В Національному банку України заявили, що Міжнародний валютний фонд не тисне на український регулятор і не вимагає девальвації гривні. Фонд веде з українською стороною конструктивний діалог про адаптивність валютного курсу до поточної ситуації на ринку.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив член Ради НБУ Василь Фурман.
Україна та МВФ проводять фахові консультації, обмінюючись аналітичними оцінками та сценаріями розвитку ситуації на валютному ринку. „МВФ має величезний досвід у сфері макроекономічної стабільності, і ці консультації для нас корисні”, – зазначив Фурман.
Він наголосив, що у програмі з МВФ йдеться не про девальвацію гривні по відношенню до долара, а про гнучкість курсу.
„Коли курс може реагувати в обидва боки – і на зміцнення, і на тимчасове послаблення – це робить економіку більш стійкою до зовнішніх шоків”, – пояснив член Ради НБУ та додав, що між сторонами триває професійний діалог.
Василь Фурман додав, що завдяки гнучкості курсової політики вдається уникати накопичення валютних дисбалансів і не допускати різких кризових коливань курсу.
„Висновок – жодного тиску на НБУ з боку МВФ немає. Є професійний діалог і взаєморозуміння щодо поступового посилення ринкових механізмів”, – підкреслив член Ради НБУ.
Національний банк України ввів в обіг набір із двох нейзильберових пам’ятних монет «Мешканці морських глибин», присвячений тваринам, які живуть у Чорному та Азовському морях.
Відповідна інформація з’явилась на офіційному сайті регулятора.
Монети номіналом 5 гривень присвячені раку-самітнику та бичку-кругляку, вони увійшли до серії «Флора та фауна».
На аверсах монет розміщені стилізовані контури Азовського та Чорного морів із прилеглою територією України, виконані у формі рельєфних горизонтальних ліній. А на аверсах – зображення тварин у їхньому природному середовищі.
Тираж набору – до 50 000 штук у сувенірній упаковці. Продаж в інтернет-магазині НБУ розпочнеться з 28 жовтня.
«Цим набором з двох пам’ятних монет Національний банк України має на меті привернути увагу до проблеми збереження морів, нагадати про відповідальність людства за охорону природних ресурсів і підкреслити значення морської біоти у формуванні екосистеми України», – йдеться у повідомленні.
НБУ постійно веде дискусії з МВФ. Питання валютно-курсової політики залишається в компетенції центробанку України.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг на Youtube.
За словами голови НБУ, головними напрямами взаємодії України з Міжнародним валютним фондом залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості.
„Під час кожного перегляду у нас відбуваються дискусії, які обхоплюють широке коло питань. Національний банк реалізує свою валютно-курсову політику в межах тих стратегічних, навігаційних документів, які ми розробили, погодили в рамках діючої програми”, – зазначив Пишний в відповідь на питання про публікацію Bloomberg.
Він наголосив, що НБУ постійно аналізує ефективність своїх рішень у межах співпраці з МВФ.
„Ми розуміємо, як, власне, і наші партнери, що остаточне рішення залишається з Національним банком, як, власне, і відповідальністю. Ми вдячні колегам за експертизу, якою вони наповнюють наші дискусії”, – додав він.
Пишний підкреслив, що обговорення з МВФ тривають і ще не перебувають на завершальному етапі.
„У найближчі декілька тижнів у нас відбудуться відповідні дискусії, які будуть зосереджені у обговоренні нової програми”, – сказав голова НБУ.
Він зазначив, що політика регулятора залишається послідовною і спрямована на стабільність.
„Політика Національного банку була і залишається спрямована на те, щоб забезпечити цінову стабільність, стійкість валютного ринку, привабливість гривневих активів і макрофінансову стабільність”, – підсумував Пишний.
В Україні з 1 жовтня 2025 року почнеться вилучення з обігу монети номіналом у 10 копійок. Вона залишиться платіжним засобом, але нові монети не карбуватимуть, а старі будуть утилізовуватися.
Про це повідомляє Національний банк України.
Зазначається, що відповідне рішення вже ухвалив НБУ. Наразі монета залишиться засобом для оплати: їх все ще прийматимуть торгівельні мережі, сфера послуг та банки. Спеціально здавати, або обмінювати монети не потрібно.
Проте з 1 жовтня після потрапляння до банків монети в 10 копійок більше не повертатимуться в обіг. Натомість вони вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для перерахування та утилізації.
Банки не видаватимуть монети на касі за всіма видами готівкових операцій, та не отримуватимуть таких монет з НБУ. Нові монети номіналом у 10 копійок не карбуватимуть.
Під час безготівкових операцій округлення сум застосовуватися не буде. Під час готівкових операцій буде здійснюватися округлення сум за наступними правилами:
сума, що закінчується від 1 до 24 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок;
сума, що закінчується від 25 до 49 копійок, заокруглюється в бік збільшення до 50 копійок;
сума, що закінчується від 51 до 74 копійок, заокруглюється в бік зменшення до 50 копійок;
сума, що закінчується від 75 до 99 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок.
Наразі в обігу, за даними Нацбанку, перебуває понад 4,1 мільярда монет у 10 копійок, що становить 27,4% від загальної кількості монет в країні. Щороку потрібно підтримувати кількість 10-копійчаних монет в обігу, при цьому будь-якої істотної ролі в розрахунках вони вже не відіграють.
„Монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги… Рішення про поступове вилучення скоротить витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет”, – зазначили в НБУ.
Рада Національного банку України звільнила Катерину Рожкову з посади першої заступниці голови НБУ.
Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті регулятора.
Її обов’язки виконуватиме Сергій Ніколайчук – він відповідатиме за напрямок «Фінансова стабільність» та «Монетарна стабільність».
Голова НБУ Андрій Пишний подякував Рожковій за багаторічну роботу та внесок у стабільність фінансової системи, особливо у період повномасштабної війни.
Регулятор розпочне пошук кандидата на вакантну посаду заступника голови, а оновлений склад правління, за словами Пишного, має зміцнити інституційні можливості та здатність реагувати на виклики.
Національний банк України запровадив новий пакет валютної лібералізації для бізнесу. Одним з пунктів є частковий дозвіл виводити валюту за умови донатів 50% від суми на ЗСУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу НБУ.
З 7 серпня підприємства зможуть здійснювати перекази за межі лімітів у межах суми, яку вони перерахували на підтримку ЗСУ на спецрахунок НБУ. Але встановлений дуже обмежений перелік цілей для таких переказів.
Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, бізнес донатить Збройним силам України, значна частка донатів йде через спеціальний рахунок у НБУ, коштами з якого розпоряджаються Сили оборони.
„Тому вирішили створити додаткові можливості для таких компаній – дозволили здійснювати окремі транскордонні перекази понад обмеження в межах суми коштів, перерахованих з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ”, – повідомив Пишний.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив в коментарі РБК-Україна, що НБУ встановив жорсткі умови як, хто й яких випадках це може зробити.
На його думку, це гарна ідея, яку можна розглядати як свого роду експеримент, на невеличкому сегменті (враховуючи обмеження).
„Якщо експеримент буде вдалим, чого б його не масштабувати. А насправді, це про валютну лібералізацію. Новий крок НБУ. Не агресивний, не історичний, дуже виважено акуратний, щоб не вивести валютний ринок з рівноваги”, – сказав він.
На його думку, це такий собі легальний коридор виводу валюти, якщо дуже потрібно. „Мито за вихід 50%. Тобто, якщо бажаєш вивести з 7 серпня 2025 року, наприклад, 1 млн доларів – заплати мито 50% на ЗСУ 500 тисяч доларів, й виводь залишок 500 тисяч доларів”, – сказав Шевчишин.
Обмеження для переказів
Передбачено, такі перекази можуть здійснюватися виключно за рахунок власної валюти бізнесу для таких цілей:
проведення резидентом розрахунків за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
повернення нерезиденту попередньої оплати, отриманої резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні до 23 лютого 2022 року за укладеним із нерезидентом договором з купівлі-продажу товару (за операціями, за якими не відбулася або ж частково відбулася поставка товару з України);
виконання зобов’язань за кредитом, одержаним до 20 червня 2023 року від нерезидента за укладеним між ними кредитним договором;
фінансування резидентом витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном;
репатріація дивідендів на користь нерезидента за корпоративними правами чи акціями.
Інші валютні зміни
Також НБУ дозволив підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік у межах загального ліміту до 1 млн євро на місяць. Це стосується періоду діяльності з 1 січня 2023 року (а не з 1 січня 2024 року, як є нині).
На думку регулятора, такий крок не створить значного тиску на валютний ринок і посилить довіру інвесторів до України.
Розширено можливості для хеджування валютних ризиків. Бізнес зможе здійснювати операції „форвард” без поставки активу, а також купувати валюту за форвардами для страхування курсових коливань при імпорті товарів.
Такі операції не створюватимуть тиску на ринок, оскільки будуть збалансовані зустрічними контрактами.
З 7 серпня дозволяється повертати помилково отримані валютні перекази. Для цього потрібно подати заявку протягом трьох робочих днів після повідомлення від банку.
Крім того, морські агенти зможуть переказувати за кордон невикористані кошти, отримані від іноземних судновласників.
Юридичні особи та ФОП, які займаються продажем ювелірних виробів, зможуть купувати банківські метали за безготівкові гривні. Це має сприяти детінізації ринку та розвитку внутрішнього виробництва.
Обсяг операцій не має перевищувати 1/12 від обсягу продажів у 2021 році. Для купівлі потрібен договір з виробником ювелірних виробів.
НБУ дозволив підприємствам обслуговувати кредити, надані кредитними пулами з участю МФО, на користь усіх учасників таких пулів, якщо вони мають рейтинг не нижче „A”.
Також дозволено перекази для виконання регресних вимог поручителів або страхових компаній, які вже покрили зобов’язання резидента.
Крім того, створюються умови для конверсії боргу резидента-позичальника за зовнішнім кредитом у внесок нерезидента до статутного капіталу цього резидента.
НБУ переглянув прогноз зростання цін на пальне Україні в поточному році у бік зростання. У 2026-2027 роках ціни зростатимуть ще швидше.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (липень 2025 року).
НБУ погіршив прогноз зростання цін на пальне до 4,0% наприкінці 2025 року у порівнянні з 1,2% в прогнозі за квітень.
У квітні-травні 2025 року зростання цін на пальне в Україні суттєво уповільнилося. У березні річне зростання становило 9,9%, а вже у травні воно знизилось до 1,2%.
Цьому сприяло здешевлення нафти на світових ринках, надлишок дизельного пального та автогазу на внутрішньому ринку, а також конкуренція між АЗС у бензиновому сегменті. Ці фактори стримували зростання вартості пального для споживачів.
У червні ціни на пальне знову почали зростати. Річні темпи зростання прискорилися до 3,1%.
Причинами стали подорожчання бензину та дизпалива, що відбулося на тлі нестабільних світових цін на нафту та ослаблення гривні відносно євро. Це частково нівелювало попереднє уповільнення інфляції в цьому сегменті.
З 1 травня 2025 року в Україні запроваджено обов’язкове додавання біоетанолу до бензину. Проте ця вимога не мала суттєвого впливу на ціни.
До того ж, її фактичне запровадження відтерміноване до 1 січня 2026 року, тож до кінця поточного року зміни у вартості пального через біоетанол не очікуються.
До кінця 2025 року ціни на пальне зростатимуть помірно. Це пов’язано зі зниженням волатильності на світовому нафтовому ринку.
Водночас із наступного року очікується пришвидшення зростання вартості пального. Основним чинником стане заплановане підвищення акцизного навантаження, що збільшить витрати для споживачів.
НБУ прогнозує, що наприкінці 2026 року зростання цін буде на рівні 8,0% (попередній прогноз – 4,4%), наприкінці 2027 року – 6,9% (попередній прогноз – 5,0%).
Роздрібні ціни на бензин і дизель в Україні майже не змінилися в липні 2025 року. Ціни стабільні після стрибка в червні. Середні роздрібні ціни 31 липня 2025 року на бензин А-95 становлять 58,95 гривні за літр (+0,03 гривні за місяць), на дизельне пальне 56,07 гривні за літр (+0,19 гривні), на автогаз 34,45 гривні за літр (-0,06 гривні).
За даними НБУ, наразі в обігу перебуває близько 5,5 млрд розмінних монет, з яких 4,1 млрд – це монети по 10 копійок. Водночас монети цього номіналу майже не використовуються у готівкових розрахунках, тоді як монети по 50 копійок користуються стабільним попитом.
Банки продовжать приймати 10-копійкові монети для зарахування на рахунки, проте не повертатимуть їх у готівковий обіг, а передаватимуть НБУ для подальшого перерахунку та утилізації.
Під час готівкових розрахунків, якщо в обігу не буде монет 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення суми в чеку: суми до 24 копійок заокруглюватимуться вниз, від 25 до 49 копійок – вгору до 50 копійок, від 51 до 74 копійок – вниз до 50 копійок, від 75 до 99 копійок – вгору до найближчої гривні. Безготівкові платежі заокругленню не підлягатимуть.
Наразі проєкт постанови щодо вилучення 10-копійкових монет винесений на громадське обговорення.
Відновлення економіки України буде повільнішим, ніж торік, а подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни, констатував регулятор.
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
„Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
„Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
„Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення.
Споживчі ціни в Україні у черні 2025 року зросли на 14,3% в річному вимірі, що менше, ніж у травні (15,9%). На показник вплинув ефект від підвищення тарифів на електроенергію минулого року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар НБУ з інфляції.
Як зазначається в коментарі, повернення інфляції до зниження влітку було очікуваним, зокрема через високу минулорічну базу порівняння адміністративно регульованих цін.
Однак фактичні темпи зниження інфляції виявилися повільнішими, ніж прогнозував НБУ у квітні.
„Відхилення від прогнозу зумовлювалося насамперед суттєвішим подорожчанням сирих продовольчих товарів в останні місяці на тлі скорочення їх пропозиції через весняні заморозки”, – пояснили НБУ.
Темпи зростання адміністративно регульованих цін впали до 10,9%
Така динаміка зумовлювалася насамперед високою базою порівняння минулого року. Так, у червні 2024 року відбулося одноразове підвищення тарифів на електроенергію, йдеться в коментарі.
Значно пришвидшилося зростання цін на окремі кісточкові, яблука та ягоди через вплив несприятливих погодних умов на їх пропозицію. Швидше дорожчали усі види м’яса через зростання собівартості, зменшення поголів’я тварин та підвищення зовнішніх цін.
Натомість, за даними НБУ, темпи подорожчання овочів суттєво сповільнилися завдяки збільшенню пропозиції нового врожаю та активному імпорту.
Така динаміка передусім пов’язана зі збільшенням вартості бензину та дизпалива на тлі високої волатильності світових цін на нафту та послаблення гривні відносно євро. Натомість на ринку зрідженого нафтового газу спостерігалося послаблення цінового тиску завдяки надлишку постачань.
У червні вона сповільнилася до 12,1%. Серед чинників, що стримували фундаментальний ціновий тиск: попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики та стабільна ситуація з постачанням електроенергії.
„Значного впливу девальвації гривні відносно євро на базову інфляцію наразі не спостерігається”, – пояснили в НБУ.
Розпочалося зниження інфляції послуг – до 14,4%, що є, зокрема, ознакою помірнішого тиску з боку ринку праці. Так, повільніше дорожчали транспортні послуги, послуги зв’язку та особистого догляду.
Зростання цін на непродовольчі товари теж сповільнилося – до 3,6%. Ціни на одяг та взуття і надалі залишалися меншими, ніж торік.
Водночас подорожчання оброблених продуктів пришвидшилося до 18,2%. Стрімкіше зростали ціни на м’ясні продукти через вищу вартість продовольчої сировини, а також на безалкогольні напої, зокрема каву, що відображало тенденції на світовому ринку кави. Проте сповільнилися темпи здорожчання хліба й хлібопродуктів, олії та більшості видів молочної продукції.
„Інфляція досягла піку в травні та повернулася до зниження в червні, як і прогнозував НБУ. Однак загальна інфляція була вищою за квітневий макроекономічний прогноз насамперед через вплив погодних умов. Очікується, що в другому півріччі зниження інфляції триватиме…” – заявили в НБУ.
