Компанія Apple розглядає можливість збільшення виробництва ноутбука MacBook Neo через неочікувано високий попит. Про це пише аналітик Тім Калпан.
MacBook Neo – це новий бюджетніший ноутбук компанії Apple, орієнтований на масового користувача та освітній сегмент. Він позиціонується як доступніша альтернатива класичним MacBook, але з сучасною продуктивністю та базовими можливостями для навчання, роботи та повсякденного використання.
За словами Тіма Калпана, компанія вже веде переговори з постачальниками, оскільки продажі нового пристрою значно перевищили початкові прогнози.
Apple обговорює з постачальниками, як вирішити проблему, пов’язану з тим, що продажі MacBook Neo перевершили очікування
– зазначив Калпан.
MacBook Neo доступний у чотирьох кольорах і двох конфігураціях, однак усі моделі працюють на процесорі A18 Pro – чипі, який раніше використовувався в iPhone 16 Pro. Водночас нові покоління пристроїв компанії вже переходять на A19 Pro.
Аналітики припускають, що для виробництва MacBook Neo могли використовуватися залишки чипів A18 Pro з попередніх партій. Спочатку Apple планувала оновити модель лише наступного року, але високий попит може змінити ці плани.
Частина кольорів ноутбука вже швидко зникла з продажу. За оцінками дослідницької компанії TrendForce, новинка може збільшити постачання ноутбуків Apple на 7,7% у 2026 році та підвищити частку macOS на ринку до 13,2%.
Стартова ціна MacBook Neo становить 599 доларів, а для освітнього сегмента – 499 доларів.
Цьогоріч український ринок новорічних дерев демонструє стійку тенденцію до зменшення – скорочується як кількість заготовлених дерев, так і попит з боку покупців. На тлі війни та зміни екологічних уподобань українці купують живі ялинки дедалі рідше.
У цьому сезоні лісгоспи запланували до реалізації 991 тис. новорічних дерев, що на 8% менше, ніж торік. Проте реальний попит скорочується ще відчутніше: станом на середину грудня 2025 року було продано лише 39,9 тис. ялинок. Це на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Для порівняння, динаміка падіння ринку за останні роки виглядає так:
У сезоні 2024–2025 реалізація впала на 38% порівняно з попереднім роком.
Порівняно з сезоном 2022–2023 продажі скоротилися майже на чверть.
Традиційно найбільші обсяги хвойних заготовляють у двох областях:
Вінниччина – 187 тис. дерев (19% ринку).
Житомирщина – 142 тис. дерев (14% ринку).
Житомирська область також залишається осередком вирощування хвойних — тут під ці потреби відведено 640 га земель. Загалом по Україні площа плантацій становить 2753,5 га, що на 35% менше, ніж у довоєнному 2021 році. Особливо велике скорочення відбулося на Івано-Франківщині: з 9,6 га до лише 1,7 га.
Разом із легальним ринком зменшується і кількість самих дерев у розсадниках: з 12,4 млн у 2021 році до 7,8 млн нині.
Позитивним моментом є різке зменшення незаконних вирубок. Станом на початок грудня 2025 року зафіксовано лише 34 випадки браконьєрства (третина з яких – на Харківщині). Для порівняння, минулого сезону було виявлено 328 таких порушень.
Український ринок електромобілів продемонстрував рекордні показники: у вересні 2025 року зареєстровано 12,1 тис. легкових електромобілів, що на 5,9% більше, ніж у серпні, і на 89,2% перевищує результати вересня 2024 року.
За даними Інституту досліджень авторинку, це вже новий історичний максимум для сегмента BEV (Battery Electric Vehicles). З початку року кількість зареєстрованих електромобілів сягнула 55,4 тис., тоді як за весь 2024 рік — 52,1 тис.
Фахівці виділяють три основні чинники, які стимулюють попит:
зростання цін на пальне;
покращення характеристик електромобілів та зниження їхньої вартості;
наближення розмитнення з ПДВ, яке набуде чинності з 1 січня 2026 року.
Саме останній чинник, на думку експертів, зараз найбільше впливає на поведінку покупців — очікується, що після запровадження ПДВ вартість електроавто зросте майже на третину.
Структура сегмента за підсумками минулого місяця наступна:
Національний банк пояснив причини суттєвого зростання попиту на готівкову валюту.
Про це йдеться в матеріалах НБУ.
Минулого року попит на готівкову валюту суттєво зріс.
Це пов’язано з важливими змінами наприкінці 2023 року. Тоді НБУ скасував обмеження на продаж готівкової валюти банками. Якщо раніше банки могли продавати обмежений обсяг готівкової валюти, то з грудня 2023 року НБУ зняв будь-які ліміти.
НБУ це зробив, щоб мінімізувати різницю між офіційним курсом та курсом на готівковому ринку. Вже більше року вона є близькою до 1%, водночас, приміром, ще у 2023 році вона сягала 10%, а у 2022-му – 25%.
Також, як пояснює регулятор, це дало змогу посилити зв’язок між готівковим та міжбанківським сегментами ринку. Готівковий ринок більше не живе окремим життям, а коливання готівкового курсу не є настільки суттєвими, як раніше.
Усе це було важливо для того, щоб режим керованої гнучкості обмінного курсу працював ефективно.
Це призвело до його перерозподілу. До зняття ліміту на торгівлю готівковою валютою попит на неї задовольнявся через інші канали:
як офіційні – купівля населенням безготівкової валюти (у 2024 році її обсяги скоротилися на 18%) ;
так і неофіційні (картковий туризм та інші схеми з обходженням обмежень).
„У 2024 році ми побачили реальний попит саме на готівкову валюту. І якби НБУ не скасував обмеження на її продаж, попит, який ми побачили минулого року, все одно чинив би тиск на резерви, але через інші канали. Чи весь попит на готівкову валюту генерує населення, яке купує валюту для заощаджень? Ні”, – повідомили в НБУ.
Частково попит генерується волонтерами, які закуповують за кордоном обладнання, такмед та інші необхідні для фронту товари. Попит на готівкову валюту також генерують дрібні с/г підприємства, малий бізнес тощо.
Звичайно, частка цього попиту припадає на населення. Однак в умовах війни бажання людей диверсифікувати свої фінансові ризики є цілком зрозумілим.
Заходи НБУ дають змогу обмежити потенційний попит на валюту. Нині у строкових гривневих депозитах та ОВДП зберігаються понад 310 млрд гривень.
Натомість, якби відбулася втрата довіри до гривні, то з великою ймовірністю ці кошти опинилися б на валютному ринку слідом за грошима з поточних рахунків.
Попит на валюту скоротився на початку лютого 2025 року. Національний банк скоротив продажі з резервів для покриття структурного дефіциту валюти і знизив курс долара.
Про це повідомляє НБУ на своєму сайті.
НБУ протягом тижня 3-7 лютого 2025 року продав на міжбанківському валютному ринку 454,79 млн доларів.
Це на 21,1% менше, ніж протягом попереднього тижня 27-31 січня – 576,27 млн доларів.
Загалом від початку року НБУ продав на міжбанку 4,205 млрд доларів.
Безготівковий ринок балансується за рахунок продажу валюти Нацбанком. НБУ реагує на ситуацію на ринку, піднімаючи або знижуючи курс інтервенцій. За підсумками торгів центробанк встановлює офіційний курс.
Минулого тижня курс долара опустився до рівнів початку грудня. За тиждень долар подешевшав на 25 копійок 41,47 гривень.
Ситуація на готівковому ринку майже повністю залежить від міжбанку. За тиждень на готівковому ринку курс долара впав на 25 копійок до 41,75 грн/долар.
Продажі та прибутки будуть вищими, ніж очікувалося раніше.Втім, для Lockheed не все так ідеально, адже їхні найбільші проєкти та клієнти стикаються зі значними перешкодами.
Американська оборонна компанія Lockheed Martin у вівторок приєдналася до інших вітчизняних і міжнародних конкурентів, заявивши, що очікує на зростання річних прибутків і продажів завдяки величезному попиту на військову техніку, що підживлюється ескалацією глобальної напруженості.
У своєму звіті про прибутки за третій квартал, опублікованому у вівторок, компанія, що базується в Меріленді, назвала ескалацію конфлікту на Близькому Сході і тривалу російсько-українську війну найбільшими рушійними силами для галузі – це спонукало десятки країн по всьому світу почати збільшувати свої оборонні витрати, що дало величезний поштовх для розвитку збройової промисловості.
Очікується, що за підсумками року продажі досягнуть $71,25 млрд, це трохи вищий показник за попередній прогноз від $70,50 млрд до $71,50 млрд.
Вони також очікують, що до 2024 року прибуток на акцію становитиме $26,65, що вище за попередній прогноз від $26,10 до $26,60.
Однак, незважаючи на міжнародну напруженість і війни, які роздули вітрила сектору, а також витрати країн на оборону, компанія все ще стикається із серйозними проблемами як із боку ланцюжка поставок, так і з боку клієнтів.
Lockheed: життя для тих, хто наживається на війні, також нелегке
Суперпроєкт оборонного гіганта, розробка F-35, стикається з проблемами – такими як затримки в технічному обслуговуванні та виробництві – які можуть зірвати весь річний прогноз.
З початку року американські військові не отримують нові деталі через ненадійність поставок, а отже, не платять за них, а це означає, що Lockheed тепер має з власної кишені оплачувати вартість деталей і матеріалів, які будуть вироблені у 2026 і 2027 роках, що створює значну діру в доходах інвесторів.
«Якби програма була повністю профінансована в третьому кварталі за цей період, продажі були б ближчими до 5-відсоткового зростання», – повідомив Джей Малаве, фінансовий директор компанії, в інтерв’ю агентству Reuters.
За даними LSEG, у третьому кварталі продажі літаків F-35 впали на 3%, а загальний дохід Lockheed становив $17,10 млрд, що не дотягнуло до прогнозів аналітиків на рівні $17,35 млрд.
Однак прибуток на акцію Lockheed у розмірі $6,80 перевершив очікування.
У вересні 2024 року чистий попит на іноземну валюту в Україні зріс, реагуючи на сезонні чинники. Водночас значна міжнародна допомога у серпні дозволила збільшити продаж валюти для компенсації дефіциту.
Про це йдеться у Макроекономічному та монетарному огляд НБУ (жовтень 2024 року).
„З метою підтримання стійкої ситуації на валютному ринку та запобігання надмірним курсовим коливанням НБУ збільшив чистий продаж іноземної валюти до 3,2 млрд доларів, а також вжив додаткових заходів із протидії непродуктивному відпливу капіталу”, – йдеться в огляді.
За даними НБУ, обмінний курс гривні коливався в обидва боки під впливом ринкових чинників, проте залишився практично на рівні серпня. Різниця між готівковим та офіційним курсами впродовж місяця не перевищувала 1,0%.
„Надходження значних обсягів міжнародної фінансової допомоги в серпні додатково сприяло посиленню здатності НБУ підтримувати стійку ситуацію на валютному ринку”, – зазначили в НБУ.
У травні в Україні свою першу реєстрацію пройшли 864 легкових авто, виготовлених в КНР: це на 11% більше, ніж у квітні.
Про це повідомляє профільна асоціація „Укравтопром”.
Із цієї кількості нових – 603 од. (+18% до квітня), вживаних – 261 од. (-3%).
„Як серед нових так і вживаних авто ввезених з Китаю домінували електромобілі, частки яких в реєстраціях становили 43% та 97% відповідно”, – йдеться у повідомленні.
За даними асоціації, до п’ятірки найпопулярніших нових авто, виготовлених у Китаї, у травні увійшли: Volkswagen ID.4, DongFeng / Honda M-NV та Cherry Tiggo 4.
У лідерах серед імпортованих вживаних авто – Volkswagen ID.4, DongFeng / Honda M-NV та Volkswagen ID.6.
Всього з початку року в Україні було реалізовано більше 4 тис легкових авто (нових та б/в), виготовлених в КНР, додали в асоціації.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
За минулий рік, більшу частину якого в Україні триває повномасштабна війна, попит на українських авторів та їхні книги за кордоном виріс майже удвічі.
„Інтерес до української літератури потроху зростає з 2013 року, свідчать дані Українського інституту книги. З приблизно 48 кількість перекладених українських книжок зросла до понад 120 у 2021 році. У 2022-му стався стрибок – іноземці купили права на понад 230 книжок українських авторів”, – пише видання Forbes Ukraine.
Серед видавців найбільше прав на українські книжки закордон продали „Видавництво Старого Лева”, „Ранок” та Vivat.
Наразі у „ВСЛ” є підписані контракти на переклад і видання творів 42 мовами у 48 країнах. При цьому серед країн, які найбільше купують права на книги цього видавництва – Південна Корея, Чехія та Польща. Vivat працює з колегами з 11 країн, найбільше серед їхніх партнерів цікавляться нашою книгою у Польщі, Грузії, Литві та Латвії.
Іноземців найбільше цікавлять відомі українські автори: Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Курков, Тетяна Малярчук, свідчать дані Українського інституту. Приміром, на книги Жадана продано понад 140 ліцензій.
Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ в іноземців зріс інтерес до української ветеранської літератури та авторів, які приєдналися до лав захисників або волонтерять. Це, наприклад, Артем Чех, Артем Чапай, Олександр Михед, Валерій Маркус, Андрій Любка, Катерина Калитко, Мар’яна Савка, Тамара Горіха Зерня.
„За рік Україна зробила квантовий стрибок у продажах прав. Інші країни читатимуть більше українців і побачать, які в нас якісні тексти, професійно виконані ілюстрації, і більше прислухатимуться”, – розповіла директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.
У вересневому випуску регулярного місячного ринкового звіту ОПЕК, опублікованого у вівторок, організація зберегла свій прогноз щодо зростання попиту на нафту в цьому і наступному році.
ОПЕК усе ще очікує, що світовий попит на нафту цього року зросте на добових 3,1 мільйона барелів, як і минулого місяця. Однак поточний прогноз враховує підвищений попит на нафту для виробництва електроенергії. ОПЕК очікує, що до 2023 року попит на нафту зросте на 2,7 млн барелів на добу.
Таким чином, у 2023 році світове споживання нафти досягне 102,73 мільйона барелів на добу і перевищить допандемічний рівень 2019 року. Спочатку в ОПЕК очікували, що цього року країни досягнуть передепідемічного рівня.
На думку ОПЕК, можливе послаблення обмежень щодо запобігання епідеміям і зменшення геополітичної невизначеності підвищать попит на сировину.
У серпні ОПЕК підвищила видобуток на 618 тисяч барелів на добу – до 29,65 млн барелів на добу, але здебільшого це пояснюється відновленням видобутку в Лівії, тоді як багато країн-членів не змогли виконати свої плани щодо збільшення через відсутність інвестицій. Саудівська Аравія, навпаки, підвищила видобуток більше, ніж планувалося, на 236 тис. барелів порівняно з липнем, до трохи більше ніж 11 млн барелів на добу. Видобуток Саудівської Аравії становить близько 12 мільйонів барелів на день, і деякі аналітики кажуть, що видобуток у 11 мільйонів на день буде важко підтримувати протягом тривалого періоду часу.
Середньомісячна ціна базового кошика ОПЕК впала на 6,65 долара за барель, або на 6,1 відсотка, до 101,90 долара за барель. Орієнтовна північноморська нафта Brent подешевшала на 13 доларів за барель порівняно з попереднім місяцем, тоді як ціна Дубайської впала майже на 7 доларів за барель.
У вівторок світові ринкові ціни на нафту впали, насамперед через дані про інфляцію в США, які не засвідчили зниження, як очікувалося, після чого відбувся вихід із більш ризикованих інвестиційних інструментів на ринках вартості та сировинних ринках. Ціна сирої нафти WTI була на 1,09 відсотка нижчою в міжнародній торгівлі – 86,82 долара за барель станом на 17:00, а ціна Brent упала на 1,41 відсотка до 92,67 долара.