Національний банк України випустив дві нові обігові пам’ятні монети номіналом 10 гривень, присвячені Сумській та Чернігівській областям. Вони вийшли в межах серії «Ми сильні. Ми разом», яка символізує єдність країни. Монети поступово вводяться в обіг через банки та інкасаторські компанії, повідомляють на сайті регулятора.
Національний банк України презентував нову серію обігових пам’ятних монет, які водночас є звичайними платіжними засобами і символічними знаками уваги до регіонів, що стали частиною спільної історії спротиву, адже цього разу у фокусі опинилися Сумська та Чернігівська області.
Як повідомляють у НБУ, монети мають номінал 10 гривень і виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покриттям, а їхній аверс повністю відповідає стандартній монеті зразка 2018 року, тоді як на реверсі розміщена стилізована мапа України з виділеними регіонами, яким і присвячено випуск. «Монети є законними платіжними засобами на території України», – наголошують у Національному банку, підкреслюючи, що вони вводитимуться в обіг поступово через банки та інкасаторські компанії.
Загальний тираж становитиме по два мільйони штук кожної монети, частина з яких буде представлена у спеціальних роликах по 25 монет, які також можна буде придбати окремо в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів.
У Нацбанку окремо нагадали, що Сумщина та Чернігівщина стали одними з перших регіонів, які у 2022 році прийняли на себе удар російського вторгнення, і саме цей історичний контекст лежить в основу нового пам’ятного випуску.
Національний банк України очікує надходження міжнародної допомоги у розмірі понад 95 млрд доларів, що дозволить забезпечити стійкість валютного ринку в країні.
Ця міжнародна фінансова підтримка, має надійти протягом 2026-2027 років, повідомляють у пресслужбі НБУ.
Також регулятор зазначив, невизначеність щодо зовнішньої підтримки України суттєво знизилася після розблокування Євросоюзом кредиту на 90 млрд євро в межах програми Ukraine Support Loan (USL) у квітні.
«Надходження першого траншу заплановане на червень. Очікується й подальше фінансування за програмами Ukraine Facility від ЄС та Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) від країн Групи семи у 2026–2027 роках, а також у межах механізму розширеного фінансування (EFF) від МВФ у 2026‒2029 роках», – зазначили в НБУ.
Тож, загалом у 2026 році прогнозується надходження понад 53 млрд доларів міжнародної допомоги, а також близько 42 млрд доларів у 2027 році. Протягом 2028 року – від міжнародних партнерів має надійти ще 22 млрд доларів.
Ці гроші, за даними регулятора, дозволять профінансувати усі критичні видатки бюджету та зберігати високий рівень міжнародних резервів (60-67 млрд доларів у 2026-2028 роках). Також НБУ зможе підтримувати стійкість валютного ринку.
«У разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляційного тиску», – йдеться у повідомленні Нацбанку.
Окрім цього, регулятор повідомив, що зберіг облікову ставку на рівні 15%.
«Це дозволить підтримати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань на тлі посилення цінового тиску», – прокоментували рішення в НБУ.
В Нацбанку пояснюють, таким чином інфляція в Україні «повернеться на траєкторію стійкого сповільнення» – до цілі 5% на горизонті політики.
Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) надала відповідь на лист голови Національного банку України Андрія Пишного у справі викрадення Угорщиною коштів Ощадбанку, заявивши, що у ЄС продовжать оцінювати обставини цієї справи.
Як пише „Європейська правда”, лист-відповідь EEAS оприлюднив редактор „Радіо Свобода” з питань Європи Рікард Джозвяк.
9 березня глава НБУ звернувся до європейських інституцій за підтримкою у справі про захоплення Угорщиною українських інкасаторів Ощадбанку та конфіскації готівки та золота, які вони перевозили.
У листі-відповіді Пишному Європейська служба зовнішніх дій зазначає, що цей випадок, „як видається”, пов’язаний із питаннями боротьби з відмиванням грошей. Зазначимо, що це було офіційною версією угорської влади, якою вона виправдала конфіскацію коштів Ощадбанку.
В ЄС відзначають, що хоч обставини інциденту є „прикрими”, однак європейське законодавство не регулює компетенції національних правоохоронних органів, зокрема щодо можливого арешту активів.
У відомстві також заявили, що будь-які заходи, що обмежують рух капіталу між державами-членами ЄС та третіми країнами, мають бути обґрунтовані законними суспільними інтересами та бути пропорційними до поставленої мети.
„Служби Комісії та Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) продовжують оцінювати цю справу, також у світлі додаткової інформації, нещодавно отриманої від українських органів влади”, – додали в листі.
Гривня оновила історичний мінімум щодо євро. У середу, 15 квітня, курс європейської валюти буде закріплений на рівні 51,32 грн.
Відповідна інформація була опублікована на сайті Національного банку України.
Згідно з даними регулятора, це майже на 57 копійок перевищує курс євро, встановлений на 14 квітня.
Долар США також подорожчав по відношенню до гривні і 15 квітня торгуватиметься по 43,49 грн. Порівняно з попереднім днем вартість американської валюти збільшилася на 6 копійок.
Варто зазначити, що за рік курс євро збільшився на 4,3 грн, а курс долара США – на 2,18 грн.
У березні інфляція в Україні виявилася вищою за прогноз Нацбанку, і головною причиною стало різке подорожчання пального та енергоресурсів на світових ринках. Це потягнуло за собою зростання витрат бізнесу, що відбилося на цінах транспорту, послуг і частини продуктів.
Про це повідомив Нацбанк у коментарі щодо рівня інфляції в березні 2026 року.
У березні інфляція в Україні залишалася відносно помірною, однак усе ж перевищила очікування Національного банку, і ключовим фактором цього став новий виток зростання цін на пальне. У НБУ пояснюють, що подорожчання енергоресурсів відчутно вплинуло на бізнес, який змушений був закладати зростання витрат у кінцеву вартість товарів і послуг.
Як зазначили в коментарі регулятора, «фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили прогноз Національного банку, опублікований в Інфляційному звіті за січень 2026 року», а головним чинником стало саме зростання цін на пальне на тлі напруженої ситуації на Близькому Сході та підвищення світових цін на нафту.
Найбільше це відчулося в транспортному секторі, де подорожчали перевезення, таксі та обслуговування техніки, а також у сфері послуг, де зросли витрати на електроенергію та логістику. Окремо в НБУ відзначають, що інфляція пального у березні прискорилася до 23,4% у річному вимірі, що стало одним із найвищих показників за останній період.
Водночас динаміка цін у різних сегментах була неоднорідною: частина продуктів харчування навіть уповільнила зростання вартості завдяки збільшенню пропозиції, тоді як окремі товари, навпаки, дорожчали через дефіцит сировини або імпортні витрати. Базова інфляція також трохи зросла, що вказує на загальний тиск витрат у економіці, хоча непродовольчі товари в окремих категоріях навіть подешевшали.
Національний банк України до Великодніх свят ввів в обіг нову пам’ятну срібну монету номіналом 10 гривень «Великодня радість. Писанка», що продовжує серію «Українська спадщина».
Як зазначається, монета присвячена українському розпису – декоративному мистецтву, яке втілює багатовікову культуру та майстерність українців. У 2024 році традиції писанкарства були включені до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Цьогоріч новинка віддає шану традиціям Полісся, відображаючи поліські орнаменти.
Срібна монета (999 проби, вага 31,1 г) оздоблена емаллю та патинуванням, її номінал – 10 гривень. Аверс розділений на чотири сектори, що символізують єдність неба і землі, а кожен сектор містить орнаменти характерні для Рівненщини, Волині, Житомирщини та Київщини. Реверс відтворює писанку з мотивом «ружа» Чернігівщини – символом сонця, життя та весняного пробудження природи.
Дизайн монети створила Олександра Кучинська, а тираж обмежений 15 000 штук. Придбати монету можна через інтернет-магазин НБУ та банки-дистриб’ютори.
Укрпошта заявила, що оскаржуватиме в суді рішення Національного банку України щодо накладання на компанію штрафу.
17 березня НБУ оголосив, що на поштового оператора наклали штраф у 255 тисяч гривень. Пояснили це порушенням вимог законодавства, бо Укрпошта не подала у встановлені строки інформацію/документи, щодо яких Нацбанк подавав запит.
В Укрпошті повідомили, що вже сплатили штраф у повному обсязі, але не погоджуються з підставами його застосування.
В компанії заявляють, що невиконана вимога НБУ була “очевидно незаконною”, бо передбачала надання інформації та документів, які не стосуються сфери діяльності Нацбанку та належать Міністерству розвитку громад та територій України. Зокрема, мова йде про конференційні обговорення щодо формату та шляхів надання поштових послуг під час повномасштабного вторгнення.
Укрпошта називає такі дії НБУ “спробою встановити контроль над незалежною наглядовою радою”.
“Компанія розглядає цю ситуацію не як технічний спір щодо документів, а як принципову спробу втручання в незалежність корпоративного управління в Україні. АТ “Укрпошта” відстоюватиме цю позицію в суді”, – йдеться в заяві.
Національний банк порекомендував банкам скоригувати маршрути та виключити проїзд територіями тих країн, де є ризики блокування перевезень.
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний у Фейсбуці.
„Ми скомунікували з усіма банками, які здійснюють транскордонне перевезення цінностей. Наша рекомендація: скоригувати маршрути та виключити проїзд територіями країн, де є ризики блокування перевезень”, – зазначив очільник Нацбанку.
За його словами, рейси, подібні до того, що був до Угорщини, здійснюються інкасаторськими машинами Ощадбанку та інших банків щотижня.
Позиція Національного банку чітка: з боку регулятора є повна підтримка дій Ощадбанку стосовно захисту їхніх співробітників та повернення валютних цінностей.
„По-перше, наша перевірка підтвердила, що вантаж був оформлений належним чином. Пакет супровідних документів відповідає нормам Митного кодексу, договори не мають зауважень з нашого боку. Також Ощадбанк має відповідну ліцензію на виконання міжнародних перевезень, видану Державною службою України з безпеки на транспорті”, – заявив Пишний.
По-друге, до Нацбанку не надходило „жодних зауважень щодо виконання банками міжнародних перевезень готівкової валюти у межах укладених міжнародних договорів, які підтверджені відповідними документами з боку обох банків”.
Голова НБУ нагадав, що перевезення готівки виключно наземним транспортом є стандартною практикою з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (до цього вони здійснювалися авіатранспортом). Не є аномалією і обсяги коштів, які перевозлять банки.
„У 2023 році ми скасували обмеження на купівлю готівкової іноземної валюти населенням, щоб мінімізувати спред між курсом на готівковому та безготівковому ринках. З огляду на це зросла необхідність завезення в країну значних обсягів готівкової іноземної валюти, яку українські банки отримують у європейських партнерів взамін безготівкової валюти”, – пояснив Пишний.
Із 2 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років перестануть бути законним платіжним засобом і будуть вилучені з готівкового обігу, повідомляє Національний банк України. Після цієї дати їх не можна буде використовувати для розрахунків у торговельних мережах, установах сфери послуг, банках та фінансових установах.
Громадяни зможуть обміняти наявні банкноти на обігові монети або інші банкноти без обмежень і комісій:
в усіх відділеннях банків України – до 26 лютого 2027 року;
в уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ) – до 28 лютого 2029 року;
у Національному банку – безстроково.
За даними НБУ, причиною переходу на монети є низьке використання старих банкнот у повсякденних розрахунках та їх швидке зношування. Середній термін служби таких банкнот – близько 2,5 років, тоді як обігові монети служать 20-25 років.
Процес поступового вилучення банкнот вже триває:
з 1 жовтня 2020 року – банкноти 1 та 2 гривні;
з 1 січня 2023 року – банкноти 5 та 10 гривень.
Обігові монети відповідних номіналів вже давно використовуються: 1 та 2 гривні – з 27 квітня 2018 року, 5 гривень – з 20 грудня 2019 року, 10 гривень – з 3 червня 2020 року.
Національний банк України припускає підвищення тарифів на електроенергію після завершення опалювального сезону.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інфляційний звіт НБУ за січень 2026 року.
У звіті припускається перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги через необхідність відновлення енергетичної інфраструктури.
Згідно з оприлюдненими даними, масштабні пошкодження об’єктів генерації, розподілу електроенергії та газовидобутку посилюють потребу в перегляді цін для населення.
В НБУ зазначають, що після поточного опалювального сезону з цих причин можливе підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів.
Також НБУ допускає внесення змін й до інших тарифів, на які зараз поширюється мораторій, для досягнення ними ринково обґрунтованого рівня.
Основним чинником імовірних змін залишається висока потреба у фінансуванні ремонтних робіт та підтримці стійкості енергосистеми.
Водночас в звіті зазначається, що НБУ не має інформації про можливі рішення у сфері тарифної політики та не залучений до її формування.
