росія зруйнувала щонайменше 60 млн кв. м. житла в Україні, на їх відновлення, за оцінками Світового банку, потрібно мінімум $86 млрд.
Про це повідомила голова парламентського комітету з питань державної влади та лідерка партії „Слуга народу” Олена Шуляк, пише РБК-Україна.
Такі дані вона озвучила під час дискусії щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, організованої МФ „Відродження” та Черкаським правозахисним центром.
За її словами, втрати у житловому фонді вже перевищили те, що Україна вводила в експлуатацію за 6 років до повномасштабного вторгнення (близько 9–10 млн м² щорічно).
Головні цифри:
– 60+ млн м² – зруйнованого або пошкодженого житла (за даними з „Дії” – 850 тис. заявок);
– 4,6 млн осіб – мають статус внутрішньо переміщених;
– 600 тис. людей – перебувають у квартирних чергах;
– 1 млрд євро – передбачено в бюджеті України до 2027 року на програми „єВідновлення” та житло для військових;
– 110 тис. родин вже отримали компенсації в межах програми „єВідновлення”.
Шуляк також наголосила на важливості ухвалення законопроєкту, який має модернізувати житлову систему та скасувати застарілий Житловий кодекс СРСР 1983 року.
Попри вимоги програми Ukraine Facility (яка передбачає фінансування на €50 млрд до 2027 року), законопроєкт досі не розглянуто у парламенті. Політичні сили, за словами Шуляк, гальмують процес через небажання брати участь у демонтажі старої радянської системи.
„Ми маємо зруйнувати радянську модель і створити прозору житлову політику. Сподіваюся, вже на наступному пленарному засіданні законопроєкт буде розглянуто”, – підсумувала Шуляк.
Три роки російсько-української війни зумовили низку негативних економічних наслідків, які насамперед торкнулися воюючої сторони – України. Показники української економіки впали на 29 відсотків у 2022 році і відтоді ситуація не відновилася. Цього року найпесимістичніші прогнози передбачають, що українська економіка може зрости лише на 2 відсотки, тоді як найоптимістичніший сценарій прогнозує зростання на понад 4 відсотки. Інфляція може становити близько 10% у 2025 році, але ще більше занепокоєння викликає постійний дефіцит електроенергії через російські атаки, переміщення близько 10 мільйонів людей і залежність країни від західної допомоги.
Разом з Україною росія також відчула економічний спад, спричинений війною. У 2022 році російська економіка перебувала в рецесії на рівні 1,2%, але, незважаючи на санкції, минулого року ВВП зріс приблизно на 4%. Цього року очікується, що зростання сповільниться до 1,6%. Але більше занепокоєння викликає зростання інфляції понад 9,5%, що може призвести до дуже високих базових ставок, які можуть підстрибнути до 25% цього року, і зниження темпів зростання реальної заробітної плати. Якби російсько-українська війна закінчилася мирним врегулюванням, це також могло б дати поштовх угорській економіці.
Європейський Союз також програв, але компанії оборонної галузі процвітають
Держави – члени ЄС найбільше постраждали за цей трирічний період від стрімкого зростання цін на енергоносії та високої інфляції, спричиненої війною. Економічне зростання в регіоні загалом також було дуже низьким. Фактично Німеччина перебувала в рецесії два роки поспіль, після падіння ВВП на 0,3% у 2023 році, за яким послідувало падіння на 0,2% у 2024 році.
Тим часом Європейський Союз надав Україні значну допомогу в розмірі понад 134 мільярдів євро. Допомога була спрямована на економічні, військові, фінансові та гуманітарні цілі. Крім того, у період із 2024 по 2027 рік зруйнована війною країна зможе отримати ще 50 мільярдів євро через програму «Україна».
З початку війни Європейський Союз неухильно скорочує свою залежність від дешевих російських енергоносіїв. Результати цього процесу очевидні у випадку з нафтою, але з природним газом ситуація складніша. Минулого року росія була другим за величиною постачальником скрапленого природного газу до ЄС. Виграла, поряд зі США, і Норвегія, яка значно збільшила експорт енергоносіїв до ЄС.
Серед тих, хто виграв під час війни, слід також згадати оборонну промисловість. Наприклад, ціна акцій німецької компанії Rheinmetall за три роки війни підстрибнула зі 100 євро до понад 900 євро. Серед інших європейських оборонних компаній – німецька Thyssenkrupp, британська BAE Systems, італійська Leonardo і французька Thales Group.
Під час масштабного ракетного обстрілу України 22 березня, Росія повністю зруйнувала Зміївську теплоелектростанцію в Харківській області. Міністерство енергетики обіцяє максимальне сприяння у відновленні стратегічного об’єкта.
Про це повідомляє сайт ПАТ „Центренерго”.
Міністр енергетики України Герман Галущенко відвідав зруйновану ракетним ударом Зміївську ТЕС. Під час візиту, він пообіцяв сприяти відновленню електростанції.
„Будемо допомагати максимально!”, – сказав міністр після того, як побачив масштаби руйнувань після влучань ворожих ракет.
Галущенко також додав, що сам на сам із бідою колектив Зміївської ТЕС не залишиться.
„Будемо допомагати через донорів. Гроші є. Є відповідний фонд підтримки енергетики. Він працює. Тому всі готові допомагати!”, – сказав очільник Міненерго.
Голова наглядової ради ПАТ „Центренерго” Андрій Гота зазначив, що команда, яка змогла з нуля підняти Зміївську ТЕС після попередніх обстрілів та забезпечити успішне проходження опалювального сезону, готова до нових викликів.
„Люди шість місяців витратили на ремонт і зробили неможливе! І, звичайно, коли ми побачили, що все це – марно, то могло скластися враження, що руки опускаються. Але не в цьому колективі, тільки не в „Центренерго”!”, – сказав Гота.
