Правління Національного банку України на засіданні 30 квітня ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 15% річних. Про це під час брифінгу повідомив голова НБУ Андрій Пишний. Рішення набуде чинності з 1 травня.
За словами голови регулятора, такий крок спрямований на збереження привабливості гривневих активів, забезпечення стабільності валютного ринку та стримування інфляційних очікувань.
Попри триваюче зростання цін у квітні, НБУ прогнозує, що найближчими місяцями інфляція стабілізується, проте у другому півріччі може пришвидшитися до 9,4% наприкінці року, зокрема через подорожчання енергоресурсів.
Нацбанк також оновив макроекономічні прогнози:
очікуване зростання ВВП у 2026 році погіршено до 1,3%;
у 2027—2028 роках прогнозується відновлення темпів зростання до рівня 2,8—3,7%.
Пишний підкреслив, що зовнішня фінансова допомога залишається ключовим фактором для покриття дефіциту бюджету та підтримки міжнародних резервів.
Правління Національного банку ухвалило рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення сприятиме підтриманню стійкості валютного ринку, збереженню контролю над інфляційними очікуваннями та поступовому сповільненню інфляції до мети 5% на горизонті політики. Враховуючи значний рівень невизначеності, що в останні місяці лише посилився, НБУ гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань.
Про це йдеться на сайті регулятора.
«Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань і поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на рівні 15,5%», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що попередні заходи НБУ з посилення процентної політики спочатку зупинили зниження дохідностей гривневих інструментів, а надалі забезпечили їхнє поступове зростання. Так, у березні – квітні спостерігалося збільшення процентних ставок як за державними облігаціями в національній валюті, так і за строковими депозитами у гривні на строк понад три місяці, у тому числі й у банків – лідерів роздрібного ринку.
За даними НБУ, зростання привабливості гривневих інструментів відобразилося в підвищенні попиту на них. Зокрема, окреслився помітний прогрес у прирості вкладів населення на строк понад три місяці в банках усіх груп.
Згідно з повідомленням, сукупний чистий попит на строкові депозити й ОВДП у березні був найбільшим за останні 10 місяців. Збільшення інтересу до гривневих заощаджень сприяло зниженню попиту населення на іноземну валюту та скороченню інтервенцій НБУ.
«Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на рівні 15,5% впродовж наступних місяців і повернення до циклу пом’якшення процентної політики після проходження піку цінового сплеску та зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні. У разі посилення цього ризику НБУ утримуватиме облікову ставку на поточному рівні довше, ніж передбачається оновленим макропрогнозом, та буде готовий ужити додаткових заходів», – заявили в Нацбанку.
Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5% річних та скоригувати параметри операційного дизайну процентної політики. Ці рішення спрямовуються на підтримання привабливості заощаджень у гривні, збереження стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%.
Про це йдеться на сайті регулятора.
Згідно з повідомленням, попередні заходи НБУ з посилення процентної політики зупинили тенденцію до зниження ставок за гривневими депозитами, а ставки за ОВДП у гривні досить активно відреагували на підвищення облікової ставки. Це підтримало попит на гривневі інструменти. Водночас для розвороту інфляційного тренду додаткове посилення монетарних умов є необхідним.
«З огляду на це НБУ з 07 березня 2025 року підвищує облікову ставку та ставки за своїми операціями з банками на 1 в. п., що відповідає січневому прогнозу. В умовах збереження стійкості валютного ринку такий крок дасть змогу й надалі підтримувати попит на гривневі інструменти для заощаджень, зберегти контрольованість інфляційних очікувань та відповідно обмежити тиск на ціни», – йдеться в повідомленні.
Крім того, для посилення привабливості заощаджень у гривні НБУ вніс зміни до параметрів операційного дизайну процентної політики. Так, з 04 квітня 2025 року:
спред між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами зросте на 1 в. п.;
спред між обліковою ставкою та ставкою за кредитами овернайт теж зросте на 1 в. п.;
розширяться можливості банків розміщувати кошти в тримісячних депозитних сертифікатах залежно від успішності нарощування протягом останніх 12 місяців портфеля гривневих депозитів населення зі строком більше трьох місяців (мультиплікатор підвищується з 3 до 3,5).
За даними регулятора, стійкіший, ніж очікувалося, тиск з боку фундаментальних чинників та вищі проінфляційні ризики посилюють загрозу погіршення інфляційних очікувань і тривалішого закріплення інфляції на високих рівнях.
«Це відповідно підвищує імовірність переходу до циклу зниження облікової ставки пізніше, ніж передбачалося в січневому макропрогнозі», – заявили в НБУ.
Крім того, у разі подальшого зростання проінфляційних ризиків НБУ «не зволікатиме з додатковим посиленням процентної політики».
Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 0,5 в.п. до 13,5%.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
У листопаді інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі.
З одного боку, вагомим рушієм зростання цін залишалися наслідки обмеженої пропозиції продовольства внаслідок гірших цьогорічних врожаїв.
Очікується, що вплив цього чинника на інфляцію має нівелюватися в наступному році з надходженням нового врожаю.
З іншого боку, інфляційний сплеск дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції (до 9,3% р/р у листопаді).
Останнє пов’язане, зокрема, зі збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, а також курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди. Інфляційні очікування наразі демонструють відносну стійкість, однак посилюється ризик їхнього розбалансування на тлі підвищення уваги населення до інфляційних процесів.
Як повідомляли Українські Новини, у березні 2021 НБУ підвищив облікову ставку до 6,5%, у квітні – до 7%, у липні – до 8%, у вересні – до 8,5%, у грудні – до 9%, у січні 2022 – до 10%, у червні 2022 – до 25%.
У липні 2023 НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%, у вересні – до 20%, у жовтні – до 16%, у грудні – до 15%, у березні 2024 – до 14,5%, у квітні – до 13,5%, у червні – до 13%.
У той час Рада директорів Банку росії 25 жовтня ухвалила рішення підвищити ключову ставку на 200 б. п. до рекордних 21,00% річних.
Наступне засідання Ради директорів Банку росії заплановане на 20 грудня. Очікується, що ключова ставка може зрости до 23%.
Правління Національного банку України вирішило з 27 жовтня знизити облікову ставку з 20% до 16%.
Про це на брифінгу повідомив голова регулятора Андрій Пишний.
Таким чином, НБУ зрівняв облікову ставку зі ставкою за депозитними сертифікатами овернайт. Він розповів, що регулятор прийняв таке рішення, аби «модернізувати свій операційний дизайн монетарної політики за системою «нижньої межі».
Пишний наголосив, що за відсутності ознак погіршення балансу, а також у разі успішної адаптації всіх учасників ринку до нових валютних правил Нацбанк розгляне можливість подальшого зниження облікової ставки у найближчі місяці.
«Водночас очікувана траєкторія інфляції та плани щодо подальших кроків щодо валютної лібералізації обмежують простір для пом’якшення процентної політики наступного року», – заявив голова НБУ.
Національний банк України вирішив цього місяця знизити облікову ставку з 22% до 20% річних. Причиною стало уповільнення інфляції в країні.
Про це повідомила пресслужба НБУ у четвер, 14 вересня.
Ставка буде знижена до 20% з 15 вересня 2023 року.
«Подальше сповільнення інфляції та спроможність НБУ забезпечувати курсову стійкість дають змогу продовжити цикл зниження ставки за збереження достатньої привабливості гривневих заощаджень. Такий крок підтримає відновлення економіки та водночас не створюватиме загроз для макрофінансової стабільності», – сказано в повідомленні.
У НБУ зазначили, що інфляція у річному обчисленні у серпні сповільнилася до 8,6%.
«Цінова динаміка виявилася ліпшою, ніж очікував НБУ, передусім за рахунок збільшення пропозиції продуктів харчування. Так, гарні врожаї посприяли зниженню цін на крупи, борошно, овочі та деякі фрукти», – додав регулятор.
Правління Національного банку на засіданні в четвер, 27 липня, прийняло рішення знизити облікову ставку з 25% до 22%, вперше з червня 2022 року.
Про стало відомо з брифінгу Нацбанку.
„Стрімке сповільнення інфляції та стійка ситуація на валютному ринку уможливлюють початок циклу зниження облікової ставки. Ураховуючи поліпшення інфляційних очікувань та прогнозу подальшого уповільнення інфляції, поточне та прогнозоване зниження ставки узгоджується зі збереженням привабливості гривневих заощаджень”, – зазначив голова Нацбанку Андрій Пишний.
Він наголосив, що це є важливим елементом забезпечення курсової стійкості за помʼякшення валютних обмежень і переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. При цьому зниження облікової ставки на тлі збереження макрофінансової стабільності підтримає відновлення економіки.
Споживча інфляція в річному вимірі з більше ніж 26% на початку року сповільнилася до 12,8% у червні, що перевершило очікування НБУ. Крім ефекту бази порівняння, на зниження інфляції вплинули чинники пропозиції, у тому числі насичення ринків продовольства та пального, а також зниження світових цін на енергоносії.
„Помітний вплив на цінову динаміку мали й заходи НБУ, зокрема підвищення вимог до обов’язкового резервування та зміна операційного дизайну монетарної політики”, – додали в регуляторі.
У Нацбанку підкреслили, що ці кроки сприяли зростанню привабливості гривневих активів, зокрема завдяки суттєвішому підвищенню банківських ставок за строковими депозитами, та зміцненню готівкового курсу гривні. Також стабільній ситуації на валютному ринку сприяли заходи з фінансового моніторингу та валютного нагляду.
„Курсовий чинник зрештою зумовив сповільнення інфляції як напряму через ціни на товари, так і опосередковано – через поліпшення очікувань. Останньому також сприяло уникнення монетарного фінансування бюджету цього року”, – додав Пишний.
Враховуючи зниження облікової ставки, також Правління НБУ знизило ставку за депозитними сертифікатами овернайт на 2 в.п. до 18%, а за кредитами рефінансування на 3 в.п. до 24%. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами і надалі дорівнюватиме обліковій ставці, тобто 22%.
У Нацбанку додали, що оновлений макропрогноз передбачає подальше зниження облікової ставки: це відбуватиметься поступово, щоб не зашкодити тенденції до сталого зниження інфляції та стійкості валютного ринку.
Згідно з презентацією, облікова ставка в І кварталі 2024 року може бути знижена до 18%.
„Водночас прогноз облікової ставки не є зобов’язанням НБУ. З огляду на високу невизначеність, подальші рішення та коригування прогнозів НБУ щодо облікової ставки значною мірою залежатимуть від реалізації припущень прогнозу та тенденцій ключових макроекономічних і фінансових індикаторів”, – резюмував Пишний.
Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 25%.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
Інфляція продовжує стрімко знижуватися.
Темпи зростання споживчих цін надалі знижувалися швидше, ніж очікувалося.
У травні інфляція сповільнилася до 15,3% у річному вимірі.
Крім ефекту бази порівняння, цьому сприяли достатня пропозиція продовольства та пального, зміцнення готівкового курсу гривні, а також поліпшення інфляційних та курсових очікувань.
Досягти стабілізації валютного ринку та поліпшення очікувань вдалося, зокрема, завдяки утриманню високої облікової ставки та комплексу додаткових заходів НБУ з підвищення привабливості гривневих інструментів.
Попри сповільнення загальної інфляції, фундаментальний інфляційний тиск залишається доволі високим.
Так, базова інфляція у травні знизилася лише до 15,6% у річному вимірі, що відповідає прогнозу НБУ.
Така динаміка свідчить про подальше перенесення понесених бізнесом витрат, пов’язаних з війною, на ціни товарів і послуг.
Європейський центральний банк підняв облікову ставку на 25 базисних пунктів до 3,5%, найвищого рівня з 2001 року. ЄЦБ піднімає ставку восьмий раз поспіль, пише агентство Reuters.
Рішення підняти ставку ЄЦБ пояснив необхідністю продовжити сповільнювати інфляцію, яка, на його очікування, залишиться вищою за цільовий рівень у 2% до 2025 року.
Інфляція в єврозоні становить 6,1%, а базове зростання цін, яке виключає харчові продукти та енергоносії, лише починає сповільнюватися.
Економіка єврозони увійшла у рецесію через уповільнення зростання в Німеччині, але, за прогнозами, продемонструє незначне зростання за підсумками року.
Безробіття в країнах єврозони знаходиться на рекордно низькому рівні, зростання заробітної плати прискорюється, хоча воно поки що відстає від темпів інфляції.
ЄЦБ не відкидає подальшого підвищення облікової ставки у вересні цього року.
Національний банк України повідомив, що зберіг облікову ставку на рівні 25%.
„Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних, а також продовжити підвищення нормативів формування банками обов’язкових резервів. Це сприятиме подальшому зростанню привабливості гривневих активів, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції”, – вказують у регуляторі.
Національний банк додатково підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків.
З 11 лютого на 5 в.п. збільшуються нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, а також за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів й кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій. Зокрема, з 5% до 10% – у національній валюті та з 15% до 20% – в іноземній валюті.
Додатково з 11 березня будуть підвищені на 10 в.п. нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб як в національній, так і в іноземній валютах. Проте на цю частину резервів не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП.
„Оновлений прогноз передбачає збереження облікової ставки на рівні 25% щонайменше до кінця першого кварталу 2024 року. Національний банк готовий за потреби застосовувати подальші заходи для уникнення емісійного фінансування дефіциту бюджету, підвищення привабливості гривневих активів, посилення стійкості валютного ринку та формування належних передумов для пом’якшення адміністративних обмежень”, – ідеться у повідомленні.
У НБУ при цьому вказують, що інфляція впродовж останніх місяців стабілізувалася, хоча й залишається на високому рівні.
І що інфляція поступово знижуватиметься та залишатиметься керованою „завдяки заходам Національного банку та уряду, а також підтримці міжнародних партнерів”.
„Національний банк прогнозує сповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році”, – повідомили у Нацбанку.
Також у НБУ зазначили, що „відновлення економіки перервалося внаслідок російських терактів проти енергетичної інфраструктури”. „У міру зниження безпекових ризиків Україна повернеться до стійкого економічного зростання в 2024-2025 роках”, – вказали у регуляторі.
