Вартість проходу через Панамський канал різко зросла до рекордних рівнів на тлі перебудови глобальних маршрутів постачання енергоресурсів і підвищеного попиту з боку азійських компаній, які змінюють логістику через війну в Ірані.
Про це повідомляє видання Financial Times.
Щоденні аукціони на право транзиту фіксують у п’ять разів більше заявок, ніж до початку конфлікту, а середня ціна проходження через шлюзи типу Panamax становить близько $837 500.
За словами керівника з ціноутворення компанії Argus Росса Гріффіта, близько 70% суден, що проходять через канал, використовують саме шлюзи Panamax. Це стало ключовим фактором різкого стрибка вартості транзиту.
«Це дуже значне зростання, яке відображає те, як азійські покупці намагаються знайти джерела нафти, палива та сухих насипних вантажів, таких як вугілля, переважно з узбережжя Мексиканської затоки США», ‒ зазначив він.
З початку війни з Іраном та закриття Ормузької протоки ціни на аукціонах зросли майже в 10 разів. Додатковий тиск створює збільшення обсягів постачання американської нафти та пального до Азії через Панамський канал, який залишається найкоротшим маршрутом між узбережжям Мексиканської затоки США та азійськими ринками.
На цьому тлі час очікування танкерів зріс до чотирьох днів – це максимальний показник за останні шість тижнів. Частина компаній змушена платити значні суми, щоб уникнути черг біля входу до каналу. Зокрема, у квітні окремі аукціони за найбільші шлюзи досягали $4 млн.
Великі судноплавні оператори, зокрема контейнерні перевізники та компанії з транспортування скрапленого нафтового газу, зазвичай бронюють проходження заздалегідь за фіксованими тарифами, які суттєво нижчі за аукціонні. Водночас до 30% трафіку каналу змушені конкурувати саме через щоденні аукціони.
Трафік комерційних суден у Панамському каналі збільшився минулого року і в січні цього року, хоча він усе ще нижчий за середній показник на 2019-2022 роки. Сполучені Штати залишаються найбільшим користувачем водного шляху.
Панамський канал переживає бум судноплавства: у січні через 82-кілометровий водний шлях, що з’єднує Тихий і Атлантичний океани, пройшли 632 торговельні судна, що майже на 50 відсотків перевищує річний показник. Минулого року трафік на каналі збільшився на 15 відсотків: 9 377 комерційних суден пройшли через канал у період із січня 2024 року до січня 2025 року.
Anadolu нагадує, що, хоча трафік комерційних суден Панамським каналом збільшився в минулому році, він усе ще нижчий від середнього показника за 2019-2022 роки. Сполучені Штати залишаються найбільшим користувачем водного шляху: 52 відсотки суден, що проходять каналом, – американські, за ними йдуть судна під прапорами Китаю, Чилі, Японії та Південної Кореї.
Відновлення трафіку можна пояснити інвестиціями та впровадженням нових технологій, а також послабленням посухи. Історична посуха, що вразила Центральну Америку, почалася наприкінці 2022 року і призвела до рекордно низького рівня води в каналі, що обмежило судноплавство. Панама відреагувала на це, змінивши свою бізнес-модель для торгового маршруту.
Для цього було запроваджено нову систему довгострокового бронювання, а водозбірну зону маршруту було укріплено дамбами, щоб уникнути майбутніх посух. Зміни окупилися, і потепління нарешті принесло свої плоди.
Дональд Трамп поклав око на Панамський канал
Сполучені Штати отримали право на будівництво та експлуатацію каналу за часів адміністрації Рузвельта в 1903 році, відкрили його в 1914 році і експлуатували до 1977 року, коли Панама і Вашингтон підписали угоду про спільну експлуатацію водного шляху. Латиноамериканська країна набула його у повну власність у 1999 році.
Президент США Дональд Трамп погрожував повернути контроль над Панамським каналом, на який припадає 5 відсотків світової морської торгівлі, оскільки, за його словами, водний шлях потрапив під вплив Китаю, найбільшого конкурента США. Центральноамериканська країна і Пекін це категорично заперечують.
Хоча далекосхідний гігант вклав багато грошей у Панамський канал, він не вирішує, хто може по ньому переміщуватися.
Дійсно, компанія Hutchison Ports, зареєстрована в Гонконзі, підрозділ конгломерату CK Hutchison Holdings, управляє ключовими портами на обох кінцях каналу – Бальбоа і Крістобаль. Однак це було дозволено в 1997 році, коли канал перебував під спільним американо-панамським контролем.
У 2021 році концесію було продовжено ще на 25 років. Однак важливо підкреслити, що не гонконгська компанія вирішує, хто може заходити в канал, оскільки вона відповідає лише за завантаження та розвантаження контейнерів і постачання палива на судна, а за все інше відповідає Адміністрація Панамського каналу.
Насправді, погода має більший вплив на роботу каналу, ніж китайці. У будь-якому випадку, щоб заспокоїти президента США, панамський уряд розпочав належну перевірку гонконгських компаній, що працюють у портах, а також пообіцяв держсекретареві США Марко Рубіо, що вийде з китайської програми «Один пояс, один шлях».
Відновленню руху через Панамський канал сприяли кінець стихійного лиха, інвестиції та нові технології. За даними адміністрації Панамського каналу, це зніме величезний тиск з міжнародної торгівлі.
Після двох років рекордної посухи, яка обмежила судноплавство, рух у Панамському каналі знову почав пожвавлюватися після зняття обмежень.
Рікарте Васкес, очільник управління Панамського каналу (PCA), повідомив CNBC, що для відновлення безпеки та надійності канал змінив свою бізнес-модель, щоб оптимізувати використання води та покращити прогнозування, запровадивши нову систему довгострокового резервування. За його словами, на початку наступного року водозбірна площа траси буде укріплена системами дамб, щоб уникнути майбутніх посух.
Канал життєво важливий для світової економіки та торгівлі. Через нього проходить 40 відсотків усіх експортних та імпортних контейнерних перевезень США, і загалом щороку цим маршрутом проходить вантажів на загальну суму приблизно 270 мільярдів доларів.
Запроваджені зараз реформи дозволять перевізникам переміщувати більші обсяги товарів через Панамський канал зі значною економією води, зокрема, за рахунок оновлення системи шлюзів.
Це вигідно і для країни. За прогнозом, оператор може розраховувати щоквартально на понад 450 мільйонів доларів доходу.
Історична посуха в Центральній Америці почалася наприкінці 2022 року та до січня 2024 року призвела до рекордно низького рівня води в каналі, що, своєю чергою, зумовило обмеження судноплавства та спричинення масових заторів по обидва боки континенту.
Водночас до війни з Ізраїлем долучилися єменські хусити, озброєне угруповання почало здійснювати атаки на контейнеровози, що курсували Червоним морем. У результаті зазнав значного зменшення трафіку Суецький канал – один із найважливіших торговельних шляхів у світі, що залишається проблемою й на сьогодні.
Міжнародна оборонна операція в регіоні відтиснула ісламістське угруповання, а перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США може сприяти дипломатичному вирішенню конфлікту. Відтак, імовірно, незабаром життя повернеться в звичне русло на обох каналах.
Оператор Панамського каналу намагається переконати компанії, які після рекордної посухи минулого року транспортують скраплений природний газ та сільськогосподарські товари альтернативними маршрутами, повернутися до торгового шляху, що з’єднує два океани.
Загалом минулого місяця через Панамський канал, який пролягає між Атлантичним і Тихим океанами, пройшло 13 танкерів зі скрапленим природним газом (СПГ). Це менше половини його кількості в липні 2022 року. Прохід суден із сільськогосподарською продукцією, зокрема зерном, минулого місяця скоротився на 35% – до 129. Інші типи кораблів використовували цей водний шлях у звичайному режимі.
Раніше через канал проходило до 36 суден на день, але через відсутність опадів і запроваджені у зв’язку з цим обмеження їхня кількість у січні скоротилася до 20. Крім того, після минулорічної посухи Панама підняла ціни, що змусило всі круїзні компанії бронювати місця завчасно. Через це витрати на перетин каналу різко зросли, а перехід став менш гнучким.
Попри посуху та скорочення трафіку, завдяки підняттю цін доходи від експлуатації каналу зросли на 15%, а наступного фінансового року очікується їхнє збільшення ще на 3%. Водночас нинішня ситуація вказує на те, що збої в ланцюгах постачання та зміна клімату можуть спричинити зростання витрат на світову торгівлю.
Директор відомства з управління Панамським каналом Рікаурте Васкес повідомив журналістам, що оскільки викликати дощ неможливо, було прийнято рішення зосередити увагу на надійності. Зокрема наступного місяця переглянуть ціни, адже неможливо безкінечно підвищувати їх. До речі, причиною посухи минулого літа назвали погодне явище Ель-Ніньо, і прогнозується, що зміна клімату продовжить негативно впливати на рівень води.
У зв’язку з цим Панама планує побудувати водосховище, яке забезпечить достатньо води для каналу та населення на наступні 50 років, хоча деякі жителі виступають проти мегапроєкту. Уряд запускає також нову програму стимулювання для місцевих виробників кави, оскільки плантації можуть пом’якшити шкоду, спричинену вирубкою лісів, що сприятиме водопостачанню одного з найважливіших торговельних шляхів світу.
На думку аналітиків, Панамський канал залишиться важливим маршрутом, але деякі компанії будуть змушені перейти на альтернативні. Цей водний шлях обслуговує близько 5% світової морської торгівлі та є важливим джерелом доходу для латиноамериканської країни, яка завдяки його використанню отримує мільярди доларів.
Слід зазначити, що минулорічна посуха спричинила кількамісячні перешкоди на річці Міссісіпі в Сполучених Штатах та на Рейні в Європі.
Центральноамериканських сільгоспвиробників, на відміну від німецьких, долучають до проєктів із захисту клімату. Ініціатива не лише розвиває сільське господарство, але й відіграє ключову роль у порятунку Панамського каналу, який потерпає від посухи.
Заради порятунку Панамського каналу, який страждає через посуху, уряд країни запускає нову програму заохочення для місцевих виробників кави, чиї плантації можуть допомогти усунути шкоду, спричинену вирубкою лісів, забезпечуючи водопостачання для одного з найважливіших торговельних шляхів світу, повідомляє Reuters.
Програма, реалізація якої запланована на наступні 15 років, спрямована на суттєве уповільнення накопиченої в цьому регіоні екологічної шкоди, включаючи ерозію ґрунту та забруднення місцевих річок, що сприяє зниженню рівня води в каналі.
Завдяки цій ініціативі місцеві фермери, які здебільшого займаються вирощуванням кави, будуть навчатися використанню більш екологічних методів, їм буде надано підтримку для купівлі землі, а також їм буде запропоновано премію та вищу сертифікацію за боби, вирощені таким способом.
«Це зміцнить економіку нашої країни, підтримуючи сільськогосподарський сектор і канал, одночасно захищаючи клімат і наше довкілля, запобігаючи загрозі посухи. Ми із вдячністю вітаємо цю нову програму», — повідомив Роберто Бенітез, керівник групи виробників кави. Під час останнього збору врожаю плантації в Панамі виробили майже 700 тонн кавових зерен, і ця кількість продовжить зростати завдяки такій ініціативі.
Адміністрація Панамського каналу (ACP) та уряд наразі інвестували 32 мільйони доларів у проєкт, який, як очікується, принесе користь 1700 місцевим фермерам у першому раунді.
Таким чином можна врятувати не тільки Панамський канал.
Один із найважливіших шляхів міжнародної торгівлі останніми роками страждає від дедалі сильніших посух, падіння рівня води протягом сухого сезону загрожує повному перекриттю проходу, що з’єднує два океани. Ось чому, окрім програми підтримки фермерів, уряд також працює над будівництвом штучних водозбірних територій, але на це можуть піти роки. Вирубування лісів також є серйозною проблемою в інших частинах американського континенту. Наприклад, у Бразилії збитки, завдані місцевим сільським господарством, загрожують одній із найбільших річок світу, Амазонці. Через програму сприяння екологічно свідомому виробництву, подібну до панамської, можна було сприяти фермерам, аби їм не доводилося знищувати праліси для свого виживання.
У той самий час у кількох країнах, котрі є членами Європейського Союзу, спалахнули масові протести фермерів на тлі подібної ситуації. Зокрема у Німеччині федеральний уряд позбавив сільгоспвиробників державних субсидій, мотивуючи цей крок фінансуванням проєктів із захисту клімату. Враховуючи, що Рейн, найважливіша річка країни та торговельний шлях водночас, щороку повільно висихає під час літньої посухи, уряд Німеччини міг би повчитися в Панами та залучати виробників до проєктів із захисту клімату.
