Норвегія оголосила про новий внесок у підтримку України, виділивши 2,8 млрд норвезьких крон через механізм PURL для фінансування закупівлі американського озброєння, яке має посилити українську оборону.
Про це йдеться у заяві уряду країни.
Як заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, країна разом із європейськими партнерами фінансує пакети військової допомоги США для підтримки обороноздатності України. Він висловив сподівання, що інші держави Європи також збільшать внески, аби Україна швидше отримувала необхідне озброєння.
З новим траншем загальний обсяг норвезького фінансування через PURL перевищить 12,5 млрд крон.
Міністр оборони Норвегії наголосив, що програма PURL демонструє найвищу ефективність у постачанні критично важливого озброєння, адже дозволяє забезпечувати українські сили необхідними системами у найкоротші строки.
В уряді також зазначили, що підтримка України у 2026 році продовжиться в межах затвердженої програми обсягом 70 млрд крон, а всі рішення щодо фінансування ухвалюються у тісній координації з Києвом та міжнародними партнерами.
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. Планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike на території Норвегії. Уся продукція, виготовлена в межах проєкту, буде передана Силам оборони України.
Як повідомило Міністерство оборони України, проєкт буде профінансовано норвезькою стороною за рахунок додаткових коштів, які спрямовують додатково до раніше передбачених $7 млрд оборонної підтримки України у 2026 році.
„Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв. Угода відкриває можливість масштабування виробництва українських технологій, які вже довели свою ефективність на полі бою, та посилення оборонних спроможностей обох країн”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що цього року Норвегія загалом планує спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю озброєння українського виробництва для Сил оборони України.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Силам оборони України вже до літа цього року.
Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Норвегія виділить 200 млн доларів бюджетної підтримки для України, кошти спрямують через програму Світового банку.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Свириденко оголосила, що Норвегія вирішила надати Україні 200 млн доларів бюджетної підтримки через програму Світового банку PEACE.
„Щиро вдячні за цей вчасний внесок, що відображає принципову лідерську роль Норвегії та непохитну підтримку України у цей час величезних викликів… Ця підтримка життєво важлива для підтримання макроекономічної стабільності України та забезпечення безперервного функціонування базових державних послуг”, – зазначила прем’єрка.
Вона нагадала, що програму Світового банку PEACE запустили у 2022 році після початку повномасштабної війни РФ проти України. Через неї відтоді партнери надали Україні 52 млрд доларів, з яких 13,4 млрд – на пенсійні виплати.
Кошти спрямують на відновлення енергетичної інфраструктури, стабілізацію енергосистеми та забезпечення її сталої роботи під час холодів.
Норвегія погодила новий внесок до Фонду підтримки енергетики України у 86,4 млн євро. Про це повідомила пресслужба Міненерго у п’ятницю, 6 лютого.
Загальний обсяг допомоги від країни вже становить 163,6 млн євро.
Як зазначається, додаткове фінансування спрямують на відновлення пошкодженої російськими атаками енергетичної інфраструктури, стабілізацію енергосистеми та забезпечення її сталої роботи в умовах зимових холодів.
“Вдячний Норвегії за лідерство та солідарність з Україною. Вдячний Секретаріату Енергетичного Співтовариства за координацію роботи Фонду підтримки енергетики. Це надійний механізм швидкої та прозорої допомоги, що вже мобілізував понад 1,7 млрд євро від 36 донорів та забезпечив критично важливим обладнанням енергетичні підприємства та наші регіони”, – зазначив міністр енергетики Денис Шмигаль.
Норвегія підписала новий внесок у 86,4 млн євро до Фонду підтримки енергетики України.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.
„Норвегія посилює підтримку енергетичної безпеки України. Норвегія підписала новий внесок 86,4 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, довівши загальний обсяг підтримки до 163,6 млн євро”, – зазначив міністр.
За словами Шмигаля, ці кошти допоможуть відновити критично важливі енергетичні обʼєкти, пошкоджені внаслідок російських атак, і підтримати Україну під час суворої зими.
Також міністр енергетики розповів, що загалом через Фонд мобілізовано понад 1,7 млрд євро від 36 донорів і забезпечено постачання критичного обладнання по всій Україні.
„Фонд, який адмініструє Секретаріат Енергетичного Співтовариства, залишається надійним механізмом швидкої та прозорої допомоги”, – додав Шмигаль.
Уряд Норвегії у п’ятницю, 19 грудня, затвердив фінансову підтримку України на 2026 рік на рівні 8,2 млрд доларів США.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
«Вдячні Норвегії за її довгострокову військову та гуманітарну підтримку, яка є свідченням справжнього лідерства, відданості та стратегічної надійності», – написав глава держави.
Він додав, що такі вклади не тільки зміцнюють здатність протистояти агресії росії, але й дають чіткий сигнал путіну про те, що партнери й надалі підтримуватимуть Україну.
«Кожен такий прояв підтримки – це цвях у труну російських намірів нав’язати Європі страх і розгубленість», – вважає Зеленський.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде оголосив про рішення уряду надати ще півмільярда доларів на програму PURL, спрямовану на фінансування американської зброї для ЗСУ.
Про це міністр завив перед початком зустрічі НАТО.
Виходячи з цього оголошення, Норвегія, яка вже виходить у лідери з фінансування потреб ЗСУ, готова самотужки покрити половину сумарного планового фінансування у грудні.
„Сьогодні Норвегія оголосить про додаткові 500 мільйонів доларів на програму PURL, які будуть надані двома пакетами – один з Німеччиною і Польщею, та один з Німеччиною і Нідерландами”, – заявив Еспен Барт Ейде.
Нагадаємо, у НАТО ставлять за мету мати щомісячне фінансування у розмірі 1 млрд доларів США. Втім, сума закупівель не має верхньої межі, і у разі збільшення фінансування – ЗСУ отримають більше зброї.
Різке збільшення пожертв на PURL Барт Ейде пояснив потребою підтримати Україну саме під час так званих „мирних переговорів”: „Зараз настав момент різко наростити підтримку України, щоби українці могли вести переговори з позиції сили”.
Також він наголошує, що навіть у разі, якщо переговори дадуть успіх, потреба посилювати ЗСУ не зникне.
„Важливо також пам’ятати, що коли війна завершиться – Україна має бути сильною і здатною захистити себе від відновлення бойових дій”, – додав очільник МЗС Норвегії.
Уряд Норвегії вирішив збільшити фінансування Норвезької народної допомоги – гуманітарної організації, яка допомагає з розмінуванням в Україні – на 30 мільйонів крон (2,97 мільйона доларів).
Про це норвезький уряд повідомив у вівторок.
Про додаткове фінансування стало відомо на тлі візиту до України міністра міжнародного розвитку Норвегії Осмунда Аукруста.
„Норвезька народна допомога є світовим лідером у використанні мінних собак у роботі з розмінування, і я радий, що ми тепер можемо збільшити підтримку їхніх зусиль з розмінування в Україні в 2025 році”, – сказав він.
У норвезькому уряді уточнили, що додаткові 30 мільйонів крон дозволять забезпечити безпечний доступ до сільськогосподарських угідь для фермерів.
Загалом у 2022-2025 роки Норвегія зобов’язалася виділити понад 700 мільйонів крон на гуманітарні заходи з розмінування в Україні – як через ООН, так і через гуманітарні організації.
Норвегія може підтримати план Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів для України, але не буде використовувати для цього свій суверенний фонд.
Як пише „Європейська правда”, про це в інтервʼю NRK повідомив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг.
За словами Столтенберга, Норвегія, яка не є членом ЄС, вже робить значні фінансові внески на користь України і також може потенційно взяти участь у планах ЄС щодо кредиту, але не надаватиме гарантій самостійно.
„Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму, 1,6 трильйона норвезьких крон (159 млрд доларів), але це не варіант”, – сказав він.
Глава норвезького Мінфіну додав, що рішення буде ухвалене з огляду на те, яким буде фінальне рішення ЄС щодо кредиту.
Міністри фінансів країн ЄС у четвер мають обговорити способи надання Україні 130-140 млрд євро шляхом використання заморожених російських активів.
Бельгія, де розташована компанія Euroclear, яка зберігає більшу частину російських активів, виступила проти ідеї використання заморожених коштів, побоюючись судових позовів з боку Москви.
Щоб вийти з глухого кута, деякі члени парламенту Норвегії запропонували, щоб суверенний фонд країни – найбільший у світі з активами понад 2 трлн доларів – надав гарантію, яка покривала б потенційну юридичну відповідальність.
У Норвегії зростають заклики серед партій щодо того, аби країна використала свій суверенний фонд розміром 1,8 трлн євро, щоб допомогти просунути застряглий кредит ЄС для України у розмірі 140 млрд євро.
Про це пише Euractiv, передає „Європейська правда”
П’ять норвезьких політичних партій Норвегії закликали Осло втрутитися, щоб подолати занепокоєння Бельгії щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування репараційного кредиту для України на суму 140 млрд євро.
Як зазначається, лідери ЄС обговорили це питання 23 жовтня на саміті в Брюсселі, але не дійшли згоди, оскільки Бельгія наполягає, що інші країни ЄС повинні розділити юридичні та фінансові ризики, пов’язані з цим планом, перш ніж вона погодиться на його реалізацію.
Минулого тижня прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре доручив провести „повний перегляд” можливої участі Норвегії.
Як зазначається, багата на нафту Норвегія володіє найбільшим у світі суверенним фондом вартістю 1,8 трлн євро, куди входять приблизно 109 млрд євро, зароблених на стрімкому зростанні цін на газ у 2022 і 2023 роках після вторгнення Росії в Україну.
„Ми уважно стежимо за ситуацією і продовжуємо діалог з колегами з ЄС”, – заявила державна секретарка міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан.
Ці коментарі з’явилися в той час, коли країни ЄС розглядають можливість використання заморожених активів Росії, а не власних бюджетів, для задоволення фінансових потреб Києва, які, за оцінками Міжнародного валютного фонду, становлять близько 55 млрд євро на найближчі два роки.
Речник Європейської комісії зазначив, що Брюссель має намір представити варіанти фінансування потреб України, але „на пізнішому етапі посилить дискусії з однодумцями та союзниками”.
Утім, наразі немає жодних ознак того, що Норвегія візьме на себе провідну роль у застряглому плані надання позики, хоча вона може приєднатися як один із кількох спонсорів.
„Норвезькі консерватори налаштовані позитивно, але це має відбуватися спільно з країнами ЄС”, – сказала колишня міністерка закордонних справ Іне Еріксен Серейде.
