Верховна Рада України ухвалила закон щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання армії наземних роботизованих комплексів.
Як зазначається, Рада ухвалила законопроєкт №15259, який передбачає звільнення від ПДВ операцій з постачання наземних безпілотних систем на територію України.
«Прийняті зміни дозволять задовольнити потреби бойових військових частин у забезпеченні наземними роботизованими комплексами, а також забезпечити ефективність витрачання бюджетних коштів під час постачання наземних роботизованих комплексів для Сил оборони», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, йдеться про системи, які застосовуються для транспортування боєприпасів, евакуації поранених, а також виконання розвідувальних завдань.
Згідно з документом, пільга на звільнення від ПДВ для постачання НРК діятиме до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
За даними нардепа Ярослава Железняка, за відповідне рішення в цілому проголосували 294 народні депутати.
Верховна Рада на засіданні 8 квітня з третьої спроби змогла включити до порядку денного законопроєкт про оподаткування діяльності на цифрових платформах. Перше голосування за включення набрало 224 голоси. Про це стало відомо з трансляції засідання.
Спікер Верховної Ради сказав, що, коли ставив на голосування включення цього законопроєкту, забув озвучити один з альтернативних документів. Це дало йому право поставити голосування за включення законопроєкту і альтернативних до нього ще раз.
“Я його реально не побачив, він був у самому кінці”, – сказав Руслан Стефанчук.
Він поставив заново, і депутати 234 голосами “за” включили до порядку денного.
Індексація пенсій у березні має підвищити виплати у діапазоні від 100 до 2595 гривень, однак це не торкнеться значної частини пенсіонерів, зокрема, тих українців, хто отримує «мінімалку».
Про це йдеться в інтерв’ю голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев виданню «Телеграф».
Згідно зі словами нардепа, основна проблема стосується механізму розрахунку, оскільки наразі закон забороняє виплачувати пенсію, нижчу за прожитковий мінімум. Зазначається, що з індексації фактично виключені ті українці, які отримують мінімальну пенсію.
«Пенсія спочатку розраховується за стажем і заробітком. Якщо ця сума менша, держава доплачує до мінімального рівня. Індексація застосовується тільки до розрахованої суми власне пенсії, а не до доплати. У більшості випадків навіть після індексації розмір основної пенсії залишається нижчим за прожитковий мінімум. Тому уряд збільшує «тіло» пенсії, але одночасно зменшує суму доплати до прожиткового мінімуму. І в результаті фактично людина отримує ту саму суму – пенсію в розмірі прожиткового мінімуму», – розповів Гетманцев.
Як він зазначив, відповідні пенсії зростають не через індексацію, а тільки тоді, коли підвищується прожитковий мінімум.
«Вважаю цю схему абсурдною за своєю логікою, яку, на жаль, уряд роками практично не змінює», – заявив чиновник.
При цьому для розв’язання цієї проблеми голова профільного комітету бачить два шляхи: запровадити базову соціальну частину пенсії на рівні фактичного прожиткового мінімуму або ж змінювати правила індексації.
«Пенсія не може бути нижчою за рівень виживання», – наголосив нардеп, підкресливши необхідність перегляду всієї пенсійної формули.
Гетманцев наголосив, що автоматична індексація, запроваджена у 2017 році, наразі не вирішує проблем через те, що доплати стали базовим елементом виплат для величезної кількості людей.
Верховна Рада ухвалила закон про одноразову виплату за шкоду здоров’ю для працівників критичної інфраструктури.
Про це інформує пресслужба апарату Верховної Ради України.
Верховна Рада внесла зміни до закону „Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури”.
Зміни у законодавстві мають на меті посилення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також членів їхніх сімей.
Закон уточнює характер обов’язків осіб, виконання яких дає право на отримання одноразової грошової допомоги та розширює коло осіб, які мають право на таку допомогу.
Зокрема, йдеться про працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій і представництв, а також осіб, які постраждали на об’єктах критичної інфраструктури у зв’язку із виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків.
Також закон розширює перелік членів сімей загиблих (померлих) осіб і запроваджує механізм виплати різниці у разі встановлення вищої групи інвалідності.
Допомогу також зможуть отримати держслужбовці та представники місцевої влади, які постраждали внаслідок агресії Російської Федерації.
Рада продовжила строк реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги на період дії воєнного стану та три роки після його припинення або скасування.
У четвер, 18 грудня, Верховна Рада України підтримала у першому читанні перейменування монети з «копіки» на «шаг».
Про це повідомляє пресслужба парламенту.
Законопроєктом, серед ініціаторів якого є спікер ВРУ Руслан Стефанчук, пропонується змінити назву розмінної монети з «копійка» на питомо українську – «шаг».
«Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. «Копійка» – спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість «шаг» – історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки», – йдеться у повідомленні.
Як зазначили в Раді, відповідні зміни не потребуватимуть додаткових витрат: монети «копійка» і «шаг» певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1.
За даними НБУ, наразі в обігу в Україні перебуває майже 14 млрд монет.
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні проєкт державного бюджету України на 2026 рік. Більша частина видатків піде на Сили оборони.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єр-міністра України Юлію Свириденко в Telegram.
Свириденко підкреслила, що Україна спрямовує 100% власних надходжень на Сили оборони. Ідеться про грошове забезпечення воїнів та підтримку їхніх родин, посилення протиповітряної оборони та виробництво української зброї, зокрема розробку дронів.
„Наступного року витратимо на армію – 2,8 трлн гривень, це майже 60% усіх видатків”, – звернула увагу прем’єр.
Пільги на імпорт електромобілів в Україну продовжили ще на рік. Вони будуть діяти до 1 січня 2027 року.
У ході розгляду поправок до державного бюджету на 2026 рік народні депутати підтримали пропозицію щодо продовження пільги на електромобілі ще на один рік. Вони будуть діяти до 1 січня 2027 року. Про це стало відомо з трансляції пленарного засідання парламенту у середу, 22 жовтня.
„За” проголосували 248 народних депутатів із 226 необхідних.
Таким чином, чинні податкові пільги – звільнення від сплати мита (10% від вартості авто), податку на додану вартість (20%) і збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації – продовжать дію з 1 січня 2026 року.
Єдиною додатковою витратою залишається акциз, що дорівнює 1 євро за кіловат-годину ємності батареї, який зазвичай не перевищує 100 євро.
Як відомо, податкові пільги для ввезення електромобілів діють із 2018 року. Спочатку вони були запроваджені на один рік, потім вони неодноразово продовжувалися.
Україна щоденно витрачає на війну проти росії 172 мільйони доларів. Це на 30 мільйонів доларів більше, ніж торік.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої.
„Рівно рік тому я стояла в цій залі і я сказала вам, що 1 день війни коштує українському бюджету 140 млн доларів. Зараз війна коштує 172 млн доларів кожного дня„, – зазначила Підласа.
За її словами, ця цифра включає в себе зарплати військовослужбовців, боєприпаси та зброю.
„Але також те, про що ви, можливо, не думаєте, коли мова заходить про вартість війни. Україна продовжує фінансово підтримувати поранених військових, зниклих безвісти та сім’ї загиблих”, – пояснила вона.
Підласа повідомила, що Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. За її словами, це – найвищий показник у світі.
„Ви можете сказати, що ВВП України не такий високий. Це правда, але варто нагадати: росія вкрала в України 11 років зростання. Спочатку нам вдалось відновити наш довоєнний рівень ВВП у 2021, а потім – знову у 2024, після руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення”, – пояснила вона.
Українські підприємці, підприємства, установи та організації знову зобов’язані подавати статистичну та фінансову звітність до органів державної статистики.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Держстат.
Відповідні норми містить ухвалені Верховною Радою зміни до пункту 1 закону „Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни”.
Що передбачає прийнята норма:
Обов’язкове подання звітності: усі респонденти (крім окремих винятків) повинні знову подавати звітність навіть під час дії воєнного стану.
Перехідний період: підприємства, які не подавали звітність у період дії воєнного стану, мають 3 місяці для подачі звітів за увесь період неподання.
Як зазначили в Держстаті, з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році в Україні було обмежено проведення деяких статистичних спостережень, у тому числі вибіркових обстежень домогосподарств, та публікацію інформації через неповне отримання звітності.
Прийняття звітності не припинялося, а її подання відбувалося на добровільній основі. Так, у III кварталі 2024 року рівень звітування становив 72,3%.
„Дані, зібрані та оброблені Держстатом, стануть основою для формування ефективних державних політик, орієнтованих на відновлення країни, економіки, соціальної сфери. Це також означає поступове повернення до довоєнного рівня обсягу даних і повноцінне відновлення нашої роботи, яка була обмежена через війну”, – зазначив голова Державної служби статистики України Арсен Макарчук.
Зміни до закону відновлюють:
регулярне та обов’язкове подання звітності від бізнесу;
можливість проведення вибіркових обстежень населення щодо умов життя, доходів, зайнятості, сільськогосподарської діяльності тощо;
статистичне обґрунтування соціальної, економічної та демографічної політики тощо.
У середу, 30 жовтня, Верховна Рада підтримала поправку до законопроєкту №155 „Про державний бюджет України на 2025 рік”, яка скасовує підвищення заробітної плати прокурорам у 2025 році на 3 мільярди гривень.
Про це повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції „Голос” Ярослав Железняк.
„Тільки що зала все ж таки підтримала правку №155, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам. За – 242”, – зазначив він.
Це відбулося під час голосування правок до проєкту бюджету на 2025 рік у першому читанні.
