціативу Північноатлантичного Альянсу PURL для «термінового» зміцнення оборони України.
«Оскільки росія не виявляє жодних ознак прагнення до миру, продовжуючи атаки на передовій та повітряні терористичні акти проти українських міст, Україна потребує швидкої підтримки для захисту цивільного населення, утримання позицій та просування до миру», – йдеться у повідомленні.
Варто зазначити, що на початку вересня президент Естонії Алар Каріс вже заявляв, що його країна приєднається до закупівлі американського озброєння для України в межах ініціативи PURL, однак не уточнив суму допомоги.
За останні два роки країнам Європи вдалося вшестеро збільшити обсяги виробництва боєприпасів.
Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу 27 серпня.
«Річні потужності Європи з виробництва артилерійських боєприпасів зараз у шість разів більші, ніж два роки тому. Ми плануємо, що до кінця цього року вони досягнуть 2 мільйонів снарядів», – заявив Рютте.
Рютте також закликав оборонні компанії збільшити виробництво та інших видів озброєнь, зокрема ракет, танків та засобів протиповітряної оборони. В якості прикладу він навів оборонно-промисловий комплекс України.
«Ми маємо спиратися на наш досвід у нарощуванні виробництва снарядів. І ми можемо навчатися цьому в України. Нам потрібно перезапустити деякі наші непрацюючі виробничі лінії, а також розробити більш швидкі виробничі процеси», – резюмував генсек НАТО.
З урахуванням цієї геополітичної ситуації, НАТО не буде в змозі захистити себе, якщо продовжить дотримуватися старих 2% витрат на оборону, каже Генсек.
Росія виробляє протягом трьох місяців втричі більше боєприпасів, ніж усі країни НАТО за рік. Таку заяву зробив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, коментуючи питання збільшення витрат на оборону країнами-членами до 5%.
„Перед нами стоїть величезний геополітичний виклик. І це, перш за все, Росія, яка відновлює себе такими темпами і швидкістю, які не мають аналогів в новітній історії. Зараз вона виробляє втричі більше боєприпасів за три місяці, ніж усе НАТО за рік. Це нестерпно, але росіяни працюють разом з північнокорейцями, з китайцями та іранцями, з муллами, ведучи цю неспровоковану агресивну війну проти України. Тож тут Індо-Тихоокеанський регіон і ваша Атлантика стають все більш і більш взаємопов’язаними”, – пояснив він в інтервʼю The New York Times.
Рютте також згадав про те що Китай „поклав око на Тайвань”. За його словами, з урахуванням цієї геополітичної ситуації, НАТО не буде в змозі захистити себе, якщо продовжить дотримуватися старих 2% витрат на оборону.
„Тому, коли йдеться про основні оборонні видатки, ми повинні збільшити їх до 3,5 відсотка. І потім, звичайно, всі витрати, пов’язані з обороною. Нам потрібно розвивати оборонно-промислову базу. Нам потрібно витрачати гроші на кібернетику, на гібридну зброю. Нам потрібно готувати наше суспільство в цілому, а не лише армію. Це додаткові 1,5 відсотка, які ведуть до 5 відсотків. Так, так, це величезна сума витрат. Але якщо ми цього не зробимо, нам доведеться вчити російську мову”, – констатував генсек НАТО.
У Бельгії кажуть, що будуть домагатися від НАТО „максимальної гнучкості” щодо цільових показників збільшення витрат на оборону, які повинні бути узгоджені на саміті цього тижня.
Про це заявив глава бельгійського МЗС Максим Прево, якого цитує AFP, повідомляє „Європейська правда”.
За словами міністра, хоча Бельгія і має продемонструвати „готовність повернутися в стрій” після багатьох років недофінансування оборони, мета НАТО у 5% від ВВП виходить за рамки її „бюджетних можливостей”.
„Можливо, ми не зробили цього за допомогою гучних заяв, як Іспанія, але я можу запевнити вас, що протягом декількох тижнів наші дипломати наполегливо працювали над тим, щоб отримати механізми гнучкості… які могли б допомогти полегшити тягар бельгійських зусиль”, – сказав він.
Як наголосив Прево, „ми просимо максимальної гнучкості”.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес раніше надіслав лист генеральному секретарю НАТО Марку Рютте з проханням розглянути „гнучкішу формулу” оборонних витрат.
Після цього американський президент Дональд Трамп заявив, що „НАТО повинен розібратися” з країною.
ЗМІ напередодні повідомили, що країни НАТО ухвалили заяву до майбутнього саміту, в якій визначили мету до 2035 року збільшити щорічні витрати на оборону та безпеку до 5% ВВП, подолавши заперечення Іспанії.
Рютте підкреслює, що небезпека не зникне навіть після закінчення війни в Україні.
Країнам-членам Північноатлантичного Альянсу (НАТО) необхідно критично збільшити потужності протиповітряної та протиракетної оборони. Про це, як пише Reuters, планує заявити генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в лондонському аналітичному центрі Chatham House у понеділок.
Видання зазначає, що Рютте закликає членів альянсу збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП і виділити ще 1,5% на ширші видатки, пов’язані з безпекою, щоб задовольнити вимогу президента США Дональда Трампа щодо досягнення цільового показника в 5%. Раніше він заявив, що, за його припущенням, цей цільовий показник буде узгоджено на саміті 24-25 червня.
У своїй промові Рютте буде стверджувати, що для підтримання надійного стримування і оборони НАТО необхідно збільшити витрати на протиповітряну і протиракетну оборону на 400%, пише видання.
„Ми бачимо в Україні, як Росія сіє терор із повітря, тому ми зміцнимо щит, що захищає наше небо… Річ у тім, що нам потрібен якісний стрибок у нашій колективній обороні. Річ у тім, що нам потрібно більше сил і можливостей для повної реалізації наших оборонних планів. Річ у тім, що небезпека не зникне навіть після закінчення війни в Україні”, – цитує Reuters витяги з його промови.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував нову модель фінансування оборони, яка дозволить країнам-членам виконати вимогу президента США Дональда Трампа щодо витрат на рівні 5% ВВП.
Про це повідомили агентству Reuters співрозмовники, знайомі з цією ідеєю, пише „Європейська правда”.
Рютте запропонував членам Альянсу збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП і виділити ще 1,5% на більш широкі витрати, пов’язані з безпекою, щоб задовольнити вимогу Трампа про 5%-й цільовий показник.
Агентство пише, що поняття „широкі витрати на оборону” ще має бути узгоджене. Співрозмовники стверджують, що це може включати витрати на модернізацію доріг і мостів для забезпечення транспортування важкої військової техніки.
На запитання, чи може НАТО підтвердити, що Рютте зробив таку пропозицію, речниця НАТО Еллісон Гарт не відповіла прямо. Вона сказала, що Рютте „неодноразово заявляв, що збільшення витрат на оборону необхідне для досягнення цілей у сфері потенціалу, про які союзники незабаром домовляться, та для забезпечення більш справедливого розподілу навантаження між союзниками”.
„Це, ймовірно, передбачатиме не тільки збільшення інвестицій в оборону відповідно до узгоджених визначень НАТО, але й додаткові інвестиції в суміжні сфери, такі як інфраструктура та стійкість”, – зазначила Гарт в електронному листі.
Також вона додала, що Рютте працює в тісній консультації з союзниками над підготовкою рішень з цього питання для саміту в Гаазі.
Назву держави поки не розголошують, однак відомо, що вона активно підтримує Україну озброєнням. Щойно буде укладена міжурядова угода, інформацію оголосять публічно.
Одна з країн-членів НАТО офіційно звернулася до України з проханням експортувати систему ситуаційної обізнаності DELTA. Про це повідомила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренков інтерв’ю Армія ТБ.
Назву держави поки не розголошують, однак відомо, що вона активно підтримує Україну озброєнням. Наразі триває розробка моделі експорту. Щойно буде укладена міжурядова угода, інформацію оголосять публічно.
Підполковниця Центру інновацій Міноборони та начальниця одного з відділів розробки DELTA Єлизавета Бойко пояснила, що аналогічні системи почали впроваджувати країни-партнери ще у 90-х, проте, зараз вони суттєво застаріли.
Своєю чергою, DELTA об’єднує дані з сенсорів, радарів, трекерів і дронів, які автоматично відображаються на карті. Вбудований захищений чат доступний лише для верифікованих користувачів. Також є інструменти для відеоаналізу поля бою з трансляціями з дронів і камер, а ворожу техніку підсвічує вбудований ШІ.
„Ми створили нові модулі, які ще ніколи не використовувалися в НАТО. Бо ще ні в кого не було таких високотехнологічних війн на території. Наприклад, ніхто ніколи не воював такою кількістю дронів і нікому не треба було планувати вильоти дронів, залучення екіпажів”, – додала Бойко.
Зокрема для координації ударів створено модуль TargetHub. Він дозволяє відзначати цілі на мапі – інші бачать, що удар уже спланований. Це допомагає уникати дублювання атак і не пропускати другорядні об’єкти.
Президент Польщі Анджей Дуда закрикав країни НАТО збільшити цільовий показник витрат на оборону для країн НАТО до мінімум 3% ВВП та нагадав, що пропонує обговорити це на літньому саміті у Гаазі.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Euronews.
Дуда у середу відзначив 26-ту річницю членства Польщі у НАТО звернувся листом до лідерів країн Північноатлантичного альянсу, у якому закликав їх збільшити обов’язковий поріг витрат на оборону з 2% до щонайменш 3% ВВП.
„Під час мого останнього візиту до штаб-квартири НАТО я подав офіційне прохання генсеку НАТО Марку Рютте щодо того, щоб на наступному саміті у Гаазі ми підняли питання про збільшення оборонних витрат країн-членів до щонайменш 3% ВВП. У нас більше немає часу на розмови. Потрібні рішення. Потрібно діяти вже зараз”, – наголосив він.
„Немає сильної Європи без США і НАТО, так само як немає сильного НАТО без Європи, яка бере на себе зобов’язання”, – зазначив президент Польщі.
