Бортпровідники німецької авіакомпанії Lufthansa оголосили про запланований на п’ятницю, 10 квітня, страйк, що загрожує перебоями у перевезеннях пасажирів, які повертаються з великодніх канікул.
Про це повідомляє Bloomberg.
Страйк став наслідком багатомісячних затяжних переговорів щодо нового колективного трудового договору.
Профспілка UFO заявила, що Lufthansa не висунула пропозиції, яка могла б слугувати основою для переговорів.
UFO повідомив, що 94% членів, які брали участь у голосуванні, проголосували за страйк після зриву переговорів.
Lufthansa вже пережила бурхливий початок року через трудові конфлікти, включаючи страйки пілотів, які призвели до скасування сотень рейсів.
UFO закликала бортпровідників Lufthansa провести страйк 10 квітня з 00:01 до 22:00. Страйк торкнеться всіх вильотів з аеропортів Франкфурта та Мюнхена.
„Ми чудово розуміємо, що це може призвести до збоїв у роботі для людей, які повертаються з канікул, і ми щиро шкодуємо про це. Однак цієї ситуації можна було б уникнути – відповідальність лежить на Lufthansa, яка досі не представила пропозиції, готової до обговорення”, сказав голова профспілки UFO Йоахім Васкес Бюргер.
Десятки тисяч людей вийшли на вулиці Брюсселя в четвер на чергову масову демонстрацію проти реформ жорсткої економії, які запровадив уряд прем’єра-консерватора Барта де Вевера.
Про це повідомляє Euractiv.
Поліція повідомила, що в марші взяли участь 80 000 осіб, що відповідає кількості учасників останньої подібної демонстрації в жовтні, тоді як профспілки називають цифру в понад 100 000 осіб.
Робота громадського транспорту та державних служб також була порушена через страйки, а два головні аеропорти Бельгії скасували всі заплановані вильоти через нестачу персоналу служби безпеки та вантажників багажу.
Бельгійські профспілки активізувалися з моменту вступу де Вевера на посаду на початку минулого року проти урядових реформ пенсійної системи та системи допомоги по безробіттю.
„Це свідчить про те, що люди налаштовані рішуче, а також про те, що вони стурбовані геополітичною ситуацією”, – сказала Марі-Елен Ска, генеральний секретар християнської профспілки CSC, однієї з трьох профспілок, які оголосили про проведення дня дій.
„Це показує, що зводити кінці з кінцями стане дуже важко, оскільки ціни на основні товари, такі як бензин, дизельне паливо, опалювальні прилади, зростають”, – сказала вона.
На багатьох плакатах на марші було зображено перекреслене число 67 – вік, в якому працівники державного і приватного секторів зможуть отримувати повну пенсію до 2030 року, коли можливість дострокового виходу на пенсію буде поступово скасована.
Реформа супроводжується новою системою штрафів і бонусів, яка, на думку профспілок, є вкрай несприятливою для людей з кар’єрою „стоп-старт”, особливо для жінок.
„У 25 років я хочу планувати своє життя, а не просто виживати”, – говорилося на плакаті, який тримала в руках молода жінка-демонстрантка.
Минулого року бельгійський парламент також схвалив флагманську реформу, яка обмежує виплату допомоги по безробіттю в більшості випадків двома роками, після чого одержувачів переведуть на значно менші виплати по соціальному забезпеченню.
Профспілки попереджають, що це підштовхне тисячі бельгійців до бідності, особливо на франкомовному півдні, де рівень безробіття вдвічі вищий, ніж на голландськомовній півночі.
Виступаючи в парламенті в четвер, де Вевер пообіцяв, що уряд не відступить.
„Наш обов’язок – дотримуватися курсу, – сказав він. „Якщо ми цього не зробимо, це буде актом егоїзму по відношенню до наших дітей і онуків”, – сказав він законодавцям.
Поліція повідомила, що демонстрація пройшла здебільшого мирно, хоча 50 осіб були ненадовго затримані після того, як „порушники спокою” розгромили відділення банку в центрі міста.
Частина фермерської громади збирається у четвер, 26 червня, у Вільнюсі, щоб висловити протест проти податкової реформи, яка остаточно узгоджується в Сеймі.
Про це написав литовський суспільний мовник LRT, передає „Європейська правда”.
У четвер, 26 червня, проходить другий попереджувальний пікет за останній тиждень, організований Литовською асоціацією зерноробів спільно з Радою сільського господарства та Спілкою фермерів. Перший протест відбувся 19 червня.
Голова Литовської асоціації зерноробів Аудріус Ванагас заявив, що другий протест не буде таким масовим, як минулого тижня, і що його організовують у четвер, оскільки саме цього дня Сейм планує ухвалити поправки до Закону про податок на доходи фізичних осіб (GPM).
За словами Ванагаса, у протесті планують взяти участь близько 200 осіб, з яких близько 100 спостерігатимуть за пленарним засіданням, а 32 старі трактори в’їдуть до центру столиці.
Представники фермерів пропонують збільшити податок на доходи для тих, хто заробляє в 60 разів більше середньої заробітної плати (СЗП), до 20%, а не до 32%, як пропонує уряд і як зараз розглядає парламент. Водночас для доходів до 60-кратного розміру СЗП пропонується ставка 15%.
Як нагадав мовник, частина податкової реформи вже була прийнята минулого тижня – парламент вирішив підвищити податок на доходи, ввести податки на договори страхування, що не стосуються життя, та солодкі напої, скасувати звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) на опалення та підвищити знижену ставку ПДВ з 9% до 12%.
Десятки тракторів проїхали в четвер вулицями польського Щецина в рамках чергової акції протесту західнопоморських фермерів.
Про це повідомляє RMF24.
Близько 10:30 ранку колона транспортних засобів вирушила від Західнопоморського воєводського управління на Валах Хробрего до центру міста. Протест був спрямований проти аграрної політики ЄС, в тому числі проти торговельної угоди з країнами Меркосур (Південної Америки).
Проїзд колони тракторів, прикрашеної червоно-білими прапорами і символікою NSZZ Solidarność Rolników Indywidualnych (Солідарність індивідуальних фермерів), через центр міста зайняв близько двох годин.
„Сільськогосподарську техніку, що проїжджала містом, супроводжували наші співробітники, дбаючи про безпеку всіх учасників дорожнього руху, забезпечуючи проїзд через перехрестя”, – повідомила суперінтендант Департаменту поліції Щецина Анна Гембала.
У соціальних мережах організатори протесту підкреслили, що вони знову виходять на вулиці, щоб вимагати „повного скасування Зеленої угоди” – „зеленої” стратегії ЄС для сільського господарства. Вони також виступають проти запланованої торговельної угоди ЄС з Меркосур, організацією південноамериканських країн, включаючи Бразилію та Аргентину.
Протестувальники також підняли питання відсутності ефективного захисту польського сільськогосподарського ринку від напливу дешевих продуктів харчування з України, які, на їхню думку, часто не відповідають стандартам ЄС.
Це черговий етап сільськогосподарських демонстрацій у Західнопоморському воєводстві. Останніми днями кілька тракторів з прапорами були припарковані на набережній як форма постійного протесту.
Фермери Польщі планують, завтра, 3 січня, влаштувати протест у Варшаві проти політики Європейського союзу (ЄС) та імпорту з України. Демонстрація відбудеться о 14:00 (15:00 за київським часом).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Farmer.pl.
Протест організовується перед представництвом Європейської комісії. Після цього протестувальники планують вирушити до Національного театру.
Зазначається, що організатором протесту виступає Союз сільськогосподарських організацій, до якої входить 21 обʼєднання польських фермерів.
„Всі сільськогосподарські організації в нашій країні будуть протестувати проти шкідливої політики ЄС, проти Урсули фон дер Ляєн (президент Європейської комісії, – ред.), яка нав’язує цю політику, що призведе до закриття наших господарств”, – заявив лідер НСЗЗ індивідуальних фермерів „Солідарність” Томаш Обшанський.
Фермери виступатимуть проти:
угоди з Mercosur – економічний союз держав у Південній Америці;
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрінеться із групою фермерів, які блокують пункт пропуску „Медика – Шегині” на кордоні з Україною.
Польські фермери 23 листопада відновили блокування руху вантажівок на ПП „Медика-Шегині”, водночас причини блокування безпосередньо не стосуються України.
Перша причина — невиконання вимог щодо податків польською владою, друга — занепокоєння щодо підписання ЄС угоди з країнами Південної Америки (Бразилією, Аргентиною, Парагваєм та Уругваєм).
Як розповів Секерський, Міністерство сільського господарства Польщі виступає проти укладення угоди з країнами МЕРКОСУР. Він нагадав, що Варшава і Париж планують блокувати ввезення на ринок ЄС продуктів, які не відповідають європейським стандартам безпеки.
Міністр сільського господарства наголосив, що польський уряд розробляє офіційну позицію з цього питання. Її планують винести на розгляд у вівторок, 26 листопада.
Через посуху та низькі закупівельні ціни фермери Сербії зафіксували збитки в середньому 200 євро на гектар. Несприятливі умови існують роками, виробники неодноразово виходили на вулиці, але безуспішно.
Цього разу представники п’яти великих асоціацій сільськогосподарських виробників вирішили організувати загальнонаціональну демонстрацію 1 листопада. На їхню думку, уряд не дотримується попередніх домовленостей.
Осіння посівна тисне на гаманці аграріїв. Гроші на сировину та насіння потрібні вже зараз, але, за словами фермерів, уряд Сербії досі не виконав те, що обіцяв за результатами минулорічних демонстрацій. Тому аграрії продовжують чинити тиск.
Востаннє демонстрація відбулася наприкінці вересня, тоді, зокрема, була перекрита дорога поблизу Суботиці. Після цього уряд запросив аграріїв до чергових переговорів, але ті вже зневірилися в пустих балачках.
Фермери вимагають від уряду:
надати їм пільговий період для погашення аграрних кредитів,
перерахувати обіцяну дотацію в розмірі 17 тисяч динарів (близько 5700 гривень) за гектар,
скасувати акциз на пальне,
об’єднати ринок і зернову біржу.
Проблеми фермерів посилює й те, що закупівельна ціна на пшеницю під час цьогорічних жнив становила лише близько 20 динарів і відтоді суттєво не зростала. Ціна кукурудзи також ледве перевищує 20 динарів, а середня врожайність цьогоріч не сягає навіть половини середнього показника за багато років.
Акція протесту вже офіційно анонсована, вона розпочнеться о 9-й ранку 1 листопада.
Польські аграрії з 20 березня заблокували перетин кордону у Гжехотках, пропускаючи одну машину на годину. Зазначається, що аграрії здивовані тим, скільки товарів надходить до Європейського Союзу з росії.
„Європейський Союз ще не ухвалив рішення про заборону імпорту зерна з росії. Попри те, що країни засудили напад рф на Україну, товарообмін із нею постійно триває. Перевозять багато чого, зокрема везуть газ і не лише скраплений, один водій сказав, що везе метан”, – розповів Єжи Салітра з правління Вармінсько-Мазурської сільськогосподарської палати.
Попри це організатори акції розповіли, що блокаду кордону припиняють у зв’язку з прийдешніми великодніми святами. Раніше протестувальники були налаштовані більш рішуче, і анонсували блокаду російського кордону щонайменше на місяць.
„Рух у пункті пропуску «Шегині-Медика» відновлено. Пропуск легкових автомобілів і автобусів здійснюється у обох напрямках”, – йдеться у повідомленні.
Відзначаємо, що у середу, 20 березня, у пункті пропуску „Медика – Шегині”, що на кордоні з Україною, польські протестувальники цілий день блокували рух усіх видів транспорту.
Уряд Південної Кореї висунув ультиматум лікарям-практикантам і лікарям-резидентам, заявивши в понеділок: якщо вони не почнуть працювати до четверга, їхні ліцензії будуть призупинені щонайменше на три місяці.
„Важливо підкреслити, що призупинення ліцензії буде внесено до реєстру, що в подальшому це може вплинути на їхню кар’єру, наприклад, на можливості працевлаштування за кордоном”, – заявив заступник міністра Пак Міншу.
Медична асоціація (KMA) назвала цю заяву шантажем, заявивши, що це може унеможливити роботу молодших лікарів.
Протест відбувається на тлі того, що уряд планує збільшити кількість студентів, які будуть прийняті до медичних шкіл, на 2 000 по всій країні не раніше березня цього року, що є значним збільшенням у порівнянні з нинішніми 30 058 навчальними місцями. Уряд заявляє, що це розширення є нагальною потребою через нестачу діючих лікарів у країні.
У понеділок поліція Сеула повідомила, що розпочато розслідування проти високопосадовців КМА та керівників Асоціації лікарів-резидентів та лікарів-інтернів (KIRA) через загрозу людському життю, і влада заявила, що до них можуть бути застосовані серйозні покарання, якщо буде доведено, що вони порушили законодавство.
Поліція також розслідує справу групи лікарів, яких підозрюють у тому, що вони використовували Інтернет, щоб закликати лікарів-практикантів видаляти дані про пацієнтів із лікарняних баз даних перед звільненням.
З моменту початку протестів тиждень тому 9006 резидентів і стажерів по всій країні фактично звільнилися з роботи, а понад 10 000 лікарів подали у відставку. У більшості медичних шкіл країни студенти не відвідують лекції.
Місцеві ЗМІ повідомляють про численні випадки, коли пацієнтам загрожувала небезпека, а система охорони здоров’я могла зазнати краху. За повідомленнями ЗМІ, були випадки смерті літніх пацієнтів, які не отримали медичної допомоги через брак лікарів, спричинений страйком. Кількість запланованих операцій у найбільших лікарнях скоротилася вдвічі.
Незважаючи на це, уряд продовжує наполягати на збільшенні квот і відмовляється вести переговори з лікарями.
